Справа №461/3879/21
01 липня 2021 року м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,
за участю представника митниці Лубоцького Б.І., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Максиміва В.І. розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно,-
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Польща, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), закордонний паспорт НОМЕР_1 , виданий WOJEWODA LUBELSKI 15.10.2019 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ,
за ст. 471 Митного Кодексу України,-
25.04.2021 року о 13:30 год. в зону митного контролю митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби в напрямку «Виїзд з України» смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор» заїхав автомобіль марки «Ford» модель «TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в якому у якості водія слідував гр. Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) повертаючись з приватної поїздки з України в Республіку Польща.
Оскільки водій обрав для слідування смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», він своїми діями заявив про відсутність в нього будь-яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню, або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.
Згідно ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації.
Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України. Відповідно ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
При митному контролі серед особистих речей гр. Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), без ознак приховування, було виявлено іноземну валюту 122000, 00 (сто двадцять дві тисячі) злотих та 8600, 00 (вісім тисяч шістсот) фунтів стерлінгів.
Згідно з частиною третьою статті 197 Митного кодексу України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції".
Частиною 1 статті 8 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» визначено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 8 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» визначено, що порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.
Відповідно до пункту 5 «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Документів, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках (фінансових установах) на суму, що перевищує еквівалент 10000 (десять тисяч) євро, гр. Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не надав.
Валютні цінності, в еквіваленті 10000 (десять тисяч) євро а саме 45560 (сорок п'ять тисяч п'ятсот шістдесят) злотих було повернуто гр. Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).
Таким чином, гр. Польщі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), порушив встановлений цим Кодексом порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України.
Дії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 471 МК України.
Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Максимів В.І. у судовому засіданні вину ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 471 МК України визнав. Однак зазначив, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не мав умислу на приховування грошових коштів, «зелений коридор» вибрав помилково. Грошові кошти, які перевозив ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) є законно набутими у зв'язку із здійсненням господарської діяльності. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) щиро розкаюється у вчиненому, умислу на вчинення адміністративного правопорушення не мав, вважав, що усного декларування грошових коштів є достатнім. Просить повернути йому вилучені грошові кошти, які набуті законним шляхом.
Представник митниці підтримав протокол про порушення митних правил та просив суд ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.471 МК України та конфіскувати вилучені грошові кошти в дохід держави, оскільки у матеріалах справи є достатні докази, що підтверджують наявність у його діях складу вказаного правопорушення.
Статтею 471 МК України передбачено, що порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарiв в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходiв громадян, а у разі якщо безпосереднiми предметами правопорушення є товари, перемiщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфiскацiю цих товарiв.
Згідно ч.1 ст. 374 Митного кодексу України товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Заслухавши думку представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, оскільки він намагався перемістити через митний кордон товар, шляхом недекларування, який перевищує неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, підтверджується протоколом про порушення митних правил №0783/20900/21 та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого порушення митних правил, особи правопорушника, який до адміністративної відповідальності за порушення митних правил раніше не притягувався, обставин справи, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, якою передбачено вчинене правопорушення.
Санкцією ст.471 МК України передбачено, що порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України також конфіскацію цих товарів.
Однак, при вирішенні питання про конфіскацію предметів правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв'язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності. За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.
Вивезення даної суми коштів через митний кордон території України допускається, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Таким чином, фактично єдине діяння, яке вчинив ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.
В рішенні ЄСПЛ від 11.07.2019 року «Садоча проти України» (скарга №77508/11), яким було констатовано порушення Україною статті 1 Першого протоколу до Конвенції, суд установив, що конфіскація всієї незадекларованої під час проходження митного контролю суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення.
У судовому засіданні не доведено, що одного адміністративного стягнення у виді штрафу не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу, і запобігання порушень вимог про декларування.
Суд вважає, що шкода, яку ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) потенційно міг завдати державі була незначною: він не ухиляється від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби ввозив гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на територію держави. При цьому, в ході розгляду справи суду надані докази легального набуття та призначення цих коштів. Таким чином, метою ймовірної конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких матеріальних збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою, та карною мірою.
На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов'язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
Суд вважає, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) доказано законне походження коштів, оскільки до матеріалів справи долучено лист з якого вбачається, що TOB «Украйна Тревел», код ЄДРПОУ 39437208, зареєстрована в Україні з місцем знаходження за адресою: 79041, м. Львів, вул. Порохова 20А/73, в особі генерального директора, ОСОБА_3 , підтверджує, що передала громадянину Республіки Польща, пану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт номер НОМЕР_4 , готівкові кошти у розмірі: 74 440,00 злотих(сімдесят чотири тисячі, чотириста сорок злотих, 00 грош.), що згідно курсу НБУ станом на 23.04.21 становить 552 411, 77 грн. (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі чотириста одинадцять гривень, 77 коп. ) 8 600,00 фунтів стерлінгів(вісім тисяч шістсот фунтів стерлінгів, 00 центів), що згідно курсу НБУ станом на 23.04.21 становить 334 755,00 грн. (триста тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят п'ять грн., 00 коп.); грошові кошти були передані пану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за надання послуг, згідно договору №02/348 від 12/02/2021.
При прийнятті рішення суддя враховує письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, долучені нею до матеріалів справи документи та встановлені у судовому засіданні обставини.
Зокрема, суд бере до уваги, що вилучені кошти інспектором митниці, є для ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) важливою сумою на яку він розраховував, а тому їх конфіскація суттєво вплине на його уклад життя та матеріальне становище.
Суд вважає, що застосування конфіскації буде занадто жорстоким покаранням для ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), оскільки вилучена у нього валюта є його власністю, яка призначена для легального використання. Конфіскація цих коштів, на які він розраховував, поставить його в скрутне матеріальне становище, а тому це порушить право на повагу до його власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар». Суд бере до уваги, що порушення сталося фактично ненавмисне через незнання та невірне розуміння митного законодавства та неуважність ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти істотному погіршенню матеріального становища ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріалів справи, наведених встановлених судом обставин та мотивів, наведених положень законодавства, суд приходить до висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, підстав для застосування конфіскації вилученої валюти суд не вбачає.
Таким чином, вилучені, згідно протоколу про порушення митних правил №0783/20900/21 від 25.04.2021 року, предмети - грошові кошти слід повернути ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) для здійснення, за необхідності, їх належного митного оформлення.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КпАП України та Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 454, 00 гривень.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст.ст. 459, 461, 462, 487, 526, 527, 528 МК України, суддя ,-
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 471 МК України та накласти стягнення - 1700.00 грн. штрафу в дохід держави.
Вилучені згідно протоколу №0783/20900/21 від 25.04.2021 року грошові кошти 76440, 00 злотих та 8600, 00 фунтів стерлінгів - повернути ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), для здійснення, за необхідності, їх належного митного оформлення.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь держави 454, 00 грн. судового збору.
Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Р. Юрків.