Справа № 2-7400/10
08 червня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого-судді Чернявської Л.М.,
при секретарі Бурлаченко Д.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
12 березня 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. В обґрунтування заявлених вимог вказуючи, з початку осені 2009 року вони не підтримують подружні стосунки, спільне господарство не ведуть. Між ними виникла відчуженість, відсутні спільні інтереси та взаєморозуміння, втрачено почуття любові й поваги, кожен став жити своїм життям. Тому вважає, що родина розпалась і ії відновлення неможливо та суперечить їх інтересам. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з нею, проти відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на ії утримання. Відповідач має постійне місце роботи, а вона на теперішній час не працює, тому не може на достатньому матеріальному рівні забезпечити потреби своєї дитини. За таких обставин, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі ? частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
В судовому засіданні позивачка та ії представник підтримали заявлені вимоги по викладеним в позові підставам.
Відповідач та його представник позовні вимоги визнали. Відповідач надав згоду на розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі ? частки його заробітку.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
23 листопада 2004 року, між ОСОБА_2, 1982 року народження та ОСОБА_1 , 1984 року народження укладений шлюб, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зроблено актовий запис за № 1730. Шлюб перший.
В сім'ї склалися ненормальні відносини, сторони з жовтня 2009 року по теперішній час шлюбні відносини не підтримують, загальне господарство не ведуть, втратили один до одного відчуття любові і пошани. Сторони просять шлюб розірвати, вважаючи збереження сім'ї неможливим та таким, що суперечило їх інтересам.
В силу ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Виниклі між сторонами правовідносини регулюються ст. 112 Сімейного Кодексу України, відповідно якої, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При таких обставинах, суд вважає, що сім'я між сторонами розпалася остаточно і не може бути відновлена. Подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС, суд вважає, необхідним покласти на відповідача.
Судом встановлено, що у подружжя є донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка залишиться проживати з матір'ю.
Батьками дитини вказані: мати - ОСОБА_1, батько - ОСОБА_2, про що свідчить актовий запис № 441, зроблений 19 травня 2005 року Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Одеси.
В силу статті 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
На утриманні ОСОБА_1 знаходиться донька, а батько не приймає участь у матеріальному забезпеченні дитини, яка такої допомоги потребує.
Домовленості (договору) щодо розміру сплати аліментів на утримання дітей, як убачається із матеріалів справи між сторонами не досягнено, тому у позивачки є підстави для звернення до суду з відповідним позовом.
Виниклі між сторонами правовідносини регулюються ч. 3 ст. 181 СК України згідно якої встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, з усіх видів доходів батька дітей відповідно п.1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженим Постановою КМУ від 26 лютого 1993 р. N 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».
Відповідно до роз'яснень, що надані у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч.3 ст.181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) ії матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.
Враховуючи аліментний обов'язок батька дітей, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, відсутність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, суд вважає можливим стягувати з ОСОБА_2 на користь матері дитини щомісячно аліменти в розмірі ? частка від заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення кожної дитини повноліття.
Відповідно ч. 3 ст. 81 та ч.3 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає необхідним покласти на відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та сплати судового збору.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 75, 84, 112, 180, 181 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 81, 88, 212, 213-215, 367 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2, 1982 року народження та ОСОБА_1, 1984 року народження, 23 листопада 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1730, що мають малолітню доньку - розірвати.
Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави з ОСОБА_2 - 17 гривень 00 копійок, ОСОБА_1 від витрат звільнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання доньки ОСОБА_3, 03 травня 2005 року щомісячно аліменти в розмірі ? частки від заробітку (доходу) починаючи з 12 березня 2010 року та до досягнення повноліття дитини, тобто до 03 травня 2023 року, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або зміни матеріального стану платника аліментів.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті інформаційно - технічного розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області (отправник: ГУДКУ в Одеській області; код ЕДРПОУ 23213460; МФО 828011; Банк ГУДКУ в Одеській області, р/р 31217259700008; призначення платежу 22050000).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подачі апеляційної скарги, протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
Приморського районного
суду міста Одеси Чернявська Л. М.