Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"01" липня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/218/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008)
до відповідача Рівненської обласної організації національної спілки фотохудожників України (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 15, код ЄДРПОУ 22574916)
про визнання укладеним договору
В судовому засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулось в Господарський суд Рівненської області з позовною заявою до Рівненської обласної організації національної спілки фотохудожників України, в якій просить визнати укладеним договір про надання послуги з постачання теплової енергії №1869 в редакції, запропонованій позивачем, яка міститься в додатку №2 до позовної заяви.
Позивач обгрунтовує позов наступним. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетенлоснерго» надає послуги з постачання теплової енергії до приміщення відповідача Рівненської обласної організації національної спілки фотохудожників України, яке знаходиться в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Приміщення розташоване в підвалі 4-поверхового цегляного будинку, що облаштований системою централізованого опалення. Житловий будинок та нежитлове вміщення, що належить відповідачу, мають спільну внутрішньобудинкову систему централізованого опалення. Даний факт засвідчує Актом обстеження системи централізованого опалення та гарячого водопостачання від 23.11.2020 року, яке проведене представниками позивача та представником балансоутримувача даного будинку голови ОСББ ОСОБА_1 .. Актом-приписом №ШЕ-91 від 05.11.2020 року відповідачу було запропоновано терміново укласти договір з ТОВ «Рівнетеплоенерго» на надання послуги з постачання теплової енергії. 24.11.2020 року за №04-05/3180/3183 на адресу відповідача був надісланий супровідний лист про укладення договору про надання послуги з постачання теплової енергії приміщення відповідача за адресою: АДРЕСА_1 з двома примірниками підписаного договору з додатками.
Вказаний проект договору відповідач отримав, однак, не підписав та на адресу позивача не повернув, чим порушив приписи п.3, 4 ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 179 ГПК України.
Ухвалою суду від 29 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідач надав суду відзив в якому проти вимог позивача заперечує посилаючись при цьому на таке.
Рівненська обласна організація Національної спілки фотохудожників України є творчою спілкою та заснована 19.12.2001 Національною спілкою фотохудожників України. Вид діяльності КВЕД 94.12: діяльність професійних громадських організацій. Окрім цього, спілка є неприбутковою організацією, не отримує жодних доходів від здійснення своєї статутної діяльності.
Власником приміщення, площею 217,1 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 , є Рівненська об'єднана територіальна громада в особі Рівненської міської ради.
Рівненська обласна організація національної спілки фотохудожників України (надалі РООНСФХУ) є користувачем захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) - протирадіаційного сховища площею 217,1 м2, яке знаходиться нижче рівня землі по АДРЕСА_1 .
Починаючи з 1993 року дане приміщення використовується для розміщення виставкової фотогалереї не лише для громади Рівного, а й для проведення міжнародних виставок за участі послів інших країн та осіб світового значення. Разом з тим, РООНСФХУ є офіційним представником міжнародних організацій, отримавши при цьому понад півтори тисячі нагород.
Вказане приміщення належить територіальній громаді міста Рівного в особі Рівненської міської ради та перебуває на балансі в Управлінні комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.08.2019 у справі №918/352/19, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №918/352/19 та постановою Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №918/352/19, відмовдено в задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" до Рівненської обласної організації національної спілки фотохудожників України про усунення перешкод у користуванні приміщення шляхом його звільнення. Зустрічний позов Рівненської обласної організації національної спілки фотохудожників України до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" про усунення перешкод в користуванні приміщенням задоволено повністю. Усунено Рівненській обласній організації національної спілки фотохудожників України перешкоди у користуванні приміщенням площею 217,1 кв.м. по АДРЕСА_1 , шляхом надання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Соборна-15" вільного та постійного доступу до вказаного нежитлового приміщення з передачею ключів від вхідних дверей в під'їзд до приміщення та ключів від замка воріт у арці в подвір'я приміщення.
Разом з тим, всупереч наведеному, після набрання рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.08.2019 у справі №918/352/19 законної сили, доступу до приміщення площею 217,1 кв.м. по АДРЕСА_1 у Спілки немає. Використовувати вказане приміщення за його цільовим призначенням Спілка до сьогодні не має можливості.
Відповідач зазначає, що на підтвердження вказаних обставин позивач надав суду копію акту-припису №ШЕ-91 від 05.11.2020 та договору про надання послуг з постачання теплової енергії №1869. Разом з тим вказує, що зазначений проект договору на адресу спілки не надходив, жодної пропозиції від позивача з проханням укласти вказаний договір до отримання позовної заяви у даній справі від ТзОВ «Рівнетеплоенерго» не надходило.
З огляду на вказане вище відповідач зазначає, що споживачем послуг з теплопостачання не є, оскільки теплову енергію не використовує через відсутність доступу до відповідного приміщення.
Ухвалою суду від 25 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Розгляд справи по суті неодноразово відкладався.
23 червня 2021 року відповідач надав суду додаткові докази, а саме Угоду від 17 червня 2021 року про припинення договору оренди захисних споруд від 16.11.2018 №1980 (із змінами, внесеними додатковим договором від 11.03.2019) та Акт №724 від 17 червня 2021 року прийому-передачі нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 .
У судове засідання 23 червня 2021 року представники сторін не з'явилися натомість подали клопотання про розгляд справи без їх участі.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
Статтею 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності регулюються Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" (далі по тексту Закон) визначено, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
За приписами статті 24 Закону основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Відповідно ж до статті 25 Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право, зокрема, укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Тобто з огляду на вищевказані норми Закону укладення договору на постачання теплової енергій є обов'язковим саме для споживача який використовує теплову енергію.
Позивач, як на підставу обов'язкового укладення договору на постачання теплової енергій з Рівненською обласною організацією національної спілки фотохудожників України, посилається на те, що остання є користувачем нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 на підставі Договору оренди захисних споруд №1980 від 06.11.2018 року, укладеним з Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Однак судом встановлено, що між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, як Орендодавцем та Рівненською обласною організацією національної спілки фотохудожників України, як Орендарем, 17 червня 2021 року укладено Угоду про припинення договору оренди захисних споруд від 16.11.2018 №1980 (із змінами, внесеними додатковим договором від 11.03.2019) та Акт №724 від 17 червня 2021 року прийому-передачі нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаних правочинів Договір оренди захисних споруд від 16.11.2018 №1980 достроково припинено з 16 червня 2021 року.
Отже на момент ухвалення рішення Рівненська обласна організація національної спілки фотохудожників України не є користувачем нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , і, відповідно, не може бути споживачем теплової енергії Позивача.
За приписами пункту 1 статті 638 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином запропонована Позивачем редакція договору на постачання теплової енергій з Рівненською обласною організацією національної спілки фотохудожників України не може бути підставою для встановлення цивільних прав та обов'язків між позивачем та відповідачем щодо постачання та отримання теплової енергії, так як відповідач не є її споживачем.
Посилання Позивача на те, що він надавав послуги Відповідачу з постачання теплової енергії, а Відповідач її споживав до направлення останньому проекту договору про надання послуг з теплопостачання теплової енергії №1869, який Позивач просить визнати укладеним, та не може бути підставою для визнання такого такого договору укладеним з огляду на наступне.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Тобто з огляду на вищенаведені норми, господарський договір, який, зокрема, визнано судом укладеним, вважається укладеним з дня набрання чинності рішенням суду, і, відповідно, діє на майбутнє.
Однак, як встановлено судом, на момент ухвалення рішення, відповідач не є користувачем нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , і, відповідно, не може бути споживачем теплової енергії Позивача, а відтак у останнього відсутній обов'язок по укладенню відповідного договору на майбутнє.
Крім того необгрунтованим є зазначення Позивачем у проекті договору про надання послуг з теплопостачання теплової енергії №1869, який Позивач просить визнати укладеним, норми про те, що даний договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами, поширює свою дію на правовідносини, що виникають з 15 жовтня 2020 року, відповідно ч.3 ст.631 ЦКУ (пункт 9.1. Договору).
Як уже зазначалося вище господарський договір, який, зокрема, визнано судом укладеним, вважається укладеним з дня набрання чинності рішенням суду, і, відповідно, діє на майбутнє, а не з дня його підписання сторонами.
За приписами ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України тільки сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Суд же позбавлений можливості надати зворотньої дії, як рішенню суду так і договору, який визнається укладеним у судовому порядку.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Позивача.
Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" у задоволенні позову.
2. Судові витрати покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.