30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 202/3270/14
провадження № 61-15299св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним і зустрічним позовами - публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк»
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», підписану адвокатом Данильченко Оленою Олександрівною, на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 08 червня 2015 року в складі судді Слюсар Л. П. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року в складі колегії суддів Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.
У липні 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося з позовом до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 та просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 265,97 грн та в солідарному порядку стягнути з ОСОБА_1 і ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість у сумі 200 грн.
У січні 2015 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Акцент-Банк» та просила визнати незаконним зміну штрафної процентної ставки за кредитним договором № DNHDRK01221918 від 19 серпня 2005 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , з 6,72 % до 80,62 % та відмовити в задоволенні первісного позову в зв'язку з пропуском позовної давності.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 08 червня 2015 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2015 року - без змін.
У серпні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Відповідно до частини другої статті 389ЦПК України (тут і далі - в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання недійсним підвищення розміру процентної ставки за договором з урахуванням її категорії та складності призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набираєзаконної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Крат
М. М. Русинчук