30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 640/3659/19
провадження № К/9901/5597/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗАРО ГРУП"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року (суддя Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді Ганечко О.М., Василенко Я.М.)
у справі № 640/3659/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗАРО ГРУП"
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗАРО ГРУП" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (відповідач-2), у якому просило суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2018 року №280 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»;
- зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України вчинити дії щодо поновлення реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вулиці Миколи Соловцова, 2-Б у Печерському районі міста Києва» від 22 серпня 2016 року №КВ083162350196 шляхом внесення запису про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, у позові відмовлено.
3. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
4. Від Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 22 серпня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 22 серпня 2016 року №КВ 083162350196 на об'єкт будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Миколи Соловцова, 2-Б у Печерському районі м. Києва», замовником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю «КПО ГАРАНТ».
6. Згідно з указаною декларацією загальна площа будинку 964,71 кв.м, кількість квартир - 6 шт.; поверховість - 4.
7. 07 березня 2017 року проведено державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «КПО ГАРАНТ» у зв'язку з перейменуванням останнього на Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП».
8. Пунктом 1 наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2018 року №280 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Миколи Соловцова, 2-Б у Печерському районі м. Києва» від 22 серпня 2016 року №КВ 083162350196 (далі - декларація).
9. Крім того, відповідно до наказу, управлінню дозвільних процедур доручено забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації декларації від 22 серпня 2016 року №КВ 083162350196 з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
10. Згідно з преамбулою вказаного наказу він прийнятий на підставі пп. 5 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17 січня 2017 року №1817-VІІІ та на підставі листа прокуратури міста Києва від 13 вересня 2018 року №04/2/4/1-21-18.
11. Листом від 03 жовтня 2018 року №073-9425 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва повідомив позивача про скасування реєстрації декларації відповідно до наказу від 01 жовтня 2018 року №280.
12. Не погоджуючись із наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2018 року №280 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. Відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що за відсутності дозволу Міністерства культури України на проведення робіт, об'єкт містобудування «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Миколи Соловцова, 2-Б у Печерському районі м. Києва», замовником будівництва якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП», в розумінні ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України є самочинним будівництвом, що є підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 22 серпня 2016 року №КВ 083162350196.
14. Суди відзначили, що скасування декларації про початок будівельних робіт може бути наслідком як самостійного виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), так і шляхом здійснення заходів державного-архітектурно будівельного контролю, шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
15. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що місцевим та апеляційним адміністративними судами було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - положення ст.39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок №466), а також суди не взяли до уваги висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 214/1714/17 (2-а/214/25/18), від 31 липня 2019 року у справі № 813/3354/18, від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17, від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16.
16. Скаржник зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази, чим порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме:
- видані позивачу Департаментом містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації містобудівні умови та обмеження для забудови земельної ділянки по вул. Миколи Соловцова, 2-Б у Печерському районі м.Києва від 20 січня 2015 року № 24/15/12/009-15, що ділянка площею 0,0793 га призначена для будівництва багатоквартирного житлового будинку з дозволеною поверховістю на зазначеній земельній ділянці 8 поверхів;
- лист Міністерства культури України від 13 травня 2017 року №266/10/61-17 щодо погодження історико-містобудівного обґрунтування та проекту на будівництво об'єкту на 8 поверхів;
- проект «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Миколи Соловцова, 2-Б в Печерському районі м.Києва», розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Абріс» та погоджений Міністерством культури України (від 22 червня 2017 року №402/10/61-17), в якому визначена поверховість будинку - 8 поверхів;
- повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт, подане позивачем до Департаменту ДАБІ у м.Києві (від 12 червня 2017 року вх.№10/26-1206/18), в якому зазначено про зміну основних показників об'єкта будівництва, в т.ч. поверховість - 8 поверхів;
- експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво багатоповерхового житлового будинку на вул. Соловцова Миколи, 2-Б у Печерському районі м.Києва» від 31 серпня 2018 року №3-133-18-ЕП/КО, який передбачає поверховість об'єкту - 8; 9 поверхів.
17. У касаційній скарзі зазначено, що судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваний наказ виданий не за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а на підставі листа Прокуратури міста Києва від 13 вересня 2018 року №04/2/4/1-21-18, якого відповідач-1 отримав 20 вересня 2018 року. Разом з тим, отримана від Прокуратури міста Києва інформація по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.
18. Позивач вважає, що є неправомірними висновки місцевого та апеляційного судів про недотримання товариством вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», а саме неотримання від Міністерства культури України дозволу на виконання земляних робіт за вказаною адресою, оскільки лист Прокуратури міста Києва від 13 вересня 2018 року (№04/2/4/1-21-18), в якому зазначено, що ділянка площею 0,0793 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку з дозволеною поверховістю на зазначеній земельній ділянці 8 поверхів потрапляє в межі Центрального історичного ареалу не є формою архітектурно-будівельного контролю.
19. Скаржник стверджує, що межі та режими використання історичних ареалів у м. Києві не затверджені у встановленому законом порядку, а саме відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 318, та іншого відповідного законодавства, а тому забудовники не зобов'язані отримувати від Міністерства культури України будь-які дозволи або погодження, пов'язані із здійсненням капітального будівництва (погоджувати проектну документацію, отримувати дозвіл на земляні роботи тощо) у випадку відсутності належним чином затверджених меж історичних ареалів.
20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 зазначає, що на земельній ділянці зафіксовано облаштування будівельного майданчика та виконання масштабних будівельних робіт: територія, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва висотою 10 надземних поверхів огороджена парканом, наявні ознаки виконання масштабних земляних робіт. Під час обстеження території будівельного майданчика та об'єкті будівництва перебували люди, проводились активні будівельні роботи, на території розміщенні різноманітні металеві та бетонні конструкції, будівельні матеріали, працював баштовий підйомний кран. На території будівельного майданчика паспорт об'єкта будівництва був відсутній. Здійснення робіт з будівництва на території історичного ареалу міста Києва за відсутності відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, містить ознаки порушень ч. 3 ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
22. Повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю у спірних правовідносинах регламентуються, зокрема, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності"(далі - Закон №3038-VI), "Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
23. За приписами ч. 1 ст. 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
24. Згідно з пп. 3 п. 7 ст. 36 Закону № 3038-VI право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
25. Частиною 1 ст. 39 Закону № 3038-VI визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
26. Частина 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VI передбачає, що разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
27. Отже, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
28. Згідно з абз. 7 п. 22 Порядку №466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
29. Аналіз наведених положень свідчить про те, що законодавством, встановлено таку підставу для скасування реєстрації декларації як подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом: об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об'єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об'єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
30. Відповідно до ст. 6-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» набуття права на провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності, зокрема, забудови вищевказаної земельної ділянки як об'єкта культурної спадщини за декларативним принципом заборонена, що зумовлює необхідність отримання зокрема, дозволу на виконання земляних і будівельних робіт за вказаною адресою, що в свою чергу повинно бути зазначено у містобудівній документації.
31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка за адресою вул. Миколи Соловцова, 2-Б у Печерському районі м. Києва згідно з історико-архітектурним опорним планом м. Києва, який входить до складу «Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року», затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, входить до меж історичного ареалу м. Києва та розташована в зоні регулювання забудови ІІІ категорії (розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979).
32. Листом від 22 червня 2017 року №402/10/61-17 Міністерство культури України погодило проектну документацію «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Миколи Соловцова, 2-Б в Печерському районі м. Києва», зокрема, в частині обмеження максимальної висоти проектованої будівлі на рівні 8 наземних поверхів (що відповідає висоті +26,7 м від рівня денної поверхні).
33. У поданій позивачем декларації, в розділі «Основні показники об'єкта будівництва» зазначено поверховість об'єкта будівництва - 4, тоді як листом Міністерства культури України від 13 травня 2018 року №266/10/61-17 поверховість об'єкта обмежена 8 поверхами, а згідно з актом обстеження містобудівної ситуації на території існуючого історичного ареалу м. Києва від 15.05.2018, складеного Міністерством культури України, встановлено наявність 10 поверхів, що свідчить про невідповідність поверховості об'єкту містобудування.
34. Питання визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виразилась у не внесенні до єдиного реєстру (відповідно до назви реєстру зазначеної в листі) повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 22 серпня 2016 року №КВ 083162350196 та зобов'язання відповідача внести до єдиного реєстру повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 22 серпня 2016 року №КВ 083162350196 було предметом спору у справі № 826/7192/18. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року у позові відмовлено. При цьому судом було встановлено, що були відсутні підстави для внесення змін до єдиного реєстру повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 22 серпня 2016 року №КВ 083162350196.
35. Отже, висновки судів попередніх інстанцій у цій справі про невідповідність поверховості об'єкта містобудування є законними і обґрунтованими і доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують.
36. За інформацією Міністерства культури України в порушення вимог законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про охорону культурної спадщини», державних будівельних норм забудовники ділянки по вул. Миколи Соловцова, 2-Б в м. Києві перед проведенням робіт не отримали дозволу названого Міністерства на виконання земляних і будівельних робіт. Відповідно до інформації Інституту археології НАН України договір на проведення археологічних досліджень по земельній ділянці за вказаною адресою також не укладався, звіт про археологічні дослідження не складався, довідка-дозвіл на земляні та будівельні роботи Інститутом не видавалася.
37. 20 вересня 2018 року до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва надійшов лист прокуратури міста Києва від 13 вересня 2018 року №04/2/4/1-21-18 з вимогою провести перевірку об'єкта містобудування за адресою: вул. Миколи Соловцова, 2-Б у Печерському районі м. Києва та розглянути питання про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 22 серпня 2016 року №083162350196 у зв'язку з порушенням норм містобудівного і пам'ятко-охоронного законодавства при забудові земельної ділянки за вказаною адресою.
У листі вказано, що
- проведеною Управлінням охорони культурної спадщини Міністерства культури України 15 травня 2018 року перевіркою встановлено виконання будівельних робіт за адресою вул. Миколи Соловцова, 2-Б в Печерському районі м. Києва на незавершеному об'єкті висотою 10 наземних поверхів, що перевищує дозволену за вказаною адресою висоту у 8 поверхів (акт перевірки від 15 травня 2018 року);
- забудовники вищевказаної земельної ділянки перед проведенням робіт не отримали дозволу Міністерства культури України на виконання земляних робіт за вищевказаною адресою, що також відображено у вищевказаному акті перевірки від 15 травня 2018 року;
- договір на проведення археологічних досліджень по земельній ділянці по вул. Миколи Соловцова, 2-Б не укладався, звіт про археологічні дослідження не складався, довідка-дозвіл на земляні та будівельні роботи Інститутом археології НАН України не видавалася.
38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що дозволів на проведення земляних робіт по вул. М.Соловцова, 2-Б в Печерському районі м. Києва Міністерством не надавалося.
39. Отже, має місце невідповідність проектної документації у зв'язку з відсутністю в ній інформації про надання Міністерством культури України дозволу на проведення земляних та інших робіт на земельній ділянці, де здійснювалося будівництво.
40. З урахуванням встановлених обставин, слід погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач-1 дійшов законного висновку про наведення позивачем недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 22 серпня 2016 року №КВ 083162350196 в частині зазначення поверховості об'єкта будівництва та розроблення належної проектної документації, у зв'язку з чим вищевказаний об'єкт містобудування є самочинним будівництвом, що стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу.
41. Згідно з абз. 6 п. 15 Порядку № 466, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
42. Абзацом сьомим цього ж пункту передбачено, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва; встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.
Про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими п. 13 цього Порядку.
43. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
44. У п. 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
45. Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
46. Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з п.п. 6, 7 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
У п. 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
47. Упостановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16, від 31 липня 2019 року у справі № 813/3354/18, від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17, від 20 лютого 2020 року у справі №214/1714/17 (2-а/214/25/18), від 09 квітня 2021 року у справі № 640/4901/20 зроблено висновок про те, що вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку застосування заходів, визначених ч. 2 ст. 39-1 Закону №3038-VI (скасування декларації про початок будівництва).
48. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
49. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 березня 2018 року до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло звернення прокуратури міста Києва від 06 березня 2018 року №04/2/4/1-21-18 стосовно проведення перевірки законності здійснення будівельних робіт по вул. Миколи Соловцова, 2-Б у Печерському районі м. Києва та вирішення питання про скасування декларації про початок будівельних робіт за цією адресою, що відповідно до п. 7 Порядку №553 є підставою для проведення позапланової перевірки позивача.
50. На підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 березня 2018 року №156 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 03 квітня 2018 року посадовими особами вищевказаного Департаменту вживалися заходи щодо проведення позапланової перевірки дотримання суб'єктами містобудування Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Абріс» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті під час будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Соловцова Миколи, 2-Б у Печерському районі м. Києва.
51. Згідно з доводами Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) його посадові особи виїжджали на місце проведення перевірки за вищевказаною адресою, однак, відсутність уповноважених осіб позивача унеможливила її проведення.
52. У зв'язку з викладеним Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Головного управління Національної поліції у місті Києві з листами від 21 травня 2018 року №075-4632 та від 10 липня 2018 року №073-6352 щодо сприяння у проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП».
53. Незважаючи на викладене, як установлено судом першої інстанції у ході судового розгляду справи, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не було проведено позапланову перевірку позивача, що названим Департаментом не заперечувалося.
54. У контексті обставин цієї справи, слід зазначити, що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинив всі можливі та необхідні дії для проведення перевірки, натомість перевірка не була проведена з вини Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗАРО ГРУП».
55. Верховний Суд у постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16, від 22 січня 2021 року у справі №640/11869/20, від 20 травня 2021 року у справі №826/7115/17 зробив висновок про те, що факт подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, може бути виявлений органом ДАБІ не лише за результатом проведеної перевірки. При цьому достатньою та необхідної правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів чи відхилення від проектної документації, що дає підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом; закон не зобов'язує органи ДАБІ проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.
56. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цієї позиції.
57. У цій справі варті уваги посилання відповідача-1 на те, що скасування декларації про початок виконання будівельних робіт було правомірним і без проведення перевірки, зважаючи на те, що недостовірність даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 22 серпня 2016 року №КВ 083162350196 в частині зазначення поверховості об'єкта будівництва та розроблення належної проектної документації підтверджена численними письмовими доказами, які належним чином досліджені судами попередніх інстанцій, тобто була очевидною.
Отже, Департамент дійшов правильного висновку про наведення позивачем недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт та скасував відповідну декларацію.
58. З урахуванням викладеного, висновки судів попередніх інстанцій є правильними і доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
59. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст.341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
60. Верховний Суд, в межах касаційного перегляду, встановлених ст. 341 КАС України, не встановив порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення слід залишити без змін.
61. Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗАРО ГРУП" - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі №640/3659/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб