01 липня 2021 року
Київ
справа №380/2490/20
адміністративне провадження №К/9901/22159/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі № 380/2490/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора України, у якому просила:
- визнати незаконним і скасувати наказ Міністра оборони України від 04.01.2020 № 4 про звільнення з військової служби у запас підпунктом «г» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) капітана юстиції ОСОБА_1 , прокурора відділу організації представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно-промисловому комплексі в регіонах управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України;
- визнати протиправним і скасувати наказ Генерального прокурора від 13.01.2020 № 193ц про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключення зі списків особового складу Головної військової прокуратури України, усіх видів забезпечення з 14.01.2020;
- поновити ОСОБА_1 в органі прокуратури на посаді прокурора відділу організації представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно-промисловому комплексі в регіонах управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України або на рівнозначній посаді в Офісі Генерального прокурора з 14.01.2020;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.01.2020 по дату внесення судового рішення.
28 грудня 2020 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 17 червня 2021 року.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.
В касаційній скарзі позивачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження позивач зазначає, що неправильне застосування норм матеріального права полягає в помилковому тлумаченні п. п. 9. 10, 13, 18, 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», розділу III Порядку № 221, а порушення процесуального права - у недотриманні судами вимог статей 246, 322 КАС України.
Предметом спору у справі є законність рішення кадрової комісії та наказу про звільнення позивача з посади та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», на виконання вимог пп. 2 п. 19 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», справа щодо конституційності деяких положень якого розглядається Конституційним Судом України.
Водночас відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ, на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, п. 13 щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів, п. 17 щодо повноважень кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації.
Враховуючи викладене, Суд вважає доведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338, 340 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі № 380/2490/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувати із Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи №380/2490/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська