Єдиний унікальний номер: 448/760/21
Провадження № 1-кп/448/165/21
про застосування запобіжного заходу
25.06.2021 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська (81300, Львівська область, м.Мостиська, вул.Грушевського, 1/9) клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу - домашнього арешту ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №12020090000000557, що внесене в ЄРДР 02.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
учасники справи:
прокурор ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
його захисник-адвокат ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
його захисник - адвокат ОСОБА_8 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу - домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_3 . Вказане клопотання обґрунтовує тим, що зазначена особа обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, санкції статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Зважаючи на ризики, передбачені ст.177 КПК України, встановлені у даному кримінальному провадженні, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне обрати обвинуваченому вищевказаний запобіжний захід строком на 2-а місяці.
Одночасно з застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту прокурор просить покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: - не залишати місце свого постійного проживання за адресою: с.Воля, Старосамбірського району Львівської області, в період часу з 23:00 год. до 06:00 год. наступної доби; - прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою; - не відлучатися з населеного пункту, де проживає (с.Воля, Старосамбірського району Львівської області), без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну місця свого проживання; - утримуватись від спілкування із свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання, просив таке суд задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні частково заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. Просив суд не покладати на нього обов'язок, - «здати на зберігання до органів поліції свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну», оскільки як зазначив, документи, які надають йому право виїзду за кордон ним вже були здані органу досудового розслідування, а тому вважає, що немає необхідності покладати на нього вказаний обов'язок.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши подані матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід - домашній арешт, в нічний час доби, котрий було продовжено до 25.06.2021 року.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, визначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, утриманців, постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.
При вирішенні заявленого клопотання прокурора про застосування обвинуваченому запобіжного заходу - домашнього арешту в нічний час доби, суд враховує вимоги ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, при вирішенні клопотання прокурора, суд крім наявності ризиків зазначених у ч.1 ст.177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців.
Конституцією України визначені та закріплені права і свободи людини, які гарантуються і оберігаються Державою, а саме:
Стаття 29 Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Стаття 55 Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 62 Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Стаття 63 Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У розумінні Конституції України та Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, 1950 року домашній арешт є способом обмеження конституційного права особи на свободу, а тому на думку слідчого судді є одним з запобіжних заходів, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як вбачається з п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Слід зазначити те, що обвинувачений ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Суд переконаний, що вказана особа обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні інкримінованого її злочину за обставин, які зазначенні в обвинувальному акті і клопотанні прокурора.
Також судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання та реєстрації, де виключно позитивно характеризуються, міцні соціальні зв'язки (одружений, має на утриманні дітей), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тощо.
Суд погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо обрання запобіжного заходу - домашнього арешту в нічний час доби, оскільки вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, в судовому засіданні не встановлено.
Відтак, суд приходить до переконання, що саме такий запобіжний захід як домашній арешт у певний період доби, зокрема у період доби з 23:00 год. до 06:00 год. є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження і суспільному інтересу.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором в судовому засіданні, однак лише частково.
Щодо обов'язку здачі обвинуваченим ОСОБА_3 на зберігання паспорта чи іншого документу для виїзду за кордон і інші документи, що надають право на виїзд із України, суд виходить з наступного.
Так, в судовому засіданні стороною захисту заявлено про виконання такого обов'язку обвинуваченим ОСОБА_3 . При цьому, стороною обвинувачення не заперечувався той факт, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України, на ім'я обвинуваченого, знаходиться у органу досудового розслідування.
А відтак, з урахуванням відсутності в клопотанні вимоги заборони виїзду обвинуваченого за кордон, а також виконання останніми обов'язку здачі на зберігання паспорту громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України, до подачі даного клопотання, в частині застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язку щодо здачі на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України, слід відмовити, з наведених вище мотивів та підстав.
З огляду на наведене, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу - домашнього арешту в нічний час доби щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.176-178, 181, 314, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу - домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - домашній арешт, у нічний час доби.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23:00 год. до 06:00 год. наступної доби;
- прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, де проживає ( АДРЕСА_1 ), без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування із свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
В задоволенні решти вимог у клопотанні, - відмовити.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що на підставі ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу.
Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_3 під розписку з ухвалою про застосування запобіжного заходу - домашнього арешту у нічний час доби.
Строк дії ухвали суду встановити до 24.08.2021 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено учасникам справи 30.06.2021 року о 09.10 год.
Суддя ОСОБА_1