25 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 920/831/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Сумської області
у складі судді Яковенка В.В.
від 15.01.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пономаренка Є.Ю., Дідиченко М.А., Руденко М.А.
від 26.04.2021
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Емпаєр Моторс»
про стягнення 3 717 860,00 грн
ОСОБА_1 27.05.2021 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 15.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 (повний текст складено 28.04.2021) у справі № 920/831/20.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, зави) між суддями від 11.06.2021 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 15.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 (повний текст складено 28.04.2021) у справі № 920/831/20 та постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Емпаєр Моторс» про стягнення 3 717 860,00 грн задовольнити повністю.
Отже, за подання вказаної касаційної скарги на судові рішення ОСОБА_1 необхідно сплатити 111 535,80 грн (3 717 860,00 х 1,5 % х 200 %) судового збору.
Проте до матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 не додав доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявив клопотання про зменшення розміру судового збору, яке обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Сумському об?єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області і отримує пенсію за віком, а розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання даної касаційної скарги перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік. При цьому скаржник надав докази сплати судового збору у сумі 4 632,50 грн (квитанція від 27.05.2021 № 1.0.2141625858.1). Отже, скаржник фактично просить звільнити його від доплати такого збору на суму 106 903,30 грн (111 535,80 грн - 4 632,50 грн).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору мотивовано тим, що майновий стан заявника не дозволяє сплатити його в повному розмірі, на підтвердження чого надано довідки органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, а саме за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 на загальну суму 92 649,92 грн, та за період з 01.01.2021 по 30.04.2021 на загальну суму 33 633,80 грн.
Водночас скаржником не в повному обсязі надано відомості про доходи за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, тобто з 01.01.2020 по 31.12.2020. Такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Суд звертає увагу, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З урахуванням наведеного вище суд зазначає, що скаржником на підтвердження права щодо звільнення його від сплати судового збору не надано належних доказів та не сплачено судовий збір у розмірі, визначеному законом, що не відповідає вимогам пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 15.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 (повний текст складено 28.04.2021) у справі № 920/831/20 має бути залишена без руху.
Наслідком неусунення названих недоліків протягом установленого строку є повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 15.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 (повний текст складено 28.04.2021) у справі № 920/831/20 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду належні докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач О. Баранець