02.07.2021 р. Справа № 914/680/18
За позовом:Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод», Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Новогуйвинське
до відповідача:Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод», м. Львів
про:стягнення 3000000,00 грн. боргу, 216501,38 грн. пені, 3000000,00 грн. штрафу, 412200,00 грн. інфляційних втрат, 103910,71 грн. 3% річних за договором купівлі-продажу №57 від 22.02.2016р.
Суддя - Р.В. Крупник
Представники сторін не викликалися
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.06.2021 у справі №914/680/18 позов задоволено частково, стягнуто ДП «Львівський бронетанковий завод» на користь ДП «Житомирський бронетанковий завод» 3000000,00 грн. боргу (попередньої оплати), 112939,73 грн. пені, 1200000,00 грн. штрафу, 103820,67 грн. 3% річних, 409200,00 грн. інфляційних втрат та 70692,41 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.
11.07.2018 на примусове виконання зазначеного рішення, Господарським судом Львівської області був виданий відповідний наказ.
На адресу суду від ДП «Львівський бронетанковий завод» та ДП «Житомирський бронетанковий завод» надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди з долученою мирової угодою (вх. №2804/21 від 01.07.2021). У заяві представники просять суд затвердити на стадії виконання рішення суду, укладену між ними мирову угоду від 30.06.2021.
Ознайомившись зі змістом поданої заяви та долучених до неї документів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 192 ГПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб (ч. 1). Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (ч. 2). Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч. 4).
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом приписів ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Господарський суд зазначає, що питання укладання мирової угоди на стадії виконання судового рішення регулюється положеннями ст. 330 ГПК України.
Зокрема, положеннями ч. 1-2 ст. 330 ГПК України встановлено, що мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.
Проте, сторонами не дотримано порядку звернення із заявою про затвердження мирової угоди, передбаченого ст. 330 ГПК України, адже подавати таку мирову угоду до суду на стадії виконання судового рішення може лише державний чи приватний виконавець.
Так, частинами 1, 2, 10 ст. 11 ГПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 2). Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права) (ч. 10).
Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи те, що заява про затвердження мирової угоди підписана та подана до суду не державним чи приватним виконавцем, а сторонами, суд повертає її без розгляду.
Разом з тим, суд звертає увагу заявників на те, що повернення заяви з наведених підстав не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою в порядку передбаченому ст. 330 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 170, 174, 234-235, 330 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ДП «Львівський бронетанковий завод» та ДП «Житомирський бронетанковий завод» про затвердження мирової угоди повернути без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Суддя Р.В. Крупник