Постанова
Іменем України
29 червня 2021 року
м. Київ
справа № 401/33/17
провадження № 61-6016св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А.С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
відповідачі: Світловодський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіальнго управління юстиції в Кіровоградській області, Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_6 , суб'єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_7 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Світловодське відділення Олександріївської об'єднаної державної податкової інспекції, Спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут», ОСОБА_8 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката Міщенка Андрія Миколайовича на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 травня 2018 року у складі судді Гармаш Т. І. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Карпенка О. Л., Письменного О. А.,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіальнго управління юстиції в Кіровоградській області (далі - ВДВС), Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), ОСОБА_6 про визнання недійсними електронних торгів, проведених ДП «Сетам» щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 , що належала йому на праві власності,та визнання недійсним актапро проведення електронних торгів (т.1, а. с. 2-5).
Позов обгрунтований тим, що рішенням Світловодського міськрайонного суду від 14 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми стягнено з нього на користь ОСОБА_10 суму боргу в розмірі 163 760,00 грн. На виконання рішення суду 11 жовтня 2012 року державний виконавець відкрив виконавче провадження, яке було зведене з іншими виконавчими провадженнями.
Він не повідомленийдержавним виконавцем про виконавчепровадження, документи виконавчого провадження йому не надсилались.
22листопада 2016 року він звернувся до ВДВСіз заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, які йому не надано. Матеріали виконавчого провадження надані лише 22 грудня 2016 року на вимогу його адвоката. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження виявлено, що діями та бездіяльністю державних виконавців в процесі виконання судового рішення порушено права ОСОБА_9 , у тому числі і з продажу належної йому квартири з електронних торгів 08 грудня 2016 року, зокрема порушено порядок реалізації арештованого майна, а саме квартири, яка є власністю позивача.
У зв'язку зі смертю ОСОБА_9 до участі у справі залучено якправонаступників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 (т. 2,а. с. 133-134).
Залучено до участі у справі співвідповідача - суб'єкта оціночної діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 (далі - ФОП ОСОБА_7 ).
Позивачі уточнили позовні вимоги та просили: визнати недійсною оцінку майна згідно зі звітом від 10 серпня 2016 року Н16-19 про проведення незалежної оцінки майна квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» із реалізації спірної квартири, що належала ОСОБА_9 на праві власності, результати яких оформлено протоколом проведення електронних торгів від 08 грудня 2016 року № 218141 з реалізації майна; визнати недійсним акт про проведення електронних торгів з реалізації квартири, затверджений начальником ВДВС 20 грудня 2016 року.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської областві від 29 травня 2018 року, залишеним без зміни постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року, у позові відмовлено.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної істанції, виходив із того, що позивачі, які є спадкоємцями померлого боржника ОСОБА_9 , не зазначили, які саме їх цивільні прав та інтереси порушені внаслідок реалізації майна спадкодавця, яке відбулось за його життя та не надали доказів на підтвердження цих обставин.
Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Позивачі зверталися до суду із скаргою на дії державних виконавців. За наслідками розгляду ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 06 грудня 2017 року скарга задоволена. Визнані неправомірними дії державного виконавця Щербини В. Ю. щодо визначення вартості квартири АДРЕСА_1 , незаконним звіт Н16-19 про проведення незалежної оцінки, а саме квартири АДРЕСА_1 , від 10 серпня 2016 року, скасовано результати оцінки майна, зазначені у звіті та визнані неправомірними дії начальника ВДВС Кириленко А. С. щодо направлення на електронні торги квартири АДРЕСА_1 . Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 січня 2018 року ухвала Світловодського міськрайонного суду від 06 грудня 2017 року скасована у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 09 жовтня 2017 року заява позивачів щодо заміни боржника ОСОБА_9 у виконавчому провадженні та залучення їх як нових боржників залишена без задоволення, тому позивачі не мають статусу боржників.
Оскільки, позивачі не набули статусу боржників (сторони виконавчого провадження), то відповідно не можуть бути суб'єктами звернення із скаргою на дії державного виконавця.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , через адвоката Міщенка А. М. звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградстької області від 29 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2019 року, просили скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, неправильно застосували висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, де зазначено, що дії державного виконавця, які не стосуються проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарженняі не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Однак підставами для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є як недодержання державним виконавцем вимог Закону України № 606-IV «Про виконавче провадження» чинного на час відкриття виконавчого провадження (далі - Закон № 606-IV), так і неодержання спеціалізованою організацією - філією «Чернівецький аукціонний центр» вимог тимчасового положення. Під час вирішення спору сиди повинні встановити, чи мало місце порушення вимог тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів.
Суди повинні встановити фактичні обставини проведення електронних торгів з реалізації квартири ОСОБА_9 на всіх етапах цієї реалізації, підготовку, проведення торгів і самі електронні торги, чи мали місце факти порушення Порядку реалізації арештованого майна.
Порушені вимоги статті 58 Закону № 606-IV. Державний виконавець не повідомив про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонами, чим позбавив права подати заперечення щодо результатів визначення вартості чи оцінки. ОСОБА_9 не був ознайомлений з результатом визначення вартості його власної квартири, внаслідок чого він був позбавлений права на оскарження стартової ціни квартири. Ці факти іншими учасниками справи не оспорюються, ВДВС визнається.
Суди не звернули уваги, що згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5) реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону № 606-IV.
Суди залишили поза увагою правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України у постанові від 22 жовтня 2014 року у справі № 6-124цс14, згідно з яким підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Типовим положенням, а саме: правил, які визначають проуедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).
У разі, коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п'ята статті 58, частина третя статті 62 Закону № 606-IV). ОСОБА_9 був позбавлений можливості ознайомитись зі звітом та реалізувати своє право на оскарження цього звіту, тому він не набрав чинності.
Суди не взяли до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, про те, що згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою статті 203 цього Кодексу. Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України. нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», при цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Тимчасовим положенням.
Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов'язковою умовою правомірності правочину.
Ціна продажу квартири, яка була власністю ОСОБА_9 визначена з порушеннями, які вплинули на результат торгів, у тому числі на суму виручки від продажу цієї квартири. Оцінювач, надавши висновок про вартість квартири, її не обстежував. Реальна вартість спірної квартири у тричі вища за висновок оцінювача.
Аргументи інших учасників справи
У квітні 2019 року ОСОБА_6 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Вважає скаргу необгрунтованою, а судові рішення законними та такими, що не підлягають скасуванню.
Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведння прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки при вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно встановити такі факти: чи порушено вимоги Положення та інші норми при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи порушено права і законні інтереси позивачів, які оспорюють результати торгів. Позивач не порушував питання про рецензування оскаржуваного звіту, чи залучення відповідних фахівців чи експертів.
У квітні 2019 року ОСОБА_8 подав до Верховного Суду відзив на касаціну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Вважає судові рішення у справі законними і обгрунтованими, тому вони не підлягають скасуванню.
Позивачі не набули статусу боржників сторони виконавчого провадження. Борги ОСОБА_9 сплачені в повному обсязі ще за його життя.
Процедура реалізації спірної квартири була проведена правомірно відповідано до законодавства, яке регулює порядок реалізації арештованого майна.
У травні 2019 року ДП «СЕТАМ» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ДП «СЕТАМ» є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином відповідно до статей 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку № 2831/5. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостіний спосіб оскарженняй не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
У травні 2019 року ВДВС подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, без порушення норм процесуального права.
Рішення державного виконавця відповідають вимогам нормативно-правових актів у сфері примусового виконання рішень, оскільки прийняті на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, тому підстави для задоволення позову відсутні.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», який був чинний на час проведення прилюдних торгів (далі - Закон № 1404-VIII). Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Заявку про реалізацію арештованого майна подано 11 листопада 2016 року. Спірна квартира не використовувалася боржником як житлове примішення.
30 грудня 2016 року зведене виконавче провадження було закінчене на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, оскільки рішення суду виконані фактично за рахунок коштів, які надійшли від реалізації майна боржника.
Оцінка відповідності дій державного виконавця щодо арешту, опису та реалізації спірного майна боржника за зведеним виконавчим провадежнням № 35158277 була надана судом в межах справи № 2-923/11 за скаргою на дії державного виконавця.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзивів на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на виконанні у ВДВС перебувало зведене виконавче провадження № 35158277 з примусового виконання 10 виконавчих документів про стягнення боргів з ОСОБА_9 на загальну суму 196 087,32 грн (т. 4, а. с. 1-125).
ОСОБА_9 був власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
ДП«СЕТАМ» проведені електронні торги з продажу майна боржника ОСОБА_9 , а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з протоколом № 218141 та актом про проведення електронних торгів від 20 грудня 2016 року переможцем електронних торгів з реалізації спірної трикімнатної квартири визначено ОСОБА_6 , яка сплатила за придбане майно кошти у сумі 266 112, 10 грн (т.4, а. с. 111-114).
За рахунок коштів виручених від реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_9 платіжними дорученнями (т. 4, а. с. 115-121) перерахована його заборгованість на користь стягувачів ОСОБА_8 , СП ТОВ «Світловодськпобут», Світловодське відділення Олександрійської ДПІ, ОСОБА_3 .
У зв'язку з виконанням судових рішень та отриманням стягувачами присуджених їм коштів виконавчі провадження були закінчені, що підтверджується постановами від 30 грудня 2016 року (т. 4, а. с. 8, 14, 20, 26, 32, 38, 43, 49, 55, 61).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер (т. 1,а. с.163). Із заявами про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_9 , звернулися його батьки - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , його діти - ОСОБА_11 та ОСОБА_5 ,та прийняли спадщину (т. 1,а. с.183-186). Законним представником неповнолітніх дітей є - ОСОБА_3 .
У зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_9 у порядку правонаступництва до участі у ційсправі залучені його спадкоємці.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Верховний Суд зазначає, що вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивачів, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 18 ЦПК України).
Виконавчі провадження боржником у яких був ОСОБА_9 відкриті та зведені в одне провадження під час дії Закону № 606-IV, електронні торги з реалізації спірного майна проведені під час дії Закону №1404-VIII.
Відповідно до статті 1 Закону № 606-IV, яка кореспондується зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з частиною першою статті 61 Закону №1404-VIII реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмійстатті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Розділом ІІ Порядку № 2831/5 передбачено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).
Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця (пункт 2 розділ ІІ Порядку № 2831/5).
Відповідно до статті 57 Закону №1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі, якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (частина перша статті 20 Закону №1404-VIII).
Згідно з частинами першою, четвертою статті 58 Закону № 606-IV визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна,
майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, провадежня № 11-1200апп18, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, провадежння № 14-187цс19, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Суд першої інстанції встановив, що позивачі зверталися до суду зі скаргою на дії державних виконавців.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 06 грудня 2017 року скарга задоволена, визнані неправомірними дії державного виконавця Щербини В. Ю. щодо визначення вартості квартири АДРЕСА_1 , незаконним звіт Н16-19 про проведення незалежної оцінки цієї кваритри від 10 серпня 2016 року, скасовано результати оцінки майна, зазначені у звіті від 10 серпня 2016 року та визнані неправомірними дії начальника ВДВС Кириленко А. С. щодо направлення на електронні торги квартири АДРЕСА_1 .
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 січня 2018 року ухвала Світловодського міськрайонного суду від 06 грудня 2017 року скасована, ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні скарги.
Отже, суди дійшли обгрунтованого висновку, що дії посадових особи ВДВС при призначені оцінювача та передачі арештованого майна на реалізацію не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів у цій справі недійсними.
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком № 2831/5.
Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою - третьою та частинами п'ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, з яким частково погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки порушення організатором торгів правил проведення торгів, визначених Порядком № 2831/5, які б могли бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, суди не встановили.
Об'єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19).
Підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Сукупність цих обставин позивачі під час розгляду справи не довели, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ними порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення їх прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.
Доводи касаційної скарги про те що, суди повинні були встановити фактичні обставини проведення електронних торгів з реалізації квартири ОСОБА_9 на всіх етапах цієї реалізації, підготовку, проведення торгів і самі електронні торги, чи мали місце факти порушення Порядку реалізації арештованого майна, не спростовують факту недоведення позивачами порушення процедури проведення електронних торгів на всіх етапах, а також порушення Порядку № 2831/5.
Доводи касаційної скарги щодо дій державного виконавця Верховний Суд не бере до уваги, оскільки вони були предметом розгляду у справі № 2-923/11
Аргументи касаційної скарги про неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, є необгрунтованими, оскільки Верховний Суд встановив, що суди правильно врахували цей висновок.
Доводи касаційної скарги, що суди не взяли до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, є невмотивованими, оскільки суди врахували цей правововий висновок, але не зазначили його джерела, проте це не є підставою для скасування судових рішень.
Інші доводи касаційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами першої та апеляційної інстанцій оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку заявників свідчить про неправомірність дій державного виконавця при передачі на реалізацію арештованого майна боржника у виконавчому провадженні, в тому числі щодо оцінки цього майна. Проте, такі доводи були перевірені судами попередніх інстанцій і з урахуванням встановлених обставин спростовані під час розгляду справи.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями щодо встановлення обставин та оцінки доказів у справі.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.
Встановивши, що позивачі не довели порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, як і не довели порушення своїх прав, суди правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові.
Щодо клопотання ВДВС про розгляд справи з викликом сторін
ВДВС у відзиві на касаційну скаргу просило провести судовий розгляд справи з викликом сторін.
Підстави для задоволення такого клопотання відсутні.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У абзаці другому частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що розгляд справи проводиться в попередньому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами то відсутні підстави для виклику сторін в судове засідання.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката Міщенка Андрія Миколайовича залишити без задоволення.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградстької області від 29 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
І. Ю. Гулейков
В. В. Яремко