Справа № 2о-197/10
08 червня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі :
Головуючої судді - Кравчук Т.С.
при секретарі - Лахматовій С.В.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю зацікавленої особи Першої державної нотаріальної контори м. Одеси про встановлення факту, який має юридичне значення,
Заявниця звернулася до суду з позовом в якому просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2000 року однією сім'єю з ОСОБА_2, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 року, встановити факт прийняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщини , яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та пояснив суду, що заявниця фактично з 2000 року проживала із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В кінці 2000 року загальний стан здоров'я ОСОБА_2 Йосипівни став погіршуватись в зв'язку із віком, тому нею та заявницею було прийнято рішення про її переїзд на постійне місце проживання до заявниці, а з 20.05.2005 року на АДРЕСА_1.
Таким чином з кінця 2000 року заявниця та ОСОБА_2 проживали спільно, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, тобто фактично проживали однією сім'єю.
Факт постійного проживання заявниці із спадкодавцем однією сім'єю може бути підтверджений показаннями ОСОБА_3, яка є родичем спадкодавця, постійно спілкувалася зі заявницею та ОСОБА_2 та часто бувала у їй спільному домі в період з 2000 року до моменту смерті ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_2, з якою заявниця фактично з 2000 року проживала однією сім'єю, померла, про що в Книзі реєстрації смертей ІНФОРМАЦІЯ_3 зроблено відповідний актовий запис за № 11400.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить право власності на квартиру № 24, яка розташована в АДРЕСА_1
10.03.1993 ОСОБА_2 був складений заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 3-749, посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_4 Згідно зазначеного заповіту ОСОБА_2 заповіла заявниці квартиру в АДРЕСА_1. Разом з тим, в заповіті в зв'язку із співзвучністю російського та українського варіанту прізвища спадкодавця було зроблено помилку замість «ОСОБА_2» вказано «ОСОБА_2», що унеможливлює спадкування заявницею зазначеної квартири в порядку спадкування за заповітом.
У встановлений законом шестимісячний строк після смерті спадкодавця заявниця, як спадкоємець звернулась до першої нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
В порядку передбаченому ст. 1268 будь-які інші особи перелічені в ст.ст. 1261 - 1265, спадщину не приймали - постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживали, заяв про прийняття спадщини в установленому законом порядку не подавали.
Метою встановлення факту постійного проживання однією сім'єю заявниці із ОСОБА_2 з 2000 року до моменту відкриття спадщини тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 є отримання нею свідоцтва про право на спадщину та реалізація її права на спадкування, як спадкоємця за законом четвертої черги, передбаченого ст. 1264 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим заявниця вимушена звернутися до суду з вказаною заявою.
Зацікавлена особа Першої державної нотаріальної контори м. Одеси до судового зсідання не з'явився, надав до суду заяву в якої повідомив суду, що проти позовних вимог заявника заперечень немає та просить справу розглядати без участі його представника.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці, пояснення свідка ОСОБА_3, вважає заяву доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявниця фактично з 2000 року проживала із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З кінця 2000 року заявниця та ОСОБА_2 проживали спільно, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, тобто фактично проживали однією сім'єю.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_2, з якою заявниця фактично з 2000 року проживала однією сім'єю, померла, про що в Книзі реєстрації смертей ІНФОРМАЦІЯ_3 зроблено відповідний актовий запис за № 11400.
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири № 24, яка розташована в АДРЕСА_1, на яку 10.03.1993 ОСОБА_2 був складений заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 3-749, посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_4 Згідно зазначеного заповіту ОСОБА_2 заповіла заявниці вказану квартиру. Разом з тим, в заповіті в зв'язку із співзвучністю російського та українського варіанту прізвища спадкодавця було зроблено помилку замість «ОСОБА_2» вказано «ОСОБА_2», що унеможливлює спадкування заявницею зазначеної квартири в порядку спадкування за заповітом.
Згідно з п. 1 ст. 273 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення родинних відносин громадян.
Згідно з ст. 275 ЦПК України, в рішенні суду має бути зазначено: факт, встановлений судом, мета його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах запису актів громадського стану або підлягає оформленню в нотаріальних органах, не замінює собою документів, видаваних цими органами, а є тільки підставою для одержання цих документів.
Таким чином, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у справі, заслухавши пояснення представника заявниці та свідка суд вважає за можливе заяву ОСОБА_6 - задовольнити, встановити факт належності ОСОБА_6 державного акту на право приватної власності на землю 111-ОД № 059791, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 530, виданий 07 лютого 1995 року Головою Нерубайської сільської ради народних депутатів.
Куруючись ст.ст. 3, 15, 119-121, 213, 214, 215, 256, 257, 258 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2000 року однією сім'єю з ОСОБА_2, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Встановити факт прийняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщини , яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя