23 червня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/443/20
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Качунь І.Є.
розглянув справу
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Горинь", вул. Вишнівецька, 1, с. Борсуки, Лановецький район, Тернопільська область, 47412
до відповідача PARTNER OIL Sp. z o.o (резидент Республіки Польща), вул. Юлиана Смуликовского 4А/16, 00-389 Варшава, Польща, KRS 0000538076 REGON 360556678 NIP 5272727291
про стягнення заборгованості в сумі 104 098 доларів США
за участі представника позивача - Іщук К.В.
Суть справи:
До Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Горинь" до PARTNER OIL Sp. z o.o про стягнення заборгованості в сумі 104 098 доларів США.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на невиконання його контрагентом умов контракту №08/07 від 08.07.2019 в частині сплати коштів за поставлений товар, зважаючи на що у відповідача виникла заборгованість, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, місцезнаходженням PARTNER OIL Sp. z o.o є: ul. Juliana Smulikowskiego 4A/16, 00-389 Warszaw Poland, KRS 0000538076 REGON 360556678 NIP 5272727291.
На підставі ст. 367 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд звертався із судовим дорученням в порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року (надалі - Конвенція).
Компетентним органом Республіки Польщі у розумінні ст. ст. 2, 6 та 18 Конвенції є Ministry of Justice (Ministerstwo Sprawiedliwosci), Departament Wspolpracy Miedzynarodowej i Praw Czlowieka (Al. Ujazdowskie 11, 00-950 Warsaw, P.O. Box 33, Poland).
Однак, у межах строку після відкриття провадження у справі 07.07.2020 і до 23.06.2021 на адресу суду не надійшло підтвердження про вручення відповідачу процесуальних документів у справі.
Згідно з пунктом 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віктор Назаренко проти України" від 03.10.2017 (остаточне 03.01.2018) принцип змагальності та принцип рівності сторін є наріжним каменем справедливого судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до зазначених принципів кожна зі сторін повинна мати змогу надати власне розуміння справи. Європейський суд визнав, що дані принципи є застосованими також в частині вручення сторонам судових документів.
Поряд із цим ч. 2 ст. 15 Конвенції зазначено, що кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема: b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувались судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з його боку про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника PARTNER OIL Sp. z o.o, за наявними в ній матеріалами, відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, господарський суд встановив наступне.
Між Приватним сільськогосподарським підприємством агрофірмою "Горинь" (Продавець) та PARTNER OIL Sp. z o.o (Покупець) 08 липня 2019 року було укладено контракт №08/07 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець продає та поставляє, а Покупець купляє та оплачує сою товарну (соєві боби) для промислової переробки, іменовану в подальшому як Товар, об'єм, ціна, вантажоодержувач, строки і умови поставки якого визначаються в Додатках, які є невід'ємною частиною контракту.
Згідно із п. п. 2.1, 3.1 цього правочину, якість та кількість Товару визначаються у Додатках до контракту.
Право власності на товар і всі ризики переходить до Покупця з моменту отримання та приймання Товару по якості та кількості. Загальна вартість контракту складається з сум поставок по Додатках. Валютою платежу за Товар є Долар США або Євро (п.п.4.1 - 4.3 Договору).
У 5-му розділі контракту його контрагенти визначили порядок, строки та умови поставки. Так, поставка Товару здійснюється Продавцем в залізничних вагонах на умовах FCA ст. Ланівці, Львівська залізнична дорога, відповідно Інкотермс 2010. Датою відвантаження Товару є дата календарного штемпеля залізничної станції відправлення на залізничній накладній. Продавець повідомляє Покупця по виконаному відвантаженню на протязі 48 годин з дати відвантаження по факсимільній і електронній пошті по адресу partneroil2016@gmail.com.
Протягом 48-ми годин після відправки Товару, Продавець зобов'язаний по факсу чи по електронній пошті передати Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс); залізничну накладну; сертифікат походження товару; сертифікат якості товару; експортну декларацію; фітосанітарний сертифікат; ветеринарний сертифікат (п.6.2 контракту).
Згідно із п.п.7.1 та 7.5 укладеного правочину, розрахунок за поставлений Товар здійснюється на підставі рахунків фактично відвантаженого Товару. За узгодженістю сторін умови оплати по даному Контракту можуть бути змінено, шляхом підписання Специфікації чи доповнення до Контракту. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту зарахування 100% вартості Товару на рахунок Продавця.
Відповідно до п.11.6 Договору, він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Також сторонами було підписано Додаток №1 до Контракту №08/07 від 08.07.2019, в якому визначено:
- ціна 1 тонни товару - 310,00 USD на основі продаж FCA, ст. Ланівці, Львівська залізниця Інкотермс 2010;
- кількість товару - 340 т +/-10%;
- умови поставки - FCA, ст. Ланівці;
- форма оплати - банківський переказ;
- валюта платежу - USD.
Як вбачається з матеріалів справи, реалізовуючи досягнуті домовленості агрофірмою "Горинь" було поставлено відповідачу Товар у кількості 335,800 тонн на загальну суму 104 098 доларів США, що підтверджується вантажною митною декларацією UA 403020/2019/002556.
Для здійснення оплати поставленого товару позивачем було надано своєму контрагенту Invoce №1 до Контракту (рахунок-фактура) та довідку про реквізити для здійснення переказу коштів.
Однак, за твердженням позивача, PARTNER OIL Sp. z o.o взяті на себе зобов'язання згідно укладеного Контракту не виконав, що підтверджується довідкою банку №1-2/20/1276 від 06.03.2020 та випискою по рахунку за період з 01.07.2019 по 06.03.2020.Таким чином, сума заборгованості відповідача складає 104 098 доларів США.
Наведені вище обставини стали підставою для звернення суб'єкта господарювання до суду з відповідним позовом.
Дослідивши подані докази та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступних міркувань.
За змістом ст. ст. 7, 365, 366 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", українські суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у разі, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Згідно п.7 ч.1 ст.76 вище вказаного правового акту, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
У пункті 8.2 контракту №08/07 його учасники домовилися про те, що, якщо врегулювання спорів чи розбіжностей у мирний спосіб неможливе, то такі спори підлягають розгляду в господарському суді за місцем укладення договору. Дану угоду 08.07.2019 року її контрагентами було укладено у місті Тернополі. Таким чином, цей спір підсудній Господарському суду Тернопільської області.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір.
В розумінні ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
З аналізу укладеного між сторонами цього спору правочину слідує, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
З точки зору законодавця, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України).
Судом вище встановлено, що агрофірма "Горинь" як продавець зобов'язалася поставити покупцю визначений контрактом товар. Позивач виконав свій обов'язок, скільки згідно з вантажною митною декларацією UA 403020/2019/002556 відправив товар покупцю - відповідачу у справі.
Як зазначалося вище, сторони погодили, що товар поставляється на умовах FCA.
Згідно з Правилами ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі Інкотермс 2010 термін "Франко перевізник" означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті. При відсутності вказівки покупця про такий пункт, продавець має право визначити такий пункт сам серед низки подібних пунктів, де перевізник приймає товар у своє розпорядження. У тих випадках, коли згідно комерційній практиці для укладання договору перевезення необхідно сприяння продавця (при перевезенні товару повітряним або залізничним транспортом), він може діяти в таких випадках за рахунок і на ризик покупця. Цей термін може бути використаний при здійсненні перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Перевізник означає особу, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським або внутрішнім водним транспортом або в змішаному перевезенні. Якщо покупець уповноважує продавця поставити товар особі, яка не є перевізником, наприклад, експедитору, продавець вважається тим, хто виконав свій обов'язок щодо поставки товару з моменту передачі його на зберігання даній особі.
Як визначили сторони в контракті, датою відвантаження Товару є дата календарного штемпеля залізничної станції відправлення на залізничній накладній - 11.07.2019.
Суд звертає увагу, що обов'язок оплати товару у відповідача за поставлений Товар виник на підставі рахунків фактично відвантаженого Товару.
Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов контракту від 08.07.2019 здійснив поставку товару, вартістю 104 098 доларів США. Докази неприйняття товару чи висловлення претензій щодо його якості та кількості відповідачем не надано.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач у встановленому процесуальним законодавством порядку позовні вимоги в частині стягнення несплачених грошових коштів в розмірі 104 098 доларів США не спростував. Як наслідок, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права, на захист яких подано позов, та з'ясувавши наявність факту його порушення суд ухвалює рішення про захист цього права. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.73,74,76,79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з PARTNER OIL Sp. z o.o (резидент Республіки Польща), вул. Юлиана Смуликовского 4А/16, 00-389 Варшава, Польща, KRS 0000538076 REGON 360556678 NIP 5272727291) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Горинь" (вул. Вишнівецька, 1, с. Борсуки, Лановецький район, Тернопільська область, 47412, код ЄДРПОУ 03782954) заборгованості в сумі 104 098 (сто чотири тисячі дев'яносто вісім) доларів США, 38 488 (тридцять вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 67 коп. в повернення сплаченого судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне рішення складено 01.07.2021
Суддя О.В. Руденко