Справа № 2 - 301
2009 г.
21 травня 2009 р. Ренійський районний суд Одеської області
в складі: - головуючого судді - Сорокіна К.В.,
- при секретарі - Сороченко О.І., Мальчевій Т.Є.
з участю: представника позивача за первинним позовом і відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1
позивача за первинним позовом і відповідача за зустрічним позовом
- ОСОБА_2
відповідачів за первинним позовом та позивачів за зустрічним позовом
- ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника відповідачів за первинним позовом та позивачів за зустрічним позовом - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рені Одеської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання договору житлового найму та про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, стягнення грошових витрат та про визнання безстроковим договору найму, -
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за первісним позовом позовні вимоги ОСОБА_2 не визнали, на задоволенні своїх вимог наполягали.
Представник відповідачів за первісним позовом ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав та пояснив, що згідно ст. 168 ЖК України, договір найму, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї, однак позивач хоче продати квартиру. Позивач є громадянином РФ і йому треба оформити посвідку на проживання в України. Зустрічний позов представник відповідачів за первісним позовом підтримав в повному обсязі, та пояснив, що його довірителі є дійсно наймачами, але підстав для розірвання договору найма немає. Його довірителі з 1989 р. наймають спірну квартиру, зробили ремонт в квартирі та провели газ (виконана робота) на загальну суму 12 689 грн., що підтверджується експертизою та мають право на відшкодування затрат.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 наполягав на задоволенні своїх позовних вимог, позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не визнав.
Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги свого довірителя, та пояснила, що ОСОБА_2 працював на півночі та здав ОСОБА_3 і ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1. Після оформлення договору купівлі - продажу від 08.04.1992 р. ОСОБА_2 став власником спірної квартири та у 1992 р. уклав договір найму спірної квартири з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 строком до 01.10.1995 р. На даний час позивач повернувся з півночі і у нього виникла необхідність повернутись до квартири, яка належить йому на праві приватної власності. ОСОБА_2 через державну нотаріальну контору відповідачам направив лист про розірвання договору найма та виселення. Однак відповідачі на лист не відреагували та відмовились звільнити квартиру. Зустрічний позов представник позивача за первісним позовом не визнала, та пояснила, що сума в 12689 грн. є необґрунтованою, у зв'язку з тим, що позивач є власником спірної квартири і не давав згоди на проведення ремонту та газу. В договорі найму жилого приміщення відсутні умови про проведення ремонту. Газ ОСОБА_3 і ОСОБА_4 можуть демонтувати. Не має доказів того, що проводився ремонт, відсутні чеки. Висновок експерта є незаконним.
Судом в ході судового розгляду справи були досліджені:
- копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, в якому власниками житлового будинку вказані: міська рада - 4/5 частини, ОСОБА_6 - 1/5 частини, ОСОБА_2 - 1/5 частини;
- копія договору купівлі - продажу квартири від 08.04.1992 р., згідно якого ОСОБА_2, на підставі рішення Ренійської міської ради № 9 від 17.01.1992 р. купив квартиру АДРЕСА_1, що складає 1/5 частину житлового будинку. Договір зареєстровано у Ренійському МБТІ 11.05.1992 р., реєстр № 1334;
- копія довідки Ренійського МБТІ № 42 від 23.04.1999 р., згідно якої квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 08.04.1992 р. належить на праві приватної власності ОСОБА_2;
- копія заяви ОСОБА_2 на ім'я голови Ренійського виконкому від 29.07.1992 р., із якої вбачається, що ОСОБА_2 по договору - найму здав свою квартиру ОСОБА_3, ОСОБА_3 та їх дочці строком на 3 роки. Після закінчення терміну найма ОСОБА_3 зобов'язані здати квартиру власникові у відремонтованому стані;
- копія заяви ОСОБА_2 до державного нотаріусу Ренійської районної державної нотаріальної контори з проханням передати ОСОБА_3 його заяву про відміну усної домовленості про найм належної йому на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 та з проханням звільнити квартиру до 27.06.2008 р. Заява надійшла 27.03.2008 р.;
- копія листа державного нотаріуса Ренійської районної державної нотаріальної контори, яка діє на підставі ст. 84 ЗУ «Про нотаріат» передає ОСОБА_3 заяву ОСОБА_2 про відміну усної домовленості про найм належної йому на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 та з проханням звільнити квартиру до 27.06.2008 р.;
- копія паспорту громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, НОМЕР_1 виданого Пить - Яхскім ГВВС Ханти - Мансійського автономного округу, Тюменської області 21.08.2003 р.;
- копія свідоцтва по постановці на облік в податком органі фізичної особи за місцем проживання на території Російської Федерації, яке було видано ОСОБА_2;
- копія свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 04.06.1964 р., згідно якого 04.06.1964 р. було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_18, про що зроблено відповідний актовий запис за № 866, прізвище подружжя - «ОСОБА_2»;
- копія довідки виконкому Ренійської міської ради № 580 від 23.06.2008 р., із якої вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 на даний час ніхто не прописаний;
- довідка Ренійського РО ГУМВС України в Одеській області № 67/2286 від 20.05.2009 р., із якої вбачається, що документи ОСОБА_2 та ОСОБА_7 для оформлення посвідки на проживання в України знаходяться на розгляді у ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області;
- копія листа Ренійської районної державної адміністрації на ім'я начальника ВГІРФО в Одеській області за № 24-03/968 від 16.04.2009 р. про погодження постійного проживання на території Ренійського району Одеської області громадянина Росії ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1;
- копія листа Ренійської районної державної адміністрації на ім'я начальника ВГІРФО в Одеській області за № 24-03/967 від 16.04.2009 р. про погодження постійного проживання на території Ренійського району Одеської області громадянки Росії ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1;
- копія договору піднайму житлового приміщення який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та згідно якого ОСОБА_2 здав квартиру АДРЕСА_1 сім'ї ОСОБА_3 у кількості 3-х осіб терміном до 02.06.1992 р. Договір був узгоджений 11.10.1989 з головою виконкому Ренійської міської ради народних депутатів та зареєстрований у домоуправлінні № 34;
- копія договору найму житлового приміщення, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та згідно якого ОСОБА_2 здав квартиру АДРЕСА_1 сім'ї ОСОБА_3 у кількості 3-х осіб терміном до 01.10.1995 р. Договір був узгоджений 29.09.1992 з головою виконкому Ренійської міської ради народних депутатів;
- висновок судової технічної експертизи ремонту та вартості квартири АДРЕСА_1 від 29.11.2008 р. з висновками про те, що дійсна вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 13.07.1999 р. складала 10 800 (десять тисяч вісімсот) грн., первинна вартість ремонтних робіт, виконаних ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 станом на 20.09.2006 р. склала 23 264 (двадцять три двісті шістдесят чотири) грн., первинна вартість ремонтних робіт, виконаних ОСОБА_3 в квартирі після 20.09.2006 р. склала 1 440 (одну тисячу чотириста сорок) грн., залишкова вартість ремонтних робіт на момент проведення експертизи, виконаних ОСОБА_3 станом на 20.09.2006 р. складає 18 189 (вісімнадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн.., залишкова вартість ремонтних робіт на момент проведення експертизи, виконаних ОСОБА_3 після 20.09.2006 р. складає 1 368 (тисячу триста шістдесят вісім) грн., та дійсна вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 20.09.2006 р. складає 42 160 (сорок дві тисячі сто шістдесят) грн..
- пояснення свідка ОСОБА_8 про те, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, а ОСОБА_3 і ОСОБА_4 знімали у них спірну квартиру. За час знаходження ОСОБА_2 в Тюмєні, особливих реконструкції ОСОБА_3 не проводили, капітального ремонту не робили. У 1993-1994 р.р. відремонтували кришу, міняли шифер, газ провели незаконно, дозволу на проведення газу не питали. На даний час в спірній квартирі є туалет і душ;
- пояснення свідка ОСОБА_9, що з 1991 р. вона мешкає у житловому будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_2 з дружиною приїздив у 1992-1993 р.р. Вона чула розговор ОСОБА_2 і ОСОБА_3, в якому він давав згоду на проведення ремонту, та говорив, що за це не буде брати квартплату. ОСОБА_3 зробили ванну, кухню, двері, бесідку, сарай, колонку, провели газ, в надії, що викуплять цю квартиру у ОСОБА_2, оскільки про це йшла мова у листах у 1997-1998 р.р.;
- пояснення свідка ОСОБА_10 , що чув розговор ОСОБА_2 і ОСОБА_3, коли ОСОБА_3 показував ОСОБА_2, який ремонт він провів в квартирі, а ОСОБА_2, у свою чергу говорив, що за те що він зробив, він не буде брати квартплату. ОСОБА_3 зробила ремонт в кухні, зробила арку, стіни, обклали плиткою ванну;
- пояснення свідка ОСОБА_11, що у 1980 - х роках ОСОБА_2 зробив ремонт в квартирі: провів водяне опалення, добудував кухню, покрасив та побілив;
- пояснення свідка ОСОБА_12, що ОСОБА_2 зробив опалення у квартирі;
- пояснення свідка ОСОБА_13, що ОСОБА_2 зробив опалення у квартирі та в квартирі була чавунна ванна. В 90-х роках бачила, що мінявся шифер;
- пояснення свідка ОСОБА_14, що ОСОБА_3 зробили ванну, арку, встановили котел. Також свідок пояснив, що у своїх листах ОСОБА_2 обіцяли залишити квартиру ОСОБА_3;
- пояснення свідка ОСОБА_15 , що ОСОБА_3 у спірній квартирі мешкають з 1989 р. ОСОБА_3 зробили ванну, кухню, коридор, стелю, передпокій, каналізації, після потопу у 2005 р. міняли шифер;
- пояснення свідка ОСОБА_16, що ОСОБА_3 кришу міняли, шпалери клеїли, проводку робили, люстри вішали, сантехніку міняли, на кухні міняли плітку.
- пояснення експерта ОСОБА_17, що якщо експертиза пов'язана із складанням кошторису, то експертиза проводиться із професійним кошторисником у присутності позивача та відповідача з максимальним урахуванням їх питань складається кошторис. Потім проводиться фото фіксація і дані вносяться в програмний комплекс «АВК». Вартість визначає автоматична програма в «АВК» та видає результат. Кошторис складався станом на вересень 2006 р. Кошторисник визначив об'єм виконаних робіт та вони були занесені в програмний комплекс «АВК». Загальні виробничі витрати в кінці кожного кошторису це сама форма кошторису, тобто в неї входить середньо ринкова вартість матеріалу, в неї не входить робота підрядчиків, перевезення і перевантаження. Кошторис - це запланований перелік витрат згідно з планом і певними документам. Цей кошторис робився зі слів ОСОБА_3 та з того, що бачили він та кошторисник.
Дослідивши надані сторонами докази, судом були встановлені такі обставини.
ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 08.04.1992 р. на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. До 1992 р. він був наймачем цієї квартири внаслідок обміну з іншого населеного пункту, та 11.10.1989 р. уклав з ОСОБА_3 письмовий договір піднайму спірної квартири терміном до 02.06.1992 р. 29.07.1992 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір найму квартири АДРЕСА_1 терміном до 01.10.1995 р.. Відповідно до умов договору, ОСОБА_3 вселяється в найману квартину зі своєю родиною у кількості 3-х осіб. Наймач наймодавцю проводить оплату за житлову площу та за комунальні послуги за домовленістю. Після закінчення терміну дії договору найму ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_2 з проханням продовжити термін дії договору, на що позивач дав свою згоду. Таким чином договір найму був продовжений на невизначений термін на тих же самих умовах без прописки. На даний час, у зв'язку з виходом на пенсію та поверненням на Україну у ОСОБА_2 та його сім'ї виникла необхідність в житлі. 27.03.2008 р. на адресу відповідачів державним нотаріусом Ренійської районної державної нотаріальної контори, на підставі ст. 84 ЗУ «Про нотаріат», була вислана заява ОСОБА_2 про відміну усної домовленості про найм належної йому на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 та з проханням звільнити квартиру до 27.06.2008 р.. Відповідачі у встановлений термін квартиру не звільнили. ОСОБА_2 та його дружина є громадянами РФ, вони звернулись у відповідні органи для оформлення посвідки на проживання в України, що підтверджується довідкою Ренійського РО ГУМВС України в Одеській області № 67/2286 від 20.05.2009 р. та листами Ренійської районної державної адміністрації.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, стягнення грошових витрат та про визнання безстроковим договору найму, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.10.1989 р. між ними та ОСОБА_2 був укладений договір піднайму квартири АДРЕСА_1 терміном дії до 02.06.1992 р. 29.09.1992 р. вони уклали із відповідачем договір найму зазначеної квартири строком до 01.10.1995 р. Також, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважають, що наймана квартира потребувала капітального ремонту, дозвіл на проведення якого було надано відповідачем через листи, які були адресовані позивачам. Відтак позивачами були проведені ремонтно - будівельні роботи на суму (згідно з позовом) 12 689 грн. - зроблена ванна, арка, встановлен котел, проведен газ, зроблена кухня, двері, бесідка, сарай, замінен шифер .
ОСОБА_2 відмовився компенсувати витрати пов'язані з ремонтно - будівельними роботами, мотивуючи це тим, що він не давав згоди на проведення ремонтних робіт та на проведення газу.
Між сторонами по справі виникли правовідносини пов'язані з договорними зобов'язаннями, а саме з наймом житла, яке належить громадянину на праві приватної власності.
Згідно позовних заяв, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_3 вважають що правовідносини, які виникли між ними щодо договора найма житла, треба розглядати за нормами ЦК України у редакції 1963 року. , та ЖК УРСР.
Однак, суд прийшов до висновку, що до вказаних правовідносин, треба застосовувати норми ЦК Украіни в редакції 2003 року, так як згідно наданих по справі документів та пояснень сторін, правовідносини хоч і виникли між сторонами у 1992 році, але продовжували існувати по день звернення сторонами до суду, а саме по 2008 рік.
Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 2003 року, «Щодо цівільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (2003р.) положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.»Таким чином, застосовувати норми ЦК України у редакції 1963 року, до вказаних правовідносин, суд вважає неможливим.
Також суд, не має можливості, застосовувати норми ЖК УРСР, так як згідно з ч 3 ст. 810 ЦК УКраїни «До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.».
Вивчивши матеріали справи, надані документи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, у позовних вимогах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно відмовити, виходячи з наступного:
Згідно ч. 3 ст.825 ГК України «Договір найму частини будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) може бути розірваний на вимогу наймодавця у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім'ї. Наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці.».
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 разом з родиною вирішили переїхати проживати на Україні у зв'язку з чим в нього виникла необхідність у житлі. Факт переїзду ОСОБА_2 на Україну підтверджується довідкою з Ренійського РВ УМВС України в Одеської області яка містить данні, що документи ОСОБА_2 та ОСОБА_7 щодо оформлення посвідки на постійне проживання знаходяться на розгляду у ВГІРФЛ ГУМВС України в Одеської області. Також, цей факт підтверджується листом Ренійської Державної Адміністрації начальнику ВГІРФЛ ГУМВС України в Одеської області про те, що РДА погоджує постійне проживання на території Ренійського району Одеської області громадянина Росії ОСОБА_2.
Доказом того, що ОСОБА_2 попередив ОСОБА_3 про розірвання договору найму житла за три місяці свідчить нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 від 21.03.2008 року згідно якої ОСОБА_2 надає три місяці ОСОБА_3 для звільнення належної йому квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Поясненення ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про те, що доказом доведеності переїзду ОСОБА_2 на Україну буде лише дозвіл на імміграцію отриманий у дипломатичних представництвах та консульських установах України за кордоном - суд не приймає до уваги, так як згідно з пп..2 п.2 « Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. N 1983 «…Рішення за заявами про надання дозволу на імміграцію залежно від категорії іммігрантів приймають: територіальні органи Департаменту в головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи)… ».
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно ст..6 ЗУ «Про імміграцію» функції перевірки правильності оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію законом покладено на Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань імміграції і підпорядковані йому органи. Наймачі житла таких функцій - не мають.
Таким чином суд вважає обставини, на які посилається ОСОБА_2 у своєму позові доведеними.
Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо усунення перешкоди з боку ОСОБА_2 в користуванні квартирою за адресою АДРЕСА_1, та визнання дії договору найму житлового приміщення від 29.09.1992 року як безстрокової - судом розцінюються як такі що не підлягають задоволенню з наступних підстав: ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується договором купівлі-продажу від 08.04.1992р.. Власник квартири має право їй володіти та розпоряджатись на свій розсуд, в тому числі проживати у своєї квартирі та користуватися нею. Як встановлено у судовому засіданні між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений безстроковий договір житлового найму. ОСОБА_2 зі своєї сторони виконав всі зобов'язання перед наймачем передбачені ч.3 ст.825 ЦК України, а саме завчасно, у тримісячний термін попередив наймачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зобов'язання звільнити вказану квартиру.
Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 стосовно стягнення на їхню користь коштів у сумі12689 грн. у якості витрат на ремонтно-будівельні роботи, також не підлягають задоволенню, так як згідно зі ст..819 ЦК України поточний ремонт житла переданого у найм, зобов'язаний здійснювати наймач, якщо інше не встановлено договором.
У текстах пред'явлених до суду договорів ніяких умов щодо поточного ремонту не міститься.
Згідно «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року - капітальний ремонт будинку, це комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об'єкта та його техніко-економічних показників. Також лист Держком України з будівництва та архітектури «Щодо відношення ремонтно-будівельних робот до капітального та поточного ремонту» № 7/7-401 від 30.04.2003р. регламентує, що капітальний ремонт передбачає призупинити на час проведення робіт експлуатацію приміщення в цілому.
Надані до суду докази щодо проведених ремонтно-будівельних робот в квартирі АДРЕСА_1 а саме: зроблена ванна, арка, встановлений котел, проведений газ, зроблена кухня, двері, бесідка, сарай, замінений шифер не містять ознаки капітального ремонту. Тому, ствердження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо проведення у квартирі ОСОБА_2 капітального ремонту є хибними.
Крім того, норма ст.. 208 ЦК України передбачає що усі правочини фізичних осіб між собою на суму що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - належить вчиняти у письмовій формі. Але, письмових доказів щодо проведення ремонтно-будівельних робіт ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на суму 12689 грн. суду не надано.
Також суд не приймає у якості доказів проведену експертизу від 29.11.2008 р, так як пояснив сам експерт у судовому засіданні, що кошторис робився зі слів ОСОБА_3 та з того, що бачили він та кошторисник.
Враховуючи вищенаведене, суд
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213,215 ЦПК України, ст.ст. 16, 208, 810, 819, 825 ЦК України, -
1. Позов ОСОБА_2 задовольнити.
2. Розірвати договір найму житлового приміщення від 29.07.1992 р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про найм квартири АДРЕСА_1 Одеської області;
3. Виселити ОСОБА_3 разом з усіма особами, які мешкають разом із нею із квартири АДРЕСА_1 Одеської області без надання іншої житлової площі.
4. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.
5. Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати державного мита у розмірі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 07 грн. 50 коп. - солідарно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів з дня проголошення рішення, 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис К.В. Сорокін
Копія вірна: Суддя
Секретар