Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3149/21
01.07.2021 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Виноградівського відділу Берегівської оружної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12021071080000277 від 29.06.2021 р., щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Подане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 , будучи засудженим вироком Апеляційного суду Закарпатської області від 27.12.2010 року за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.121, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Однак, звільнившись з місць позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності при наступних обставинах:
Так, 29 червня 2021 року, близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, реалізуючи заздалегідь виниклий злочинний умисел, маючи мету протиправно незаконно заволодіти транспортним засобом марки «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, синього кольору, скориставшись тим, що власник транспортного засобу відлучився з автомобіля і впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли викрити його протиправні дії, незаконно, всупереч волі власника ОСОБА_8 , не маючи будь - якого права керувати чи володіти даним транспортним засобом, знаходячись в середині за кермом даного автомобіля, за допомогою ключів, які знаходились в замку запалення, привів у дію двигун і розпочав рух та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, тобто незаконно заволодів транспортним засобом.
Заволодівши в такий незаконний спосіб автомобілем марки «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, синього кольору, поїхав до ОСОБА_9 , мешк. АДРЕСА_2 та продав йому викрадений ним автомобіль за грошові кошти в розмірі 6000 гривень.
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 , згідно висновку товарознавчої експертизи від 30.06.2021 року спричинено матеріальний збиток на загальну суму 13700 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України - тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
29.06.2021 року о 22 годині 25 хвилин ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та поміщено до ІТТ №3 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
29.06.2021 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 за яке передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, тобто скоїв тяжкий злочин.
У відповідності до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину.
Вина ОСОБА_5 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідків та іншими матеріалами.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 , раніше засуджений вироком Апеляційного суду Закарпатської області від 27.12.2010 року за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 185, 1 ст. 263 КК України, до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна та відносно якого 01.10.2020 до Виноградівського районного суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020070080000526 від 17.07.2020 року за ч. 2 ст. 296 КК України на шлях виправлення не став, а вчинив новий умисний тяжкий злочин, не має міцних соціальних зв'язків, які б утримували його за місцем проживання, а тому існують ризики передбачені ст. 177 КГІК України, а саме вчинення іншого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування, тобто не з'являтись на виклики слідчого, прокурора, суду, виїхати за межі Закарпатської області з метою переховування від органу досудового розслідування, впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, а тому з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування чи/та суду, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт підозрюваного будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із тримання під вартою.
На даний час є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків кримінального провадження.
Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Більше того, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків даного кримінального правопорушення, без дозволу слідчого, прокурора та суду, з метою пошуку роботи, може виїхати з місця постійного проживання, переховуючись при цьому від органів слідства, прокурора, суду та враховуючи те, що на даний час відносно ОСОБА_5 до Виноградівського районного суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020070080000526 від 17.07.2020 року за ч.2 ст.296 КК України, а також те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не одружений, не має постійного джерела доходу, внаслідок чого не має соціальних чинників, які б прив'язували його до постійного місця проживання.
Отже наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, дає підстави для обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали. Прокурор зазначив, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин проти власності. Щодо нього до суду скеровано інший обвинувальний акт. Перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти злочини, а усвідомивши неминучість покарання може переховуватися від слідства та суду.
Підозрюваний та захисник щодо клопотання заперечили, зазначивши, що вказаний прокурором запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим, необґрунтованим та не відповідає особі ОСОБА_5 .
Зокрема ОСОБА_5 зазначив, що в дійсності, 29.06.2021 року згідно попередньої домовленості вони зустрілися із ОСОБА_10 , випили в того вдома каву. Після він на прохання ОСОБА_10 сів за кермо автомобіля, оскільки той хотів вживати алкоголь. Вони їздили селом ОСОБА_11 періодично зупиняючись біля магазинів та кафе, де ОСОБА_10 вживав алкоголь. В обід вони зупинилися неподалік кафе біля сільради. Зан вийшов з автомобіля і пішов в кафе, а він згідно домовленості завіз автомобіль в м.Виноградів та залишив в обумовленому місті. Підозрюваний зазначив, що потерпілий ОСОБА_10 є його товаришем, він жодних злочинів не робив, автомобільне уганяв. Зазначене вважає провокацією працівників карного розшуку.
Захисник зазначив, що клопотання є необґрунтованим, а наведені ризики є надуманими, оскільки за один день поліція спромоглася майже завершити слідство: допитати потерпілого та свідків, отримати висновок експерта та вручити підозру.
Крім того зазначив, що підзахисного затримано до внесення відомостей до ЄРДР.
Заслухавши доводи прокурора та слідчого, які клопотання підтримали, підозрюваного та захисника, які просили у задоволенні клопотання відмовити, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Слідчий суддя констатує, що клопотання про обрання запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
Прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Указаний висновок підтверджується копією повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 289 КК України, яка 30.06.2021 року з дотриманням положень ст. 278 КПК України йому вручена.
Слідчий суддя також визнає доведеним обставинами про те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що підозрюваний перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, учинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням доведеності вищенаведених ризиків, слідчий суддя вважає доведеним, що інші, більш м'які (особисте зобов'язання, особиста порука та домашній арешт), запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчим суддею також враховується тяжкість вчиненого злочину: - підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 289 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна, або без такої, тобто у вчиненні тяжкого злочину, дані про особу ОСОБА_5 не працюючий, не одружений. Крім того приймається до уваги, що підозрюваний не має постійного місця роботи, в пошуках заробітку може покинути місце проживання, не має стійких соціальних зв'язків, оскільки розлучений, тобто не має чинників, які б прив'язували його до місця свого проживання.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02. 2006, №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
З врахуванням обставин провадження та долучених до матеріалів клопотання доказів, в тому числі документів, які свідчать про проведення першочергових необхідних слідчих дій, суд вважає підозру, яка повідомлена підозрюваному обґрунтованою, а долучені докази такими, що переконують неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила даний злочин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З огляду на викладене, для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконанням підозрюваним процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим заперечення сторони захисту слідчий суддя відхиляє.
Зокрема, слідчим суддею враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об'єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об'єктивно зв'язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, тяжкістю покарання, яке йому загрожує згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Доводи ОСОБА_5 про те, що він злочину не вчиняв, а висунута підозра за ст.. 289 ч.2 є необґрунтованою спростовується дослідженими доказами, зокрема, згідно рапорту чергового від 29.06.2021 р. про те, що на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що знайомий на прізвисько “Робот” забрав його автомобіль марки ВАЗ 2105 н.з. НОМЕР_2 синього кольору та поїхав у невідомому напрямку (а.с.8-11). Зазначене ОСОБА_8 виклав у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або так, що готується від 29.06.2021 р. (а.с.12-12 зв) та протоколі допиту від 30.06.2021 р. (а.с.16-18). У протоколі допитів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_9 вказані свідки підтвердили придбання від підозрюваного зазначеного автомобіля (а.с.23-26, 31-34) та впізнали підозрюваного ОСОБА_5 як особу, що продала їм автомобіль ВАЗ синього кольору (а.с.27-30, 35-38), що стверджується протоколами про впізнання за фотознімками.
Доводи підозрюваного спростовуються зазначеними доказами, а відтак судом сприймаються як лінія захисту підозрюваного.
Також безпідставним є твердження захисника про порушення закону внесення відомостей до ЄРДР після затримання особи, оскільки таке було зроблено (з врахуванням 20 хв. різниці) відповідно до ст.. 214 КПК України протягом доби.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчим суддею/судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Доводи захисника про те, що його підзахисний має інших близьких родичів, незважаючи на те, що не одружений, судом приймається до уваги, однак дана обставина з урахуванням особи підозрюваного, слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання бути не може.
Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень.
За таких обставин, слідчий-суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства і вважає доцільним визначити заставу, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.
Таким чином, враховуючи встановлені обставин, правові підстави для визначення підозрюваному застави у мінімальному розмірі - відсутні, оскільки такий розмір не зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 309, 369-376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 29.06.2021 року і до 27.08.2021 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_13 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 181600 гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії ухвали, тобто до 27.08.2021 року.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу слідчого, прокурора, суду протягом дії запобіжного заходу у виді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 27.08.2021 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає до негайного виконання органом досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1