17 червня 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 за апеляційною скаргою прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2021 року,
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України, повернуто прокурору Білоцерківської окружної прокуратури Київської області у зв'язку з невідповідністю обвинувального акта вимогам КПК України.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. Так, в обвинувальному акті не встановлено й не розмежовано дії обвинуваченого ОСОБА_7 у часі відносно потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , а саме в якій послідовності, одночасно чи в певній послідовності, кількості та локалізації завдавалися удари потерпілим, що свідчить про неконкретність та невизначеність слідства щодо обставин вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 кримінальних правопорушень. Водночас у сформульованому обвинуваченні йдеться про те, що побиття потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_9 відбувалося в певній послідовності, в певний проміжок часу. Вказані обставини істотно суперечать між собою та є взаємовиключними, що є передумовою порушення права на захист та права на справедливий судовий розгляд.
Крім того, викладені у обвинувальному акті фактичні обставини і формулювання обвинувачення містять посилання на висновки судово-медичної експертизи з визначення ступені тяжкості отриманих потерпілими тілесних ушкоджень, які є в розпорядженні органу досудового розслідування та які ще до початку судового розгляду кримінального провадження по суті розкривають сутність даних доказів обвинувачення, що суперечить положенням ч.ч.2, 4 ст.291 КПК України та свідчить про порушення принципів неупередженості суду і безпосередності дослідження ним доказів.
Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314-316 КПК України.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону України та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема вказує, що обвинувальний акт повністю відповідає положенням ст. 291 КПК України. Звертає увагу, що на аркуші №2 обвинувального акту викладено формулювання обвинувачення із зазначенням часу вчинення злочинних дій відносно кожного потерпілого. Крім того, на аркуші №1 обвинувального акту у викладі фактичних обставин зазначено за яких обставин у обвинуваченого виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень потерпілим. Також звертає увагу, що суд перейшов до аналізу фактичних обставин, чим вийшов за межі своїх повноважень під час підготовчого судового засідання.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Вимоги до обвинувального акту у кримінальному провадженні визначені ст. 291 КПК України.
Зокрема, відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України, в основному відповідає вимогам даної норми кримінального процесуального закону, містить виклад тих фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Крім того, на думку колегії суддів, посилання суду першої інстанції на розбіжність у даті складання обвинувального акту на копії, яку було вручено обвинуваченому, є технічною помилкою, яка не впливає на можливість призначення судового розгляду у справі та не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Більш того, в матеріалах провадження міститься розписка обвинуваченого ОСОБА_7 (Т.1 а.с. 8), відповідно до якої 02.05.2018 останній отримав копію обвинувального акту, складеного 28.02.2018.
Порушення в частині посилання на висновки судово-медичної експертизи з визначення ступені тяжкості отриманих потерпілими тілесних ушкоджень, на які посилається суд у оскаржуваному рішенні, виходять за межі повноважень суду на стадії підготовчого судового засідання відповідно до ст. 314 КПК України.
На думку колегії суддів обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 відповідає вимогам кримінального процесуального закону та не містить таких недоліків, які унеможливлювали б прийняття законного та обґрунтованого судового рішення за наслідками його розгляду, а тому не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою та її слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 418 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2021 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України, повернуто прокурору Білоцерківської окружної прокуратури Київської області у зв'язку з невідповідністю обвинувального акта вимогам КПК України, - скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3