Справа № 569/7727/19
29 червня 2021 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Сидорук Є.І., при секретарі судового засідання Марченко А.А., з участю представника ДУ «Центр пробації» Меленчук О.І., розглянувши подання провідного інспектора Рівненського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробацїї» у Рівненській області Мельник А.В. про вирішення питання про давність виконання судового рішення, а саме постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 КУпАП,
Провідний інспектор Рівненського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробацїї» в Рівненській області Мельник А.В. за погодженням з начальником Рівненського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробацїї» в Рівненській області Тюріна Н. звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з поданням, в якому просить вирішити питання про давність виконання судового рішення, а саме постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.
В обґрунтуванняподання зазначив, що постанова суду стосовно громадянина ОСОБА_1 Рівненського міськрайонного відділу надійшла 26.06.2019 року та була прийнята до виконання.
ОСОБА_1 неодноразово викликався до Рівненського міськрайонного відділу, однак за викликами не з'явився.
17.07.2019 надійшла інформація відділу обліку та моніторингу інформації реєстрації місця проживання, про те, що гр. ОСОБА_1 зареєстрлований за адресою вказаною у постанові суду.
09.08.2019 надійшли матеріали перевірки ДОП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області. Під час перевірки встанловлено, що ОСОБА_1 за вищевказаною адресою не проживає, а проживає в с. Глинськ, Здолбунівського району, однак даний факт не підтвердився.
16.09.2019 складено довідку ителефонної бесіди за номером НОМЕР_1 з гр. ОСОБА_1 . Останній повідомив, що він знає про необхідність явки до Рівненського МРВ та з'явиться 25.09.2019.
27.09.2019 до Рівненського міського суду було внесено подання про вирішення питання пов'язаного звиконанням постанови стосовно ОСОБА_1 . Однак, 18.12.2019 було відмовлено у задоволенні вказаного подання.
09.11.2019 було відвідано адресу АДРЕСА_1 . В ході перевірки дверей квартири ніхто не відчинив. Було опитано сусіда, який підтвердив, що ОСОБА_1 дійсно проживає за данною адресою. У дверях квартири порушника було залишено виклик до Рівненського МРВ на 11.11.2019. В подальшому 15.11.2019, 20.01.2020, 05.02.2020 повторно було відвідано вищевказану адресу, однак дверей квартири також ніхто не відчинив. За залишеними викликами порушник не з'явився.
З метою отримання інформації про можливе місце перебування порушника ОСОБА_1 уповноваженим органомз питань пробації було надіслано запит до медичних установ м. Рівного, ІТТ №1, Рівненського МВ ДРАЦС, Рівненського ОЦ з надання соціальних послуг та Рівненського МВ ДВС, однак проведенною перевіркою встановити місце перебування порушника не представилось можливим. Тому, 11.02.2020, до Рвівненського МВ ДВС було скеровано запит про звернення до суду з поданням щодо винесення ухвали про розшук блоржника ОСОБА_1 . Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09.04.2020 порушника ОСОБА_1 було оголошено в розшук. Станом на 27.05.2021, згідно інформації Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, встановити місце знаходження гр. ОСОБА_1 не представилось можливим.
На підставі наведеного, провідний інспектор Рівненського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробацїї» в Рівненській області просить суд вирішити питання, про давність виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 15.05.2019.
Провідний інспектор Рівненського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Рівненській області в судовому засіданні подання підтримала.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 КУпАП на підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Відповідно статті 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі Озтюрк проти Германії 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 р. зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу Правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4Рекомендації №К(91)1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов'язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю. Натомість, дані строки, передбачені в Кримінальному кодексі України, а саме, ст. 80, яка розташована у розділі XII «Звільнення від покарання та його відбування» і регламентує звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням на підставі ст. 80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.
Крім того, КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).
Дослідивши матеріали подання, проаналізувавши доводи провідного інспектора Рівненського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Рівненській області, встановлено, що з часу набрання законної сили постановою суду про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт минуло більше ніж два роки.
На підставі викладеного, виходячи із неможливості виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 відповідно до ст. 303, 304 КУПАП, його слід звільнити від відбування покарання у виді суспільнокорисних робіт у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 303, 304 КУпАП, суд, -
Подання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт заст. 183-1 КУпАП призначеного постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2019 року у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Рівненського міського суду Сидорук Є.І.