Справа № 569/8545/21
29 червня 2021 року
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді - Панас О.В. при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Рівненська міська рада про встановлення факту належності документа, -
До Рівненського міського суду із заявою про встановленняюридичних фактів, заінтересована особа Рівненська міська рада, звернулась ОСОБА_1 .
Просила встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіту, посвідченого Першою Ровенською державною нотаріальною конторою, 10.03.1989 року за реєстровим №1-1114.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка за життя, а саме 10.03.1989 року склала заповіт, яким ОСОБА_3 заповідається все майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день її смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на її майно, яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Заявниця є єдиним спадкоємцем померлої і звернулася до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Дядкової О.М. з заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець за заповітом. 26.04.2021 року нотаріус повідомила заявницю про те, що нею надано заповіт, посвідчений Першою Рівненською державною нотаріальною конторою 10.03.1989 року за реєстровим №1-1114 від імені « ОСОБА_4 », а у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданому Міськвідділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне 22.09.1994 року за записом №1444, вказане прізвище « ОСОБА_5 », яке не збігається з прізвищем вказаним у заповіті. Зазначає, що у зв'язку з тим, що в заповіті, який було складено ще за часів Радянського союзу, коли офіційні документи складалися російською мовою, прізвище заповідачки зазначено на російській мові, як ОСОБА_6 , а при перекладі їх на українську мову офіційних документів було здійснено переклад та зазначено прізвище « ОСОБА_5 ». Вказує, що встановлення факту належності заповіту померлій ОСОБА_2 їй необхідне для прийняття спадщини.
В судове засідання заявниця не з'явилася. Представник заявника - адвокат Добродій О.М. подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони заявника. Просила суд задовольнити заяву.
Представник заінтересованої особи, повідомлений про дату та час судового засідання належним чином, в судове засідання не з'явився. Причин неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило. Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових матеріалів.
Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , про що 22.09.1994 р. зроблено відповідний актовий запис за № 1444, зареєстрований міськвідділом РАГС м.Рівне.
Окрім того, судом встановлено, що 10.03.1989 року ОСОБА_2 склала заповіт, зі змісту даного заповіту вбачається, що ОСОБА_7 заповідається все майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день її смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право. У заповіті ім'я спадкодавця зазначене " ОСОБА_4 , що мешкає: АДРЕСА_2 "." Вказаний заповіт складений на ім'я ОСОБА_8 .
Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_8 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно актового запису № 522, зареєстрованого відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції.
03 червня 1995 року ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_9 , запис акта № 660. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_10 " , що стверджується оглянутою судом довідкою від 03.06.2007 року № НОМЕР_2 , виданою відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції Рівненської області. З оглянутого судом свідоцтва про розірвання шлюбувбачається, що шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 було розірвано, про що складено актовий запис № 229, зареєстрований відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції. Прізвище громадянки після розірвання шлюбу " ОСОБА_10 ".
Встановлено, що заявниця уклала повторний шлюб з ОСОБА_12 , що стверджується свідоцтвом про шлюб, актовий запис № 311, зареєстрований Рівненським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_13 ».
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на її майно, яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з наказом від 20.04.1994р. № 198-АБ., співвласником якого є ОСОБА_8 .
ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Дядкової О.М. з заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець за заповітом.
26.04.2021 року нотаріус повідомила заявницю про те, що нею надано заповіт, посвідчений Першою Рівненською державною нотаріальною конторою 10.03.1989 року за реєстровим №1-1114 від імені « ОСОБА_4 », а у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданому Міськвідділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне 22.09.1994 року за записом №1444, вказане прізвище « ОСОБА_5 », яке не є ідентичним прізвищу вказаному у заповіті.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановленняфактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньопороджує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
На підставі вказаних доказів, судом встановлено, що існує невідповідність між документом, що посвідчує факт смерті ОСОБА_2 та заповітом складеним 09.03.1989 року від імені « ОСОБА_4 ».
Відповідно до пп. 5.1 п. 5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 року № 296/5 при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту. Перевірити його реєстрацію у спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє у його прийомі.
Згідно повідомлення нотаріуса від 26.04.2021 року №72/02-14 враховуючи невідповідність прізвища заповідача та спадкодавця необхідно звернутися до суду із позовною заявою про встановлення факту належності заповіту, посвідченого Першою Рівненською Державною нотаріальною конторою 10.03.1989 року за реєстровим №1-1114- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, за положеннями п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім'я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про встановлення фактів, що мають юридичне значення при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народженняабо в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для йоговласника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так самеодержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Враховуючи вищевикладені обставини у їхсукупності, а також те, що встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення документів про прийняття спадщини за заповітом, тому суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.
Згідно п.24 зазначеної постанови при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (зацікавленими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
На підставівищевикладеного, керуючись ст.ст.10,12,263,264,265,268,273, 293,315, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа Рівненська міська рада про встановлення факту належності документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіту, посвідченого Першою Ровенською державною нотаріальною конторою, 10.03.1989 року за реєстровим №1-1114.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Заявниця: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: Рівненська міська рада, місцезнаходження: м.Рівне, вул.. Соборна, 12 а, код ЄДРПОУ 34847334.
Повний текст рішення виготовлено - 30.06.2021 року.
Суддя: О.В.Панас