про відмову у відкритті касаційного провадження
01 липня 2021 року
м. Київ
справа № 380/4622/20
провадження № К/9901/22868/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі № 380/4622/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у здійсненні нового розрахунку вислуги років на пенсію з урахуванням рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2012 у справі № 712/14575/12 із визначенням початку військової служби ОСОБА_1 у Збройних Силах України 15 липня 1991 року;
- зобов'язати відповідача здійснити розрахунок вислуги його років на пенсію з урахуванням рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2012 у справі № 712/14575/12 із визначенням початку військової служби ОСОБА_1 у Збройних Силах України 15 липня 1991 року, визнати протиправним та скасувати п.15 параграфу 8 наказу Міністра оборони України № 216 від 19.05.2020.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2021, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021, позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції.
Дослідивши зміст касаційної скарги Міністерства оборони України, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав.
Предметом оскарження у даній справі є дії Міністерства оборони України щодо відмови позивачу у здійсненні нового розрахунку вислуги років на пенсію із визначенням початку військової служби ОСОБА_1 у Збройних Силах України 15 липня 1991 року.
Відповідно до частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 12 КАС України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд враховуючи предмет оскарження в даній справі, а також з огляду на значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи - дана справа є малозначною.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на існування обставин, визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки такі посилання мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, тому не можуть бути прийняті, як такі, що мають виняткове значення.
Суд відхиляє посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, зроблені у постановах від 10.10.2018 у справі № 825/1086/17, від 31.10.2019 у справі № 1.380.2019.000865, оскільки, як встановили суди попередніх інстанцій у справі № 380/4622/20, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2012 у справі № 712/14575/12, яке набрало законної сили, встановлено факт початку перебування на військовій службі у Збройних Силах України ОСОБА_1 з 15 липня 1991 року, його зміст є чітким і зрозумілим, а тому відповідач повинен був врахувати вказане рішення суду.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі № 380/4622/20.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Кравчук