вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" червня 2021 р. Справа № 911/1779/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1
до Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1»
про визнання незаконним та скасування рішення, скасування реєстраційної дії
встановив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1» про:
- визнання незаконним та скасування рішення позачергових загальних зборів Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1», оформленого протоколом №2/2020 від 05.09.2020;
- скасування реєстраційної дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійсненої 02.10.2020 щодо Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1» за №1003541070021004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як слідує зі змісту вказаного вище позову, ОСОБА_1 зазначила, що вона є членом Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1», а спірним рішенням порушено відповідні корпоративні права позивачки на участь в управлінні організацією, оскільки про проведення зборів позивачку повідомлено не було.
Також, за доводами позивача, ним заявлено вимогу про скасування реєстраційної дії до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка є похідною вимогою від вимоги про визнання незаконним та скасування рішень зборів.
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Згідно приписів ст. ст. 1, 4, ч.ч. 1, 4 ст. 45 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Суд звертає увагу позивача на те, що:
- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушенного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі;
- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Відповідна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №923/223/19.
Однак позовна заява ОСОБА_1 не містить відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає заявлена позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення позачергових загальних зборів Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1», оформленого протоколом №2/2020 від 05.09.2020.
До того ж, звертаючись до суду із вимогою про скасування реєстраційної дії та вказуючи що вказана вимога спрямована до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), позивач вказав у позовній заяві відповідне управління як третю особу 1 на стороні відповідача, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, попри те не обгрунтував наявності підстав для пред'явлення позовної вимоги до особи, яку у позові не зазначено відповідачем.
Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду письмових пояснень із зазначенням:
1) відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає заявлена позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення позачергових загальних зборів Громадської організації «Садівниче товариство «Тополька-1», оформленого протоколом №2/2020 від 05.09.2020;
2) наявності підстав для пред'явлення позовної вимоги до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яке у позові не зазначено відповідачем.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема