Справа № 940/759/20 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
провадження № 11-кп/824/3203/2021
29 червня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на вирок Тетіївського районного суду Київської області від 21 травня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020110300000172 щодо ОСОБА_4 ,
Вироком Тетіївського районного суду Київської області від 21 травня 2021 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, та призначено йому покарання у виді арешту на строк 2 місяці.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів, частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 .
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, просить скасувати вирок суду першої інстанції, визнати ОСОБА_4 невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, та виправдати його; відмовити у задоволенні цивільного позову потерпілого.
25 червня 2021 року матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_4 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Вивчивши апеляційну скаргу захисника, вважаю, що вона подана без дотримання вимог, передбачених ст. 396 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі, крім іншого, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність або необґрунтованість судового рішення.
Такі вимоги повинні відповідати положенням ст. 407 КПК України, якою передбачено, яке рішення має право ухвалити суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду, і повинні узгоджуватися з іншими положеннями кримінального процесуального закону (ст.ст. 408-415, 417, 420 КПК України).
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити вирок або ухвалу без змін;
2) змінити вирок або ухвалу;
3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Між тим, вимоги захисника в апеляційній скарзі про скасування вироку суду першої інстанції, визнання ОСОБА_4 невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, та виправдання його, є неконкретними в частині остаточного рішення, яке повинен прийняти суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, оскільки не узгоджуються з положеннями ст. 407 КПК України.
Навіть, враховуючи те, що суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок і закрити кримінальне провадження, оскільки в даному випадку не можуть бути застосовані вимоги ст. 420 КПК України, для цього мають бути передбачені ст. 417 КПК України підстави, яких захисник в апеляційній скарзі не наводить.
Вказані обставини свідчать про неконкретність правової позиції і унеможливлюють апеляційний розгляд, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 396 КПК України до апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов'язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.
Однак захисник додала до апеляційної скарги лише дві копії апеляційної скарги, не дивлячись на те, що вони мають надсилатися обвинуваченому, прокурору та потерпілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу захисника належить залишити без руху, встановити строк для усунення зазначених раніше недоліків та роз'яснити, що якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк не буде усунуто, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається.
Керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України, суддя-доповідач,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на вирок Тетіївського районного суду Київської області від 21 травня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020110300000172 щодо ОСОБА_4 залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити захиснику ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо вона не усунула недоліки апеляційної скарги, котру залишено без руху, в установлений строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2