Справа № 569/14215/16-ц
18 червня 2021 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечка С.П.
при секретарі Глотовій П.В.
з участю представника позивача - відповідача ОСОБА_1
представника відповідача - позивача Курганської О.В.
розглянувши в судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс», третя особа Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі Рівненського регіонального управління про захист прав споживача, та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача за первісним позовом Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі Рівненського регіонального управління про розірвання договору,
ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський МЖК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі Рівненського регіонального управління про захист прав споживачів.
В обґрунтування позову вказує, що 15.12.2005 року між Рівненським регіональним управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі РРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» ) та ним було укладено кредитний договір №162, за яким йому, як позичальнику, надано адресний (цільовий) кредит у сумі 236704 грн. зі строком повернення 111,9 кварталів з дати укладення кредитного договору, зобов'язання з погашення за яким у нього. виникали з І кварталу 2007 року. 22.11.2005 року РРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» погодило Договір про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла, укладений між ТОВ «Рівненський МЖК» (Забудовник) та позивачем (Інвестор). Відповідно до даного договору Забудовник приймає участь в інвестуванні будівництва (реконструкції) об'єкта шляхом здійснення комплексу заходів по правовому, технічному та організаційному забезпеченню будівництва, внесення грошових коштів та інших вкладів та інвестицій. Об'єктом інвестування за Договором про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла є будівництво індивідуального шестикімнатного двоповерхового цегляного житлового будинку, загальною проектною площею 219,80 кв.м., розташованого за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, який повинен був введений в експлуатацію в І кварталі 2007 року. Вказує, що у зазначений термін Забудовник свої зобов'язання не виконав, що підтверджується рішенням Рівненського міського суду від 19.11.2013 року. В силу укладеного правочину між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання, стосовно яких відповідач взяв на себе зобов'язання щодо виконання робіт визначених в Договорі №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року, які останні не виконав в терміни визначені сторонами (І квартал 2007 року), не зважаючи на перерахування всієї суми коштів, що підтверджується довідкою третьої особи та випискою по рахунку виконавця. За змістом п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати роботу (прострочує виконання) згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня в розмірі трьох відсотків вартості покупки (роботи), якщо інше не передбачене законодавством. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення виконання за зобов'язаннями згідно умов договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію житла) від 22.11.2005 року в розмірі 8375572 грн.53 коп. за період з 02.11.2015 року по 18.12.2018 року включно. У зв'язку з цим звертається до суду з даним позовом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» звернулось до Рівненського міського суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача за первісним позовом Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі Рівненського регіонального управління про розірвання договору.
В обґрунтування зустрічної позовної заяви вказують, що нормами ст. ст. 875, 877 ЦК України і положень Договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року передбачено будівництво об'єкта житлового призначення відповідно до проектно-кошторисної документації, яка містить перелік усіх робіт, які ТОВ «Рівненський МЖК», як Забудовник (підрядник) зобов'язаний виконати. Згідно Робочого проекту Будівництво індивідуального житлового будинку в с. Городок, Рівненського р-н за замовленням ОСОБА_3 . Вказують, що ними здійснено всі будівельно-монтажні роботи, передбачені даним проектом: побудували фундамент, звели несучі та внутрішні стіни будинку, зробили перекриття між поверхами, накрили дах будинку, вставив металопластикові вікна, хоча проектом передбачено встановлення дерев'яних вікон, підключили електропостачання із встановленням лічильника. Будь-яких інших робіт проектно-кошторисною документацією не було передбачено. Тобто ТОВ «Рівненський МЖК» станом на жовтень 2015 року виконав всі передбачені Договором №7-162 від 22.11.2005 року в частині будівництва житлового будинку в с. Городок Рівненського р-ну Рівненської області для ОСОБА_3 згідно проектно- кошторисної документації. При цьому проектною документацією на будівництво зазначеного житлового будинку не передбачено виконання ряду робіт, необхідних для завершення його будівництва та введення в експлуатацію, зокрема: проведення утеплення фасаду, газифікація, водопостачання, благоустрій, електропроводка відповідно до вимог ДБН на даний час тощо. Вказують, що в даному випадку необхідне збільшення кошторису у зв'язку з виявленням необхідності проведення додаткових робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією та збільшення у зв'язку з цим вартості робіт, про що ОСОБА_3 неодноразово повідомлявся. Проте будь-якої відповіді на такі листи ОСОБА_3 не надав. Зазначають, що з урахуванням діючого на сьогоднішній день законодавства ТОВ «Рівненський МЖК» з поважних і об'єктивних причин не може здійснювати виконання Договору №7-162 від 22.11.2005 року, оскільки таке виконання можливе лише при умові погодження ОСОБА_3 питання щодо збільшення вартості робіт та внесення змін до проектно-кошторисної документації, а також подачі безпосередньо ОСОБА_3 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Проте ОСОБА_3 не вчиняє будь-яких дій для цього. Крім того обставини неможливості виконання ТОВ «Рівненський МЖК» рішення Рівненського міського суду від 19.11.2013 року у справі №11293/10, а по суті Договору №7-162 від 22.11.2005 року з поважних причин встановлено також ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29.06.2016 року у справі за скаргою ТОВ «Рівненський МЖК» на постанову державного виконавця про накладення штрафу від 09.10.2015 року. Вказують, що внаслідок зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору №7-162 від 22.11.2005 року, а саме: необхідність проведення додаткових будівельних робіт для завершення об'єкта будівництва, які не були передбачені у наданій ОСОБА_3 проектно- кошторисній документації; неможливість введення ТОВ «Рівненський МЖК» в експлуатацію об'єкта будівництва у зв'язку з відсутністю такого права у позивача за зустрічним позовом та наявність такого права лише у відповідача за зустрічним позовом. В момент укладення Договору №7-162 від 22.11.2005 року сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, оскільки на той час, чинні норми законодавства дозволяли здійснювати будівництво та вводити в експлуатацію об'єкти будівництва в порядку, передбаченому даним договором. Відповідна зміна обставин зумовлене причинами, які ТОВ «Рівненський МЖК» не могло усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які вимагалися, оскільки позивач за зустрічним позовом не має повноважень як на внесення змін до проектно- кошторисної документації без згоди відповідача за зустрічним позовом, хоча звертався до останнього з відповідною пропозицією, так і на зміну положень діючого на сьогоднішній день законодавства, що регулює порядок будівництва та введення його в експлуатацію. Зазначають, що подальше виконання Договору №7-162 від 22.11.2005 року порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє ТОВ «Рівненський МЖК» того, на що позивач за зустрічним позовом розраховував при укладенні даного договору, а саме: здійснення передбаченого проектно-кошторисною документацією обсягу будівельних робіт та отримання за такий обсяг робіт передбаченої договором винагороди. Водночас небажання ОСОБА_3 погодити внесення змін до проектно-кошторисної документації шляхом зазначення додаткових будівельних робіт та збільшення у зв'язку з цим їх вартості. У зв'язку з цим відповідно до ст. ст. 651, 652 ЦК України ТОВ «Рівненський МЖК» просить розірвати договір №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла укладений 22.11.2005 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримала повністю та просила суд їх задовольнити. Щодо вимог зустрічного позову, то представник позивача зустрічний позов не визнала, у письмовому відзиві просила суд відмовити в його задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення первісного позову заперечила, подавши письмові заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає їх безпідставними, а тому такими що не підлягають задоволенню. Щодо вимог зустрічного позову, просила суд їх задовільнити.
Крім того, в судовому засіданні, представник позивача по зустрічному позову підтримала заяву про застосування строків позовної давності, зазначив, що у разі, якщо суд прийде до переконання про наявність достатніх підстав для задоволення позову ОСОБА_4 , то відповідно до вимог ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦПК України, просить застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог, оскільки згідно з урахуванням того, що кінцевий строк виконання зобов'язань з Договором №7-162 від 22.11.2005 року був встановлений до 31.12.2010 року, а позивач звернувся до суду із позовом про стягнення неустойки 02.11.2016 року, тобто через п'ять років та одинадцять місяців після спливу строку виконання за Договором №7-162 від 22.11.2005 року, строк позовної давності за такими вимогами закінчився.
Представник третьої особи РРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі Рівненського регіонального будівництва в судове засідання не зявились, подали до суду заяву про розгляд справи у їхню відсутність.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина друга статті 3). Забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абз.4 пп.3.2 п.З мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року №22-рп/2004).
Відповідно до вимог ч.1,2,3 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема верховенство права, змагальність, диспозитивність.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Способи захисту таких порушених прав, встановлені ст. 5 ЦПК України, ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ч .ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасником справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Згідно ч. 2 ст. 13 ЦПК України - збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Суд не може збирати докази що стосуються предмета спору, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 12; ч. 1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, і які в розумінні ст. ст. 77-78 ЦПК України повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Судом встановлено, що рішенням Городоцької сільської ради Рівненського район)' №522 від 18.05.2005 року надано дозвіл на будівництво житлового будинку і господарських споруд в селі Городок Рівненського району ОСОБА_3 на власній земельній ділянці площею 0,15 га. Будівельний паспорт також видано для ОСОБА_3 .
15 грудня 2005 року між Рівненським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_3 , було укладено кредитний договір №162.
Пунктом 1.1 цього договору передбачено, що згідно з умовами положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» від 29.05.2001р. №584 (далі - Положення), Фонд від імені держави надає позичальнику прямий адресний (цільовий) кредит у сумі 236 704,00 грн. гривні, строком повернення 111,9 кварталів з дати укладення кредитного договору.
Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору кредит цим договором надається на будівництво (реконструкцію) житла загальною площею 219,8 кв.м. згідно з проектом за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок.
Згідно з п. 2.1 цього ж договору позичальник вносить на рахунок в банку-агента, вказаний в п. 2.3 цього договору, відповідно до розрахунку першого внеску: - кошти попереднього внеску (не менше 3 відсотків), а також кошти на страхування в період будівництва (реконструкції) житла, всього в сумі 7554,00 грн. на момент укладення кредитного договору; остаточну суму першого внеску протягом 10 календарних днів після отримання в бюро технічної інвентаризації технічного паспорта з урахуванням фактичної площі збудованого (реконструйованого) житла, згідно з додатком №1.
На виконання вказаного пункту кредитного договору 21 грудня 2005 року позивачем було сплачено на рахунок банку-агента 7554,00 грн., що підтверджується квитанцією від 21.12.2005 року.
Пунктом 2.9 кредитного договору також передбачається, що у разі будівництва (реконструкції) індивідуального будинку погашення кредиту, сплата відсотків за користування ним розпочинається позичальником не пізніш як через 15 місяців після проведення банком- агентом першої операції з фінансування будівництва (реконструкції).
Згідно з графіком погашення позичальником зобов'язань за кредитом, що додається до кредитного договору, зобов'язання по погашенню кредиту мали виникати в ОСОБА_3 з І кварталу 2007 року.
Відповідно до п. 2.4 кредитного договору використання кредиту здійснюється виключного у безготівковій формі за письмовим розпорядженням Фонду шляхом перерахування банком-агентом з рахунку позичальника на рахунок забудовника суми коштів відповідно до договору про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла, що укладається між позичальником та забудовником або між Фондом, що виконує функції замовника та підрядником, або шляхом оформлення відповідних документів про передачу матеріальних ресурсів, на виконання зазначеного вище договору.
22 листопада 2005 року між ТОВ «Рівненський МЖК» (Забудовник) та ОСОБА_3 (Інвестор) було укладено договір №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла, який погоджений із Рівненським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».
Відповідно до договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року Інвестор бере участь у фінансуванні будівництва (реконструкції) житла (далі - Об'єкт) з метою дотримання у власність квартири, а Забудовник приймає участь в інвестуванні будівництва (реконструкції) Об'єкта шляхом здійснення комплексу заходів по правовому, технічному та організаційному забезпеченню будівництва, внесенням грошових коштів та інших вкладів та інвестицій (п.п. 2.1., 2.2. Договору).
Згідно п. 3.1. договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року об'єкт інвестування - будівництво двохповерхового індивідуального цегляного житлового будинку на АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 219,80 кв.м.
Плановий термін введення будинку в експлуатацію І квартал 2007 року. Термін введення об'єкту в експлуатацію може бути перенесено за згодою сторін цього Договору (п. 3.2. №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року).
Пунктом 3.4. Договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року передбачено, що комплектація квартири та перелік робіт по квартирі, що встановлюється Забудовником, виходячи з вимог Державної приймальної комісії по прийняттю Об'єкту в експлуатацію та згідно з домовленістю Сторін складається з наступного: 1. Підлога згідно проектної документації; 2. Стіни згідно проектної документації; 3. Стеля згідно проектної документації; 4. Сантехніка згідно проектної документації; 5. Столярні роботи згідно проектної документації; 6. Лічильники згідно проектної документації.
Щодо договорів про внесення змін до договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року, які були укладені 26.12.2008 року та 29.12.2009 року, які підписані ОСОБА_3 та ТОВ «Рівненський МЖК», за погодженням із ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі Рівненського регіонального управління перенесений спершу на IV квартал 2009 року, а потім на IV квартал 2010 року, позивач вказав, що він їх не підписував, про це свідчить висновок експерта від 29.10.2019 року №1.1-226/19.
Рішенням Рівненського міського суду від 19.11.2013 року у справі №2-11293/10 позов ОСОБА_3 до ТОВ «Рівненський МЖК», третя особа ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі Рівненського регіонального управління про зобов'язання виконати умови договору задоволено. Зобов'язано ТОВ «Рівненський МЖК» виконати зобов'язання за договором про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року шляхом здійснення будівництва та здачі в експлуатацію індивідуального шестикімнатного двоповерхового цегляного будинку, загальною проектною площею 219,80 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до договору про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року та проектно-кошторисної документації. На виконання даного рішення Рівненським міським судом 28.01.2014 року видано виконавчий лист.
Суд критично відносить до тверджень ОСОБА_3 , що незважаючи на вищезазначене рішення ТОВ «Рівненський МЖК» ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань, з наступних підстав.
Як в рішенні Рівненського міського суду від 19.11.2013 року у справі №2-11293/10, так у виконавчому листі, який виданий на його виконання не було конкретизовано, які саме дії ТОВ «Рівненський МЖК» мало вчинити, для того щоб стверджувати, що зобов'язання за договором №7-162 про інвестування в будівництво житла від 22.11.2005 року є виконаним.
Відповідні обставини були встановлено також ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29.06.2016 року у справі за скаргою ТОВ «Рівненський МЖК» на постанову державного виконавця про накладення штрафу від 09.10.2015 року.
Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно- кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Тобто і нормами ЦК України (ст. ст. 875, 877), і положеннями договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року передбачено будівництво об'єкта житлового призначення відповідно до проектно-кошторисної документації, яка містить перелік усіх робіт, які ТОВ «Рівненський МЖК», як Забудовник (підрядник) зобов'язаний виконати.
При цьому проектною документацією на будівництво зазначеного житлового будинку не передбачено виконання ряду робіт, необхідних для завершення його будівництва та введення в експлуатацію, зокрема: проведення утеплення фасаду, газифікація, водопостачання, благоустрій, електропроводка відповідно до вимог ДБН на даний час тощо.
ОСОБА_3 ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не зазначив, які саме роботи не були виконані ТОВ «Рівненський МЖК» відповідно до вказаного договору та проектно- кошторисної документації, хоча вказував на необхідність проведення відповідачем додаткових робіт для введення житлового будинку по АДРЕСА_2 в експлуатацію.
Згідно з п.п. 5.2.1 Договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року Забудовник зобов'язаний здійснювати будівництво (реконструкцію) вищеназваного Об'єкту в якості підрядника.
При цьому на норми законодавства, що регулює підряд, посилається також Рівненський міський суд Рівненської області у рішенні від 19.11.2013 року як на підставу задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.ч. З, 4 ст. 877 ЦК України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Згідно ч. 11 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг).
Оскільки в даному випадку для завершення будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 необхідне згода ОСОБА_3 , як замовника будівництва, на проведення додаткових робіт не передбачених проектно- кошторисною документацією та збільшення у зв'язку з цим кошторису на їх виконання, ТОВ «Рівненський МЖК» неодноразово звертався до ОСОБА_3 із листами від 17.08.2015 року та 04.12.2018 року, в яких повідомляло про необхідність внесення змін до проектно- кошторисної документації у зв'язку з виявленням необхідності проведення додаткових робіт, не передбачених проектно-кошторисною документацією та збільшення у зв'язку з цим вартості робіт.
Однак позивач залишив згадані листи відповідача без відповіді. Відтак, не проведення ТОВ «Рівненський МЖК» додаткових будівельних робіт для введення в експлуатацію вищезазначеного житлового будинку, не передбачених проектно-кошторисною документацією, не може відповідно до ч. 11 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 877 ЦК України вважатися порушенням умов договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року, яким не передбачено зобов'язань відповідача здійснювати такі додаткові роботи без згоди позивача, як замовника будівництва.
Порядок здачі в експлуатацію індивідуальних житлових будинків станом на момент розгляду даної справи регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. №750) (надалі - Порядок №461, Порядком проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №158 від 03.07.2018 року (надалі - Порядок №158).
Відповідно до п. 3 Порядку №461 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно- будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація). Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
Пунктом 4 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох) земельних ділянок і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Відповідно до п. 2 розділу І «Загальні положення» Порядку №158, замовник - особа, що має право власності чи право користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об'єкт, та подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Тобто згідно чинного законодавства ввести в експлуатацію двоповерховий цегляний будинок, загальною проектною площею 219,80 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час може лише ОСОБА_3 , як замовник будівництва, а не ТОВ «Рівненський МЖ», тому останнє із поважних причин не могло виконати судове рішення в цій частині, що встановлено також ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29.06.2016 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 6 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
Враховуючи те, що ТОВ «Рівненський МЖК» з поважних причин не може виконати умови договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року у зв'язку з небажанням ОСОБА_3 погодитися не внесення змін до проектно- кошторисної документації, а також з огляду на встановлену чинним законодавством можливість подання лише позивачем, як замовником будівництва, до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Частиною 6 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідно до якої у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Судом встановлено, що п. 5.2.4. договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року передбачено, що Забудовник зобов'язаний у випадку порушення Забудовником строків введення будинку (секції будинку) в експлуатацію та/або передачі квартири Інвестору, встановлених п. 3.2. та/або п. 5.2.5. цього Договору відповідно, виплатити пеню в розмірі 0,5 відсотка вартості невиконаних будівельно-монтажних робіт по квартирі за кожний тиждень прострочення згідно з актом, підписаним Сторонами, а також відшкодувати Інвестору збитки заподіяні таким порушенням.
Відповідно до п. 4.1. Договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 вартість будівництва житла складає 246 876,00 грн. При цьому позивач просить стягнути з відповідача неустойку, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог в розмірі 8 375 572,53 грн., що в 34 рази більше розміру основного зобов'язання за таким договором.
Також, у даній справі за клопотанням позивача ОСОБА_3 судом була призначена судово-будівельна експертиза щодо визначення обсягу та вартості виконаних робіт житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , яка не була проведена у звязку з несплатою позивачем її вартості.
Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Тобто, договором №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року вже встановлено розмір пені за невиконання відповідачем умов такого договору, вимога позивача про стягнення пені з посиланням на ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» свідчить про намагання позивача покласти на відповідача подвійну відповідальність за нібито невиконання вимог зазначеного договору.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) становить один рік.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 266 ЦК України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
У відповідності до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судом встановлено, що відповідно до п.3.2 договору про інвестування передбачалося планове введення будинку в експлуатацію в І кварталі 2007 року, а позивач звернувся до суду із позовом про стягнення неустойки 02.11.2016 року, тобто через п'ять років та одинадцять місяців після спливу такого строку, що свідчить про сплив позовної давності за основною вимогою. Подаючи 20.12.2018 року заяву про зменшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 375 572,53 грн., яка нарахована за період за 02.11.2015 року по 18.12.2018 року, що також згідно ст. 258 ЦК України свідчить про закінчення строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені за період з 02.11.2015 року по 20.12.2017 року.
Також судом враховано, що прийняття у вищезазначеній справі судового рішення Рівненським міським судом від 19.11.2013 року ніяким чином не впливає на перебіг строку позовної давності за вимогами по договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року, оскільки таким рішенням не конкретизовано, які саме дії ТОВ «Рівненський МЖК» мало вчинити, для того щоб стверджувати, що зобов'язання за договором №7-162 про інвестування в будівництво житла від 22.11.2005 року є виконаним.
Враховуючи те, що оскільки сплив позовної давності застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог, і якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.
В даному випадку, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні первісного позову за необґрунтованістю, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування строків звернення до суду.
Щодо зустрічної позовної заяви, то суд зазначає наступне.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміни обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Судом встановлено, що обставини якими сторони керувалися при укладенні договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року, зокрема: необхідність проведення додаткових будівельних робіт для завершення об'єкта будівництва, які не були передбачені у наданій ОСОБА_3 проектно-кошторисній документації; неможливість введення ТОВ «Рівненський МЖК» в експлуатацію об'єкта будівництва у зв'язку з відсутністю такого права у відповідача та наявність такого права лише у позивача за первісним позовом.
В моменту укладення договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, оскільки на той час, чинні норми законодавства дозволяли здійснювати будівництво та вводити в експлуатацію об'єкти будівництва в порядку, передбаченому таким договором.
Водночас небажання ОСОБА_3 погодити внесення змін до проектно-кошторисної документації шляхом зазначення додаткових будівельних робіт та збільшення у зв'язку з цим їх вартості, позбавляє можливості ТОВ «Рівненський МЖК» виконати умови зазначеного договору.
Із суті договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе ТОВ «Рівненський МЖК», як підрядник, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 877 ЦК України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Крім того, згідно ч. 11 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг).
З огляду на те, що отримані ТОВ «Рівненський МЖК» кошти від ОСОБА_3 використані на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який зводився на земельній ділянці, що належить відповідачу за зустрічним позовом.
У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач ОСОБА_3 зазначив, що наявної у справі проектно-кошторисної документації він не погоджував, а договорів про внесення змін до договору №7-162 про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла від 22.11.2005 року, які були укладені 26.12.2008 року та 29.12.2009 року він не підписував, що підтверджує висновок експерта від 29.10.2019 року №1.1-226/19.
Отже, враховуючи, що стороною позивача по зустрічному позову до матеріалів справи не долучено акту виконаних робіт, інших доказів, у відповідності до проектно-кошторисної документації, суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні первісного позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс», третя особа Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі Рівненського регіонального управління про захист прав споживача - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача за первісним позовом Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі Рівненського регіонального управління про розірвання договору - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Позивач - відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 .
Відповідач - позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс», місце знаходження: 33003, м.Рівне, вул.Гайдамацька, буд.13-Б, код ЄДРПОУ 13988757.
Третя особа Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в особі Рівненського регіонального управління, місце знаходження: 33028, м.Рівне, вул.. Симона Петлюри, буд14а, код ЄДРПОУ 25322934.
Повний текст рішення виготовлено 29 червня 2021 року.
Суддя Харечко С.П.