Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/276/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут", м. Київ.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна", м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 102828,80 грн.
за участю представників:
позивача - Парахіна В.В., адвокат;
третьої особи - Нестеренко О.О., за самопредставництвом;
відповідача - Осетров В.М., адвокат.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, в розмірі 102828,80 грн., з яких: 91299,96 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію, 1928,34 грн. - пеня; 5446, 67 грн. - індекс інфляції; 4153,83 грн. - 3% річних. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 03.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/276/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.02.2021 об 11:30 год.
19.02.2021 відповідачем, через канцелярію суду, надано відзив на позов (вх. № 4191), в якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, посилається на наступне.
05 червня 2019 року ТОВ “Фортуна” звернулося до Виробничого структурного підрозділу “Харківське регіональне відділення” філії “Енергозбут” АТ “Укрзалізниця” із заявою про проведення перевірки засобів обліку ТОВ “Фортуна”, що розташовані за адресою м. Харків, вул. Бориса Шрамка (Дацька), 5, лічильник №19504502, у зв'язку з коротким замиканням та руйнуванням лічильника електричної енергії (його розплавлення).
06 червня 2019 року представники ВСП "ХРВ" філії "Енергозбут" АТ "Українська залізниця" здійснили розпломбування шафи обліку та демонтували лічильник, який згорів в результаті короткого замикання проводки.
За твердженням відповідача, демонтований лічильник було транспортовано до Виробничого структурного підрозділу “Харківське регіональне відділення” філії “Енергозбут” АТ “Укрзалізниця”. Під час демонтажу лічильника, акт розпломбування не складався та лічильник не було поміщено до спеціального сейф-пакету з проставленням пломб на ньому. Представники ВСП "ХРВ" філії "Енергозбут" АТ "Українська залізниця" мотивували це тим, що лічільник згорів та знаходиться в непридатному стані. Однак, через чотири дні Виробничий структурний підрозділ “Харківське регіональне відділення” філії “Енергозбут” викликали інженера-енергегика Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна” для підписання акту технічного огляду лічильника. Представниками Виробничий структурний підрозділ “Харківське регіональне відділення” філії “Енергозбут” було повідомлено, що нібито здійснено зчитування показань електроенергії лічильника. Таке “зчитування” відбулось без представника споживача. Представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна” було запропоновано здійснити повторне зчитування показань лічильника електричної енергії. Однак, при спробі повторного зчитування показань лічильника, здійсненого на прохання інженера-енергетика ТОВ “Фортуна”, будь-які дані стосовно показань лічильника отримати в його присутності не вдалось. Представниками Виробничого підрозділу "Харківська дистанція електропостачання" РФ "Південна залізниця" АТ "Українська лалізниця" складено акт технічного огляду б/н, б/д, яким засвідчено, що вузол обліку (електричний лічильник, рубильник вводу, трансформатор току) вигорів (оплавився). В цьому акті технічного огляду в пункті 3 зазначено, що вузол обліку розпломбовано, про що складено акт розпломбування №4-2-00818/0062 від 06.06.2019 та акт технічної перевірки №4-2-00504/0115 від 06.06.2019. Крім того, за даними акту при підключенні електролічильника на стенд тип У11-34М зняті показання: Актив - 5081,70; реактив - 1291,31. В подальшому, ПрАТ "Харківенергозбут" на підставі отриманих від ВП "ХРВ" філії "Енергозбут" АТ "Українська залізниця" даних, в т.ч. показань пошкодженого лічильника, виставлено рахунок за електричну енергію, нараховану в червні 2019 року по споживачу ТОВ “Фортуна” за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №101УЗ (о/р101) на суму 95351,15 грн. та акт приймання - передачі електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №101УЗ за червень 2019 року. В подальшому, відповідач звернувся до АТ “Укрзалізниця” та її структурних підрозділів з пропозицією № 66 від 04.10.2019 щодо вирішення суперечки 2 типу за Кодексом комерційного обліку. У відповідь департамент електрифікації та електропостачання АТ “Укрзалізниця” листом № 7/2522 від 22.10.2019 повідомив позивача про те, що виникнення спірної ситуації стало можливим через некваліфіковані дії працівників, у зв'язку з чим залізницею запропоновано направити прилад обліку ТОВ “Фортуна”, що був демонтований у ході перевірки 06.06.2019 за попереднім зверненням споживача від 05.06.2019, до будь-якої ліцензованої експертної установи. Судовими експертами ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса 30.01.2020 складено висновок комплексного комісійного експертного електротехнічного та трасологічного дослідження № 23528/23529/24055. Відповідач зазначає, що після отримання висновку експертного дослідження, третьою особою не прийнято будь-якого остаточного рішення стосовно звернення про вирішення суперечки 2 типу за Кодексом комерційного обліку. Отже, відповідач вважає нараховану за червень 2019 року заборгованість в розмірі 91299,96 грн. неправомірно заявленою, також відповідачем висловлені заперечення щодо нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Отже, відповідач вважає, що неналежне фіксування процесу зняття лічильника, неналежне зчитування та фіксування показань засобів обліку електричної енергії, а також формування на підставі таких показань рахунку на оплату електричної енергії, є підставою для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.
Ухвалою господарського суду від 24.02.2021 суд перейшов до розгляду справи № 922/276/21 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 22.03.2021 о 10:30 год.
01.03.2021 позивачем надано до суду відповідь на відзив (вх. № 4846), в якій зазначив про правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.
11.03.2021 відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 5742).
18.03.2021 третьою особою надано до суду заперечення на відзив на позовну заяву (вх. № 6085), в яких третя особа зазначає, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, які би спростовували доводи позивача, викладені у позовній заяві, а також не надав доказів, які б підтверджували посилання, що наведені у відзиві щодо нестравності засобу обліку, невірних обсягів споживання електричної енергії, при цьому сам факт споживання електричної енергії відповідач не заперечує. За таких обставин, вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду від 21.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 24 травня 2021 року.
Ухвалою господарського суду від 12.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/276/21 до судового розгляду по суті на 26.05.2021 об 11:15 год.
У судовому засіданні 23.06.2021 представники позивача та третьої особи позов підтримали, наполягали на його задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.06.2021 проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Присутні в судовому засіданні учасники судового процесу погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 23.06.2021, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (позивач) є постачальником універсальних послуг та здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 в порядку, визначеному правилам роздрібного ринку, та на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут" zbutenergo.kharkov.ua.
На підставі заяви-приєднання Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна" (відповідач, споживач) приєднався до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 101УЗ за вказаними у заяві об'єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ "Укрзалізниця" (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору).
Згідно з п. 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.8 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
П. 5.9 та п. 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.
Умовами публічної комерційної пропозиції передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду (п. 3 комерційної пропозиції).
Також п. 4 комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Відповідно до п. 6.2 договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Згідно з переданими даними від АТ "Укрзалізниця" позивачем проведені нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовані рахунки за електричну енергію з січня 2019 року по вересень 2020 року:
Рахунок в квітні 2019 у розмірі 13 036,28 грн. (рахунок надіслано поштовим зв'язком 14.05.2019, строк сплати - 21.05.2019). В квітні оплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 12464,98 грн.
Рахунок у червні 2019 у розмірі 108631,27 грн. (надано під підпис 17.07.2019, строк сплати - 24.07.2019). В червні оплачено 25864,99 грн. за травень 2019, червень 2019, загальна сума боргу на кінець місяця 95391,15 грн. (за червень 2019).
Рахунок у липні 2019 у розмірі 11081,06 грн. (надіслано поштовим зв'язком 16.08.2019 строк сплати - 23.08.2019). В липні оплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 106472,21 грн.
Рахунок у серпні 2019 у розмірі 7086,47 грн. (отримано під підпис 12.09.2019, строк сплати - 20.09.2019). В серпні оплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 113558,68 грн. (за червень 2019, липень 2019, серпень 2019).
Рахунок у вересні 2019 у розмірі 7 004,88 грн. (отримано під підпис 10.10.2019 строк сплати - 21.10.2019). В червні сплачено 18 167,53 грн. за червень 2019, загальна сума боргу на кінець місяця 18167,53 грн. (за червень, липень, серпень, вересень 2019).
Рахунок у березні 2020 у розмірі 13746,67 грн. (надіслано поштою 10.04.2020, строк сплати - 17.04.2020). В липні оплат не надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 95074,16 грн.
Рахунок у квітні 2020 у розмірі 11376,16 грн. (надіслано поштою 11.05.2020, строк сплати - 18.05.2020). В квітні оплат на надходило, загальна сума боргу на кінець місяця 120513,98 грн. (за червень 2019, березень 2020, квітень 2020).
Рахунок у травні 2020 у розмірі 3674,29 грн. (надіслано поштою 10.06.2020, строк сплати - 17.06.2020). В вересні оплачено 25122,83 грн. за березень 2020, квітень 2020, загальна сума боргу на кінець місяця 99065,44 грн. (за червень 2019, за березень 2020, за квітень 2020, за травень 2020).
Рахунок у червні 2020 у розмірі 4875,49 грн. (надіслано поштою 08.07.2020, строк оплати 15.07.2020). В червні 2020 сплачено 4875,49 грн. за травень 2020, загальна сума боргу на кінець місяця 100266,67 грн. (за червень 2019, за травень 2020, червень 2020).
Позивач вказує, що підставою для звернення до суду є заборгованість відповідача, що не сплачена за рахунком за червень 2019 року у розмірі 91299,96 грн.
Доказів оплати відповідачем вказаного рахунку в матеріалах справи не міститься.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 договору).
За умовою п. 5.11 договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати, споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Умовою 7 комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за пень оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день про строчки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання споживачем.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ “Харківенергозбут” як постачальник, виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, проте відповідачем умови договору щодо своєчасної сплата спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконано, внаслідок чого відповідачу була нарахована пеня в розмірі 1928,34 грн., 3% річних в розмірі 4153,83 грн. та індекс інфляції в розмірі 5446,67 грн.
Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 ЦК України).
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Законом України “Про ринок електричної енергії”. Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.
Ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (ч. 1 ст. 63 вказаної Закону).
Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до вимог ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Факт наявності у відповідача заборгованості за електричну енергію за червень 2019 року у розмірі 91299,96 грн. за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 101УЗ від 01.01.2019 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, у т.ч. укладеною між сторонами комерційною пропозицією до договору № 101УЗ від 01.01.2019.
Щодо наданих відповідачем до суду заперечень, суд виходить з наступного.
Згідно з пп. 4.12,4.13 розділу IV Правил, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ “Укрзалізниця”) та затверджуються регулятором.
Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ “Укрзалізниця”.
До матеріалів справи наданий витяг з реєстру фактичних обсягів електричної енергії електропостачальника - ПрАТ “Харківенергозбут”, який є витягом до додатку № 10 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії та є невід'ємною частиною відповідного договору.
Отже розрахунки за електроенергію з січня 2019 року проводяться на підставі фактичних (звітних) обсягів електричної енергії, які надаються ПрАТ “Харківенергозбут” від оператора системи розподілу - АТ “Укрзалізниця”.
На підставі фактичних даних, наданих АТ “Укрзалізниця”, а саме згідно з реєстром за червень 2019 року позивачу було нараховано обсяг споживання електричної енергії в кількості 40765 кВт/год.
Згідно з п. 2.3.14 ПРРЕЕ, постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показань засобів вимірювальної техніки відповідно до ККОЕЕ.
Так відповідно до трьохстороннього акту прийому-передачі між ПрАТ “Харківенергозбут”, АТ “Укрзалізниці” та ДП “Енергоринок” за травень, червень та витягу з додатку 2 до Методичних рекомендацій щодо передач даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до ЗУ ''Про ринок електричної енергії" покладається виконання функцій універсальних послуг на закріпленій території (дані надаються Оператором системи розподілу АТ “Укрзалізниця”) за травень-червень 2019 року, з яких вбачається, що відповідні дані передані оператором системи розподілу АТ “Укрзалізниця” на підставі яких ПрАТ “Харківенергозбут” здійснено нарахування ТОВ “Фортуна” та сплачено АТ “Укрзалізниця” за розподіл, а ДП “Енергоринок” відповідні дані прийняті для встановлення кількості купленої ПрАТ “Харківенергозбут” електричної енергії.
Виходячи з вищезазначеного, ПрАТ “Харківенергозбут” здійснило розрахунок за спожиту електричну енергію відповідачем, у відповідності до норм чинного законодавства та договору, на підставі переданих від оператора системи розподілу АТ “Укрзалізниця” даних.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували його посилання, щодо невірних обсягів споживання електричної енергії, при цьому сам факт споживання електричної енергії відповідач не заперечує.
Отже, на підставі фактичних даних, наданих АТ “Укрзалізниця”, а саме згідно з реєстром за червень 2019 року підтверджено нарахування відповідачу обсягу споживання електричної енергії в кількості 40765 кВт/год., у розмірі 91299,96 грн.
Ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1928,34 грн., 3% річних в розмірі 4153,83 грн. та інфляційних втрат в розмірі 5446,67 грн., законними та обґрунтованими.
Заперечення відповідача щодо нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом відхиляються з огляду на наступне.
Відповідачем зазначено, що розмір нарахованої позивачем пені та 3% річних є математично невірним, при цьому відповідач не надає суду контррозрахунку даних сум, та не вказує в яких розрахунках позивач припустився помилки.
Окрім цього, відповідач вказує, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат не було включено до розрахунку місяці в яких була дефляція, а саме: липень, серпень, грудень 2019 року та лютий, липень, серпень 2020 року.
Суд зазначає, згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноважений центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числі місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники, згідно зі ст. ст. 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми борг.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
У відповідності до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97 і постанови Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30 індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Сума інфляційних визначається шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.
Якщо заборгованість погашається з 1-го по 15-й день відповідного місяця то інфляційні втрати розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16-го по 31 -й день місяця - то з урахуванням цього місяця.
Тобто, слід відмежовувати місяць, у якому здійснюється нарахування індексу інфляції від місяця за який здійснюється нарахування індексу інфляції.
Отже, розрахунок інфляційних втрат, зроблений позивачем, є обґрунтованим та правомірним.
Щодо заперечень відповідача стосовно неналежного фіксування процесу зняття лічильника, неналежного зчитування та фіксування показань засобів обліку електричної енергії, а також формування на підставі таких показань рахунку на оплату електричної енергії, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, 05.06.2019 ТОВ «Фортуна» звернулося на адресу ВП «Харківське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» AT «Укрзалізниця» із заявою про зняття пломби із шафи обліку електричної енергії.
Згідно заяви ТОВ «Фортуна», 06.06.2019, фахівцями третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, були проведені роботи по демонтажу лічильника електричної енергії № 19504502, а саме: здійснено розпломбування шафи обліку та демонтування лічильнику, який вийшов з ладу в результаті короткого замикання. Демонтований лічильник було транспортовано до Виробничого структурного підрозділу «Харківське регіональне відділення» філії «Енергозбут» AT «Укрзалізниця». Як вказують позивач та третя особа, прилад обліку електричної енергії (лічильник електричної енергії № 19504502) встановлений за адресою: м. Харків, вул. Бориса Шрамка (Дацька),5, не був поміщений до спеціального сейф-пакету з проставленням пломб на ньому у зв'язку з тим, що Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, не передбачено поміщення до пакету приладу обліку електричної енергії та його опломбування. Прилад обліку знімається, укладається в пакет, пакет опломбовується пломбою лише при складанні акту про порушення правил користування електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 зі змінами та доповненнями, що є додатком № 3 до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення споживачами Правил користування електричної енергії. Станом 06.06.2019 підстав для оформлення вищезазначеного акту не було.
Представниками третьої особи складено акт технічного огляду, яким засвідчено, що вузол обліку (електричний лічильник, рубильник вводу, трансформатор струму) оплавився.
В цьому акті технічного огляду в пункті 3 зазначено, що вузол обліку розпломбовано, про що складено акт розпломбування №4-2-00504/0115 від 06.06.2019. Крім того, за даними акту при підключенні електролічильника на стенд тип У11-34М зняті показання: Актив-5081,70; реактив - 1291,31.
Вищезазначений акт був підписаний в присутності представника відповідача, головного енергетика Носова Н.Ю., було складено акт технічного огляду, в якому було зафіксовано покази лічильника електричної енергії № 19304502: Актив - 5081,70; реактив - 1291,31.
В даному акті представник відповідача, головний енергетик Носов Н.Ю., поставив власний підпис, тим самим підтвердив правильність складання та зміст даного акту.
У відзиві на позов відповідач не погоджується з інформацією, викладеної у акті технічного огляду, складеного представниками третьої особи. Проте, Розділом XI Кодексом комерційного обліку, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку), в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин сторін, визначено процедуру вирішення суперечок між двома або більше сторонами, які виникають у зв'язку з виконанням цього Кодексу, керівництвом або уповноваженими представниками сторін після отримання письмової вимоги будь-якої зі сторін. Така процедура передбачала декілька етапів вирішення спірних питань, що стосуються комерційного обліку електричної енергії, отриманої ТОВ «Фортуна», в тому числі і шляхом звернення до Регулятора (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) на останньому етапі вирішення суперечок. При цьому, рішення Регулятора сторони мають оскаржити у судовому порядку, що кореспондується з п. 8.1.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії: рішення регулятора, енергетичного омбудсмена або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.
Натомість, у відзиві на позов відсутні докази звернення відповідача, з метою вирішення суперечки до зазначеного у Розділі XI Кодексу комерційного обліку, кола осіб до подання позову до суду, рішення з цього питання, можливість оскарження якого передбачена вимогами спеціального законодавства, не приймалося. Акт технічного огляду є внутрішнім актом підприємства третьої особи, тому за відсутності дотримання встановленої Кодексом комерційного обліку електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії процедури оскарження такого документу до спеціальних суб'єктів ринку електричної енергії, визнання цього акту таким, що не відповідає вимогам Кодексу комерційного обліку є неможливим, у зв'язку з недотриманням процедури оскарження акту технічного огляду, визначеної спеціальними нормами права.
Так, суд звертає увагу, що відповідачем не спростовано по суті зміст акту технічного огляду, зокрема відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів, які б свідчили, що відомості у вищезазначеному акті не відповідають дійсності.
Також, як встановлено судом, відповідач звернувся до АТ “Укрзалізниця” та її структурних підрозділів з пропозицією № 66 від 04.10.2019 щодо вирішення суперечки 2 типу за Кодексом комерційного обліку.
У відповідь департамент електрифікації та електропостачання АТ “Укрзалізниця” листом № 7/2522 від 22.10.2019 запропоновано направити прилад обліку ТОВ “Фортуна”, що був демонтований у ході перевірки 06.06.2019 за попереднім зверненням споживача від 05.06.2019, до будь-якої ліцензованої експертної установи.
Судовими експертами ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса 30.01.2020 складено висновок комплексного комісійного експертного електротехнічного та трасологічного дослідження № 23528/23529/24055.
На вирішення експертного дослідження були поставлені наступні питання:
1. стороннє втручання в роботу лічильника електричної енергії;
2. стороннє втручання в програмне забезпечення, програмне налаштування та зміна показань лічильника;
3. зняття останніх показань;
4. зняття показань на 01.12.2018, 01.01.2019, 01.02.2019, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.06.2019.
В ході експертного дослідження експертами частково були об'єднані питання та вирішувалися в наступній послідовності:
1. Чи є ознаки стороннього втручання в конструкцію лічильника електричної енергії Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502?
2,3,4. Чи є ознаки стороннього втручання в програмне забезпечення, програмне налаштування та зміни показань лічильника Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502?
Які останні (поточні) покази лічильника Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502?
Які покази лічильника зафіксовані станом на 01.12.2018, 01.01.2019, 01.02.2019, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.06.2019?
З першого питання висновок експертного дослідження містить таку відповідь: “ознаки стороннього втручання в конструкцію лічильника електричної енергії Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502 не виявлені.”
З другого, третього та четверного питання у висновку експертного дослідження наведена наступна інформація: "Питання щодо встановлення ознак стороннього втручання в програмне забезпечення, програмне налаштування та зміну показань лічильника Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502 експертами не вирішувались оскільки термічний вплив, який зазнали компоненти (в тому числі мікропроцесор) та наявний технічний стан досліджуваного приладу обліку електричної енергії виключає можливість перевірки функціоналу програмного забезпечення на його відповідність встановленого заводом-виробником.
Останні покази лічильника Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502 становлять: А = 5081,704 кВт*год, R = 1291,313 кВар*год.
Встановити покази досліджуваного лічильника станом на 01.12.2018 не представляється можливим, оскільки відповідно до Керівництва з експлуатації даний період виходить за межі помісячного збереження показань, станом на 23.01.2020.
Покази лічильника, станом на перші числа місяців за період січень-червень 2019 року наступні: січень 2019 року: А, кВт*год = 4963,424; R, кВар*год = 1250,119; лютий 2019 року: А, кВт*год = 5080,448; R, кВар*год = 1284,939; березень 2019 року: А, кВт*год = 5080,448; R, кВар*год = 1284,939; квітень 2019 року: А, кВт*год = 5080,451; R, кВар*год = 1284,951; травень 2019 року: А, кВт*год = 5080,886; R, кВар*год = 1286,523; червень 2019 року: А, кВт*год = 5081,490; R, кВар*год = 1290,384".
У висновку експертного дослідження окремо зазначено, що у зв'язку із значним термічним впливом, якому піддався наданий на дослідження прилад обліку електричної енергії Меркурій 230 RT-01 PQRSIN №195045502, експерти не можуть підтвердити достовірність інформації, яка була зчитана з його пам'яті.
Таким чином висновками експертного дослідження встановлено "останні покази лічильника" та "покази лічильника на перші числа місяців за період січень - червень 2019", які співпадають з показами на підставі яких проведено нарахування за спожиту електричну енергію за спірний період.
Таким чином, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію у розмірі 91299,96 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію в сумі 91299,96 грн., пені в сумі 1928,34 грн. та 3% річних в сумі 4153,83 грн. та індексу інфляції в сумі 5446,67 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 101, корп. В-2, кімн. 8, код ЄДРПОУ 32778133) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію за договором № 101УЗ, в сумі 91299,96 грн., на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ “Ощадбанк” НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 101, корп. В-2, кімн. 8, код ЄДРПОУ 32778133) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість по пені в сумі 1928,34 грн., 3% річних в сумі 4153,83 грн., індекс інфляції в сумі 5446,67 грн. та 2270,00 грн. судового збору, на п/р НОМЕР_2 в АТ “Мегабанк”, МФО 351629, код ЄДРПОУ 42206328.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство “Харківенергозбут” (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126, ЄДРПОУ 42206328);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 101, корп. В-2, кімн. 8, код ЄДРПОУ 32778133);
Третя особа: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Енергозбут" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, код ЄДРПОУ 40150221).
Повне рішення складено 01.07.2021.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/276/21