вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1036/21
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В.,
дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ»
до Управління гуманітарного розвитку Бориспільської районної державної адміністрації Київської області
простягнення 40 815,74 грн.
Без виклику учасників судового процесу;
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Управління гуманітарного розвитку Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про стягнення 40815,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті природного газу відповідно до договору на постачання природного газу № 8 від 15.01.2020. У зв'язку із вищенаведеним позивачем подано зазначену позовну заяву про стягнення з відповідача 39 658,58 грн. основного боргу, 932,25 грн. пені та 224,91 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 12.04.2021 було відкрито провадження у справі № 911/1036/21. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.04.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату відкриття провадження у справі, а саме: 08324, Київська обл., Бориспільській р-н, с. Гора, вул. Центральна, 5.
Зазначене поштове відправлення було вручено адресату 15.04.2021, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у повідомленні про вручення відмітки про вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.04.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/ ).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
15.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (далі - постачальник, позивач) та Управлінням гуманітарного розвитку Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - споживач, відповідач) був укладений договір на постачання природного газу № 8 (далі - договір).
Пунктом 2.1. зазначеного правочину сторони узгодили, що постачальник зобов'язується протягом строку дії даного договору передавати споживачеві товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: ДК 021:2015, код 09120000-6 - газове паливо (природний газ), включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності (надалі - газ) щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах даного договору.
Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. договору, загальний об'єм постачання природного газу у 2020 р. за договором складає 267 082 м. куб. Обсяги газу щодо кожного газового місяця вказані в п. 3.1. даного договору, є орієнтовними та можуть змінюватися як в більшу, так і в меншу сторону, до укладання сторонами подобового «графіку постачання газу та замовлення (бронювання) потужності на відповідний газовий місяць.
Пунктом 5.1. договору визначено, що фактичний обсяг постачання газу за даним договором буде визначений на підставі актів, які будуть підписуватись представниками обох сторін по закінченню кожного газового місяця постачання, датуватись останнім календарним днем відповідного газового місяця постачання.
Пунктами 5.1.2.- 5.1.3. договору визначено, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ/ГТС протягом 2 днів місяця, наступного за газовим місяцем постачання, готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу з урахуванням замовлення (бронювання) потужності за відповідний газовий місяць постачання. Споживач протягом 2 днів з дати одержання двох примірників актам зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.
Судом встановлено, що 06.01.2021 позивачем був складений акт приймання-передачі природного газу за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 № 2794 на суму 39 658,58 грн. Зазначений акт був надісланий разом з рахунком на оплату № 2647 на адресу споживача. Вищенаведені документи були отримані відповідачем 11.01.2021, що підтверджується інформацією про отримання за експрес-накладною Нової пошти № 20450329635157, що наявна в матеріалах справи. Відповідач акт приймання-передачі не підписав та не повернув, вмотивованої відмови від підписання акту не надав.
Пунктом 5.1.4. договору визначено, що у випадку ненадходження від споживача підписаного примірника акту або письмової вмотивованої від підписання такого акту в строки, визначені в п. 5.1.3, акт вважається підписаним споживачем без зауважень.
Відповідно до п. 5.2. договору акти, визначені в п. 5.1. даного договору, є підставою для розрахунків.
Згідно з пунктом 7.1. договору, ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 3 900,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 780,00 грн., що разом з ПДВ складає 4 680,00 грн., в т.ч. вартість замовлення (бронювання) потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) на дату підписання даного договору за 1000 кубічних метрів на добу становить 124,16 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 24,83 грн., що разом з ПДВ складає 148,99 грн., що відповідає затвердженому тарифу регулятором за Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 «Про встановлення тарифів для ТО «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» на послуги транспортування природного газу для точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024».
Судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору, у період з грудня 2020 по січень 2021 року поставлено відповідачу природного газу на загальну суму 229 544,18 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі природного газу № 2794 від 31.12.2020, копія якої залучена до матеріалів справи.
Відповідно до п. 8.2. договору, оплата здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати до 25 числа наступного за розрахунковим.
Судом встановлено, що відповідач 30.12.2020 здійснив оплату частково за актом приймання-передачі природного газу № 2794 від 31.12.2020 у загальній сумі 189 885,60 грн.
Відповідно до п. 14.1. договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині поставок газу з 01.02.2020 р. до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір на постачання природного газу № 8 від 15.01.2020, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Пунктом 5.1. договору визначено, що фактичний обсяг постачання газу за даним договором буде визначений на підставі актів, які будуть підписуватись представниками обох сторін по закінченню кожного газового місяця постачання, датуватись останнім календарним днем відповідного газового місяця постачання.
Пунктами 5.1.2.- 5.1.3. договору визначено, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ/ГТС протягом 2 днів місяця, наступного за газовим місяцем постачання, готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу з урахуванням замовлення (бронювання) потужності за відповідний газовий місяць постачання. Споживач протягом 2 днів з дати одержання двох примірників актам зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.
Судом встановлено, що 06.01.2021 позивачем був складений акт приймання-передачі природного газу за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 № 2794 на суму 229 544,18 грн. Зазначений акт був надісланий разом з рахунком на оплату № 2647 на адресу споживача.
Пунктом 5.1.4. договору визначено, що у випадку ненадходження від споживача підписаного примірника акту або письмової вмотивованої від підписання такого акту в строки, визначені в п. 5.1.3, акт вважається підписаним споживачем без зауважень.
Акт приймання-передачі природного газу № 2794 разом з рахунком на оплату № 2647 були отримані відповідачем 11.01.2021, що підтверджується інформацією про отримання за експрес-накладною Нової пошти № 20450329635157 (наявна в матеріалах справи).
В свою чергу, судом встановлено, що відповідач акт приймання-передачі не підписав та не повернув позивачу, вмотивованої відмови від підписання акту не надав. Протилежного суду не доведено.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, господарський суд встановив, що Акт приймання-передачі природного газу № 2794 від 06.01.2021 є погодженим відповідем та підписаним, а отже, позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, поставивши відповідачеві природний газ за період з 01.12.2020 по 31.12.2020 на загальну суму 229 544,18 грн.
Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 5.2. договору акти, визначені в п. 5.1. даного договору, є підставою для розрахунків.
Згідно з пунктом 7.1. договору, ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 3 900,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 780,00 грн., що разом з ПДВ складає 4 680,00 грн., в т.ч. вартість замовлення (бронювання) потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) на дату підписання даного договору за 1000 кубічних метрів на добу становить 124,16 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 24,83 грн., що разом з ПДВ складає 148,99 грн., що відповідає затвердженому тарифу регулятором за Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 «Про встановлення тарифів для ТО «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» на послуги транспортування природного газу для точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024».
Відповідно до п. 8.2. договору, оплата здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати до 25 числа наступного за розрахунковим.
Враховуючи встановлений сторонами строк для здійснення оплати, господарський суд встановив, що строк оплати природного газу, поставленого позивачем відповідачу є таким, що настав.
Судом встановлено, що відповідачем здійснено часткову оплату поставленого природного газу на суму 189 885,60 грн. Протилежного не доведено, доказів повної оплати заборгованості суду не подано.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, ч.1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 39 658, 58 грн.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п 10.2. даного договору в разі порушення строків оплати (несплати або несвоєчасної оплати), визначених в п. 8.2. договору, споживач, за письмовою вимогою постачальника, складеною та направленою відповідно до п. 10.7. даного договору, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання по оплаті.
Позивач за прострочення строків оплати поставленого природного газу, керуючись умовами п. 10.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 932, 25 грн.
Здійснивши перерахунок пені, в межах розрахунку позивача, з урахуванням умов договору, здійснених поставок природного газу, а також, порядку розрахунків погодженого сторонами та дати прострочення, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 932, 25 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 224,91 грн.
Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, а також, дати прострочення по сплаті грошового зобов'язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю.
Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління гуманітарного розвитку Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (місцезнаходження: 08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Центральна, 5; код ЄДРПОУ 41810109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, оф. 311; код ЄДРПОУ 34933742) 39 658,58 грн. основного боргу, 933,33 грн. пені, 224,91 грн. 3 % річних та 2 270 грн. судового збору.
3 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
5. Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2021.
Суддя Л.В. Сокуренко