61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
18 березня 2010 р. Справа № 2-а-443/09/1616
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 13.08.2009р. по справі № 2-а-443/09/1616
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області , Сліпченко Руслана Григоровича - інспектора ДПС Полтавської роти ДПС < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просить поновити строк оскарження та скасувати постанову ВІ № 003923 від 28.04.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 13.08.2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході розгляду справи було встановлено, що 28.04.2009 року ІДПС Полтавської роти складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в якому зазначено, що вона керуючи автомобілем ВАЗ 111830, держ. номер НОМЕР_1, перевищив швидкість руху на 27 км/год. автодороги Київ-Харків, рухався зі швидкістю 117 км/год, швидкість руху вимірювалась приладом "Візір" № 0812427, винесено постанову серії ВІ № 003923, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. 00 коп.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відносно нього не було складено протоколу, а постанова про адміністративне правопорушення була отримана ним після триденного строку, встановленого законодавством для її оскарження. Крім того, позивач зазначив, що технічний прилад “Візір”не працював в автоматичному режимі, а тому відповідачем не обґрунтовано складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності без складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк для оскарження постанови та позавач не довела фактим на які посилається в позові.
Між тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
За змістом ч.3 ст.99 КАС України строки звернення до адміністративного суду, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ч.4 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб"єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб"єкта владних повноважень.
За приписами ч.6 ст.258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, що притягується до адміністративної відповідальності.
Позивач наполягає на отримання ним постанови у справі про адміністративне правопорушення лише 28.05.2009р., що також підтверджується наданою позивачем копією конветру з віддиском штемпелю відділення поштового зв'язку. Доказів, які б заперечували дану обставину, відповідачем до суду не надано.
04.06.2009 року позивач у десятиденний строк звернувся до суду з зазначеним позовом та заявою про поновлення строку для звернення до суду.
Таким чином, виходячи із системного аналізу ст.99 КАС України та п.3 ч.1 ст.288, ст.289 та ч.6 ст.258 КУпАП, позивачем дотримано десятиденний строк оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки позивач протягом десяти днів з дня отримання такої постанови скористався своїм правом на судовий порядок вирішення спору, подавши адміністративний позов до суду.
Отже, колегія суддів, вважає, що висновки суду першої інстанції щодо пропущення строків для звернення до суду позивачем, є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Таким чином, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний, незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Проте, судом першої інстанції зазначений обов'язок не виконано. Між тим, з матеріалів справи вбачається порушення відповідачем порядку фіксування адміністративного правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Так, згідно ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фікса ції працюючими в автоматичному режимі спеціальними тех нічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису при тягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Як вбачається з переліку документів, що додаються до постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в ньому відсутній протоком про адміністративне правопорушення, а зі змісту постанови не вбачається, що технічний прилад “Візір”№ 0812427 при фіксації правопорушення працював в автоматичному режимі.
Між тим, за змістом ч.6 ст.258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається лише у випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу щодо здійснення фіксування правопорушення за допомогою технічного приладу “Візір”, який працював в автоматичному режимі та приписи ч.ч.1 та 3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України, колегія суддів вважає, що приймаючи постанову по справі про адміністративне правопорушення відповідач діяв з порушенням норм КУпАП, що регламентують порядок фіксування правопорушень та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вимоги ст. 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів, колегія суддів вважає, що у справі відсутні докази події правопорушення, зазначеного в оскарженій постанові, що зумовлює необхідність прийняття рішення про закриття провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції, через порушення судом зазначених норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 13.08.2009р. по справі № 2-а-443/09/1616 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Скасувати постанову ВІ № 003923, прийняту 28.04.2008 року інспектором ДПС Полтавської роти ДПС Спіпченко Р.Г. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в зв"язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.
Судді< підпис >
< підпис >Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
< Список > < Текст >
Повний текст постанови виготовлений 23.03.2010 р.