Справа № 569/12913/21
1-кс/569/4589/21
30 червня 2021 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження № 42021180000000105 від 11.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у якому просить накласти арешт на майно, що було вилучено 24.06.2021 під час проведення обшуку у автомобілі марки «Шкода Октавія» з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що розпорядженням голови Рівненської обласної ради від 07 квітня 2021 року № 40 ОСОБА_5 призначено на посаду директора комунального підприємства «Автобаза» Рівненської обласної ради за контрактом терміном дії до 24.06.2021.
Відповідно до п. 6.8.1 та п. 6.10 статуту комунального підприємства «Автобаза», затвердженого рішенням Рівненської обласної ради від 11.03.2021 директор комунального підприємства забезпечує статутну діяльність підприємства та має право без довіреності виконувати дії від імені підприємства в межах чинного законодавства України.
Згідно 4.2 статуту підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, вчиняючи дії, що не суперечать законодавству, а згідно п. 4.2.1 відчуження, передача в оренду, заставу, позику, найм юридичним чи фізичним особам підприємством здійснюється у межах чинного законодавства та відповідно до статуту.
Згідно із ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_5 , як службовій особі, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
ОСОБА_5 відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Разом із тим, ОСОБА_5 у порушення вказаних вище вимог законодавства та своїх функціональних обов'язків, будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи надане йому службове становище висловив фізичній особі підприємцю ОСОБА_6 вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 9600 гривень, окрім офіційної плати згідно договору про надання послуг з надання місця для критої стоянки автомобіля на території КП «Автобаза», та одержав їх за вчинення в інтересах останнього дій з використанням наданого йому службового становища, а саме - за укладення зазначеного договору.
Так, 08.06.2021 між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 , відбулася особиста зустріч на території КП «Автобаза» Рівненської обласної ради, що за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 72Б під час якої було оглянуто гаражні приміщення підприємства та обговорено питання щодо можливості надання їх в оренду для здійснення господарської діяльності, а саме ремонтних робіт пластикових деталей автомобілів ОСОБА_6 терміном на 1 рік.
У ході проведення такої розмови ОСОБА_5 повідомив про можливість укладення такого договору із розміром орендної плати 1200 грн. в місяць та висловив вимогу для ОСОБА_6 , що для укладення такого договору необхідно надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 21600 гривень з розрахунку 1800 грн. за кожний місяць оренди.
ОСОБА_6 , сприймаючи дану вимогу ОСОБА_5 , як створення умов, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду, з метою запобігання настанню шкідливих наслідків для своїх законних інтересів у вигляді безпідставної відмови у передачі йому в оренду гаражного приміщення для здійснення господарської діяльності, був вимушений погодитись на його протиправні вимоги.
У подальшому, 22 червня 2021 року в ході особистої зустрічі між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 відбулася особиста зустріч в кабінеті директора КП «Автобаза», що за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 72Б ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , що між ними буде укладено договір стоянки автомобіля на території комунального підприємства терміном на 6 місяців із сумою орендної плати в розмірі 2800 грн. в місяць, з яких 1200 грн. офіційна плата згідно договору, 1600 грн. як неправомірна вигода для нього. При цьому, ОСОБА_5 висловив вимогу ОСОБА_6 , що для укладення такого договору необхідно відразу оплатити 6 місяців оренди місця для стоянки автомобіля, тобто 7200 грн. з розрахунку 1200 грн. в місяць. При цьому ОСОБА_5 повідомив, що для укладення договору на вказаних умовах ОСОБА_6 , необхідно надати йому неправомірну вигоду в грошовій формі в сумі 9600 грн. з розрахунку 1600 грн. за кожний місяць оренди.
ОСОБА_6 , сприймаючи дану вимогу ОСОБА_5 , як створення умов, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду, з метою запобігання настанню шкідливих наслідків для своїх законних інтересів у вигляді безпідставної відмови у передачі йому в оренду гаражного приміщення для здійснення господарської діяльності, був вимушений погодитись на його протиправні вимоги та 22 червня 2021 року уклав з останнім договір № 20 про надання послуг по наданню місця для критої стоянки автомобіля марки Фольсваген д.н.з. НОМЕР_2 на період з 22.06.2021 до 31.12.2021.
Таким чином, згідно попередньої домовленості, 24 червня 2021 року близько 11 год. 40 хв. ОСОБА_5 після огляду з ОСОБА_6 гаражного приміщення на території КП «Автобаза», що за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 72Б, пройшов з останнім до підвального приміщення електрощитової за вказаною адресою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи своє службове становище, повідомив ОСОБА_6 щоб він залишив на столі цього приміщення грошові кошти в загальній сумі 16800 грн., з яких 7200 офіційна плата згідно укладеного договору № 20 про надання послуг по наданню місця для критої стоянки автомобіля від 22.06.2021 та 9600 грн. неправомірна вигода.
ОСОБА_6 виконуючи вимогу ОСОБА_5 залишив зазначену суму коштів в розмірі 16 800 грн. на столі підвального приміщення електрощитової та разом з ним залишив зазначене приміщення.
У подальшому 24.06.2021 приблизно 0 12 год. 55 хв. ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що його дії будуть не помічені ОСОБА_6 чи іншими особами забрав на столі підвального приміщення електрощитової на території КП «Автобаза», що за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 72Б для себе, попередньо залишену там неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_6 в грошовому вигляді 9600 грн. та офіційну плату згідно договору в сумі 7200 грн.
Близько 13 години 33 хвилини 24 червня 2021 року ОСОБА_5 затримано працівниками правоохоронних органів, після отримання ним неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_6
25 червня 2021 року було складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24 червня 2021 року враховуючи необхідність невідкладного виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення в порядку ч.3 ст. 233 КПК України, з метою відшукання слідів та предметів злочину, до постановлення ухвали слідчого судді, слідчим проведено обшук у автомобілі марки «Шкода Октавія» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , що на момент обшуку знаходився у приміщенні Комунального підприємства «Автобаза» Рівненської обласної ради, за адресою: м. Рівне, вул. Князя Острозького, 72б.
В ході проведення обшуку у автомобілі виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Редмі7», модель М1810F6LG, з ІМЕІ1: НОМЕР_3 та ІМЕІ2: НОМЕР_4 . Також поруч із автомобілем виявлено грошові кошти в сумі 7200 (сім тисяч двісті) гривень із ознаками світіння, а саме: 14 (чотирнадцять) купюр номінальною вартістю 500 гривень, які мають наступні серії та номери: УЗ5276124; СЖ9446930; ЛВ1725471; ФЖ0493294; ЛГ4899697; СГ9580737; ЛД1517411; ВЗ4449061; ВД4763893; МВ5225530; ЛЗ3941450; ЗЗ3248038; ЛГ7016798; ЛБ5989454; та одна купюра номінальною вартістю 200 гривень наступної серії та номеру: НОМЕР_5 .
Вилучені грошові кошти, речі та документи являються речовими доказами у кримінальному провадженні.
Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на вищевказане вилучене 24.06.2021 в ході проведення обшуку вищевказане майно, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, що відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021180000000105 від 11.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
24.06.2021 з метою відшукання слідів та предметів злочину, до постановлення ухвали слідчого судді, слідчим проведено обшук у автомобілі марки «Шкода Октавія» з державним номерним знаком НОМЕР_1 в ході якого було вилучено вищевказане майно та грошові кошти, які в подальшому постановою слідчого приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.
За викладених обставин, 25 червня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно вимог ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючий викладене те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучено 24.06.2021 під час проведення обшуку у автомобілі марки «Шкода Октавія» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження речей та документів, що були об'єктами кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Редмі7», модель М1810F6LG, з ІМЕІ1: НОМЕР_3 та ІМЕІ2: НОМЕР_4 , та грошові кошти в сумі 7200 (сім тисяч двісті) гривень із ознаками світіння, а саме: 14 (чотирнадцять) купюр номінальною вартістю 500 гривень, які мають наступні серії та номери: УЗ5276124; СЖ9446930; ЛВ1725471; ФЖ0493294; ЛГ4899697; СГ9580737; ЛД1517411; ВЗ4449061; ВД4763893; МВ5225530; ЛЗ3941450; ЗЗ3248038; ЛГ7016798; ЛБ5989454; та одна купюра номінальною вартістю 200 гривень наступної серії та номеру: НОМЕР_5 .
Позбавити можливості власника розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1