Справа № 308/8057/21
02 липня 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014070210000038 від 15.08.2014, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Тячів Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, неодруженого (перебуває у цивільному шлюбі), у період 18.03.2014 військовослужбовця, призваного під час мобілізації, на посаді - водія стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, на даний час - тимчасово не працює, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 Кримінального кодексу України,
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону надійшов обвинувальний акт з додатками (реєстром матеріалів досудового розслідування, розпискою обвинуваченого та його захисника про отримання примірнику обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування) разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014070210000038 від 15.08.2014 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 Кримінального кодексу України.
Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні військової частини, понад один місяць, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), за наступних встановлених досудовим розслідуванням обставин.
Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, через особисту недисциплінованість, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, 05.06.2014 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та був незаконно відсутній на військовій службі до моменту самостійного з'явлення в Закарпатську спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, а саме по 22.06.2021 проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби.
З угоди про визнання винуватості вбачається наступне.
Угода про визнання винуватості (далі - Угода) укладена 22 червня 2021 року у місті Ужгород під час досудового розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №42014070210000038 від 15.08.2014, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 Кримінального кодексу України.
Сторонами цієї угоди є: прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_6 та обвинувачений у цьому провадженні ОСОБА_4 . Угода про визнання винуватості укладена між сторонами за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Угода містить загальні положення, в яких зазначено, що стороною обвинувачення у кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено положення ст. ст. 18, 473, 394, 424, 474, 476 Кримінального процесуального кодексу України, статті 389-1 Кримінального кодексу України, ст. 63 Конституції України, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, істотні для цього кримінального провадження обставини, узгоджене покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди. Угода про визнання винуватості скріплена підписами сторін (прокурора, обвинуваченого, захисника). Угодою визначено міру покарання узгоджену сторонами - за ч. 3 ст. 407 КК України обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у свою чергу складає 11 900 грн. З вказаною мірою покарання ОСОБА_4 погодився.
У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, враховуючи наявність декількох пом'якшуючих обставин.
Захисник у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав, просив суд її затвердити, оскільки при складанні даної угоди були дотриманні вимоги, передбаченні КПК України, та права його підзахисного з визначенням узгодженої міри покарання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення беззастережно визнав та просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.
Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.
Відповідно до ч. 5 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, віднесене до нетяжких злочинів.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону та інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладення такої угоди судом не встановлено.
Окрім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473, ст. 394, ст.424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, положення ч.4 ст.474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1 ст.476 КПК України. Укладення угоди є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або результатом обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відтак дослідивши умови угоди та заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд вважає, що вказана угода може бути затверджена.
При цьому на переконання суду кваліфікація діянь обвинуваченого за ознаками ч. 3 ст. 407 КК України визначена правильно, та суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 407 КК України, тобто самовільно залишив військову частину, на строк понад один місяць, будучи військовослужбовцем.
До обставин, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України суд відносить з'явлення обвинуваченого із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які б обтяжували покарання, передбачені ст. 67 КК України судом не встановлено.
Згідно з ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.
Положеннями ч. 1 ст. 69 КК України, визначено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Отже, встановивши наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, фактичних обставин вчиненого злочину, які у підготовчому судовому засіданні знайшли своє підтвердження, поведінку обвинуваченого після вчиненого інкримінованого йому кримінального правопорушення, які у своїй сукупності свідчать про можливість застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України, суд вважає за можливе перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 407 КК України, зокрема покарання узгодженого в угоді сторонами у виді штрафу у розмірі 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у свою чергу складає 11 900 грн.
З врахуванням вищевказаного, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода, укладена 22 червня 2021 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_6 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
За таких обставин суд вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості та визначене з урахуванням ст.69 КК України, у виді штрафу у розмірі 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп.
Підстави для застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні №42014070210000038 - відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні - не заявлений.
Речові докази відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 395, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 червня 2021 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014070210000038 від 15.08.2014.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1