Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1705/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківського міського центру зайнятості, м. Харків
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м. Харків
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
05 травня 2021р. до Господарського суду Харківської області звернувся Позивач - Харківський міський центр зайнятості з позовною заявою про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі - Відповідач) суму у розмірі 64548,64 грн., як допомогу по безробіттю ОСОБА_1 , а також стягнення суми судового збору.
Ухвалою суду від 07 травня 2021 року позовну заяву Харківського міського центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення коштів було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи був вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду, яка направлялась на адресу Відповідача, була отримана ним, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось до суду з відміткою про отримання. Ним було надано відзив на позовну заяву (вх. № 13089), в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування свого відзиву вказує на те, що Управлінню Пенсійного фонду не було відомо про те, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Харківському міському центрі зайнятості в статусі безробітного та отримував грошову допомогу по безробіттю за період з 26.12.2019 р. по 13.08.2020 р. Також Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 був зобов'язаний повідомити про наявність у нього права на пенсію ще в момент звернення до Позивача про реєстрацію його як безробітного, але не зробив цього та такі дії свідчать про зловживання вказаною особою наданими правами. Отже, незаконна виплата допомоги по безробіттю була здійснена внаслідок недобросовісної та незаконної поведінки зі сторони пенсіонера, що свідчить про безпідставність звернення з позовом до Управління.
Позивачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось до суду. У наданій відповіді на відзив (вх. № 13596 від 10.06.2021 р.) Позивач зазначає, що правове обгрунтування Харківського міського центру зайнятості щодо подання позову до Головного управління ПФУ в Харківській області про відшкодування майнової шкоди в сумі 64548,64 грн. полягає у відмові в призначенні та виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугу років. Наслідком неправомірної дії Відповідача у призначення пенсії особі за вислугу років стало звернення ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, що спричинило завдання збитків Позивачу, оскільки здійснені виплати допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ОСОБА_1 не здійснювались би Позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 .
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Суд зазначає, що ним були здійснені заходи щодо належного повідомлення Відповідача стовно розгляду справи та надання до суду відповідних доказів, заперечень проти позову (за наявності), щодо вказівки на незгоду з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
А також судом повідомлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України).
Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до Положення про Харківський міський центр зайнятості, затвердженого наказом Харківського обласного центру зайнятості № 451 від 02.11.2017 р., Позивач є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості. Він виконує завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту населення від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначені законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення».
17.12.2019 р. ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості та згідно поданої заяви та відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", йому був наданий статус безробітного.
Згідно наказу № НТ191224 від 24.12.2019 р., ОСОБА_1 допомога по безробіттю призначалась як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу понад 10 років 70% СЗП (360 к.д.) на період з 24.12.2019 р. по 17.12.2021 р.
Відповідно до п. 1 Розд. IV Порядку надання допомоги по безробіттю, в т.ч. одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 06.04.2020 р. № 624, Наказом № НТ191224 від 24.12.2019 р. допомогу по безробіттю було відкладено (надання компенсаційних виплат при звільненні) з 24.12.2019 р. по 25.12.2019 р.
Згідно наказу № НТ201228 від 28.12.2020 р. ОСОБА_1 припинено реєстрацію 14.08.2020 р. (подання письмової заяви про знаття з реєстрації як безробітного).
За період з 26.12.2019 р. по 13.08.2020 р. ОСОБА_1 Харківським міським центром зайнятості було перераховано матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 64548,64 грн., що підтверджується довідкою про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення ОСОБА_1 .
Під час прийому у провідного фахівця з питань зайнятості ОСОБА_1 повідомив, що йому призначено пенсію відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду (справа № 520/2640/2020 від 06.04.2020 р.).
Харківським міським центром зайнятості направлено запит до ГУ ПФУ в Харківській області щодо надання інформації про вид пенсії, яку отримує ОСОБА_1 та дату її призначення.
21.01.2021 р. отримано відповідь від ГУ ПФУК в Харківській області (вх. № 91/02 від 21.01.2021 р.) з інформацією, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 12.12.2019 р. довічно. Пенсію за віком призначено відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/2640/20, яким рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.12.2019 р. № 377 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років скасовано та зобов'язано відділ з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати в повному обсязі пенсію ОСОБА_1 за вислугою років з 12.12.2019 р. відповідно до положень ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
Харківським міським центром зайнятості прийнятий наказ № 75 від 27.01.2021 р. про організацію роботи щодо повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , Головним управлінням ПФУ м. Харкова за період з 26.12.2019 р. по 13.08.2020 р. в сумі 64548,64 грн.
Зазначений наказ разом з листом-претензією № ХМЦЗ-02-986 від 29.01.2021 р. було направлено рекомендованим листом на адресу Головного управління ПФУ в Харківській області з пропозицією повернути кошти, але Відповідач на це ніяким чином не відреагував.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юриличній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Ч. 1 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно з законом.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 23.07.2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 р. по справі № 520/2640/2020 визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління ПФУ в Харківській області № 377 від 16.12.2019 р., яке складено відносно ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління ПФУ в Харківській області зарахувати до стажу роботи в органах прокуратури, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 31.07.2000 р. по 24.09.2001 р. Дане рішення набрало законної сили.
Судом встановлено незаконність рішення Головного управління ПФУ в Харківській області, яке виявилось у безпідставній та незаконній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", статус безробітного надається зазначеним у ч. 1 цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальнгих органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення", зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про зайнятість населення".
П. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, в тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досятгення особою встановленого законом пенсійного віку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 8 та п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом та статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Кошти бюджету Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов'язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення його фінансової стабільності.
Таким чином, своїми неправомірними діями Головне управління ПФУ в Харківській області завдало Позивачу матеріальну шкоду в розмірі виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 64548,64 грн.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Оскільки позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, то у відповідності до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) на користь Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137А, Код ЄДРПОУ 36224721) кошти, виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 64548,64 грн. та 2270,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено "01" липня 2021 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя І.П. Жигалкін