Ухвала
25 червня 2021 року
м. Київ
справа № 753/17420/17
провадження № 61-18946св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору частково недійсним, переведення прав та обов'язків покупця, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року у складі судді Трусової Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Сушко Л. П., Сліпченка О. І.,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила визнати частково недійсним договір про внесення змін до договору купівлі-продажу від 05 липня 2011 року № 896, укладений 23 березня 2012 року між ОСОБА_3 , Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» та ОСОБА_2 щодо передачі у власність майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 на земельній ділянці АДРЕСА_2 , в частині покупця ОСОБА_2 на 3/4 частин квартири, переведення прав та обов'язків покупця за даним договором на 3/4 частин квартири та визнання частково недійсним свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 10 грудня 2012 року на квартиру АДРЕСА_3 , в частині 3/4 частин квартири.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
23 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.
Разом з касаційною скаргою подано клопотання про участь у судовому засіданні учасників справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі статтею 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що попередній розгляд справи у суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи. Тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 7, 260, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат