"01" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/815/21
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Свічкар В.В.,
розглянувши справу №916/815/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 літ. А; код ЄДРПОУ 30859524)
до відповідача: Комунального підприємства "ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС" (65007, Одеська обл., місто Одеса, вул. Водопровідна, будинок 1; код ЄДРПОУ 03328497)
про відшкодування збитків 9112,00 грн.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Одесміськелектротранс" про стягнення виплаченого страхового відшкодування у розмірі 9112,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 1194 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", згідно з якими особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром і страховою виплатою.
Ухвалою від 31.03.2021р. прийнято позовну заяву (вх.№843/21 від 26.03.2021р.) до розгляду та відкрито провадження у справі №916/815/21. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на "28" квітня 2021 р., запропоновано відповідачу реалізувати процесуальне право на подання відзиву.
19.04.2021р. до суду надійшла заява представника позивача (вх. №10857/21) про розгляд справи без участі представника.
22.04.2021р. до суду надійшов відзив (вх. №1124/21).
24.04.2021р. підготовче засідання відкладено на 26.05.2021р.
17.05.2021р. до суду надійшла заява представника позивача (вх. №13251/21) про розгляд справи без участі представника.
26.05.2021р. ухвалою суду, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.2021р.
31.05.2021р. до суду надійшла заява представника позивача (вх. №14671/21) про розгляд справи без участі представника.
09.06.2021р. судом оголошено перерву на стадії розгляду справи по суті до 01.07.2021р.
01.07.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Аргументи та доводи учасників судового процесу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав наступне.
04.11.2018р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю тролейбуса «Skoda» номерний знак НОМЕР_1 , власником якого на момент дорожньо-транспортної пригоди був відповідач. Вказаний тролейбус знаходився під керуванням водія - ОСОБА_1 .
Під час цієї пригоди було заподіяно матеріальну шкоду автомобілю марки «Hyundai» державний номерний знак НОМЕР_2 . На момент заподіяння матеріальної шкоди діяв договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-2802-00127 від 12 червня 2018 року, згідно з яким позивач прийняв на себе ризики щодо автомобіля марки «Hyundai» (державний номерний знак НОМЕР_2 ).
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси, від 6 грудня 2018 року справі №521/19477/18, яка набрала законної сили 17 грудня 2018 року, громадянина ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного порушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).
05.11.2018р. страхувальник за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2802-00127 від 12 червня 2018 року звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Заяву було розглянуто та на підставі акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) від 14 листопада 2018 року, рахунку-фактури № ЧПС - 001520 від 15 листопада 2018 року, рахунку-фактури № АС-0015081 від 15 листопада 2018 року, страхового акту № ДККА - 63275 від 19 листопада 2018 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно - правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2802-00127 від 12 червня 2018 року, здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки «Hyundai» державний номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 100012,00 грн.
Позивачем було отримано інформацію, що цивільна відповідальність відповідача була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» за договором № У-У/2018/466, який покриває суму збитків позивача в розмірі 90900,00 грн.
В межах ліміту, а також з урахуванням зносу Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» за договором № У-У/2018/466, було виплачене страхове відшкодування на користь позивача в розмірі 90900,00 грн.
Посилаючись на ст. ст. 993, 1194 ЦК України та на ст. 27 Закону України «Про страхування» позивач вказав, що отримав право вимагати у відповідача відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що складає 9112,00 грн. (100012 - 90900).
У відзиві відповідач вказав, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, просив відмовити у задоволенні позову та зазначив наступне.
Цивільно-правова відповідальність тролейбусу 4006, застрахована в ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» на підставі чинного на дату ДТП договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №Т-У-У/2018/534 від 01.11.2018 року.
Відповідач зазначив, що відшкодування завданих збитків в результаті дорожньо-транспортної пригоди покладається саме на страхову компанію, а стягнення відшкодування зі страхувальника допускається лише у разі перевищення меж суми ліміту, який визначений в договорі
Посилаючись на п. 3.4.3. договору страхування №Т-У-У/2018/534 від 01.11.2018 року, відповідач вказав, що ліміт відповідальності страховика складає 100000,00 гривень, у зв'язку з чим, оскільки межі ліміту не перевищено, позивач повинен звертатися до страхової компанії.
У зв'язку з зазначеним, відповідач зробив висновок, що в даному випадку страхова компанія «ГАРДІАН» повинна здійснити виплату у розмірі ліміту страхової суми, а саме 100000,00 гривень, а не 90900,00 гривень.
Крім того, відповідач вказав, що позивачем не доведено належними доказами суми спричиненої шкоди, завданої дорожньо-транспортного пригодою.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
12.06.2018р. між позивачем та ТОВ «ОТОКОЧ УКРАЇНА» було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-2802-00127 (далі - Договір страхування №28-2802-00127), додатком №1 до якого є перелік застрахованих транспортних засобів, серед яких значиться автомобіль марки Hyundai, модель I30 (д.н.з. НОМЕР_2 ).
Згідно з умовами п. 11.1. Договору страхування №28-2802-00127 позивач прийняв на себе ризики щодо наступних страхових випадків: викрадення, ДТП, ПДТО, стихійне лихо, пожежа, вибух, падіння предметів, напад тварин.
04.11.2018р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю тролейбуса «Skoda» номерний знак НОМЕР_1 , власником якого на момент дорожньо-транспортної пригоди був відповідач. Вказаний тролейбус знаходився під керуванням водія - ОСОБА_1 .
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси, від 6 грудня 2018 року справі №521/19477/18 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного порушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).
У вищевказаній постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 , керуючи тролейбусом Шкода (бортовий номер 4006) по вул. Фонтанська дорога, 12/10 у м. Одесі, не дотримався безпечної дистанці, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Хюндай (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), який допустив зіткнення з автомобілем Опель (реєстраційний номер НОМЕР_3 ), який рухався спереду. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1. ПДД України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
05.11.2018р. ТОВ «ОТОКОЧ УКРАЇНА» звернулось до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 10).
14.11.2018р. представником позивача було складено Акт огляду пошкодженого транспортного засобу Hyundai I30 (д.н.з. НОМЕР_2 ) (а.с. 11).
15.11.2018р. Фізичною особою-підприємцем Риндін О.І. було виставлено позивачу рахунок-фактуру №ЧПС-001520 на суму 24066,90 грн. (а.с. 12).
15.11.2018р. Дочірнім підприємством «Автотрейдінг-Одеса» було виставлено позивачу рахунок-фактуру №АС-0015081 на суму 75945,14 грн. (а.с. 13).
19.11.2018р. позивачем було затверджено Страховий акт №ДККА-63275 (а.с. 14), згідно з яким розмір страхового відшкодування ТОВ «ОТОКОЧ УКРАЇНА» складає 100012,04 грн.
Згідно з платіжним дорученням №24399 від 19.11.2018р. позивачем було перераховано ТОВ «ОТОКОЧ УКРАЇНА» 75945,14 грн.
Згідно з платіжним дорученням №24400 від 19.11.2018р. позивачем було перераховано ТОВ «ОТОКОЧ УКРАЇНА» 24066,90 грн.
01.11.2018р. між відповідачем та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан» було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №Т-У-У/2018/534 (далі - Договір № Т-У-У/2018/534), предметом якого є страхування майнових інтересів, що не суперечать закону і пов'язаних з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної ним третій особі, а саме: фізичній особі або її майну та (або) майну юридичної особи, внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з п. 1.2. Договору №Т-У-У/2018/534 перелік забезпечених транспортних засобів визначається сторонами у Додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною. При цьому, сторони погоджують, що протягом дії Договору за заявою страхувальника може бути додатково включено до Додатку № І до Договору 32 (тридцять два) транспортних засоби.
Пунктом 1.3. Договору №Т-У-У/2018/534 передбачено, що договір укладений на умовах страхування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації забезпечених транспортних засобів будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо- транспортної пригоди (ДТП), яка сталася за участю забезпеченого ТЗ і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за Договором (п. 2.1. Договору №Т-У-У/2018/534).
На підставі п. 3.4.3. Договору №Т-У-У/2018/534 за завдання збитку майну третіх осіб ліміт відповідальності страховика при експлуатації кожного окремого забезпеченого транспортного засобу становить 100000,00 грн.
Згідно з Додатком №1 до Договору №Т-У-У/2018/534 забезпеченим транспортним засобом, зокрема, є Тролейбус Пасажирський Шкода 14-TR, інвентарний номер 4006, дата випуску 15.10.2013р.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно з ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц, від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17).
Здійснивши виплату страхового відшкодування за договором страхування, страховик набуває права потерпілої особи в межах здійсненої виплати. Він як кредитор не позбавлений права здійснити захист свого права шляхом звернення до страховика винної особи та в подальшому до особи, яка завдала такої шкоди.
За ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Тобто, нормами ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено особливого суб'єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, - це є його законний володілець.
З аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі 426/16825/16-ц).
Отже, до винної в ДТП особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, в силу ст. 1194 ЦК України покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, як на власника джерела підвищеної небезпеки - учасника ДТП, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.
Пунктом 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
З доданого позивачем до позовної заяви листа від 06.10.2020р. (а.с. 18), який по своїй суті є претензією та надісланий відповідачу, вбачається, що саме страховиком відповідача було вирахувано з суми страхового відшкодування коефіцієнт фізичного зносу.
Як пояснив позивач, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан» (страховик відповідача) було виплачено позивачу 90900,00 грн. страхового відшкодування з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідач не заперечував щодо того, що його страховиком перераховано 90900,00 грн. позивачу. У відзиві вказав, що Страхова компанія «Гардіан» повинна здійснити виплату у розмірі ліміту страхової суми, а саме 100000,00 грн., а не 90900,00 грн.
Слід зазначити, що якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України (вказане не суперечить висновкам, викладеним Верховним Судом у Постанові від 21.02.2018р. по справі 760/19377/15-ц).
З урахуванням вищевикладеного слід зазначити, що страховик відповідача у межах страхової суми здійснив відшкодування оціненої ним шкоди, заподіяної відповідачем (водієм) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
За таких обставин, враховуючи, що працівник відповідача є винним у ДТП та завдав у зв'язку з ДТП матеріальної шкоди страхувальнику позивача, відповідач є особою, відповідальною за заподіяну шкоду у розмірі, не покритому лімітом відповідальності згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів.
З урахуванням вищевикладеного господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 9112,04 грн. страхового відшкодування, а саме різниці між фактичним розміром заподіяної водієм відповідача шкоди і страховою виплатою, здійсненою страховиком відповідача.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами ст. 129 ГПК України судові витрати позивача, які складаються з судового збору у розмірі 2270,00 грн., слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 літ. А; код ЄДРПОУ 30859524) до Комунального підприємства "ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС" (65007, Одеська обл., місто Одеса, вул. Водопровідна, будинок 1; код ЄДРПОУ 03328497) про стягнення 9112,00 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС" (65007, Одеська обл., місто Одеса, вул. Водопровідна, будинок 1; код ЄДРПОУ 03328497) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 літ. А; код ЄДРПОУ 30859524) 9112,00 грн. страхового відшкодування, 2270,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частина рішення складені 01 липня 2021 р. Повний текст рішення складений та підписаний 01 липня 2021 р.
Суддя Р.В. Волков