36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.06.2021 Справа № 917/768/21
м. Полтава
Суддя Паламарчук В.В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", 39600, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2
до Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №32 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, 39600, м. Кременчук, вул. Шевченка, буд. 66/2
про стягнення 260895,32 грн.
19.05.2021р. до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" до Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №32 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення 260895,32 грн. з яких: 235933,30 грн. - вартість спожитої теплової енергії, 20041,56 грн. - інфляційні нарахування, 4920,46 грн. - 3% річних.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Паламарчука В.В.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в період з жовтня 2020 по грудень 2020 року несвоєчасно здійснював оплату спожитої теплової енергії на умовах договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1708 від 01.01.2010р.
Ухвалою від 24.05.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень до 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
У відзиві на позовну заяву (вхід. № 6119 від 04.06.2021р.) відповідач посилається на те, що є неприбутковою, бюджетною установою, джерелами фінансування якої є кошти міського бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування, своєчасність виконання договірних зобов'язань безпосередньо залежить від надходжень бюджетних коштів з міського бюджету, проти задоволення позову заперечує, обґрунтовуючи тим, що заборгованість виникла не з вини відповідача, а внаслідок неузгодженості в сфері виділення бюджетних коштів.
У відповіді на відзив № 38/772 від 07.06.2021р. (вхід. № 6281 від 09.06.2021р.) позивач не погодився із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, зазначив, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов'язань з оплати теплової енергії та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач правом подання заперечень, в порядку ст. 167 ГПК України, не скористався.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 568 від 19.04.2019 року ТОВ Кременчуцька ТЕЦ з 25.04.2019 року визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» (а.с. 14).
До 25.04.2019 p., Виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука було AT «Полтаваобленерго». Договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам були укладені з AT «Полтаваобленерго», зокрема, Договір № 1708 від 01.01.2010 (а.с. 6-7).
Враховуючи зміну виконавця послуг, між Виконавцем - АТ «Полтаваобленерго», Споживачем Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) № 36 Кременчуцької міської ради Полтавської області та Новим виконавцем - ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» (далі - Постачальник) 12.06.2019 було укладено Угоду № 1 про зміну сторони у зобов'язанні (далі - Угода, а.с. 12).
Згідно п. 1 Угоди, сторони домовилися, що Виконавець передає, а Новий виконавець приймає на себе всі права та обов'язки Виконавця, згідно Договору № 1708 від 01.01.2010 та з 25.04.2019 стає стороною Договору.
Пунктом 3 Угоди передбачено, що Споживач не заперечує проти заміни Виконавця на Нового виконавця в Договорі і, підписуючи зі своєї сторони цю Угоду, дає згоду на зміну сторони в порядку та на умовах, визначених цією Угодою.
Згідно п. 5 Угоди, Споживач за отримані з 25.04.2019 послуги по Договору проводить розрахунки з Новим виконавцем на рахунок, зазначений у даній Угоді. У зв'язку з початком надання послуг з 25.04.2019, першим розрахунковим періодом є період з 25.04.2019 по 31.05.2019. Споживач сплачує на користь Нового виконавця вартість отриманих послуг за період з 25.04.2019 по 31.05.2019. В подальшому розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 7 Угоди, заміна Сторони у зобов'язанні за цією Угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору, окрім тих, що передбачені цією Угодою. Ця Угода вважається укладеною з моменту підписання Сторонами, починає діяти з 25.04.2019 і діє протягом дії Договору (п. 8 Угоди).
Згідно п. 1.1 Договору № 1708 від 01.01.2010 (далі Договір), Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.
Дошкільний навчальний заклад освіти (ясла-садок) № 32 Кременчуцької міської ради Полтавської області перейменований в Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 32 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відповідно до п. 1.1 Статуту, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 22.12.2020 р.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005 року та діючого законодавства України.
Додатком № 2 до Договору (а.с. 9), встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної Споживачу за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання Договору, а Додатком № 3 до Договору (а.с. 10) встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 Правил користування тепловою енергією (далі Правила) затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року, п. 2.2.2 Договору та Додатку № 4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію до Договору (а.с. -11).
Згідно з п. 23 Правил, розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору, на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Згідно з п. 2 Додатку № 4 до Договору - Споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає покази станом на 25 число календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії. Наявність приладу обліку на об'єкті Споживача вказано в Додатку № 1 до Договору.
Згідно пункту 1 Додатку № 4 до Договору (а.с. 11), розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми заборгованості на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до Договору, Споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає покази станом на 25 число календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії. Наявність приладу обліку на об'єкті Споживача вказано в Додатку № 1 до Договору.
За п. 5 Додатку № 4 до Договору, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується «Актом про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії» (Додаток № 4-2), який оформлюється Теплопостачальною організацією на підставі «Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку» (Додаток № 4-1) та підтверджується Споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого «Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії» або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Теплопостачальної організації.
На виконання умов Договору, позивач з січня 2020 р. по грудень 2020 поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 550049,12 грн., що підтверджується копіями актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії (а.с. 49-52).
Також на підтвердження обсягів споживання відповідачем теплової енергії позивачем надано копії відомостей про фактичні покази засобів теплової енергії (а.с. 53-58).
В дотримання умов Договору позивачем було надіслано відповідачеві вищезазначені акти та відповідні рахунки на оплату отриманої ним теплової енергії (а.с. 29-37). Матеріалами справи підтверджується вручення зазначених рахунків та актів відповідачу (а. с. 38-46).
В порушення умов Договору відповідач, систематично порушував терміни оплати за теплову енергію, встановлені Договором, що підтверджується виставленими рахунками та документами про їх отримання.
На підтвердження оплати в сумі 170868,63 грн. за отриману теплову енергію у спірному періоді позивач надав виписки банку на вказану суму (а.с. 62-63).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 року у справі №917/1663/20 було, зокрема, стягнуто залишок вартості теплової енергії, спожитої в період з січня 2020 року по березень 2020 року станом на 17.09.2020 року у розмірі 143 247 грн. 19 коп., інфляційні нарахування у розмірі 1 179 грн. 96 коп. за прострочення оплати у грудні 2019 року, січні 2020 року та лютому 2020 року, здійснені станом на 17.09.2020 року за загальний період з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 3 714 грн. 78 коп., нарахованих за загальний період з 01.11.2019 року по 17.09.2020 року (рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 року у справі № 917/1663/20, роздруковане з Єдиного державного реєстру судових рішень, та копії розрахунків суми заборгованості за спожиту теплову енергію, детального розрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію, інфляційних нарахувань та 3% річних від простроченої суми боргу додаються).
Станом на 26.04.2021 року борг за теплову енергію спожиту в період з січня 2020 року по березень 2020 року, стягнутий згідно рішення господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 року у справі № 917/1663/20 не сплачено та становить 143 247 грн. 19 коп.
Таким чином, станом на 26.04.2021 року загальна сума заборгованості за спожиту теплову енергію, яка виникла після винесення рішення суду у вищевказаній справі та розмір нарахувань 3% річних та інфляційного збільшення становлять:
1. Сума заборгованості за спожиту та не оплачену теплову енергію за період жовтень 2020 року - грудень 2020 року становить - 235 933 грн. 30 коп. (розрахунок додається, а.с. - 24).
2. Розмір 3% річних за прострочення оплати у січні 2020 року, лютому 2020 року, березні 2020 року, жовтні 2020 року, листопаді 2020 року та грудні 2020 року становить - 4 920 грн. 46 коп. (розрахунок додається, а.с. -27 ).
3. Розмір інфляційних нарахувань за прострочення оплати у січні 2020 року, лютому 2020 року, березні 2020 року, жовтні 2020 року, листопаді 2020 року та грудні 2020 року становить 20 041 грн. 56 коп. (розрахунок додається, а.с. - 25-26).
Під час розгляду спору по суті судом приймається до уваги наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України (далі ГК України) унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
За приписами ст. 1 Закону України № 2633-ІV від 02.06.2005 р. "Про теплопостачання" (із змінами та доповненнями, далі Закон України "Про теплопостачання"), тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором, надав відповідачу послуги з енергопостачання в період з січня 2020 по грудень 2020 на загальну суму 550049,12 грн. (копії актів та рахунків залучені до матеріалів справи, а.с. 29-37, 47-52).
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України оплату отриманих послуг здійснив частково в сумі 170868,63 грн. (копії банківських виписок залучені до матеріалів справи, а.с. 62-63), що підтвердив і відповідач у відзиві на позов. Також, рішенням господарського суду Полтавської області від 17.12.2020 року у справі № 917/1663/20 було, зокрема, стягнуто вартість теплової енергії, спожитої в період з січня 2020 року по березень 2020 року станом на 17.09.2020 року у розмірі 143 247,19 грн., яка не сплачена відповідачем
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 235933,30 грн. вартості теплової енергії, спожитої в період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовуються, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові КГС у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, за якою якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач заявив до стягнення 4 920 грн. 46 коп/ - 3% річних за прострочення оплати у січні 2020 року, лютому 2020 року, березні 2020 року, жовтні 2020 року, листопаді 2020 року та грудні 2020 року (розрахунок додається, а.с. -27 ), 20 041 грн. 56 коп/ - інфляційних нарахувань за прострочення оплати у січні 2020 року, лютому 2020 року, березні 2020 року, жовтні 2020 року, листопаді 2020 року та грудні 2020 року становить (розрахунок додається, а.с. - 25-26).
Здійснивши перерахунок річних та інфляційних суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Перевірка правильності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
За наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 235933,30 грн. - основного боргу, 4920,46 грн. - 3% річних, 20041,56 грн. - інфляційних втрат.
Враховуючи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, витрати зі сплати судового збору в сумі 3913,43 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №32 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39600, м. Кременчук, вул. Шевченка, буд. 66/2, код ЄДРПОУ 25166658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42225136) 235933,30 грн. - основного боргу, 4920,46 грн. - 3% річних, 20041,56 грн. - інфляційних втрат, 3913,43 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
4. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Паламарчук