22 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 08 травня 2021 року,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 08.05.2021 задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні - начальника відділення СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, із поміщенням його до ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 діб з моменту фактичного затримання.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначено розмір застави.
Ухвалено строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, а саме з 22 год. 10 хв. 06.05.2021.
Визначено строк дії ухвали до 05.07.2021.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, або постановити нову ухвалу, якою застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, оскільки слідчим суддею не в повному обсязі досліджено підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчим суддею не взято до уваги те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Апелянт вказував на те, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, зокрема зареєстрований та проживає разом із сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , позитивно характеризується за місцем проживання.
У органу досудового розслідування відсутня інформація про притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень.
Крім того, на думку захисника, підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, є необґрунтованою, оскільки показання свідків, копії протоколів допитів яких слідчим додано до матеріалів, мають суперечливий характер та розбіжності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12021100070000881, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Згідно даних протоколу затримання, 06.05.2021 о 22 год. 10 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
07.05.2021 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру в умисному вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю, за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
08.05.2021 слідчий у кримінальному провадженні - начальник відділення СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , в якому просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 08.05.2021 задоволено клопотання слідчого, та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, із поміщенням його до ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 діб з моменту фактичного затримання.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначено розмір застави.
Ухвалено строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, а саме з 22 год. 10 хв. 06.05.2021.
Визначено строк дії ухвали до 05.07.2021.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Крім того, слідчим доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель людини.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для відмови в задоволенні клопотання слідчого або застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, колегія суддів не вбачає.
Викладенні в апеляційній скарзі доводи про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, вірогідність настання яких, поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, є досить високою.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 , раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, зокрема зареєстрований та проживає разом із сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , позитивно характеризується за місцем проживання, а також відсутність у органу досудового розслідування відомостей про притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень, були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого, однак, вказані обставинине свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Твердження апелянта про необгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначеного кримінального правопорушення.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеності його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а тому посилання апелянта на суперечливий характер та розбіжності в показаннях свідків, є передчасними.
Дослідження та оцінка доказів відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 08 травня 2021 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3