№ 243/3374/20
1-кп/243/254/2021
02 липня 2021 року м. Слов'янськ
Колегія суддів Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 3 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020050510000167 від 21.01.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янська, Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-
20 січня 2020 року у вечірній час доби, точного часу не встановлено, біля будинку АДРЕСА_3 у стані алкогольного сп'яніння, знаходились ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей час на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_9 , у ОСОБА_7 виник умисел на протиправне заподіяння смерті (вбивство) ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, передбачаючи суспільну небезпечність свого діяння, діючи з метою умисного протиправного позбавлення життя ОСОБА_9 , розуміючи, що в результаті його злочинних дій може наступити смерть останньої, та бажаючи настання таких наслідків, правою рукою наніс декілька ударів в
область голови ОСОБА_9 , тобто в життєве важливий орган, внаслідок чого остання впала на землю, та в цей час продовжуючи свої злочинні дії, спрямованого на вбивство ОСОБА_9 , ОСОБА_7 правою ногою наніс чисельні удари із застосуванням великої сили в область різних частин тулуба ОСОБА_9 , та таким чином діями ОСОБА_7 відповідно до висновку судово-медичної експертизи, спричинено в область голови та тулубу ОСОБА_9 не менше двадцяти шести травматичних впливів.
В подальшому, з метою приховування факту скоєння ним злочину, ОСОБА_7 , відтягнув тіло ОСОБА_9 до дерева розташованого біля будинку АДРЕСА_3 , де залишив його. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла померла на місці.
Умисними протиправними діями ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_9 відповідно до висновку судово-медичної експертизи спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: крововилив у м'які покрови голови на усьому протязі, крововиливи під м'які мозкові оболонки на полюсах лобних часток, правої скроневої, правої лобно-тім'яної часток головного мозку, забійні рани лобної ділянки зліва та в області правої брові, садна спинки носу, правої виличної ділянки, підборіддя, нижньої щелепи, шиї зліва, синець повік лівого ока; тупа травма грудної клітини: переломи 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ребер з правої сторони та 2, 3, 8, 9, 10,11 ребер зліва, перелом грудини, розрив правої легені, садно грудної клітки з права; синці правої кисті, правого передпліччя, правого ліктьового суглобу, лівої поперекової ділянки, садна правого тазостегнового суглобу, лівого колінного суглобу які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
Смерть потерпілої ОСОБА_9 настала на місці вчинення злочину від поєднаної травми голови та грудної клітки з крововиливами під м'які мозкові оболонки головного мозку, множинними двобічними переломами ребер, розривом легені, що ускладнилася кровотечею у плевральну порожнину, розвитком травматичного шоку з нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів, набряком головного мозку.
Таким чином між тілесними ушкодженнями виявленими у ОСОБА_9 та причиною її смерті існує прямий причинний зв'язок.
В судовому засідання потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що вона є рідною донькою померлої ОСОБА_9 . З 2018 року ОСОБА_9 разом з обвинуваченим ОСОБА_7 проживала за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_10 не працював, завжди перебував вдома. Мати з обвинуваченим іноді пила спиртні напої, проте ОСОБА_10 пив багато. Їй відомо, що їх спільне життя було погане, обвинувачений її неодноразово бив, мати ходила з синяками під очима, була пробита голова, розірване вухо. Чому ОСОБА_10 бив ОСОБА_9 , він не міг пояснити, говорив, що не пам'ятає, бо він був в нетверезому стані. В 2019 році тричі вони разом з ОСОБА_9 писали заяву в поліцію, проте далі заяву не розглядали, оскільки матері було шкода обвинуваченого. Працівники поліції робили попередження ОСОБА_7 , проте діяло це не довго, та він продовжував бити ОСОБА_9 . Вона неодноразово забирала мати до себе додому, лікувала мати, робила їй уколи але обвинувачений за нею приходив, і ОСОБА_9 продовжувала жити з обвинуваченим.
Останній раз ОСОБА_9 вона бачила 16 січня 2020 року, вона про поведінку співмешканця ОСОБА_7 в цей день не говорила. Проте, їй відомо, що ОСОБА_9 говорила, що ОСОБА_7 погрожує її вбити. 20 січня 2020 року вона телефонувала ОСОБА_9 в проміж часу між часу між першою та другою
годиною дня. Остання була в поганому настрої та пояснила, що потім їй все розповість. Вранці наступного дня, 21 січня 2020 року, її повідомили про смерть ОСОБА_9 . Вона поїхала того ж дня вранці в половині десятого за місцем мешкання матері, проте нікого вже не було. В поліції повідомили, що ОСОБА_7 перебуває під вартою у відділі поліції. Наступного дня, 22 січня 2020 року, почала займатись похованням, поїхала в морг, де побачила тіло матері, у неї була вибита щелепа, губи сині, синяк під лівим чи правим оком, руки сині побиті. Просить суд призначити обвинуваченому суворе покарання.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засідання пояснила, що вранці 20 січня 2020 року до неї додому за адресою АДРЕСА_3 прийшов раніше знайомий ОСОБА_12 і запропонував випити горілки. Вони разом випили по 0,25 гр. горілки, а потім ОСОБА_11 дала гроші ОСОБА_12 щоб він купив ще пляшку горілки. Приблизно о 16 годині 00 хвилин цього ж дня додому з роботи повернувся її чоловік, ОСОБА_13 , повідомив, що бажає поїхати купити собі цигарок, та вона попросила купити пляшку горілки, щоб справити помини померлої матері - ОСОБА_14 . Після того, як ОСОБА_13 поїхав в магазин, приблизно о 16 годині 30 хвилин повернувся ОСОБА_12 , за ним в будинок зайшла раніше їй відома ОСОБА_9 та невідомий ОСОБА_7 . ОСОБА_7 раніше не знала особисто, тільки бачила його разом з ОСОБА_9 на базарі. Вони сіли на кухні, ОСОБА_9 дістала пів пляшки самогону. ОСОБА_13 повернувся з магазину, побачив гостей та сказав, щоб всі вийшли, оскільки він нікого окрім ОСОБА_12 не знав, проте ОСОБА_11 попросила щоб вони трішки посиділи. Після чого, вони всі разом почали розпивати самогон, після другою чарки її чоловік ОСОБА_13 пішов відпочивати в спальню, Вони випили разом приблизно літр самогонки. ОСОБА_9 показувала ОСОБА_11 синець на лобі під шапкою. ОСОБА_7 поводив себе тихо, майже не розмовляв. Приблизно через годину перебування гостей, чоловік ОСОБА_11 сказав, щоб гості йшли, оскільки йому наступного дня потрібно на роботу. Всі спокійно вийшли, спочатку пішов ОСОБА_7 , потім ОСОБА_12 та за ним ОСОБА_9 , Коли вона вийшла у двір, то побачила як ОСОБА_9 сиділа на землі, ОСОБА_7 говорив їй встати, але ОСОБА_9 відповіла, що встати не може. Тоді їй ОСОБА_12 допоміг піднятись та вони разом вийшли із двора. Куди вони пішли, вона не бачила. Вранці, приблизно о п'ятій годині ОСОБА_11 почула на вулиці шум та побачила світло, повідомила про це чоловіку, він вийшов на двір подивитись, коли повернувся вказав, що це машина швидкої допомоги. ОСОБА_11 вийшла на двір та через хвіртку побачила ОСОБА_9 , яка сиділа приблизно в десяти метрах від входу у двір. ОСОБА_9 була в сидячому положенні, опершись на стовп, куртка та кофта під нею були пошкоджені, голова була опущена вниз, тілесних пошкодження вона не бачила, оскільки близько до ОСОБА_9 не підходила. Працівники скорої допомоги попросили одягнуться та дочекатись працівників поліції, для надання пояснень та повідомити родичам ОСОБА_9 про її смерть. Вона зателефонувала доньці померлої. Також пояснила, що увечері та вночі шуму, криків на вулиці не було чутно. Чому померла ОСОБА_9 їй не було відомо.
Свідок ОСОБА_13 надав подібні пояснення, а саме що 20 січня 2020 року о 16-00 годині він повернувся з роботи додому, та одразу поїхав в магазин за сигаретами, жінка - ОСОБА_11 попросила купити пляшку самогону. Після того, як він повернувся додому з магазину, приблизно о 16-30 годині, дома вже сиділи раніше йому знайомий ОСОБА_12 та раніше не знайомі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . Вони всі разом випили по дві чарки самогону, та потів ОСОБА_13 залишив гостей на кухні та пішов відпочивати в спальню. Приблизно через годину
ОСОБА_13 попросив гостей піти, оскільки йому треба відпочивати, на що гості встали та пішли. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 були в стані алкогольного сп'яніння, але поводили себе спокійно. Наступного дня вранці, приблизно о четвертій - п'ятій годині він почув шум на вулиці, лаяла собака, на вулиці побачили машину швидкої допомоги, про що повідомив жінці. Жінка вийшла на вулицю, подивитись що трапилось, та після повернення повідомила, що мертва ОСОБА_9 лежить неподалік двору на дорозі. Коли він вийшов, то побачив в сидячому положенні мертву ОСОБА_9 , вона була бліда, пошкоджень на неї не бачив, оскільки близько не підходив до неї. Коли приїхали працівники поліції, спілкувався з ними, допомагав слідчим діям. За словами медичного експерта, він почув, що ОСОБА_9 померла через черепно-мозгову травму. Також пояснив, що коли закриті в домі вікна, то не чутно, що коїться на вулиці.
В судовому засідання свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона є донькою померлої. ЇЇ мати - ОСОБА_9 , розповідала, що познайомилась з ОСОБА_7 , з яким стали співмешкати в її будинку. Коли вона, познайомилась з ОСОБА_7 , який при першому знайомстві був в стані алкогольного сп'яніння. Він ї не сподобався, оскільки він грубий в спілкуванні, нічого в домі не робив, багато вживав спиртних напоїв та виносив майно з дому. ОСОБА_7 не працював, він виходив на роботу, але працював не більше місяця. За час спільного життя з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 схудла, він її бив. Коли ОСОБА_15 переїхала від матері та ОСОБА_7 , їй стало відомо, що світло в їх будинку відрізали за несплату, та вони переїхали в квартиру ОСОБА_7 , на АДРЕСА_4 . Їй достовірно відомо, що ОСОБА_7 неодноразово раніше бив ОСОБА_9 , оскільки вона особисто бачила тілесні ушкодження на тілі матері. Близько трьох разів звертались з заявою до поліції. У вересні 2017 року ОСОБА_9 приїхала до сестри - ОСОБА_6 з пошкодженою головою та в крові, ОСОБА_9 була твереза тоді, пояснила, що ОСОБА_7 вдарив її рукояткою від сокири. Тоді звернулись до відділу поліції, але через два дні ОСОБА_7 прийшов за матір'ю та прохав забрати заяву, тому ОСОБА_9 її забрала. Після цього ОСОБА_7 продовжував бити матір. Також свідок пояснила, що обвинувачений неодноразово погрожував їй самій, що вб'є її, а також погрожував життю ОСОБА_9
16 січня 2020 року, повертаючись до дому, вона побачила на зупинці громадського транспорту “Восьмикімнатна” м. Слов'янська, свою мати ОСОБА_9 , яка її чекала там та вони разом пішли додому. Мати була в окулярах, під окулярами було сине побите лице, та розірване вухо, шия пошарпана. Пояснила, що це зробив ОСОБА_7 , він не бажає працювати, постійно п'є, а також повідомила, що боїться обвинуваченого, що він її вб'є. Вона запропонувала матері залишитись у неї дома, але ОСОБА_9 пішла. 17 січня 2020 року зателефонувала матері, але та не відповідала. Сестра повідомила, що розмовляла по телефону з ОСОБА_9 20 січня 2020 року. Вночі 21 січня 2020 року їй по телефону з прихованого номеру повідомили, що ОСОБА_9 вбито. Вона поїхала одразу на адресу, де проживали мати з ОСОБА_7 , обвинуваченого там вже не було.
В протоколі огляду вона приймала участь. В квартирі було видно сліди боротьби, на полі лежала ганчірка, вода, були сліди крові. ОСОБА_7 під час слідчих дій, пояснив, що були в гостях у Ірини, коли вони пішли, то ОСОБА_9 не бажала йти, почався конфлікт, ОСОБА_16 виставила їх за двір та сказала, щоб вони розбирались самі. За хвірткою, на вулиці ОСОБА_7 з ОСОБА_9 почали сварку, він її вдарив, ОСОБА_9 впала на землю та ОСОБА_7 почав її забивати. Він устав її бити, пішов додому зарядити телефон, вдома згадав, що ОСОБА_9
лежить там на вулиці, взяв ганчірку щоб допомогти останній та повернувся за нею, ОСОБА_9 почала кричати на нього, він взяв в руки палку та палкою її добив. Коли він зрозумів, що вбив ОСОБА_9 , то злякався, пішов до дому та викликав карету швидкої допомоги. Слідчі дії проводились під відеозапис. Обвинувачений зняв чоботи з матері, верхню одежу він відніс в квартиру. Під час слідчих дій ОСОБА_7 дуже нервував, путав покази. До нього не застосовували сили під час проведення слідчих дій.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 20 січня 2020 року був в гостях у ОСОБА_11 , де вони випивали спиртні напої, ОСОБА_11 запропонувала йому ще купити пляшку самогону, він пішов та на ринку зустрів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , це було приблизно о 13-00 або 14-00 години, привітав їх з святом Хрещення та вирішили випити на вулиці. ОСОБА_9 дістала пляшку самогону із сумки, випили по одній чарці, під час розмови виявилось, що ОСОБА_9 знає ОСОБА_11 та запропонувала разом піти до неї. Він купив 0,5 літра самогону та пішли до ОСОБА_11 . Під час перебування в гостях, приблизно з другої години дня, вони всі разом випили десь 0,5 літра самогону. Конфліктів не було, всі спокійно спілкувались. Прийшов чоловік ОСОБА_17 та через деякий час вони всі пішли. Коли вийшли з дому, ОСОБА_7 пішов до хвіртки. ОСОБА_9 стало погано та вона присіла на землю, не билась ніякими частинами тіла, він запитав чи бажає допомогти ОСОБА_7 піднятись ОСОБА_9 , але він почав кричати нецензурно на ОСОБА_9 , оскільки вона була в стані алкогольного сп'яніння, вдарив два рази її по обличчю. Це було перший раз коли ОСОБА_7 себе повів агресивно. ОСОБА_11 веліла вийти за двір. Це було приблизно біля шостої години вечора. ОСОБА_7 з ОСОБА_9 пішли праворуч з хвіртки, там тупик, свідок вважає, що може вони не знали, що там тупик. Додому свідок прийшов біля шостої вечора. Коли йшов додому підозрілих осіб він не бачив. Вранці за ОСОБА_12 приїхали працівники поліції, та повідомили, що ОСОБА_9 померла.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що 21 січня 2020 року вранці приблизно о десятій годині, він був присутній під час проведення слідчих дій стосовно вбивства ОСОБА_9 . Коли він вийшов з квартири, поліція розповіла, що ОСОБА_7 вбив ОСОБА_9 . Біля під'їзду будинку АДРЕСА_4 , він побачив ОСОБА_7 , останній розповідав, що вбив ОСОБА_9 пояснював як це зробив. Свідок не пам'ятає подробиць розповіді ОСОБА_7 . На працівників поліції ОСОБА_7 не скаржився, пояснення давав добровільно, ніхто його не примушував. Він підписував протокол добровільно. Окрім ОСОБА_7 ще було три працівника поліції та ОСОБА_15 . Також був присутній в якості понятого сусід ОСОБА_19 , який також підписував протокол. Під час цих дій здійснювався відеозапис. Він постійно був поряд. Працівники поліції склали протокол, і він його підписав.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що 20 січня 2020 року, увечері приблизно о дев'ятій годині в район зупинки «Шкільна» м. Слов'янськ, він бачив ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 , вони шли в стані алкогольного сп'яніння у бік вулиці Димитрова та кладовища. Тілесних пошкоджень у ОСОБА_9 він не бачив, оскільки було темно. Вони йшли разом, обіймаючись. Вранці наступного дня, він зустрів колишню дружину, вона була в чорній хустинці, сказала що мати вчора вбили, він повідомив, що бачив напередодні її матір з обвинуваченим. Йому відомо, що у ОСОБА_9 з обвинуваченим погані стосунки, були конфлікти, він багато пив. На протязі їх спільного життя, ОСОБА_9 скаржилась на ОСОБА_7 , він її бив, були різного
ступеню тілесні ушкодження.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що був понятим при слідчих діях, де ОСОБА_7 давав пояснення по факти вбивства своєї співмешканки. Він вказував як наносив удари потерпілій. Працівники поліції роз'яснили всім права.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе у скоєнні інкримінованого правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, щиросердечно розкаявся в скоєному, додатково вказав, він та ОСОБА_9 були співмешканцями. Раніше між ними неодноразово були сварки та конфлікти. 20 січня 2020 року на протязі дня, знаходячись в м. Слов'янську вони разом з ОСОБА_9 вживали спиртні напої. В нічний час доби у нього з ОСОБА_9 виник конфлікт в результаті якого він дійсно наносив тілесні ушкодження від яких ОСОБА_9 померла. Удари по тілу ОСОБА_9 він наносив руками та ногами. Він щиро шкодує з приводу скоєного та попросив вибачення за свої дії у доньок ОСОБА_9 . Просив суворо не карати, зважити на його похилий вік та стан здоров'я, оскільки він має захворювання на серце та переніс інфаркт.
Крім визнання обвинуваченим в судовому засіданні своєї провини, вина обвинуваченого в обсязі інкримінованих протиправних дій, передбачених ч.1 ст. 115 КК України, підтверджується показаннями свідків, даними безпосередньо в судовому засіданні, а також сукупністю інших об'єктивних доказів, досліджених під час судового засідання та наявних в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Аналізуючи позицію обвинуваченого в судовому засіданні, який не заперечував, що всі отримані потерпілою тілесні ушкодження настали від його протиправних дій, розумів, що наносив удари по життєво важливим органам людини, співставляючи її з обвинуваченням, що пред'явлене ОСОБА_7 , а також іншими доказами, зокрема показаннями свідків обвинувачення, дослідженими судом документами та висновками експертів, які повністю викривають обвинуваченого у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, колегія суддів робить висновок про те, що наведені судом докази мають характер логічних, послідовних, та об'єктивних.
Зазначені докази винності обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані в порядку, передбаченому Конституцією та КПК України.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів, колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані ним докази ( параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від
19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя ( статті 5,8 Конвенції) тощо.
Колегією суддів також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року; «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року «… що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку.
Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.
Детальний аналіз пояснень обвинуваченого, потерпілої та вищевказаних свідків наданих в судовому засіданні, їх послідовність, логічність та зв'язок між собою, дають колегії суддів підстави та можливість прийти до висновку, що саме обвинувачений ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, внаслідок частих сварок, завдав ОСОБА_9 декілька ударів в область голови, після того як вона впала, наніс численні удари ногою в область різних частин тулуба ОСОБА_9 від яких остання померла на місці.
Крім того обставини інкримінованого ОСОБА_7 правопорушення підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними письмовими доказами, а саме:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо кримінального провадження № 12020050510000167 від 21.01.2020 року, згідно з яким 21.01.2020 року до чергової частини Слов'янського відділення поліції ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про те, що біля домоволодіння АДРЕСА_5 виявлено труп гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ознаками насильницької смерті (ЖЄО 2119 від 21.01.2020) (том 2 а.к.п. 2);
- протоколом огляду місця події від 21 січня 2020 року (по вул. Артема (М.Богуна) м. Слов'янськ), біля забору будинку 53, біля дерева в положенні сидячи виявлено труп ОСОБА_9 з ознаками насильницької смерті (т.2, а.к.п.6-12);
- актом про застосування службового собаки від 21.01.2020 року, відповідно до якого, було застосовано службову собаку, від місця, де було знайдено труп людини, собака пройшла близько 80 метрів від місця знаходження трупу, а саме біля будинку 53 по вул. Артема до будинку №47, 49 по тій же вулиці. Також були видні сліди волочіння людини та сліди крові по путі слідування собаки. Біля будинку № 47, 49 службова собака закінчив свою роботу. Також службова собака була застосована на обшук місцевості, в результаті якого речей не було знайдено (т.2 а.к.п.13).
Аналіз вищевказаних письмових доказів доводить колегії суддів, що дійсно 21.01.2020 року за адресою: Донецька область м. Слов'янськ, вул. М.Богуна (Артема), біля будинків №53 та АДРЕСА_6 , було виявлено труп ОСОБА_9 з ознаками насильницької смерті.
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 січня 2020 року, де свідок ОСОБА_11 впізнала померлу ОСОБА_9 та вказала, що
20 січня 2020 року у вечірній час доби, вона спільно з двома іншими чоловіками, знаходилась у неї за адресою: м.Слов'янськ, вул.М.Богуна, 53 (том 2, а.к.п.20-22);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2020 року, де свідок ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_7 , який 20 січня 2020 року спільно з ОСОБА_9 та іншим чоловіком на ім'я ОСОБА_22 знаходились в неї вдома, за адресою: АДРЕСА_3 (том 2 а.к.п.23-25);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2020 року, де свідок ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_12 , який разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 були в неї вдома 20 січня 2020 року (том 2 а.к.п.26-28);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2020 року, де свідок ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_9 , яка спільно з чоловіком на ім'я ОСОБА_23 та ним відправились 20.01.2020 року до будинку АДРЕСА_3 , вживати спиртні напої (том 2 а.к.п.29-31);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2020 року, де свідок ОСОБА_12 впізнав особу ОСОБА_7 , з яким познайомився 20.01.2020 року та спільно направився до будинку АДРЕСА_3 (том 2 а.к.п. 32-34).
У суду немає підстав сумніватися в достовірності проведення пред'явлення особи для впізнання оскільки вони були проведені у відповідності до положень ст. 282 КПК України.
- протоколом огляду місця події від 21.01.2020 року в присутності понятих за участю обвинуваченого ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , з відеозаписом, оглянутим в залі судових засідань, де обвинувачений детально вказує, як саме та за яких обставин він наносив удари ОСОБА_9 , а саме ОСОБА_7 повідомив, що вони разом зі співмешканкою ОСОБА_9 в будинку по АДРЕСА_3 розпивали разом з ОСОБА_9 та ще трьома знайомили, спиртні напої. Коли виходили з дому, через стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_9 впала на землю. Після того, як вони вийшли з двору, ОСОБА_9 повернула праворуч по вулиці, де розташований тупик, там ОСОБА_7 її побив, після чого вона впала. Також вдарив ногою. Потім намагався підняти ОСОБА_9 , але вона не піднімалась, ОСОБА_7 вийшов до перехрестя, що покликати допомогу, але нікого не було. ОСОБА_7 відтягнув ОСОБА_9 до дерева та пішов додому за телефоном. Дома взяв телефон, ганчірку, пляшку води та повернувся до ОСОБА_9 яка залишалась в тому ж положенні в якому він її залишив. Після чого викликав швидку допомогу та пішов додому, де був до приїзду працівників поліції. Був в квартирі АДРЕСА_7 . При огляді квартири виявлені при вході пара калош, пара черевик та пара чобіт. Від ОСОБА_7 надійшло повідомлення про те, що вказані черевики належать ОСОБА_9 . Вони з неї спали, коли ОСОБА_7 тягнув гр. ОСОБА_9 до дерева (т.2, а.к.п.37-39);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.03.2020 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , статиста, слідчого та двох понятих, з відеозаписом, оглянутим в залі судових засідань, де підозрюваний детально вказує на обставини, що відбувались 20 січня 2020 року. А саме, 20 січня 2020 року, після 12 години 00 хвилин вони з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 зайшли в дім до ОСОБА_11 , вживали разом алкогольні напої. Поки перебували в домі у ОСОБА_11 виявилось, що вона з ОСОБА_9 раніше була знайома. ОСОБА_7 пояснив, що в них з собою було 1,5 літри горілки. Коли прийшов
чоловік ОСОБА_11 додому, привіз ще пляшку горілки, він приєднався до компанії, разом випили горілки. Потім ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 пішли. ОСОБА_12 пішов першим, за ним вийшов ОСОБА_7 та після ОСОБА_9 . ОСОБА_9 вийшла з будинку та впала на землю, як вона падала ОСОБА_7 не бачив.
Судом критично оцінюється пояснення ОСОБА_24 , які він надав під час проведення вказаної слідчої дії в частині того, де він вказує на свою непричетність до нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, оскільки вони знаходяться в протиріччі з дослідженими в судовому засіданні доказами в тому числі і показами наданими в судовому засіданні самим обвинуваченим ОСОБА_24 .
Крім того, вказані під час проведення слідчого експерименту від 13.03.2020 року, пояснення ОСОБА_7 у вказаній частині знаходяться у протиріччі з висновком експерта №13 від 10.04.2020 року, де було проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_9 , з якого вбачається, що характер та локалізація виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень виключають можливість їх утворення внаслідок неодноразових падінь з вертикального положення та ударах об тверду поверхню чи виступаючи предмети, навіть при падіння на неї іншої людини, як на це вказує підозрюваний ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту від 13.03.2020 року за його участю (том 2 а.к.п. 98-99);
- висновком судово-медичної експертизи № 68 від 21.01.2020 року, згідно з яким при експертизі трупа громадянки ОСОБА_9 знайдено тілесне ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: крововилив у м'які покриви голови на усьому протязі, крововиливи під м'які мозкові оболонки на полюсах лобних часток, правої скроневої, правої лобно-тім'яної часток головного мозку, забійні рани лобної ділянки зліва та в області правої брові, садна спинки носу, правої виличної ділянки, підборіддя, нижньої щелепи, шиї зліва, синець повік лівого ока; тупа травма грудної клітки: перелови 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ребер справа та 2, 3, 8, 9, 10, 11 ребер зліва, перелом грудини, розрив правої легені, садно грудної клітки справа; синці правої кисті, правого передпліччя, правого ліктьового суглобу, лівої поперекової ділянки, садна правого тазостегнового суглобу, поперекових ділянок, лівого тазостегнового суглобу, лівого колінного суглобу утворились від дії тупих предметів за декілька годин до настання смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Причиною смерті стала поєднана травма голови та грудної клітки з крововиливами під м'які мозкові оболонки головного мозку, множеними двобічними переломами ребер, розривом легені, що ускладнилася кровотечою у плевральну порожнину, розвитком травматичного шоку з нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів, набряком головного мозку. З судово-медичної точки зору смерть від впливу зовнішніх факторів відноситься до категорії насильницької смерті. При судово-токсилогічному дослідженні крові та сечі від трупа знайдено спирт етиловий у концентрації: в крові - 2,05 г/л, у сечі - 2,17 г/л. Вказана концентрація етилового спирту в крові та сечі, відносно до живих осіб, відповідає алкогольному сп'янінню середнього ступеня (т.2, а.к.п.14-17);
- висновком експерта №8 від 10.04.2020 року, згідно з яким при експертизі трупа громадянки ОСОБА_9 знайдено тілесне ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: крововилив у м'які покриви голови на усьому протязі, крововиливи під м'які мозкові оболонки на полюсах лобних часток, правої скроневої, правої лобно-тім'яної часток головного мозку, забійної рани лобної ділянки зліва та в області правої брові, садна спинки носу, правої видичної ділянки, підборіддя, нижньої щелепи, шиї зліва, синець повік лівого ока; тупа травма
грудної клітки: переломи 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ребр справа та 2, 3, 8, 9, 10, 11 ребр зліва, перелом грудини, розрив правої легені, садно грудної клітки справа; синці правої кисті, правого передпліччя, правого ліктьового суглобу, лівої поперекової ділянки, садна правого тазостегневого суглобу, поперекових ділянок, лівого тазостегневого суглобу, лівого колінного суглобу утворились від дії тупих твердих предметів (або їх частини), що можливо як при нанесені ударів одним предметом, так і кількома зі згаданими властивостями, за декілька годин до настання смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Характер виявлених у гр. ОСОБА_9 тілесних ушкоджень свідчить про те, що вони були спричинені у відносно короткий проміжок часу, у зв'язку з чим висловлюватись о послідовності нанесення ушкоджень немає можливості. Характер виявлених у гр. ОСОБА_9 тілесних ушкоджень свідчить про те, що для їх спричинення необхідна достатньо велика сила людини.
Характер та локалізація виявлених у гр. ОСОБА_9 тілесних ушкоджень свідчить про те, що місце прикладання травмуючої сили співпадає з локалізацією тілесних ушкоджень, а напрямок її дії був близьким до перпендикулярного к поверхні тіла у місті прикладання, за виключенням саден, напрямок дії травмуючої сили під час їх утворень був близьким до паралельного о поверхні тіла. Локалізація виявлених у гр. ОСОБА_9 тілесних ушкоджень на різних поверхнях тіла свідчить про те, що під час їх нанесення взаємо розташування потерпілого і нападника змінювалось.
Причиною її смерті стала поєднана травма голови та грудної клітки з крововиливами під м'які оболонки головного мозку, множеними двобічними переломами ребер, розривом легені, що ускладнилася кровотечою у плевральну порожнину, розвитком травматичного шоку з нерівномірними кровонаповненням внутрішніх органів, набряком головного мозку. Таким чином між тілесними ушкодженнями виявленими у гр. ОСОБА_9 та причиною її смерті існує прямий причинний зв'язок.
Приймаючи до уваги ступінь розвитку ранніх трупних явищ під час огляду трупу гр. ОСОБА_9 на місці його виявлення (з протоколу огляду від 21.01.2020 видно, що «…Трупне заклякнення добре виражене у всіх групах м'язів (t повітря -2с) Трупне плями синюшного кольору розташовані в ділянці тазу при натискання зникають та відновлюють свій колір через 45 сек. (07.00 год.)…») смерть гр. ОСОБА_9 настала приблизно за 06-10 годин до моменту огляду її трупа. Характер виявлених у гр. ОСОБА_9 тілесних ушкоджень та дані судово-гістологічного дослідження говорять про те, що від спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_9 до настання її смерті пройшов проміжок часу який вимірюється декількома годинами. Виявлені при дослідженні її трупа синці правої кисті, правого передпліччя могли утворитися під час захисту потерпілої від ударів нападника. Характер та локалізація виявлених у гр. ОСОБА_9 тілесних ушкоджень виключають можливість їх утворення внаслідок падіння з вертикального положення та ударі об тверду поверхню чи виступаючи предмети. Характер виявлених у гр. ОСОБА_9 тілесних ушкоджень свідчить про те, що після заподіяння їй тілесних ушкоджень, вона могла здійснювати активні дії до моменту втрати свідомості, після чого здійснення активних дій виключається. Виявлені при дослідженні її трупа садна поперекової ділянки, та лівого тазостегнового суглобу утворились від ковзаючої дії тупих твердих предметів, що могло мати місце під час пасивного переміщення потерпілої. Кількість та локалізація виявлених у гр. ОСОБА_9 тілесних ушкоджень свідчать про те, що для їх утворення необхідно не менш двадцяти шести травматичних впливів.
При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від її трупа знайдено спирт етиловий у концентрації: в крові - 2,05 г/л, у сечі - 2,17 г/л. Вказана концентрація етилового спирту в крові та сечі, відносно до живих осіб, відповідає алкогольному сп'янінню середнього ступеня.
Характер виявлених у гр. ОСОБА_9 тілесних ушкоджень свідчить про те, що при своєчасному наданні потерпілій кваліфікованої медичної допомоги підвищилася вірогідність того, що вона залишилася живою, але стверджувати це напевно немає можливості (т.2, а.к.п.75-76);
- висновками експерта №122 та 122/1 від 20.02.2020 року встановлено, що кров підозрюваного ОСОБА_7 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, кров ОСОБА_9 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВ0 (том 2 а.к.п.100-104);
- відповідно висновку експерта №122/3 від 19.02.2020 року, судово-медичний експерт провела судово-медичну експертизу п'яти марлевих тампонів зі змивами та фрагменту ґрунту, які були вилучені при огляді місця події, розташованого біля будинку АДРЕСА_3 .
Експертом встановлено, що на ґрунті зі слідами речовини бурого кольору схожої на кров, що був вилучений під час проведення огляду місця події поряд з будинком АДРЕСА_3 не виключає можливості походження слідів крові на фрагменті ґрунту від потерпілої ОСОБА_9 , крові властиві обидва виявлені в слідах на ґрунті антигени А і Н. Присутність в даних слідах крові підозрюваного ОСОБА_7 , якому властивий антиген Н, можлива тільки в якості домішки.
Результат дослідження не виключає можливості походження слідів крові на марлевому тампоні зі змивом з поверхні дверей до прихожої, вилученому при огляді місця події, від потерпілої ОСОБА_9 , крові якої властиві обидва виявлені в змиві антигени А і Н. Присутність в даних слідах крові підозрюваного ОСОБА_7 , якому властивий антиген Н, можлива тільки в якості домішки.
Також не виключає можливості походження слідів крові на марлевому тампоні зі змивом з бетонної доріжки при вході у двір, вилученому при огляді місця події, від потерпілої ОСОБА_9 , крові якої властиві обидва виявлені в змиві антигени А і Н. Присутність в даних слідах крові підозрюваного ОСОБА_7 , якому властивий антиген Н, можлива тільки в якості домішки.
Не виключає можливості походження слідів крові на марлевому тампоні зі змивом з поверхні дверей до прихожої, вилученому при огляді місця події, від потерпілої ОСОБА_9 , крові якої властиві обидва виявлені в змиві антигени А і Н. Присутність в даних слідах крові підозрюваного ОСОБА_7 , якому властивий антиген Н., можлива тільки в якості домішки.
Не виключає можливості походження слідів крові на марлевому тампоні зі змивом з поверхні двері при вході до будинку, вилученому при огляді місця події, від потерпілої ОСОБА_9 , крові якої властиві обидва виявлені в змиві антигени А і Н. Присутність в даних слідах крові підозрюваного ОСОБА_25 , якому властиві антиген Н, можлива тільки в якості домішки (том 2 а.к.п.105-110);
- висновком експерта №122/4 від 19.02.2020 року, де було проведено судово-медичну експертизу рушника, який було вилучено при огляді місця події, розташованого біля будинку АДРЕСА_3 та пара черевик потерпілої ОСОБА_9 , які були вилучені при огляді місця події за адресою АДРЕСА_2 .
Одержаний результат проведеної експертизи не виключає можливості походження слідів крові на рушнику від потерпілої ОСОБА_9 , крові якої властиві обидва виявлені в слідах антиген А і Н. Присутність в даних слідах крові підозрюваного ОСОБА_7 , якою властивий антиген Н, можливий тільки в якості домішки.
На черевиках наявності крові не встановлено (том 2 а.к.п. 111-114);
- висновок експерта №122/5 від 03.03.2020 року, де було проведено експертизу куртки, штанів, пари черевиків та шапки, які були вилучені у підозрюваного ОСОБА_7 . Експертом встановлено, що на представленій для дослідження куртці встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні в слідів крові були виявлені антигени А і Н, що не виключає можливості утворення його за рахунок крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В з вмістом супутнього антигену Н або за рахунок змішування в цьому слідів крові кількох осіб, груповій характеристиці крові яких властиві антигени А і (або) Н. Таким чином, не виключається можливість походження крові на куртці, від потерпілої ОСОБА_9 , крові якої властиві, виявлені в цьому слідів, антигени А і Н, а також - можливість присутності в цьому слідів, в якості домішки, і крові під основним групо-специфічним фактором (том 2 а.к.п. 115-117);
- відповідно висновку експерта №216/1 від 21.02.2020 року, було проведено судово-медичну експертизу піднігтьового вмісту обох рук підозрюваного ОСОБА_7 , та встановлено, що в піднігтьовому вмісті наявність крові не встановлена. Знайдені клітини поверхневого епідермісу, які непридатні для діагностики (том 2 а.к.п. 119-120);
- висновком експерта №216/2 від 28.02.2020 року, де було проведено судово-медичну експертизу піднігтьового вмісту з обох рук трупу ОСОБА_9 , встановлено відсутність наявності крові (том 2 а.к.п. 121-122);
Згідно з ч.1 ст.85 КПК України - належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
У суду немає підстав сумніватися в достовірності проведених експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, згідно ст. 242 КПК України, компетентними особами, відповідно до ст. 10 ЗУ "Про судову експертизу", що володіють спеціальними знаннями для вирішення поставлених перед ними питань і мають тривалий стаж експертної роботи. Висновки експертиз ніким з учасників судового розгляду не оспорюються, не суперечать іншим зібраним у справі доказам, достовірність яких встановлена судом та підтверджують винуватість ОСОБА_7 у скоєному кримінальному правопорушенні.
Зібрані по даному кримінальному провадженню докази у своїй сукупності, а саме пояснення потерпілої, обвинуваченого та свідків надані в судовому засіданні та письмові документи дослідженні та проаналізовані колегією суддів - є належними та допустимими у відповідності до положень ст.ст. 85,86 КПК України.
Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Вирішуючи питання щодо надання юридичної оцінки діям ОСОБА_7 ,
колегія суддів виходить з того, що згідност.115 КК України умисне вбивство з об'єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб'єктивної сторони умисною формою вини, коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.22Постанови №2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного.
Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
При цьому у п. 20 даної Постанови зазначено, що умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2ст. 115 КК України, а також без ознак, передбачених статтями 116-118 КК України, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч. 1ст. 115 КК України.
В судовому засіданні достовірно було встановлено та підтверджено висновком судово - психіатричної експертизи № 122 від 26.02.2020 року, що в період відповідний інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством не страждав. Виявляв органічний розгляд особистості внаслідок перенесеного ОНМК (в 2019 році) усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент вчинення інкримінованого правопорушення ОСОБА_7 у стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_7 , будь-якими хронічними психічними захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством не страждає. Виявляє органічний розлад особистості внаслідок перенесеного ОНМК (в 2019 році), ускладнений психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_7 застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.к.п 128).
Колегія суддів зазначає, що про наявність прямого умислу в обвинуваченого на вчинення умисного вбивства свідчать його дії, а саме, розташування та відстань між ним та потерпілою, крім того сила та кількість ударів в життєво важливі органи, що у своїй сукупності свідчить про наявність в обвинуваченого мети позбавлення життя потерпілої, бо в іншому випадку він не бив би так сильно та саме у життєво важливі органи, крім того конфліктна ситуація ніяким чином не вимагала від обвинуваченого наносити таку кількість ударів, оскільки ніякої
небезпеки для його життя в діях потерпілої не було, однак ОСОБА_7 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки таких дій та бажав їх настання.
Суд вважає, що мотивом вчинення кримінального правопорушення стали раптово виниклі неприязні стосунки, оскільки між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виник черговий конфлікт.
Умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , залишивши її на вулиці, внаслідок чого сталася її смерть, колегія суддів розцінює як наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 умислу саме на позбавлення життя потерпілої.
Крім того про наявність у обвинуваченого прямого умислу на вбивство ОСОБА_9 також свідчить те, що обвинувачений після завдання ударів в область розташування життєво важливих органів, не вжив жодних заходів, щоб відвернути настання для потерпілої шкідливих наслідків у вигляді смерті, а саме метою приховування факту скоєння ним злочину, ОСОБА_7 , відтягнув тіло ОСОБА_9 до дерева розташованого біля будинку №53 по вул. М.Богуна м. Слов'янська, де залишив його, та направився до себе додому.
Також відсутні підстави для кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 119 КК України, оскільки з суб'єктивної сторони вбивство через необережність може бути вчинене як внаслідок злочинної самовпевненості, так і злочинної недбалості. При вбивстві внаслідок злочинної самовпевненості винний передбачає можливість настання смерті іншої людини від вчинюваної ним дії, але легковажно розраховує на її відвернення. При цьому повинен мати місце розрахунок на конкретні обставини, які, на думку винного, відвернуть настання смерті. При вбивстві внаслідок злочинної недбалості винний не передбачає можливості настання смерті іншої особи від вчиненої ним дії, але повинен був і міг її передбачити, діючи з більшою обачністю. Але в даному випадку сукупність досліджених судом доказів достовірно доводить, що обвинувачений ОСОБА_7 діяв саме умисно, при цьому колегія суддів виходить із сукупності всіх обставин справи, враховує силу та кількість нанесеній ОСОБА_9 ударів, відстань між обвинуваченим та потерпілою, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, а також дії обвинуваченого щодо укриття слідів злочину.
Відповідно до закону (ст.ст. 24, 115 КК України) для обвинувачення в умисному вбивстві необхідно встановити, що винна особа, вчиняючи протиправні дії, передбачала настання смерті потерпілого і внаслідок цих дій бажала чи свідомо припускала настання такого наслідку.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисником не надано доказів, які б спростовували умисел обвинуваченого на умисне вбивство ОСОБА_9 .
Відсутні й докази того, що вбивство вчинила інша особа.
А відтак судом встановлено, що смерть ОСОБА_9 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку із діями обвинуваченого ОСОБА_7 , який завдав чисельні удари по тілу потерпілої, в тому числі і в життєво важливий орган - голову, які призвели до тяжких тілесних ушкоджень, що і стало причиною смерті.
Мотив дій обвинуваченого ОСОБА_7 встановлений колегією суддів, як раптово виниклі неприязні відносини з потерпілою ОСОБА_9 , що сам обвинувачений не заперечував у судовому засіданні.
Дослідивши усі вищезазначені докази в їх сукупності, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні даного кримінального правопорушення та
вважає, що його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 115 ч.1 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людини, оскільки така юридична оцінка відповідає фактичним обставинам встановленим у ході судового розгляду даного кримінального провадження.
Відповідно до положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Згідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року (в ред. Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який є особою похилого віку, має захворювання - ішемічну хворобу серця, переніс інфаркт, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, колегією суддів визнається його щире каяття. Про щире каяття вказує критичне ставлення обвинуваченого до скоєного.
Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, колегією суддів визнається вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання враховується колегією суддів і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 не можливе без його ізоляції від суспільства і вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції за ч.1 ст. 115 КК України.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7
відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.01.2020 року, слід обчислювати з 21.01.2020 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінального процесуального законодавства зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ч.5 ст. 72 КК України і строк тримання під вартою, згідно зі ч.2 ст. 197 КПК України, обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.
Відповідно ч.5 ст. 72. КПК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
У зв'язку з вищевказаним на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_7 слід зарахувати строк перебування його під вартою як попереднє ув'язнення з 21.01.2020 року (з моменту затримання відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину), по дату набуття вироком законної сили включно, з розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою чи прокурором заявлено не було.
Даних про наявність документально підтверджених процесуальних витрат у кримінальному провадженні сторонами до суду не надано.
Долю речових доказів колегія суддів вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів, -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Призначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за ч.1 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.
Початок відбуття покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту набуття вироку законної сили.
Зарахувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбуття призначеного судом покарання, строк попереднього ув'язнення з часу його затримання, а саме з 21.01.2020 року по дату набуття вироком законної сили включно, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання цим вироком законної сили раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити без змін - тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Речові докази по справі: флеш-карту з відеозаписом огляду місця події від 21 січня 2020 року за адресою будинку АДРЕСА_5 , яка визнана речовим доказом та долучена до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу на підставі Постанови слідчого від 21.01.2020 року - у
відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України залишити зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.
Речові докази по справі: куртка сірого кольору, штани чорного кольору, черевики чорного кольору, шапку сіро-чорного кольору, мобільний телефон «Самсунг» із сім-картою мобільного оператора ПРаТ «МТС Україна» з номером « НОМЕР_1 », черевики чорного кольору, які залучені до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 22 січня 2020 року - у відповідності до ч. 9 ст.100 КПК України знищити.
Речові докази по справі: ґрунт зі слідами речовини бурого кольору схожої на кров, рушник з плямами речовини бурого кольору схожої на кров, 4 (чотири) поліетиленові пляшки по 0,5 літрів, 1 (одну) скляну пляшку 0,5 літрів, 5 (п'ять) скляних чарок та 1 (один) скляний стакан, 1 (один) змив рідини бурого кольору з поверхні дверей до прихожої, 1 (один) змив рідини бурого кольору з бетонної доріжки при вході у двір, 1 (один) змив рідини бурого кольору з поверхні двері до прихожої та 1 (один) змив рідини бурого кольору поверхні двері при вході до будинку, черевики чорного кольору, зразки букального епітелію, куртку сірого кольору, штани чорного кольору, черевики чорного кольору та шапку сіро-чорного кольору, мобільний телефон «Самсунг» в корпусі рожевого кольору та сім картка НОМЕР_2 , змив та зрізи, які залучені до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 23 січня 2020 року, які відповідно до квитанції №269 зберігається в камері схову Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області - у відповідності до ч. 9 ст.100 КПК України знищити.
Речові докази: куртка чорного кольору, кофта коричневого кольору, штани спортивні синього кольору з червоними лампасами, шкарпетки чорного кольору з блакитними смугами, які поміщені до поліетиленового пакету зеленого кольору, скріпленого склейкою з підписами всіх учасників, волосся потерпілої гр. ОСОБА_9 в 5 паперових конвертах, які поміщені до паперового конверту скріпленого склейкою з підписами всіх учасників, які залучені до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 31 січня 2020 року, які відповідно до квитанції №276 зберігається в камері схову Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області - у відповідності до ч. 9 ст.100 КПК України знищити.
Речовий доказ: компакт-диск з відеозаписом слідчого експерименту від 13 березня 2020 року за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , який долучений до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 13 березня 2020 року, - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України залишити зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.
Речовий доказ: компакт-диск з матеріалами тимчасового доступу до речей і документів від 02 квітня 2020 року, який долучений до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 02 квітня 2020 року, - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України залишити зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.
Речові докази по справі: нігтьові зрізи ОСОБА_7 , осади на ниточках марлі, контроль марлі, нігтьові зрізи ОСОБА_9 , осади на ниточках марлі з контролем на марлі, рушник, зразок крові ОСОБА_7 , фрагмент ґрунту, 4 марлеві тампони зі змивами, 2 фрагменти марлі, пара черевик ОСОБА_9 , куртка, штани, шапка, пара черевиків які залучені до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 13 березня 2020 року - у
відповідності до ч. 9 ст.100 КПК України знищити.
Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - впродовж 30 днів з дня отримання копії цього вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий у справі
Суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3