Справа №2-7390/10
28 травня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.
при секретарі Сребняк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до к редитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення депозитного внеску ,
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить с тягнути на його користь з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» пайовій внесок у розмірі 15000 гривень та доход (відсотки) в розмірі 3800,00 грн. по внеску за договором строкового депозитного внеску. Позивач просить стягнути 2000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
При цьому посилається на те, що він з 05.03.2008 року є членом Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» сплатила вступний та обов'язковий пайові внески.
05.03.2008 року між ним та відповідачем було укладено депозитний договір №-КШ-1/009/08/1203 про внесення строкового депозитного внеску в розмірі 10000 гривень по квитанції від 09.04.08 р., потім 2500 грн. по квитанції від 05.03.08 р., а по квитанції від 05.06.08 р. 2500 грн. За умовами цього договору відповідач зобов'язався сплачувати йому 19 % річних. Кінцевий строк повернення було визначено до 05.03.2009 року.
Він не отримував нараховані відсотки, в зв'язку з чим на час повернення вкладу сума відсотків складає 3221,00 грн. по договору.
По закінчені строку дії договору позивач звернувся до відповідача з приводу повернення основної суми внеску та відсотків, але відповіді не отримав.
Згідно умов договору та діючого законодавства основний, додатковий та інші пайові внески, а також нараховані відсотки є власністю члена к редитної спілки «Перше кредитне товариство». Тому він вважає, що дії відповідача порушують його право власності, яке захищено Конституцією України та Цивільним законодавством
В судовому засіданні позивач був відсутній, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути позов за його відсутністю та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.03.2008 року між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - к редитною спілкою «Перше кредитне товариство » було укладено договір про внески члена к редитної спілки на депозитні рахунки №-КШ-1/009/08/1203, строком на 12 місяців, з виплатою позивачу відсотків по договору.
Згідно вказаного договору позивач сплатив депозитні внески у розмірі 2500 грн., 10000 грн. та в розмірі 2500 грн.
Як вбачається з пояснень позивача, к редитна спілка «Перше кредитне товариство» належним чином не виконала своїх зобов'язань, а саме не повертає йому депозитні внески, та не виплачує нараховані відсотки у розмірі 3221,00 грн. по договору.
05.03.2009 року по закінчені строку дії договору позивач звернувся до к редитної спілки «Промислова фінансова спілка» щодо повернення депозитного внеску в розмірі 15000 гривень та відсотків в розмірі 3221,00 грн., але до теперішнього часу не отримав вказані суми.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про кредитні спілки" член КС має право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом КС.
Частина 7 ст. 10 Закону України „Про кредитні спілки" передбачає, що повернення обов'язкового пайового та інших внесків , крім вступного внеску в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.
Пунктом 2.7 вищезазначеного Договору передбачено, що по закінченню строку дії договору, спілка зобов'язується виплатити члену спілки суму його обов'язкового пайового внеску та додаткових внесків в повному об'ємі в строк, встановлений Статутом спілки.
Кредитна спілка «Перше кредитне товариство» належним чином не виконала своїх зобов'язань, а саме не повернула грошову суму внеску на депозитний рахунок та нараховані на неї відсотки.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.
Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.
Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання та відшкодування збитків та моральної шкоди.
Також відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно проведених позивачем розрахунків сума стягнення з відповідача складається з депозитного внеску в розмірі 15000 гривень відсотків в розмірі 3221,00 грн.
Своїми діями відповідач, порушив вимоги ст. 610 ЦК України, не виконавши свої зобов'язання за договорами, відмовивши позивачу у виплаті депозитних внесків та відсотків в розмірі 18221,00 гривень, тому вищезазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Приймаючи до уваги, що позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди, суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.
У відповідності до ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №7-93 та ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати за сплату державного мита в розмірі 182,21 гривень та ІТЗ судового процесу 120 гривень.
Керуючись ст. ст. 8, 41, 64 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №7-93, ст. 2 Закону від 3 липня 1991 р. № 1282-ХII «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 81, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з к редитної спілки «Перше кредитне товариство» на користь ОСОБА_1 депозитні внески в розмірі 15000 гривень та відсотки в розмірі 3221, гривень, а всього стягнути 18221 (Вісімнадцять тисяч двісті двадцять одну) гривню 00 копійок.
Стягнути з кредитної спілки «Перше кредитне товариство» на користь держави держмито в розмірі 182, 21 грн. та ІТЗ судового процесу в розмірі 120 грн.
Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.
Суддя