18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
09 червня 2021 року м. Черкаси справа № 925/179/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В.
за участю представників:
від позивача Пономаренко Р.В., адвокат, від другого відповідача Коханій О.В., адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна фірма Інтерспецбуд» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352»
та Обслуговуючого кооперативу «ТЦ Бульвар»
про визнання неправомірними дій, скасування заяви, акту та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна фірма Інтерспецбуд» звернулося із позовом у Господарський суд Черкаської області, у якому просить суд: визнати неправомірними дії голови правління Об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» - ОСОБА_1 щодо складання та направлення до Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» заяви від 01 травня 2018 року з проханням закрити точки обліку торгівельно-офісних приміщень (розташованих в підвалі будинку АДРЕСА_1 ) у договорі про постачання електричної енергії №6569, у зв'язку з передачею її Обслуговуючому кооперативу «ТЦ Бульвар» загальною потужністю 37 кВт та внесення відповідних змін у Договір №6569.
скасувати заяву голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» - ОСОБА_1 до Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» від 01 травня 2018 року з проханням закрити точки обліку торгівельно-офісних приміщень (розташованих в підвалі будинку АДРЕСА_1 ) у договорі про постачання електричної енергії №6569, у зв'язку з передачею її Обслуговуючому кооперативу «ТЦ Бульвар» загальною потужністю 37 кВт та внесення відповідних змін в Договір №6569.
визнати неправомірними дії голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» - ОСОБА_1 щодо складанню акту приймання-передачі та передачі електролічильників №01881956 і №0287294 (які розташовані у підвалі будинку АДРЕСА_1 ) - ОК «ТЦ Бульвар».
скасувати акт приймання - передачі електролічильників №01881956 і №0287294 (розташованих в підвалі будинку АДРЕСА_1 ) - ОК «ТЦ Бульвар».
зобов'язати Обслуговуючий кооператив «ТЦ Бульвар» повернути до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» точки обліку торгівельно-офісних приміщень електролічильники №01881956 і №0287294 (які розташовані у підвалі будинку АДРЕСА_1 ) та відшкодувати судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що складання, направлення заяви до Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго», передача електролічильників №01881956 і №0287294 головою правління ОСББ «Бульвар Шевченка, 352» - ОСОБА_1 . Обслуговуючому кооперативу «ТЦ Бульвар» фактично позбавило права позивача, як і інших власників офісних приміщень, у використанні свого права власності за призначенням, користування електричною енергією, поставило позивача в складні умови. За доводами позивача користування електричною енергією може бути лише при умові вступу до Обслуговуючого кооперативу «ТЦ Бульвар», за що необхідно сплатити вступні внески у розмірі 80-100 грн за квадратний метр (137,6 кв.м х 100 грн = 13760 грн); провести оплату за монтаж нових електроліній і за проект та технічну документацію в розмірі 140-150 грн за квадратний метр (137,6 кв.м х 150 грн = 20640 грн); щомісячно проводити оплату членських внесків в розмірі 7,00 грн. за квадратний метр (137,6 кв.м х 7.00 грн = 963, 20 грн); щомісячний внесок в розмірі 4,16 грн за квадратний метр (137,6 кв.м х 4.16 грн = 572,42 грн); компенсацію витрат електроенергії в місцях загального користування в розмірі 1,40 грн за 1 квадратний метр (137,6 кв.м х 1.40 грн. = 192,64 грн); проводити щомісячну оплату за обслуговування електричного провода у розмірі 1727 грн та проводити оплату за фактично спожиту електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
09.04.2021 представник Обслуговуючого кооперативу «ТЦ Бульвар» адвокат Коханій О.В., подав до суду відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позову просить відмовити повністю. Зазначив, що позивач є членом ОСББ «Бульвар Шевченка, 352», а в силу положень Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пункту 9 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» саме ОСББ є колективним споживачем відповідної комунальної послуги - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги. Однак, доказів припинення та непостачання електроенергії саме до ОСББ «Бульвар Шевченка, 352», внаслідок того, що були закриті точки обліку та передані електролічильники, позивач не надав. Також зазначив, що позивачем заявлено вимогу про скасування акту приймання-передачі електролічильників №01881956 та №0287294 (розташованих у підвалі будинку АДРЕСА_1 ) - ОК «ТЦ Бульвар», проте такий спосіб захисту - скасування акту - чинним законодавством не передбачено. Крім того, відповідач вважає, що точка обліку, про яку зазначає позивач, не є спільним майном об'єднання, як не є спільним майном об'єднання і самі лічильники, а тому дане питання не могло бути віднесене до компетенції загальних зборів ОСББ «Бульвар Шевченка, 352».
Відзив відповідача прийнято судом до розгляду.
Протокольною ухвалою від 13.04.2021 суд відклав підготовче засідання у справі.
Протокольною ухвалою від 13.04.2021 суд постановив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду про суті на 09.06.2021.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справи докази, суд
На підставі договору купівлі-продажу від 18.04.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна фірма Інтерспецбуд» придбав у власність вбудовано-прибудовані торгівельно-офісні приміщення третього поверху з №1-37 (один-тридцять сім) до №1-42 (один - сорок два) літ. А-14, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 352 (торгівельний центр «Бульвар»). У цей же день право власності на вказане майно було внесено у Реєстр речових прав, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.04.2013.
Вказані торгівельно-офісні приміщення, які належать позивачу є вбудовано-прибудованою частиною багатоквартирного житлового будинку, який знаходяться за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 352.
На час придбання вказаного майна, постачання електричної енергії здійснювалося Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» через ДП «РЕУ-8» Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой».
20.05.2016 співвласниками багатоквартирного будинку було утворене об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352», членом якого також є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна фірма Інтерспецбуд».
24.04.2018 власниками вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, які знаходяться у багатоквартирному житловому будинку у м. Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 352 було створено Обслуговуючий кооператив «ТЦ Бульвар», видом діяльності якого є комплексне обслуговування об'єктів нерухомості. Позивач не є членом цього обслуговуючого кооперативу. Вказані факти визнаються усіма учасниками справи, тому не потребують доказування.
Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.02.2020 у справі №925/1209/19 було відмовлено у позовних вимогах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352», м. Черкаси, бул. Шевченка, 352 до відповідачів: Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», Обслуговуючого кооперативу «ТЦ Бульвар» про визнання права власності на майно.
У рішення судом були встановлені такі факти:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» утворене 20.05.2016 та є балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку по бульвару Шевченка, 352 у м Черкаси.
31.03.2017 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» та Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» було укладено договір про постачання електричної енергії №6569. Предметом договору є постачання електроенергії як різновиду товару для забезпечення потреб електроустановок споживача приєднаною потужністю 115 кВт. До договору №6569 між сторонами було підписано акт розмежування балансової приналежності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін за договором та однолінійною схемою електропостачання об'єкту та точок розподілу. Дія договору припинена після укладання нового договору про приєднання до мереж з 28.11.2018.
У зв'язку з передачею Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» Обслуговуючому кооперативу ТЦ Бульвар частини потужності та двох точок обліку електроенергії, об'єднання звернулося до постачальника енергії з заявою про закриття у договорі №6569 двох точок обліку енергії з позивачем та внесення відповідних змін до договору.
28.08.2018 між Обслуговуючим кооперативом «ТЦ Бульвар» та Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» укладено окремий договір про постачання електричної енергії №6778.
Судом також встановлено, що відповідно до акту прийому-передачі інженерного обладнання від 01.12.2016, ДП «РЕУ-8» Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой» передало, а Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» прийняло лічильники обліку електричної енергії, що знаходяться в підвалах будинку №352 по бульвару Шевченка у м. Черкаси, у тому числі і електролічильники №01881956 та №0287294, що знаходяться у підвалі торгівельного центру «Бульвар», та згідно з якими позивач сплачував вартість отриманої електроенергії, яка постачалася Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» споживачу - Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352», на підставі договору про постачання електричної енергії за №6569 від 31.03.2017.
01.05.2018 головою правління ОСББ «Бульвар Шевченка, 352» - Мазніченком В.О. подано заяву до Черкаського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго», у якій він просив закрити точки обліку торгівельно-офісних приміщень (які розташовані у підвалі будинку 352 по бульвару Шевченка у м.Черкаси), у зв'язку з передачею її Обслуговуючому кооперативу «ТЦ Бульвар» загальною потужністю 37 кВт.
Згідно з актом приймання - передачі, голова правління ОСББ «Бульвар Шевченка, 352» - Мазніченко В.О. передав електролічильники №01881956 і №0287294 (які розташовані у підвалі будинку АДРЕСА_1 ) Обслуговуючому кооперативу «ТЦ Бульвар».
16.08.2019 та 10.09.2019 Черкаським міським РЕМ, складено акти технічної перевірки (контрольного обліку) засобів обліку, за результати якого вставлено необхідність заміни лічильників, у тому числі і електролічильників №01881956 та №0287294, що знаходяться у підвалі торгівельного центру «Бульвар» на інші з можливістю зберігання інформації не менше ніж: 6 місяців та інтервалом вимірювання 60 хвилин.
На виконання даного припису Обслуговуючим кооперативом «ТЦ БУЛЬВАР» були придбані лічильники зазначених характеристик, а Черкаським міським РЕМ здійснено їх перевірку та опломбування, після чого останні вставлені для експлуатації.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» проводить свою діяльність відповідно до Статуту, який затверджений установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» протокол №1 від 24.04.2016, та який був чинним на час виникнення спірних правовідносин. На даний час є чинним Статут, який затверджений установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» від 23.02.2019
До виключної компетенції загальних зборів співвласників належить питання про використання спільного майна (розділ 3 пункт 15 Статуту).
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання незаконними та з перевищенням своїх повноважень дій голови правління ОСББ «Бульвар Шевченка, 352», які полягають у зверненні останнього до електропостачальної організації з метою закриття точок обліку електричної енергії, яку використовують торгівельно-офісні приміщення, які є членами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та передача електролічильників №01881956 і №0287294 Обслуговуючому кооперативу «ТЦ Бульвар».
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно із частиною 4 статті 4 цього Закону основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласники багатоквартирного будинку це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
У статті 10 цього Закону зазначено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного Кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Судом встановлено, що позивач є власником вбудовано-прибудованого приміщення, яке є частиною багатоквартирного житлового будинку та членом Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352».
З метою організації постачання електричної енергії до нежитлових вбудовано-прибудованого приміщень будинку (окремо від житлових), головою правління ОСББ «Бульвар Шевченка, 352» - Мазніченком В.О. було подано заяву до постачальника електроенергії для закриття окремої точки обліку електричної енергії торгівельно-офісних приміщень (які розташовані у підвалі будинку АДРЕСА_1 ) та передачу цієї точки Обслуговуючому кооперативу «ТЦ Бульвар», який було створено власниками нежитлових вбудовано-прибудованого приміщень будинку для обслуговування власних об'єктів нерухомості.
У Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 N312, вживаються такі поняття: технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі електричні мережі, системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, транспортування та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для транспортування електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи; точка вимірювання - фізична точка (точка підключення лічильника електричної енергії прямого включення, а у разі застосування вимірювальних трансформаторів - точка підключення високовольтної обмотки трансформатора струму) на електричній мережі, в якій- вимірюються фізичні параметри електричної енергії (її якісні параметри та рівні електричної потужності) та/або обсягу перетікань електричної енергії; точка комерційного обліку - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії. Наскільки це можливо, точка комерційного обліку повинна збігатися з точкою вимірювання.
Електричне та електронне обладнання це обладнання, яке потребує електричного струму або електромагнітних полів для виконання хоча б однієї покладеної на нього функції, та обладнання для вироблення, передачі і вимірювання такого струму чи полів, що спроектоване для використання під напругою, яка не перевищує 1000 В для змінного струму і 1500 В для постійного струму (підпункт 10 пункту 8 Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, який затверджений КМ України №39 від 10.03.2017 )
З аналізу наведених понять, суд дійшов висновку, що електричне обладнання це пристрій який виробляє перетворює, використовує, розподіляє або передає електричний струм, а точка обліку електричної енергії є умовним поняттям, тобто по суті є місцем де розміщенні (встановлені) лічильники, а самі лічильники уособлюють її фізичне вираження. Отже, вчинення головою правління дій щодо закриття окремої точки обліку електричної енергії та передачу цієї точки та електролічильників Обслуговуючому кооперативу «ТЦ Бульвар» не віднесені до виключної компетенції загальних зборів співвласників ОСББ «Бульвар Шевченка, 352», оскільки такі дії не пов'язані з питанням про використання спільного майна об'єднання.
Згідно із частинами першою, другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19.
Предметом спору у цій справі є визнання неправомірними дій голови правління ОСББ «Бульвар Шевченка, 352» щодо направлення заяви до постачальної організації, скасування цієї заяви, визнати неправомірними дій голови правління ОСББ «Бульвар Шевченка, 352» щодо складанню акту приймання-передачі та передачі електролічильників та скасування цього акту приймання-передачі, а також зобов'язати Обслуговуючий кооператив «ТЦ Бульвар» повернути до ОСББ «Бульвар Шевченка, 352» точки обліку торгівельно-офісних приміщень та електролічильники.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
При цьому згідно із частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не передбачено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах; по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Зазначені право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З огляду на вибраний позивачем спосіб захисту, суд дійшов висновку, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Більш того, як було повідомлено представниками позивача у судовому засідання, на час звернення позивача з цим позовом до суду, до нежитлового приміщення, яке належить позивачу здійснюється постачання електричної енергії. Водночас, встановити у який спосіб та на якій підставі відбувається постачання електричної енергії, суду встановити не вдалося з огляду на надані учасниками справи докази.
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести, у зв'язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього Кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат.
У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Для цілей розподілу судових витрат у статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
У відзиві на позовну заяву представник Обслуговуючого кооперативу «ТЦ Бульвар» адвокат Коханій О.В., зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 20 000,00 грн, що визначений угодою до договору про надання професійної правової допомоги.
31.05.2021 представник Обслуговуючого кооперативу «ТЦ Бульвар» адвокат Коханій О.В. подав до суду клопотання про долучення доказів, що підтверджують розмір понесених витрат на правову допомогу.
На підтвердження витрат, які пов'язані з надання правничої допомоги адвокатом відповідача надано такі документи: договір про надання правової допомоги №43 від 31.01.2020, який укладений між Адвокатським бюро «Олексія Коханія» та Обслуговуючим кооперативом «ТЦ Бульвар», копія додаткової угоди №3 від 07.04.2021 до договору про надання правової допомоги, копія рахунку-фактури №СК-0000016 від 19.04.2021, акт приймання-передачі робіт (надання послуг) №СК-0000016 на суму 20000,00 грн та копії платіжних доручень №19 від 27.04.2021 на суму 8500,00 грн та №24 від 14.05.2021 на суму 12000,00 грн.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Про застосування критерію співмірності витрат на оплату правничих послуг позивач не вказував, відтак ці критерії суд застосовує лише у разі надання їх стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Оскільки таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, позивачем не надано, у суду відсутні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частин 1, 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України 1, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, відтак сплачений позивачем за подання позову судових збір покладається на позивача та йому не відшкодовується. Водночас, оскільки суд відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна фірма Інтерспецбуд», з позивача на користь відповідача - Обслуговуючого кооперативу «ТЦ Бульвар», підлягає до стягнення 20000,00 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна фірма Інтерспецбуд» (вул. Амосова, 4, офіс 7, м. Київ, 03141, ідентифікаційний код 32485571) на користь Обслуговуючого кооперативу «ТЦ Бульвар» (бульвар Шевченка, 352, м. Черкаси, 18005, ідентифікаційний код 40496001) 20000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене 30.06.2021.
Суддя О.І.Кучеренко