Справа № 327/149/21
Провадження № 2-о/327/15/2021
01.07.2021 року смт. Розівка
Розівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Завіновської А.П.,
при секретарі судового засідання - Захаренко А.В.,
за участю заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Кобця К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа - Розівська державна нотаріальна контора,
27.05.2021 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із наведеною вище заявою, в обґрунтування якої зазначав наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Розівка Розівського району Запорізької області у віці 50 років помер його батько - ОСОБА_2 . Після смерті останнього відкрилася спадщина, зокрема на Ѕ частку земельної ділянки призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, кадастровий номер: 2324955100:02:002:0061, що належала останньому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
На час відкриття спадщини він постійно проживав разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 , вів з ним спільний побут до часу смерті останнього, а в подальшому займався похованням батька.
Він є єдиним спадкоємцем померлого, у зв'язку з чим, звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Водночас державним нотаріусом було винесено постанову, якою відмовлено у видачі відповідного свідоцтва через те, що він із заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний строк до нотаріальної контори не звертався та не надав документів, які б підтверджували факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
З огляду на вказане, заявник просив встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Розівського районного суду Запорізької області від 02.06.2021 року у вказаній справі було відкрито провадження та її призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження на 13 год. 00 хв. 24.06.2021 року (а.с. 22). В подальшому у справі було оголошено перерву до 12 год. 00 хв. 01.07.2021 року.
Представник заінтересованої особи - Розівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи був сповіщений належним чином. Окрім того, подав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 29).
Враховуючи наведене, та вимоги ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судовий розгляд даної справи здійснити у відсутність представника заінтересованої особи.
В судовому засіданні заявник пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, яку він має намір успадкувати, враховуючи, що він є єдиним спадкоємцем останнього. Разом з тим, при його зверненні до нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки він із заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний строк до нотаріальної контори не звертався та не надав документів, які б підтверджували факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Заявник зазначав, що він проживав разом із батьком з 2010 року і по день смерті останнього, з яким за життя був пов'язаний спільним побутом, а в подальшому займався похованням батька, хоча був зареєстрований за іншою адресою. На підставі цього, заявник просив встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.
В судовому засіданні представник заявника - адвокат Кобець К.В., підтримав вимоги, викладені у заяві, та просив їх задовольнити.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що вони є сусідами померлого ОСОБА_2 , а тому їм відомо, що останній на час смерті проживав разом зі своїм єдиним сином - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник був пов'язаний із батьком спільним побутом, а в подальшому ОСОБА_1 займався похованням останнього.
Заслухавши заявника, представника заявника, свідків, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та надавши їм оцінку, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів що мають юридичне значення, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, тощо.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року (далі - Постанова), якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо.
У п. 23 Постанови роз'яснено, що у разі якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України).
Згідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Розівка Розівського району Запорізької області у віці 50 років помер ОСОБА_2 (а.с. 11).
Померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 1274, належала Ѕ частка земельної ділянки, яка розташована та території Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2324955100:02:002:0061 (а.с. 15).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, зокрема на зазначену вище земельну ділянку.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 34/2018 заведеної щодо майна померлого ОСОБА_2 , заявник звернувся до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом лише 08.05.2020 року (а.с. 41).
У зв'язку з цим, постановою державного нотаріуса від 08.05.2020 року за № 122/02-31, ОСОБА_1 , було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки останній пропустив встановлений законодавством шестимісячний термін на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та не надав документів, які б підтверджували факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що послугувало підставою для звернення заявника до суду із вказаною заявою (а.с. 16).
Отже, з матеріалів справи, а саме зі свідоцтва про народження заявника вбачається, що батьком останнього вказаний ОСОБА_2 (а.с. 47).
Відповідно до копії паспорту померлого ОСОБА_2 , а також довідки виконавчого комітету Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області від 06.04.2021 року за № 1002, останній був зареєстрований та проживав до часу смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_2 за вказаною адресою був зареєстрований один (а.с. 7-8, 13).
Згідно до довідки від 06.04.2021 року за № 1001, виданої виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що збігається і з паспортними даними останнього. При цьому у вказаній довідці зазначено, що станом на дату її видачі заявник фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 5, 14).
Виходячи з показів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заявник на час смерті його батька проживав разом з останнім, з яким за життя вів спільний побут, а в подальшому займався похованням батька.
Аналізуючи дані покази свідків, суд доходить висновку, що вони підтверджують факт постійного проживання заявника із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і цим показам суд не має підстав не довіряти.
При цьому, факт реєстрації заявника на час смерті батька за іншою адресою не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки адреса реєстрації особи та її фактичного проживання може не збігатися, враховуючи, зокрема, що кожна особа вільна у виборі місця свого проживання.
Факт же проживання на даний час заявника, виходячи з довідки від 06.04.2021 року за № 1001, виданої виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області, за адресою: АДРЕСА_3 , не може свідчити про те, що останній не проживав на адресою: АДРЕСА_1 , на час смерті спадкодавця, оскільки доказів зворотнього суду надано не було.
Таким чином, суд доходить висновку, що факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини є доведеним, враховуючи при цьому відсутність спору про право з огляду на матеріали спадкової справи.
З урахуванням наведеного, суд задовольняє заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 1220, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02 липня 2021 року.
Суддя: А.П. Завіновська