Справа №568/140/21
Провадження №2/568/710/21
25 червня 2021 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Троцюк В.О.
секретаря судового засідання Гуменюк А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини, як такої, що продовжує навчання.
В обґрунтування позову зазначила, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . відповідач є її батьком. 14 травня 2008 року шлюб між батьками було розірвано, та вона залишилась проживати разом з матір'ю. Згідно рішення Радивилівського районного суду батько сплачував аліменти на її утримання до досягнення нею повноліття. Після досягнення повноліття батько перестав брати участь у її утриманні. на даний час вона продовжує навчання, навчаючись на 4 курсі Національного університету «Острозька академія» та на 3 курсі педагогічного факультету РДГУ (заочна форма навчання). В зв'язку з навчанням, вона не має можливості працевлаштуватись, і весь тягає її утримання несе матір. Просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1500 гривень щомісяця.
Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 22 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, просить розгляд справи провести без її участі, про що зазначила у заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви позовні вимоги визнає, просить розгляд справи провести без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти. Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . в свідоцтві про народження вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.8)
На утримання ОСОБА_1 згідно рішенням Радивилівського районного суду від 02 квітня 2018 року з ОСОБА_2 стягувались аліменти в розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. (а.с.12-14)
ОСОБА_1 , навчається на 4 курсі національного університету «Острозька академія», на факультеті політико-інформаційного менеджменту, термін навчання до 30.06.2021 року, що підтверджується довідкою №21/21 від 24.01.2021 року (а.с.15)
ОСОБА_1 також є студенткою 3 курсу педагогічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету заочної форми навчання, термін навчання до 30.06.2022 року, що підтверджується довідкою №139/09-26 від 04.06.2021 року (а.с.33)
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Згідно з ч.1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для визначення розміру аліментів, але не пов'язує їх виключно зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). З огляду на відсутність імперативної заборони розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та які на які посилався позивач. При цьому право застосування норми права належить виключно суду.
Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, обов'язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є студенткою третього курсу, педагогічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету, термін навчання з 01.09.2018 року по 30.06.2022 року. Також вона навчається на 4 курсі Національного університету «Острозька академія», на факультеті політико-інформаційного менеджменту, термін навчання до 30.06.2021 року.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, при чому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч.2 ст. 200 СК України).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
На підставі наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 досягнула повноліття, однак продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги на навчання, беручи до уваги те, що відповідач є особою працездатного віку, останній отримує регулярний дохід, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості і той факт, що утримання дитини є законодавчим обов'язком батьків, а також беручи до уваги той факт, що відповідач позовні вимоги визнає та погоджується на сплату аліментів, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
ОСОБА_1 позов про стягнення аліментів на своє утримання поданий до суду 03 лютого 2021 року. Зважаючи на вказане, аліменти необхідно стягувати з дня подання позову до суду.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору при подачі позову до суду, судовий збір в розмірі 908,00 гривень підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.180-182, 184, 185, 199, 200 СК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 198, 200, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 03 лютого 2021 року і продовжувати до закінчення навчання до 30.06.2022 року
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_2 .
Суддя В.О. Троцюк