Справа № 240/17921/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач - Франовська К.С.
01 липня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області з наступними вимогами :
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невідображення достовірних облікових даних в інтегрованій картці платника податку;
- зобов'язати здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків - позивача, відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по коду бюджетної класифікації 71040000 за 2017 рік у розмірі 8448,00 та переплату з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2019 рік у розмірі 9919,82 грн, з підстав, наведених у мотивувальній частині позовної заяви.
Позов мотивований тим, що відповідачем протиправно не внесено зміни до інтегрованої картки платника щодо нього, як самозайнятої особи, у зв'язку із судовим оскарженням вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області № Ф-92636-50 від 20.11.2018, що призвело до неправомірного здійснення нарахування пені та штрафу та винесення рішення №0064475013, яке оскаржене у адміністративному порядку до ДФС України.
Вважає, що така бездіяльність, призводить до порушення його прав, як платника податків та призводить до вимушеного залучення власних коштів для покриття розбіжностей з метою недопущення утворення податкового боргу, а тому просить суд зобов'язати відповідача провести відповідні коригування даних інтегрованої картки платника в цілях поновлення порушених прав.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Житомирській області щодо невідображення достовірних облікових даних в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління ДПС у Житомирській області здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 , відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по коду бюджетної класифікації 71040000 за 2017 рік у розмірі 8448,00 та переплату з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2019 рік у розмірі 9919,82 грн.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області сплачений судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що згідно з інформаційними даними контролюючого органу у позивача відсутні підстави для звільнення від сплати єдиного соціального внеску. Зазначає, що у період, за який нарахована сума єдиного соціального внеску, у позивача як фізичної особи-підприємця та як найманого працівника були відмінні види діяльності, які він здійснював, що підтверджує правомірність оскаржуваної вимоги.
Скаржник також звертає увагу на те, що скасування виконавчого документа, яким є вимога про сплату борг (недоїмки), не є підставою для списання заборгованості зі сплати єдиного внеску. При цьому, відмічає, що відповідно до відомостей інтегрованої картки зі сплати єдиного внеску позивача, заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 15819,54 грн. у порядку календарної черговості виникнення, були зараховані з рахунок самостійної сплати позивачем у 2019 році. На даний час, за позивачем, як за особою, яка займається незалежною професійною діяльністю заборгованість зі сплати єдиного внеску відсутня.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до приписів ч.4 ст.229 КАС України якщо згідно положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановив суд та підтверджено матеріалами справи, рішенням начальника Бердичівського управління Головного управління ДФС в Житомирській області за №0064475013 від 03.07.2019 до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 3901,69 грн. та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.04.2018 до 24.06.2019 у розмірі 6018,13 грн.
Це рішення позивачем оскаржено у адміністративному порядку, за результатами якого директором Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження прийнято рішення № 40291/6/99-99-11-05-02-25 від 21.08.2020 (а.с.10-12), яким скаргу позивача задоволено частково, скасовано рішення №0064475013 від 03.07.2019 у зв'язку із застосування штрафних санкцій та пені на частково сплачену суму недоїмки та зобов'язано Головне управління ДФС України в Житомирській області винести та прийняти нове рішення .
Підставами для нарахування зазначених штрафу і пені слугувала вимога Головного управління ДФС у Житомирській області № Ф-92636-50 від 20.11.2018 про зобов'язання сплати боргу по єдиному соціальному внеску в сумі 15819,54 грн. за період з 01.01.2017 до 01.10.2018, яка була позивачем оскаржена у судовому порядку.
В березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Житомирській області від 20 листопада 2018 року № Ф-92636-50 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 15819, 54 грн. (8448, 00 грн. за 2017 рік та 7371, 54 грн. за три квартали 2018 року).
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що з 24 лютого 2004 року має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і з 03 березня 2004 року перебуває на обліку як платник єдиного внеску. Вважає, що у нього відсутній борг зі сплати єдиного внеску за 2017 рік, оскільки підстави його нараховувати за період, коли він перебував у трудових відносинах та сплату єдиного соціального внеску (далі - єдиний внесок, ЄСВ) здійснював його роботодавець, були відсутні. Крім того, вказує, що у 2017 році не отримував дохід від здійснення адвокатської діяльності.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі №240/3982/19, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду 26 серпня 2020 року, визнано протиправною і скасовано вказану вимогу Головного управління ДФС у Житомирській області № Ф-92636-50 від 20.11.2018 .
У подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою про коригування облікових показників інтегрованої картки платника єдиного внеску за №27336/Адв. від 04.09.2020, втім Головне управління ДПС України в Житомирській області листом № №12115/14/06-30-33-01-37 від 11.09.2020 (а.с.13-14) повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення коригування та внесення змін до інтегрованої картки платника податків зі сплати єдиного внеску.
Позивач розцінює невнесення ГУ ДПС у Житомирській області коригуючих відомостей про переплату до інтегрованої картки платника єдиного внеску протиправною бездіяльністю, оскільки відсутність в інтегрованій картці платника достовірної інформації про сплачені позивачем суми єдиного внеску зумовлює порушення прав позивача.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, безпосереднім обов'язком якого є контроль за правильністю нарахування та сплати податків і зборів платниками податків, неправомірно відмовився зарахувати позивачу зазначену переплату в рахунок сплати єдиного соціального внеску в наступних податкових періодах шляхом внесення відповідних коригувань до інтегрованої картки платника останнього.
Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пп. 21.1.1, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за №751/28881 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (далі - Порядок №422).
З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу (п. 1 Розділу II Порядку №422).
Тобто, інтегрована картка є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому сум недоїмки та пені, які не підлягають сплаті в даному випадку, але в картці зазначені як наявна заборгованість порушує права позивача, оскільки відображає суму не існуючого податкового боргу та впливає на стан подальших розрахунків по податку.
Згідно з положеннями пункту 5 розділу І Порядку № 422, контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.
Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України) (пункт 2 розділу VII Порядку №422).
Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов'язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від'ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.
Пунктом 2 розділу 2 Порядку № 422 встановлено, що розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.
Також, приписами п. 21.1.10 ст. 21 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані: вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі.
Зі змісту наведених норм права слідує, що відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників ІКП у ручному режимі у разі необхідності, так зокрема в разі прийняття рішення суду, по суті, що набрало законної сили.
Так в межах справи № 240/3982/19 Житомирський окружний адміністративний суд встановив протиправність дій Головного управління ДПС у Житомирській області щодо самостійного взяття на облік (реєстрації) ОСОБА_1 , як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність та/або фізичної особи-підприємця з ознакою здійснення (провадження) незалежної професійної діяльності та визнав протиправною та скасував вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Житомирській області № Ф-92636-50 від 20.11.2018 .
Відтак, дії та рішення відповідача спростовані в справі № 240/3982/19, що призвели до безпідставного відображення в інтегрованій картці платника податків заборгованості.
Разом з цим в результаті прийняття судового рішення, яке набрало законної сили, наявна переплата по сплаті єдиного соціального внеску за 2017 рік у розмірі 8448,00 та за 2019 рік у розмірі 9919,82 грн., проте і облікові показники інтегрованої картки відкориговані не були , що не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі.
Тобто з наведеного слідує про протиправну бездіяльність Головного управління ДПС у Житомирській області щодо невнесення до інтегрованої картки платника, на якій обліковується розрахунки платника податків ОСОБА_1 інформації про наявність надмірної сплати коштів у розмірі 18 367,82 грн.
Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Суть статті 1 Першого протоколу зводиться до того, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), [ВП] заява № 33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-І).
Враховуючи те, що судам відведено ключову роль у забезпеченні ефективного захисту прав, гарантованих Конвенцією, саме суди та прирівняні до них інституції вважаються, як правило, тими ефективними засобами захисту на національному рівні, до яких за Конвенцією потрібно звертатися за захистом своїх прав, перш ніж шукати підтримку в Європейському суді з прав людини (рішення щодо прийнятності від 17.12.2002 у справі «Воробйова проти України», заява № 27517/02; рішення щодо прийнятності від 18.05.2004 у справі «Архипов проти України», заява № 25660/02), то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту у даній справі, що сприятиме відновленню прав позивача буде зобов'язання Головного управління ДПС у Житомирській області здійснити коригування в інтегрованій картці, на якій обліковується розрахунки платника податків ОСОБА_1 з бюджетом за Єдиний соціальний внесок, відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по коду бюджетної класифікації 71040000 за 2017 рік у розмірі 8448,00 та переплату з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2019 рік у розмірі 9919,82 грн. , тим самим, збільшивши сальдо розрахунків на користь ОСОБА_1 , оскільки відповідач неправомірно відмовився зарахувати позивачу зазначену переплату в рахунок сплати єдиного соціального внеску в наступних податкових періодах шляхом внесення відповідних коригувань до ІКП останнього.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі 01 липня 2021 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.