Справа № 569/10868/21
іменем України
Справа № 569/10868/21
23 червня 2021 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження №42021181490000027 від 19 травня 2021 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рівне, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із професійно-технічною освітою, не одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом Збройних Сил України, стрілець-зенітник 2-го зенітного ракетного взводу 3-ої зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 ,
23 серпня 2018 року гр. ОСОБА_3 , уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України терміном на 3 (три) роки, після чого прийнятий на військову службу за контрактом.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №219 від 23 серпня 2018 року ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця-зенітника 2-го зенітного ракетного взводу 3-ої зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та поставлено на всі види забезпечення, після чого останній приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначається Президентом України в рішенні про її проведення.
Згідно Указів Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року та №15/2015 від 14 січня 2015 року в Україні оголошена часткова мобілізація, заходи якої тривають на даний час.
Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України. На даний час відповідних рішень Президентом України не приймалося.
Таким чином, на даний час в Україні діє особливий період.
Разом із тим, старший солдат ОСОБА_3 у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом Збройних Сил України, близько 17 години 00 хвилин 17 березня 2021 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка знаходилася за адресою: АДРЕСА_2 та перебував поза межами військової частини за місцем свого проживання у Рівненському районі в селі Біла Криниця, про своє місцезнаходження до органів військового управління не заявляв, проводив час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконував.
14 травня 2021 року близько 10 години 00 хвилин старший солдат ОСОБА_3 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , припинивши вчинення продовжуваного злочину, виявив бажання проходити військову службу та приступив до виконання обов'язків військової служби.
ОСОБА_3 у судовому засіданні винним себе у інкримінованому злочині визнав повністю і підтвердив, що дійсно 17 години 00 хвилин 17 березня 2021 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка знаходилася за адресою: АДРЕСА_2 та перебував поза межами військової частини за місцем проживання у Рівненському районі в селі Біла Криниця, про своє місцезнаходження до органів військового управління не заявляв, проводив час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконував. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Заслухавши думку учасників процесу, з'ясувавши правильне розуміння ними змісту обставин справи, а також те, що сумнівів у добровільності їх позицій немає, роз'яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України,що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України доведеною повністю.
Обставини справи, встановлені даним вироком, а саме, місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, форма вини i мотиви злочину ніким iз учасників судового розгляду, в тому числі i самим обвинуваченим ОСОБА_3 не оспорюються.
Органом досудового слідства правильно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст.407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
При призначенні покарання суд враховує, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до тяжких злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставин, що обтяжує покарання, судом не встановлено.
Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що виправлення можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за його поведінкою уповноваженими органами пробації, а тому на підставі ст.75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням та покладенням певних обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Обрана судом міра покарання буде необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого та попередженню нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати - відсутні.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України, покласти на засудженого такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий