16 червня 2021 року Справа № 915/246/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника позивача: не з'явився;
представника відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Управління комунального майна Миколаївської міської ради
(54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 22440076),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛІКСЕТ ІК”
(69063, м.Запоріжжя, пр-т Соборності, буд.11, оф.1, код ЄДРПОУ 41548048),
про: розірвання Договору оренди, повернення нежитлового приміщення та стягнення орендної плати, пені, -
24.02.2021 Управління комунального майна Миколаївської міської ради звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №251/10/01/08/21 від 23.02.2021 (вх.№2945/21) до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛІКСЕТ ІК”, в якій просить суд:
1) розірвати Договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №7786, а саме нежитлові цокольні приміщення літ.Ацок (прим.3 №1-1 по №1-5) загальною площею 102,2 кв.м., розташовані за адресою: м.Миколаїв, вул.6 Слобідська, 48/1, укладений 11.09.2018 між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛІКСЕТ ІК”;
2) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “АЛІКСЕТ ІК” звільнити та повернути нежитлові цокольні приміщення літ.Ацок (прим. з №1-1 по №1-5) загальною площею 102,2 кв.м., розташовані за адресою: м.Миколаїв, вул.6 Слобідська, 48/1, шляхом передачі зазначеного приміщення Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради за актом приймання-передавання;
3) стягнути з відповідача на користь позивача кошти у сумі 188966,92 грн, із яких: заборгованість з орендної плати - 186027,0 грн, пеня - 2939,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про неналежне виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №7786 від 11.09.2018, укладеним Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛІКСЕТ ІК” в частині своєчасного внесення орендної плати за користування майном за період з 11.09.2018 по 30.11.2020 у зв'язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати, за несвоєчасну сплату нараховано пеню. Позивач зазначив, що таке порушення орендарем такої умови Договору оренди майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення майна орендодавцю. Заборгованість за Договором має місце з 11.09.2018, орендар використовує орендоване майно, але не сплачує при цьому орендної плати. Таким чином, Миколаївська міська рада, діючи в інтересах територіальної громади міста Миколаєва, виступає власником комунального майна та є уповноваженим органом у сфері управління вказаним майном. Відповідно покладених завдань Управління комунального майна Миколаївської міської ради виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів, нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, зокрема організовує роботу щодо передачі в орендне користування об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва, підготовка відповідних наказів та їх виконання, контроль за використанням та станом обліку комунального майна, вжиття заходів за результати такого контролю.
Оскільки відповідач продовжує використовувати орендоване майно, а неповернення майна комунальної власності з користування відповідачем (орендарем) порушує права позивача як власника майна, позивач просив усунути перешкоди у користуванні зазначеними нежитловими приміщеннями шляхом зобов'язання відповідача звільнити та повернути нежитлові приміщення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2021, головуючим у даній справі визначено суддю Мавродієву М.В.
Ухвалою суду від 01.03.2021 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
17.03.2021 від позивача до суду надійшла заява №400/10/01/08/21 від 17.03.2021 про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 01.03.2021.
Ухвалою суду від 22.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21.04.2021.
Ухвалою суду від 21.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.2021.
26.04.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява №587/10/01/08/21 від 22.04.2021 (вх.№6319/21), в якій просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі та посилаючись на ст.ст.42, 169, 170 ГПК України просить справу слухати за відсутністю представника позивача.
24.05.2021 суд ухвалив відкласти судовий розгляд справи на 16.06.2021.
16.06.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява б/н б/д (вх.№9161/21), в якій просить долучити до матеріалів справи докази направлення копії листа-претензії №1559/10/01/08/20 від 03.09.2020.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов не надав, вимоги та доводи позивача не спростував. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання на його юридичну адресу ухвал суду від 22.03.2021, 21.04.2021 та 24.05.2021.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 69063, м.Запоріжжя, пр-т Соборності, буд.11, оф.1.
Проте, вказані ухвали суду були повернуті підприємством зв'язку з приміткою “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Тобто відповідач був повідомлений про розгляд даної справи судом належним чином.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами, винесеними у даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення сторін про розгляд даної справи.
Сторони явку повноважних представників у судове засідання 16.06.2021 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 16.06.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.
11.09.2018 між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛІКСЕТ ІК” (орендар, відповідач у справі) укладено Договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №7786 (надалі - Договір), згідно п.1.1., якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (надалі - майно), керуючись протоколом №2 від 29.08.2018 засідання конкурсної комісії, створеної на підставі наказу управління комунального майна Миколаївської міської ради від 12.07.2018 №225/03 “Про проведення конкурсу та затвердження конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право оренди 11 об'єктів міської комунальної власності”, нежитлові цокольні приміщення літ.Ацок (прим. з №1-1 по №1-5) загальною площею 102,0 кв.м., розміщені за адресою: м.Миколаїв, вул.6 Слобідська, 48/1, що знаходиться на балансі КЖЕП ММР “Зоря”, вартість яких визначена згідно з висновками експерта - ПП “Консалтингова фірма “Снейл” і становить за експертною оцінкою 207200,0 грн станом на 31.05.2018.
Майно передається в оренду для використання під офіс та надання побутових послуг.
Орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.2011 №10/15, та протоколу №2 від 29.08.2018 засідання конкурсної комісії, створеної на підставі наказу управління комунального майна Миколаївської міської ради від 12.07.2018 №225/03 „Про проведенню конкурсу та затвердження конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право оренди 11 об'єктів міської комунальної власності”, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 5439,17 грн (п.3.1. Договору).
У відповідності до п.п.3.2., 3.3. Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п.3.4. Договору орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно п.3.6. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в poзмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця.
Майно, що є предметом договору передано 11.09.2018 за Актом приймання-передавання нежитлового приміщення по Договору оренди №7786 від 11.09.2018 (т.1 а.с.8).
Права орендодавця передбачені розділом 8 Договору. Так, орендодавець має право:
- виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору (п.8.2. Договору);
- відмовитися від договору оренди і вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування об'єктом оренди протягом трьох місяців поспіль (п.8.3. Договору);
- вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків, якщо: орендар користується майном не за його призначенням або з порушенням умов Договору; орендар без дозволу орендодавця передав майно у користування іншій особі; орендар своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження або втрати майна; орендар порушує вимоги передбачені розділом 3 (Орендна плата) та 5 (Обов'язки орендаря) Договору (п.8.4. Договору);
- виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору (п.8.5. Договору).
Згідно п.5.2. Договору орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п.10.1. Договору цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 11.09.2018 до 11.08.2021 включно.
Позивач зазначає, що в порушення умов Договору відповідач не виконує обов'язок щодо своєчасної оплати орендних платежів внаслідок чого утворилась заборгованість із орендної плати за період з 11.09.2018 по 30.11.2020 в сумі 186027,0 грн.
За несвоєчасну сплату орендної плати відповідно до вимог п.3.6. Договору орендарю нараховано пеню у розмірі 2939,92 грн за період з 10.06.2020 по 07.12.2020.
Таким чином, за твердженням позивача, загальна сума заборгованості по сплаті орендних платежів за використання Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛІКСЕТ ІК” комунального майна складає 186027,0 грн.
Судом перевірена арифметична вірність розрахунку заборгованості та пені, суд погоджується із розрахунком позивача та приймає його як належний і допустимий доказ.
При перевірці розрахунку (т.1 а.с.18), нарахованої позивачем пені встановлено арифметична вірність щодо кожного періоду та встановлено судом, що при сумуванні нарахованої пені за період з 10.06.2020 по 07.12.2020 становить у загальному розмірі 9449,21 грн (116,79 + 43,79 + 1387,01 + 1509,12 + 1585,15 +1607,58 + 1737,19 +1462,58), а не як зазначено позивачем 2939,92 грн.
Оскільки, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2939,92 грн, суд, враховуючи принцип диспозитивності, не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 2939,92 грн.
Статтею 526 ЦК України передбачено загальні умови виконання зобов'язання. Так, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення; якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Приписами ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п.10.4. Договору).
Відповідно до п.10.7. Договору, Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку на який його було укладено; банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем; у разі невиконання або неналежного виконання умов Договору оренди.
У відповідності до п.2.4. Договору, у разі розірвання договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній повинен повернути орендодавцеві орендоване приміщення в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання заяви орендодавця за актом приймання-передавання приміщення.
Якщо орендар не виконує обов'язки щодо повернення майна, тоді орендар сплачує штраф у розмірі 20% від розміру місячної орендної плати за кожний день затримання повернення майна (п.2.9. Договору).
Згідно п.3.9. Договору, у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату за користування майном за час прострочення до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати в повному обсязі та відшкодувати збитки відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Поряд із цим повинно бути враховано положення ч.2 ст.651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Визначена наведеною статтею можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.
Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене ч.1 ст.782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.
Відповідно до ст.ст.18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (в редакції на момент виникнення правовідносин) орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Обов'язок орендаря вносити орендну плату не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним встановлено в п.п.3.1., 3.4. Договору.
Згідно з ч.3 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (в редакції на момент виникнення правовідносин) підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
У разі звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців позивачу необхідно довести факт такої несплати та її триваючий характер (протягом трьох місяців).
Пунктом 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 “Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна” передбачено, що вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке. Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України ) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендованим нерухомим майном, як це передбачено договором, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати до місцевого бюджету із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.
Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як не внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення умов договору не вносить плату по договору значно більше ніж, протягом трьох місяців підряд.
Листом-пропозицією №1656/10/01/08/19 від 02.09.2019 позивач запропонував відповідачу погасити заборгованість з орендної плати та пеню, достроково розірвати Договір оренди, звільнити орендовані відповідачем приміщення площею 102 кв.м., розташовані за адресою: м.Миколаїв, вул.6 Слобідська, 48/1 та повернути їх у належному стані орендодавцю. Посилаючись на п.3 ст.188 ГК України позивач вказує, що пропозиція про дострокове розірвання договору оренди підлягає розгляду у 20-денний термін. В матеріалах справи містяться докази направлення відповідачу вказаного вище листа-пропозиції (т.1 а.с.12, 13).
Листом-претензією №1559/10/01/08/20 від 03.09.2020 позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість за договором та запропоновав відповідачу - погасити заборгованість з орендної плати та пеню, достроково розірвати договір оренди, звільнити орендовані приміщення площею 102,0 кв.м, розташовані за адресою: м.Миколаїв, вул.Слобідська, 48/1 та повернути їх у належному стані орендодавцю (т.1 а.с.14-15).
В матеріалах справи містяться докази направлення вказаного вище листа-претензії.
Згідно п.5.12. Договору, у разі припинення або розірвання Договору негайно повернути орендодавцеві або підприємству, указаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлові цокольні приміщення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач жодних доказів на спростування обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог до суду не надав.
Враховуючи викладене, оскільки судом встановлені обставини систематичного невиконання відповідачем істотної умови Договору оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №7786 від 11.09.2018 щодо своєчасного перерахування орендних платежів за використання комунального майна (більше ніж три місяці), що є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного Договору оренди в судовому порядку та повернення майна орендодавцю.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Розірвати Договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №7786, а саме нежитлові цокольні приміщення літ.Ацок (прим. з №1-1 по №1-5) загальною площею 102,0 кв.м., розташовані за адресою: м.Миколаїв, вул.6 Слобідська, 48/1, укладений 11.09.2018 між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛІКСЕТ ІК”.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “АЛІКСЕТ ІК” (69063, м.Запоріжжя, пр-т Соборності, буд.11, оф.1, код ЄДРПОУ 41548048) звільнити та повернути нежитлові цокольні приміщення літ.Ацок (прим. з №1-1 по №1-5) загальною площею 102,0 кв.м., розташовані за адресою: м.Миколаїв, вул.6 Слобідська, 48/1, шляхом передачі зазначеного приміщення Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 22440076) за актом приймання-передавання.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛІКСЕТ ІК” (69063, м.Запоріжжя, пр-т Соборності, буд.11, оф.1, код ЄДРПОУ 41548048) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 22440076) 186027,0 грн заборгованість з орендної плати, 2939,92 грн пені та 8212,50 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 29.06.2021 року.
Суддя М.В. Мавродієва