79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.06.2021 справа № 914/886/21
Господарський суд Львівської області у складі судді В. П. Трускавецького, розглянувши матеріали справи
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Р.І.А.Д.А.», м. Івано-Франківськ,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ ПЕКТИН», м. Городок Львівська обл.,
про: стягнення 34'878,55 грн (з яких: 33'894,00 грн - заборгованість, 200,58 грн - три відсотки річних та 783,97 грн - інфляційні втрати).
Представники сторін не викликались (не повідомлялись).
1. Судові процедури.
1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Р.І.А.Д.А.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ ПЕКТИН» про стягнення 34?878,55 грн (з яких: 33'894,00 грн - заборгованість, 200,58 грн - три відсотки річних та 783,97 грн - інфляційні втрати).
1.2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.04.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Р.І.А.Д.А.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ ПЕКТИН» про стягнення 34?878,55 грн - залишено без руху.
26 квітня 2021 року позивачем подано суду заяву згідно з якої позивач усунув недоліки позовної заяви.
1.3. Ухвалою суду від 28.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
1.4. 17 травня 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити у задоволенні заявлених вимог та відмовити у задоволення витрат на правову правничу допомогу.
Позивачем, 28.05.2021 подано відповідь на відзив, у якій останній заперечує заявлені у відзиві доводи.
Заперечення на відповідь на відзив ТзОВ «ТБ Фрут Пектин» до суду не подало.
1.5. Відповідно до частин п'ятої та восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
1.6. Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
1.7. Отже, враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, реалізацію учасниками процесу своїх прав та законних інтересів, за достатності доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору по суті.
2. Аргументи сторін.
2.1. У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Р.І.А.Д.А.» (Позивач у справі) вказує про неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ Фрут Пектин» (Відповідач у справі) своїх договірних зобов'язань щодо оплати за наданні транспортні послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 33'894,00 грн. За неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 200,58 грн - три відсотки річних та 783,97 грн - інфляційні втрати.
Правовими підставами позову визначено норми статей 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України та 174, 193, 222 Господарського кодексу України.
2.2. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ ПЕКТИН» заперечуючи проти заявленого позову вказує таке.Загальна сума наданих послуг становить 33'894,00 грн. Відповідач мав на оплату 21 календарний день з моменту отримання від перевізника повного комплекту документів (відповідно до п. 4.3. Договору). Акт здачі-прийомки виконаних робіт № 020М9-19(е2) від 14 грудня 2020 року та міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №047494 від 14 грудня 2020 року були відправлені Позивачем 16 грудня 2020 року на електронну адресу Відповідача. Проте, як вважає Відповідач, з скріншоту доданого Позивачем до позовної заяви неможливо ідентифікувати і підтвердити факт надсилання саме тих документів, які супроводжували партію поставки вантажу перевезення за Договором №04/12/2020 від 04 грудня 2020 року. Більше того, сторони у підписаному між ними Договорі чітко передбачили підставу для початку відліку строку на оплату за надані послуги, а саме з моменту отримання оригіналів документів, що підтверджують здійснення перевезення.
Окрім того, відповідач зазначає, що весь перелік документів, необхідних для здійснення оплати, позивачу не надсилались, що підтверджується експрес-накладною №59000625389858, яка скеровувалась на ім'я Лісова Ольга Андріївна , а не Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ ПЕКТИН». Також, до позовної заяви долучено Претензію вих. № 02 від 18.02.2021. Зі змісту експрес-накладної видно, що Позивач надіслав Претензію у місто Городок Хмельницької області у відділення Нової пошти №1, хоча місцем знаходження Відповідача є місто Городок у Львівській області.
Окрім того, відповідач заперечує проти заявленого розміру витрат на правову допомогу у розмірі 4'000,00 грн, вказуючи, що дана справа є нескладною та не потребує вивчення великої кількості документів і судової практики, сума позову є незначною в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, а надані адвокатом послуги не відносяться до категорії складних та не пов'язані із застосуванням великого обсягу законодавства, а також не вимагають значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Крім того, відшкодування частини витрат на правову допомогу у розмірі 1'000 грн за представництво в суді першої інстанції, як про це просить Позивач, не підлягає відшкодуванню, оскільки ухвалою про відкриття провадження у даній справі поставлено здійснювати розгляд без повідомлення сторін.
З урахуванням наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2.3. Позивач у відповіді на відзив заперечуючи доводи відповідача вказані у відзиві, зазначає, що пунктом 3.1.9. Договору визначено обов'язок перевізника надати Замовнику Акт виконаних робіт, рахунки, CMR, товарно-транспортні та податкові накладні та документи, що супроводжують поставку вантажу, протягом семи календарних днів з моменту завершення перевезення здійсненого на підставі кожної окремої заявки Замовника. Тобто, обов'язок перевізника надати Замовнику, зазначені документи в пункті 3.1.1. Договору, але не обумовлено яким чином, чи в електронній формі, чи в будь-який інший спосіб направити.
Позивач, зазначає, що переговори щодо договірних відносин між Сторонами розпочались шляхом надсилання на електронну адресу Позивача заявки та договору на перевезення, а також подальший обмін документами здійснювався в електронній формі шляхом електронної переписки між представниками, а саме: Ольгою Киба - довіреною особою зі сторони ТзОВ «ТБ ФРУТ ПЕКТИН» та Ольгою Лісовою - діловодом відділу логістики та матеріально-технічного забезпечення ТзОВ «ТБ ФРУТ ПЕКТИН». Документи надіслані на ім'я Лісової Ольги , а не ТзОВ «ТБ ФРУТ ПЕКТИН» на вимогу самої ж Лісової Ольги , як діловода відділу логістики та матеріально-технічного відділу ТзОВ «ТБ ФРУТ ПЕКТИН».
Претензія вих. № 02 від 18.02.2021, що скеровувалась Позивачем на адресу Відповідача у м. Городок, Хмельницької області останній отримана, що підтверджується експрес-накладною № 59000652616307 про переадресацію відправлення № 20450348755593, яке долучено Позивачем додатком до позовної заяви.
3. Обставини справи.
3.1. 04 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ ПЕКТИН» (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Р.І.А.Д.А.» (надалі - Перевізник) укладено Договір перевезення вантажів № 04/12/2020 (надалі - Договір).
Пунктом 3.1.1. Договору, визначено, що на підставі письмової заявки про перевезення вантажу, направленої Замовником факсимільним зв'язком (електронною поштою) здійснити перевезення та доставку вантажу з пункту відправлення в пункт призначення в термін вказаний в заявці.
Згідно з Заявкою на транспортні послуги від 04.12.2020: Замовник ТзОВ «ТБ ФРУТ ПЕКТИН», Перевізник ТзОВ «Т.Р.І.А.Д.А.», маршрут Городок - UNIPEKTIN Ingredients, Bahnhofstrasse 9, 8264 Eschenz, Швейцарія, номер авто НОМЕР_1 /НОМЕР_2, тип автомобіля Тент 13.6*2.45*2,95, вантаж, вага вантажу Пектин 3.3 т, дата завантаження 07.12.2020, адреса завантаження м. Городок, вул. Артищівська, 9 корп. 5, дата розвантаження 11-14.12.2020, адреса розвантаження Bahnhofstrasse 9, 8264 Eschenz, Швейцарія, вартість перевезення 1'000,00 євро, умови оплати 21 день по оригіналах документів, тощо.
Вказані обставини щодо укладення Договору та Заявки сторонами підтверджуються у поданих ними заявах по суті спору.
3.2. Так, на виконання взятих на себе зобов'язань позивачем надано транспортні послуги з перевезення вантажу по маршруту: Городок -Eschenz, на суму 33'894,00 грн з ПДВ/ без ПДВ всього - на суму 33'894,00 грн, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 047494 та Актом № 20М9-19(е2) від 14 грудня 2020 року здачі-приймання виконаних робіт (послуг) на відповідні вищевказані суми, який підписано сторонами з проставленням їхніх печаток.
3.3. 16 грудня 2020 позивач на електронну пошту відповідача скерував лист, з вкладенням: акт і рахунок. У вказаному листі просив перевірити вірність оформлення документів і дати відповідь. Цей електронний лист надіслано 16.12.2020, 15:19.
У відповідь, ТзОВ «ТБ ФРУТ ПЕКТИН» (ІНФОРМАЦІЯ_1) повідомилив: «Прошу в Акті в полі «Затверджую» від замовника вписати посаду Мочалюка О. Л. - директор. Оригінали надішліть, будь ласка, Новою поштою: м. Городок, Львівська область, Відділення № 1 ТОВ «ТБ ФРУТ ПЕКТИН» Лісова Ольга, НОМЕР_3».
Згідно з Експрес-накладною № 59000625389858 від 22.12.2020 Позивач відправив документи для одержувача Лісова Ольга Андріївна , АДРЕСА_1 . Розрахункова дата прибуття 23.12.2020.
3.4. Згідно з претензією від 18.02.2021 позивач просив здійснити оплату наданих послуг згідно з Актом № 20М9-19(е2) від 14 грудня 2020 року здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 14.12.2020. Докази надіслання долучено до матеріалів справи. Відповіді на вказану претензію до матеріалів справи не долучено.
3.5. Для відновлення порушених прав та законних інтересів позивач звернувся до суду із даним позовом. Відповідач заперечив проти заявленого позову з підстав, наведених у відзиві.
4. Позиція суду.
4.1. Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
4.2. Пунктом 4.1. Договору закріплено, що розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються у безготівковій формі, на підставі рахунка та акта виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Перевізника.
Згідно з пунктом 4.3. Договору, оплата здійснюється протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання від Перевізника повного комплекту документів, а саме належним чином оформлених оригіналів акту виконаних робіт, CMR, товарно-транспортних накладних на перевезений товар та податкових накладних та документів, що супроводжують партію поставки вантажу.
Як з'ясовано із матеріалів справи, факт перевезення не оспорюється, як і факт не проведення оплати за надані послуги.
Також, судом з'ясовано, що відповідач електронним листом (а.с. 16) просив позивача «в акті в полі «Затверджую» від замовника вписати посаду Мочалюка О. Л. - директор. Оригінали надішліть, будь ласка, Новою поштою: м. Городок, Львівська область, Відділення № 1 ТОВ «ТБ ФРУТ ПЕКТИН» Лісова Ольга, НОМЕР_3». Позивач на підтвердження надіслання надав Експрес-накладною № 59000625389858 від 22.12.2020 у якій вказано одержувача Лісова Ольга Андріївна , АДРЕСА_1 . Розрахункова дата прибуття 23.12.2020 (вказане встановлено у п. 3.3. даного рішення) та не спростовано відповідачем.
Посилаючись на практику ЄСПЛ, Верховний Суд неодноразово зазначає, що формалізм у процесі є позитивним і необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 29 ГПК України, закріплено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Докази подані позивачем на підтвердження факту надіслання відповідачу оригіналів документів за належною адресою є більш вірогідним, аніж доводи подані відповідачем на спростування такого факту.
Отже, суд визнає доведеною обставину, що підтверджує факт надіслання відповідних документів Відповідачу, що підтверджується сукупністю встановлених вище обставин.
Таким чином, як встановлено із експрес-накладної, розрахунковою датою прибуття оригіналів документів визначено 23.12.2020. Вказане, зокрема, що стосується строку доставки кореспондується із Стандартами швидкості доставки розміщеними на сайті Нової пошти.
Відтак, розглянувши заявлені вимоги про стягнення 33'894,00 грн - заборгованості, суд дійшов висновку, що з 14.01.2021 наслало прострочення з оплати, тому заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
4.3. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, розглянувши вимоги позивача про стягнення 200,58 грн - три відсотки річних та 783,97 грн - інфляційні втрати, перевіривши надані розрахунок, зазначає, що такі здійснено частково правильно, адже, здійснивши власні розрахунки, судом встановлено, що інфляційні втрати за спірний період складають 1'373,49 грн, тому заявлені 783,97 грн підлягають повному задоволенню, а три відсотки річних складають 181,08 грн, тому підлягають задоволенню у вказаному розмірі.
4.4. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
5. Судові витрати.
5.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає стягненню 2'268,64 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
5.2. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначенено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
5.3. Як встановлено з матеріалів справи, 18 березня 2021 року між Адвокатським бюро «Наталії Яшан» (надалі - Адвокат) та ТОВ «Т.Р.І.А.Д.А.» (надалі - Клієнт) укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги. Предметом даного Договору є надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.(п. 1.1. Договору).
Додатком до Договору про надання правової допомоги від 18.03.2021, сторони встановили: Відповідно до п. 4.1. Договору Сторони погодили, що вартість роботи Адвоката за надання правничої допомоги, становить: складання позовної заяви - 3'000,00 грн та представництво в суді першої інстанції - 1'000,00 грн.
Після підписання Договору протягом 3 днів Клієнт зобов'язується внести попередню виплату гонорару, в розмірі 3'000,00 грн.
Платіжним дорученням № 1493 від 19.03.2021 Позивач здійснив оплату у розмірі 4'000,00 грн за послуги адвоката.
Так, Позивач просить стягнути з Відповідача вказану вище суму коштів як відшкодування витрат на послуги правової допомоги.
5.4. Відповідач заперечуючи проти заявленого розміру витрат на правову допомогу у розмірі 4'000,00 грн вказує, що дана справа є нескладною та не потребує вивчення великої кількості документів і судової практики, сума позову є незначною в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, а надані адвокатом послуги не відносяться до категорії складних та не пов'язані із застосуванням великого обсягу законодавства, а також не вимагають значного обсягу юридичної і технічної роботи. Останній зазначає, що відшкодування частини витрат на правову допомогу в розмірі 1'000,00 грн за представництво в суді першої інстанції, не підлягає відшкодуванню, оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
5.5. В ухвалі про відкриття провадження зазначено, що дана справа підлягає під ознаки малозначної справи та розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Суд погоджується з доводами Відповідача, щодо необґрунтованого стягнення відшкодування витрат на правову допомогу в частині стягнення 1'000,00 грн за представництво в суді першої інстанції. Відтак, визначені витрати у розмірі 1'000,00 грн є непідтвердженими, не відповідають реальності адвокатських витрат.
Отже, розглянувши надані сторонами докази та проаналізувавши усі доводи та заперечення сторін щодо розміру заявлених витрат на правову допомогу, суд враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3'000,00 грн.
Окрім того, як зазначає Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові № 910/3929/18 від 18.06.2019, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ФРУТ ПЕКТИН» (81500, Львівська область, Городоцький район, місто Городок, вулиця Артищівська, будинок 9, корпус 4; ідентифікаційний код 42891896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Р.І.А.Д.А.» (76011, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Ботанічна, будинок 37; ідентифікаційний код 37581770) 33'894,00 грн - заборгованості, 181,08 грн - трьох відсотків річних, 783,97 грн - інфляційних втрат та 2'268,64 грн- відшкодування витрат на оплату судового збору, 3'000,00 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.П. Трускавецький