Справа № 2-952/2010 року
13 травня 2010 року Ширяївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Николайчука В.О.,
при секретарі Чумаченко І.Л.
з участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мар'янівської сільської ради Ширяївського району Одеської області про здійснення тлумачення заповіту та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить здійснити тлумачення заповіту, який залишила заповідач - ОСОБА_2, яка померла - ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а саме: встановити, що остання 20.08.1999 року під час складання заповіту, мала намір у такий спосіб відчужити на його користь земельну ділянку, розміром 4,76 гектара, яка знаходиться на території Мар'янівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, незалежно від того, яким документом право на цю землю було посвідчено - державним актом чи сертифікатом та визначити додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його бабусі - ОСОБА_2, у вигляді земельної ділянки розміром 4,76 га, яка розташована на території Мар'янівської сільської ради, посвідченої Державним актом серії ЯА № 844782, виданим 03.10.2005 року на підставі розпорядження Ширяївської районної державної адміністрації від 11.07.2005 року № 476.
Вище зазначене тлумачення, позивачеві необхідне для переоформлення права на вказану землю.
Представник Мар'янівської сільської ради до судового засідання не з'явився, надав суду письмову заяву з клопотанням справу слухати у його відсутність, позовні вимоги визнав, не заперечував в задоволенні позову.
Судом установлено, що громадянка - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, за життя була власником земельної частки (паю) на підставі сертифікату серії ОД № 0048882. Вказаною земельною часткою (паєм), ОСОБА_2 20.08.1999 року, відповідно до заповіту, розпорядилася на користь позивача, але її право на землю було посвідчено 11.07.2005 року Державним актом серії ЯА № 844782.
Відповідно до вимог ст.ст. 213, 1256, ЦК України суд вважає, що воля заповідача ОСОБА_2 викладена в заповіті від 20 серпня 1999 року про те, що вона заповідає ОСОБА_1 сертифікат на земельну частку (пай), свідчить про її волю передати у власність останньому земельну частку (пай) незалежно від того яким документом це буде підтверджено і тому позивач має право на земельну частку (пай), право власності на яку в даний час підтверджується державним актом на земельну ділянку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213, 1256, 1272 ЦК України, ст. 3, 4, 73, 130, 174, 205 - 215, ЦПК України, суд,
Вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, складаючи 20.08.1999 року заповіт, заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, земельну ділянку, розміром 4,76 гектарів, яка розташована на землях Мар'янівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, незалежно від того, яким документом право на цю землю було посвідчено - державним актом чи сертифікатом.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк - шість місяців, з дня набуття чинності рішення по справі - для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 року - ОСОБА_2, у вигляді земельної ділянки, розміром 4,76 гектара, яка знаходиться на території Мар'янівської сільської ради Ширяївського району та посвідчена державним актом серії ЯА № 844782, виданим 03.10.2005 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя: _____________