Справа номер 237/548/21
Номер провадження 2-а/237/20/21
Іменем України
14.06.21 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Медведського М.Д.,
при секретарі Лахно Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Курахове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України Правонаступник військова частина НОМЕР_1 , адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Луганського прикордонного закону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України Правонаступник військова частина НОМЕР_1 , адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 11.02.2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Згідно цієї постанови, ОСОБА_1 11.02.2021 року приблизно о 12:30 годині перетнув ДК України з ТОТ України до РФ через тимчасово недіючий пункт пропускну через ДК України «Новоазовськ», чим порушив п. 3 Порядку в'їзду осіб переміщених товарів на ТОТ у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2019 року за № 815, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, у зв'язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Позивач вважає цю постанову необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки постанова не містить об'єктивних та переконливих відомостей, що 11.02.2021 року ОСОБА_1 здійснив перетин державного кордону України з тимчасово окупованої території до РФ через тимчасово недіючий пункт пропуску через державний кордон України «Новоазовськ», такі відомості взагалі відсутні. Вважає, що лише одного визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень. З зазначених підстав просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 144528 від 11.00.2021 року та закрити провадження в справі.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача: Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України Правонаступник військова частина НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, надіслав відзив, в якому позовні вимоги позивача не визнав, оскільки ОСОБА_1 при притягненні його до адміністративної відповідальності свою вину визнавав, підтвердив обставини скоєного правопорушення та не заявляв про бажання скористатися правовою допомогою.
Представник відповідача: адміністрації Державної прикордонної служби України в судове засідання не з'явився, надіслав відзив, в якому позовні вимоги позивача не визнав.
Дослідивши додану до матеріалів справи копію постанови № 144528 від 11.02.2021 року, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 171-2 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Згідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 208 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою про накладення адміністративного стягнення № 144528 від 11.02.2021 року, яка винесена виконуючим обов'язки начальника віпс (типА) ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.
З постанови слідує, що 11.02.2021 року о 20 годині 52 хвилин під час прикордонного контролю в пункті пропуску «Мілове» прикордонним нарядом «ПД» було встановлено, що ОСОБА_1 11.02.2021 року приблизно о 12 годині 30 хвилин на напрямку н.п. Новоазовськ (ТОТ України) н.п. Весело-Вознесенка (РФ) перетнув державний кордон України з ТОТ до Російської Федерації, чим порушив вимоги пункту 3Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 815 «Про порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій»,чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ч. 1 ст. 204-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Отже, вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, зокрема, на Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».
Відповідно до частин 1 та 3 статті 12 цього Закону, в'їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в'їзду-виїзду.
Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.
28.11.2019р. набрав чинності Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019р. № 815 (далі Порядок № 815).
Відповідно до п. 1 Порядку № 815, він визначає процедуру в'їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій.
Дія цього Порядку № 815 поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які здійснюють такий в'їзд/виїзд і переміщення товарів через контрольні пункти в'їзду-виїзду, контрольні пункти в'їзду-виїзду на залізниці.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 815 (в редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), в'їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій, здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.
Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.
Поза визначеними контрольними пунктами в'їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.
З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку № 815 вбачається, що контрольний пункт в'їзду/виїзду - це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в'їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.
Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об'єднаних сил;
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку № 815 визначають правила в'їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.
Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в'їзду/виїзду.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через непрацюючий пункт пропуску н.п. Новоазовськ (ТОТ України) н.п. Весело-Вознесенка (РФ).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Стаття 35 Закону України «Про державний кордон України» передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.
Зокрема, стаття 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.
Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку № 815 забороняють в'їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.
Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови № 144528 від 11.02.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 139, 192, 245, 246, 286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України Правонаступник військова частина НОМЕР_1 , адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу- задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №144528 від 11.02.2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , справу провадженням закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарг рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області.
Повний текст рішення виготовлен 23.06.2021 року.
Суддя М.Д. Медведський
Дата документу 14.06.2021 року