61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
17 березня 2010 р.Справа № 2-а-41621/09/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Верман А. М.
представник позивача Мальцева Г.Ю.
представник відповідача Пазюра О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське звірогосподарство" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2009р. по справі № 2-а-41621/09/2070
за позовом Товариства о з обмеженою відповідальністю "Ізюмське звірогосподарство" < Список > < Текст >
до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмське звірогосподарство» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції від 10.08.2009 р. за №0000271520/0 та від 04 09 2000 № 0000271520/1 про зобов'язання сплатити фінансову санкцію з податку на додану вартість у розмірі 19963 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.09 року в задоволенню позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач в своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилається на законність та обґрунтованість рішення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “Ізюмське звірогосподарство”в червні 2009 року було подано уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку па додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість (скороченої) за липень та серпень 2008 року, відповідно до яких підприємством було зменшено податковий кредит на загальну суму 19963 грн., в тому числі, за липень 2008 року 5523 грн., за серпень 2008 року 14440 грн. Внаслідок проведених уточнень збільшено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку та залишається в розпорядженні платника податку для цільового використання на загальну суму 19963 грн., в тому числі за липень 2008 року 5523 грн., за серпень 2008 року 14440 грн. (а. с. 31,40-41 ).
Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена камеральна перевірка уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість (скороченої, пункт 11.29 Закону України “Про податок на додану вартість”) ТОВ “Ізюмське звірогосподарство”, поданої за липень та серпень 2008 року.
За результатами перевірки було складено акт № 1225/1520/22663149 від 27.07.2009 (а.с. 10-12).
Відповідно до акту перевірки встановлено порушення пункту 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” ТОВ “Ізюмське звірогосподарство” збільшена за рахунок подання уточнюючих розрахунків сума податку на додану вартість в розмірі 19963 грн. не перерахована на спецрахунок, тому вважається використаною не за цільовим призначенням та підлягає стягненню до Державного бюджету.
На підставі акту перевірки Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2009 року за № 0000271520/0 на загальну суму 19963 грн. за порушення п.п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” (а.с. 14).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято податковим органом обґрунтовано, в межах повноважень та у спосіб передбачений законом.
Колегія cуддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” до 1 січня 2009 року було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" від 26.02.1999 року за № 271 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.
Відповідно п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" від 26.02.1999 року за № 271 залишки сум податку, акумульовані на спеціальних рахунках, в кінці року вилученню до бюджету не підлягали, а підлягали перерахуванню до державного бюджету в тій частині, що залишилася не використаною, починаючи з 1 березня року, що настав за роком, в якому Верховною Радою України ратифіковано протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі.
Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі, підписаний у м. Женеві 05.02.08, ратифіковано Законом України від 10.04.08 № 250-Уі, то залишки коштів, акумульованих на спец. рахунках станом на 01.03.09 підлягають перерахуванню до бюджету. Спрямуванню до бюджету підлягають також кошти, які до 01.03.09 не були перераховані на окремий рахунок (незалежно від причин).
Пункт 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” було виключено з 01 січня 2009 року на підставі п.п. 1 п. 4 розділу II та п. 1 розділу III Закону України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Постанова Кабінету Міністрів України "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" від 26.02.1999 року за № 271 втратила чинність відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України 02.04.2009 р. № 291, що була офіційно оприлюднена 10 квітня 2009 року в Офіційному віснику України № 24.
Підпунктом 4.2.2 пункту 2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, коли внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, що призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання.
ТОВ “Ізюмське звірогосподарство” в червні 2009 року подало уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість (скороченої) за липень 2008 року та серпень 2008 року.
Позивачем при незастосуванні порядку, передбаченого для сільськогосподарського товаровиробника, на яке розповсюджується спеціальний режим оподаткування діяльності, допущено методологічну помилку в уточнених розрахунках, оскільки в порушення п.11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" збільшена за рахунок подання уточнюючих розрахунків сума податку на додану вартість не перерахована на спецрахунок.
Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське звірогосподарство" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2009р. по справі № 2-а-41621/09/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Кононенко З.О. Калиновський В.А.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 22.03.2010 р.