22.06.2021 Справа № 920/315/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Саленко Н.М.,
розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного підприємства «Коропські аграрні інвестиції»
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагростандарт»,
про стягнення 1 668 711 грн 50 коп.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Сенча О.О.,
від відповідача - не прибув.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач 29.03.2021 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1668711 грн 50 коп. попередньої оплати за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 24.01.2020 договору поставки № 240111.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було перераховано попередню оплату за товар. Оскільки відповідачем товар на спірну суму, у строк, який передбачений Договором, поставлений не був, то позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення попередньої оплати. Однак відповідач попередню оплату не повернув. Зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати.
Ухвалою суду від 31.03.2021 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.
Копія ухвали суду від 31.03.2021 направлялась на адресу відповідача, яка зазначена позивачем, однак була повернута на адресу суду (а.с.69-71).
Судом 27.04.2021 було зроблено витяг є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, яким підтверджена зазначена позивачем адреса відповідача (а.с.72-76).
В той же час, 12.05.2021 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (а.с.91-92).
Відповідач зазначає, що проти позову заперечує, оскільки позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили виконання саме позивачем п. 3.5 договору щодо надсилання транспортної інструкції на підставі якої у відповідача виник обов'язок щодо поставки товару.
Також, 14.05.2021 позивачем до суду була надана заява про виправлення технічних описок в позовній заяві (а.с.93). Заява прийнята судом до розгляду.
Ухвалою суду від 31.05.2021 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник відповідача 22.06.2021 надав до суду клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника відповідача. Крім того, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В судовому засіданні були оголошені вступна те резолютивна частини рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
24.01.2021 між сторонами було укладено договір поставки № 240111 (а.с.9-15).
Відповідно до п. 1.1. Договору відповідач зобов'язується поставити і передати у власність позивача хімічну продукцію (надалі - товар), а позивач зобов'язується належним чином прийняти й оплатити товар у сумі, строки та на умовах визначених цим Договором.
У додатках 1-4 до Договору було встановлено, що 100% оплата вартості товару повинна бути здійснена до 10.02.2020 (а.с.9-15).
Відповідачем позивачу були виставлені відповідні рахунки на оплату (а.с.16-19). Позивач оплатив рахунки, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.20-23).
В додаткових угодах до Договору зазначено, що термін поставки товару - до 30.04.2020.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свій обов'язок, який передбачений Договором, а тому у відповідача виник зустрічний обов'язок - поставити товар до 30.04.2020. Проте товар на суму 1668711 грн 50 коп. відповідачем позивачу поставлений не був.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України (Підстави звільнення від доказування) обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Оскільки зазначені обставини визнаються сторонами в заявах по суті, то вони є такими, що встановлені судом.
Крім того, між сторонами було складено та підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 10.01.2020 по 16.03.2020, в якому було встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по Договору складає 1669092 грн 50 коп., що додатково підтверджує факт непоставки відповідачем товару на спірну суму (а.с.31).
Позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення коштів до 10.06.2020 (а.с.32). Претензія була отримана відповідачем, що підтверджується копією рекомендованного повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.33).
Крім того, відповідач 02.04.2020 повернув позивачу 2695 грн 27 коп., що підтверджується платіжним дорученням, випискою з банку (а.с.34-35).
Оскільки відповідач товар не поставив або не повернув попередню оплату за товар на спірну суму, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини є такими, що встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів, які надані позивачем.
Відповідач у відзиві зазначив, що позивач не надав підтвердження передання відповідачеві транспортної інструкції на недопоставлений товар, тому відповідач мав законні підстави призупинити поставку товару, а отже позов фактично є передчасним.
Відповідно до п. 3.9 Договору у випадку порушення позивачем строків оплати за цим Договором, ненадання або несвоєчасного надання транспортної інструкції, відповідач має право призупинити відвантаження товару. Відповідач звільняється від зобов'язань по виконанню умов цього Договору в частині подальшої поставки товару, при відсутності підтвердження про можливість виконання умов Договору з боку позивача.
Згідно з п. 3.10 Договору у разі ненадання відповідачу транспортної інструкції на відвантаження товару протяом 10 календарних днів з дати надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача, відповідач залишає за собою право повернути зазначені грошові кошти позивачу та відмовитись від поставки.
Суд дійшов висновку, що в додаткових угодах до Договору сторони чітко встановили строк поставки товару. Позивачем оплата була здійснена. Стверджуючи, що відсутність транспортної інструкції унеможливлює поставку товару відповідач мав право відмовитись від поставки та повернути зазначені грошові кошти позивачу.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що він звертався до позивача з листом про надання транспортної інструкції та неможливість виконати умови Договору або про те, що відповідач відмовляється від поставки та повертає попередню оплату позивачу.
Крім того, суд звертає увагу, що несвоєчасне надання транспортної інструкції не змінює строку поставки товару, а надає відповідачу право, виходячи з умов Договору, призупинити відвантаження товару, відмовитися від поставки та повернути грошові кошти позивачу.
Тому доводи відповідача є необґрунтованими та судом до уваги не приймаються.
Отже, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст.ст. 264-271 ГК України.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору відповідачу було перераховано позивачем попередню оплату за товар. Оскільки відповідачем товар поставлений не був, то позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення попередньої оплати. Однак відповідач попередню оплату на спірну суму не повернув, що є порушенням вищезазначених норм матеріального права та умов Договору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача правомірно виникло право для повернення відповідачем попередньої оплати за товар.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1668711 грн 50 коп. попередньої оплати є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Щодо судового збору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Сенча Олегом Олександровичем було укладено договір про надання правничої допомоги № 03-21гс від 05.02.2021 (а.с.41-44). Крім того, до зазначеного договору була укладена додаткова угода (а.с.45).
Також, позивачем надано копію ордера, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, рахунку, платіжного доручення про сплату адвокату 8000 грн, акту приймання-передачі документів (а.с.38-49).
Крім того, адвокатом було надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 23.03.2021. З вказаного опису вбачається, що адвокатом позивачу надано послуг на загальну суму 6300 грн (а.с.48),
Отже, витрати на професійну правничу допомогу 6300 грн підлягають відшкодуванню. В той же час, надання адвокатом витрат на правничу допомогу в розмірі 1700 грн не доведено належними та допустимими доказами, а саме спростовано самим адвокатом у детальному описі, а факт сплати позивачем адвокату зазначеної суми ще не є доказом обгрунтованості таких витрат.
Керуючись ст. ст.123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Коропські аграрні інвестиції» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагростандарт» про стягнення 1 668 711 грн 50 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагростандарт» (вул. Промислова, 2, м. Суми, 40007, Сумська область, 40007, код ЄДРПОУ 37052520) на користь Приватного підприємства «Коропські аграрні інвестиції» (вул. Молодіжна, 6, с. Атюша, Коропський р-н, Чернігівська область, 16261, код ЄДРПОУ 35390245) 1668711 грн 50 коп. попередньої оплати, 25036 грн 39 коп. витрат по сплаті судового збору, 6300 грн витра на професійну правничу допомогу.
3. В задоволенні вимог Приватного підприємства «Коропські аграрні інвестиції» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагростандарт» про стягнення 1700 грн витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
4. Видати Приватному підприємству «Коропські аграрні інвестиції» наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 02.07.2021.
Суддя О.Ю. Резніченко