328/1654/21
02.07.2021
3/328/833/21
Іменем України
02 липня 2021 року м. Токмак
Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Погрібна Ольга Миколаївна, розглянувши справу за матеріалами, що надійшли з Відділення поліції №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП,
встановила:
05.06.2021 приблизно о 20 годині 50 хвилин ОСОБА_1 по вул. В.Вишиваного, 677 в м. Токмак, при перевірці документів, що посвідчують особу, їх не надав, чим порушив вимоги Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнав та суду пояснив, що 05.06.2021 приблизно о 20 годині 50 хвилин в нього співробітники поліції на вулиці біля будинку №677 по вул. В.Вишиваного в м. Токмак, під час сімейного конфлікту, попросили документи, що посвідчують особу, однак документів він при собі не мав, бо не знав, що їх потрібно при собі завжди носити. На теперішній час виправився, завжди має при собі документи, у вчиненому розкаявся, просив не карати.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи, а також виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями частини 1 статті 44-3 КУпАП (в редакції, яка діяла на час вчинення правопорушення) передбачено, що порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція норми ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, і відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Так, відповідно положень п.п 2 п. 3 постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1236, з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні. Вказана заборона відповідно положень п. 3-5 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, (в редакції чинній станом на момент вчинення правопорушення) поширює свою дію також на території регіонів, на яких установлений «помаранчевий» та «червоний» рівень епідемічної небезпеки.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять докази, відповідно до ст.251 КУпАП, що підтверджують скоєння ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ 590152 від 05.06.2021, рапортом.
Разом з тим, розглядаючи справу, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, те, що раніше ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП не притягувався, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також такий елемент верховенства права, як принцип пропорційності.
Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Мета процесуальних дій має бути суспільно вагомою, для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов'язання, які перевищують установлені межі необхідності, а засіб досягнення суспільно вагомої мети має бути найменш обтяжливим для людини в конкретних умовах.
У рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Санкція ч.1 ст. 44-3 КУпАП передбачає накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. - 34 000 грн.
Накладення навіть мінімального розміру стягнення, передбаченого санкцією цієї статті, не буде співмірним із вчиненим ОСОБА_1 діянням та буде перевищувати межі необхідності досягнення легітимної мети адміністративного стягнення, зокрема запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Мета адміністративного стягнення може бути досягнута іншими менш обтяжливими для порушника засобами.
Згідно зі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не працює та негативних наслідків від правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 немає, суддя вважає за можливе звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись щодо нього усним зауваженням.
Керуючись ст. ст. 22, 44-3 ч.1, 284 КУпАП суддя, -
постановила:
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП в силу малозначності скоєного ним правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: