"18" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/334/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 40, кв. 5, код ЄДРПОУ 26471671)
про визнання недійсним рішення Спостережної Ради КС «ПФС» у формі протоколу № 1 від 30.02.2013
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1 (особисто); Широкобород С.М. (ордер від 10.02.2021 серія ОД № 419988);
Від відповідача - Волканов Є.В. (ордер від 07.04.2021 серія ОД № 644478); Гаєв О.О. (в порядку самопредставництва юридичної особи).
Суть спору:
ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» (далі - Відповідач, КС «ПФС») про визнання недійсним рішення Спостережної Ради Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» (Ідентифікаційний код юридичної особи 26471671) у формі протоколу № 1 від 30.03.2012 щодо виключення ОСОБА_1 із членів кредитної спілки.
Ухвалою суду від 16.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху, постановлено усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме надати документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням вимог частини першої статті 172 Господарського процесуального кодексу України в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На адресу суду 01.03.2021 надійшло клопотання позивача разом із описом вкладення у цінний лист від 01.03.2021 (вх. № 5736/21 від 01.03.2021).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.04.2021.
Протокольною ухвалою від 07.04.2021 відкладено підготовче засідання на 05.05.2021.
Протокольною ухвалою від 05.05.2021 відкладено підготовче засідання на 21.05.2021.
05.05.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову від 30.04.2021 (вх. № 12252/21 від 05.05.2021) в якій просить суд змінити предмет позову: визнати недійсним рішення Спостережної Ради Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» у формі протоколу № 1 від 30.02.2013 про виключення ОСОБА_1 із членів Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка».
Протокольною ухвалою від 21.05.2021 задоволено заяву позивача про заміну предмету позову.
Ухвалю суду від 21.05.2021 відмовлено у задоволенні заяви Відповідача про закриття провадження у справі від 07.04.2021 (вх. № 9601/21 від 07.04.2021).
Протокольною ухвалою від 21.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.06.2021.
Протокольною ухвалою від 04.06.2021 оголошено перерву до 18.06.2021.
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд задовольнити їх.
Позовні вимоги з посиланням на частину третю статті 10 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III, підпункт 10 пункту 8.3, пункт 17.3 Статуту Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка», затвердженого протоколом загальних зборів від 29.03.2008 № 12, зареєстрованого 25.04.2008 № 15561050007001921 (далі - Статут КС «ПФС»), обґрунтовані тим, що оспорюване рішення прийняте з порушенням компетенції спостережної ради кредитної спілки, без повідомлення та без участі ОСОБА_1 .
При цьому, Позивач зазначає, що питання про виключення члена кредитної спілки у разі порушення ним статуту відноситься до компетенції Загальних зборів членів кредитної спілки. А до компетенції спостережної ради відповідно до пункту 17.4 Статуту Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» відноситься лише розгляд заяв про добровільний вихід з кредитної спілки.
Окрім того, Позивач звертає увагу на те, що відповідно пункту 17.3 Статуту Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка», рішення про виключення члена в разі порушення ним Статуту приймається загальними зборами кредитної спілки. У разі присутності на загальних зборах особисто, перед голосуванням з цього питання такому члену кредитної спілки обов'язково надається можливість висловитись. ОСОБА_1 наголошує на тому, що була позбавлена цієї можливості, оскільки не була повідомлена про розгляд цього питання.
Позивач зазначає, що є вкладником Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка». Вказує на те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2014 було затверджено реєстр кредиторів у справі № 2/41-10-1813 про банкрутство спілки, до якого було включено ОСОБА_1 з вимогами до скаржника на суму 172 675,41 грн. При цьому, нею також подано позов про визнання недійсним рішення Спостережної ради КС «ПФС» у формі протоколу від 30.11.2016 № 7 щодо залишення без задоволення кредиторських вимог ОСОБА_1 у розмірі 172 675,41 грн., за яким Господарським судом Одеської області 21.01.2021 відкрито провадження у справі № 916/158/21. А відтак, на думку Позивача, її виключення із членів кредитної спілки може ускладнити оскарження рішення Спостережної ради КС «ПФС» у формі протоколу від 30.11.2016 № 7 та захист у судовому порядку її порушеного права щодо повернення депозитних внесків, які є її приватною власністю.
Крім того, Позивач вказує на недостовірність протоколу №1 щодо проведення засідання Спостережної Ради КС «ПФС» саме 30.03.2012. При цьому, зазначає про наявність іншого за змістом протоколу засідання Спостережної Ради з цією ж датою та номером. Також, звертає увагу на те, що у протоколі від 30.03.2012 № 1 зазначено про запрошення та присутність арбітражного керуючого, розпорядника майна КС «ПФС» Калашникової Ю.В., у той час, коли ця особа стала розпорядником майна КС «ПФС» лише з 15.11.2012.
Позивач, із посиланням на частину першу статті 256, частину першу статті 257 Цивільного кодексу України, зазначає, що нею не пропущена позовна давність, оскільки на засідання Спостережної ради кредитної спілки 30.03.2012 вона не викликалась та не була на ньому присутня, а про оспорюване рішення дізналася лише 03.09.2020 від адвоката Гержової Г.Г., яка згідно із дорученням Одеського місцевого ЦБВПД представляла її інтереси у кримінальному провадженні як потерпілої, і якою було отримано лист від адвоката Волканова Є.В., який діє в інтересах кредитної спілки. До якого було долучено копію протоколу засідання Спостережної ради КС «ПФС» від 30.03.2012 № 1.
У Відповіді на відзив від 30.04.2021 (вхід. від 05.05.2021 № 1225/21) Позивач звертає увагу на те, що Відповідач вперше саме у відзиві зазначає про неправильну дату протоколу № 1 засідання спостережної ради про її виключення та виправлення цієї помилки протоколом засідання спостережної ради від 15.03.2014 № 1 т/п. Проте, Позивач повністю погоджується з виправленою датою протоколу № 1 засідання Спостережної ради КС «ПФС» від 2013 року та вважає цей документ абсолютно новим, з яким до 19.04.2021 вона не була ознайомлена.
Позивач наголошує, що в оспорюваному рішенні підставою для її виключення (проти її волі) зазначено порушення статуту кредитної спілки, однак, при цьому, не наведено жодних пунктів статуту, які нею порушені.
Крім того, Позивач зазначає про відсутність жодних доказів на підтвердження обставин наведених в оспорюваному рішенні у формі протоколу № 1 від 30.02.2013, а саме, щодо постійного розголошення конфіденційної інформації кредитної спілки, навмисного затягування розгляду кримінальної справи, перешкоджання затвердженню судом реєстру кредиторів по справі про банкрутство, розповсюдженням недостовірної інформації.
ОСОБА_1 вказує на невірне тлумачення Відповідачем підпунктів 10, 20 пункту 9.2 Статуту КС «ПФС» і, із посиланням на частину третю статті 10 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III, положення підпункту 10 пункту 8.3, пункт 17.3 Статуту КС «ПФС», наголошує на тому, що виключення члена кредитної спілки у разі порушення ним статуту відноситься до компетенції Загальних зборів членів кредитної спілки.
Позивач зазначає, що дійсно 21.11.2017 вона разом зі своїм представником від Центру безоплатної правової допомоги знайомилася з матеріалами справи № 522/4956/17, внаслідок чого можна припустити, що вона звернула увагу й на протокол засідання Спостережної ради від 30.03.2012 про її виключення з членів кредитної спілки. Однак, протягом наступного 2018 року ОСОБА_1 тяжко хворіла та проходила з 25.03.2018 курси лікування в поліклініці № 6 м. Одеси, що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 01.03.2021. А також перебувала на стаціонарному лікуванні у вересні 2018 року в лікарні № 11 м. Одеси, що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 04.10.2018 № 12247/1794.
З огляду на наведене, ОСОБА_1 у Відповіді на відзив від 30.04.2021 (вхід. від 05.05.2021 № 1225/21) просить поновити їй строк на звернення із позовною заявою.
Представники Відповідача, у судовому засіданні заперечував проти позову, просили відмовити у його задоволенні повністю. У Відзиві від 12.04.2021 (вхід. від 13.04.2021 № 10253/21) та у Заяві про застосування позовної давності від 07.04.2021 (вхід. від 07.04.2021 № 9600/21) Відповідачем заявлено про застосування позовної давності відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України.
При цьому, Відповідач зазначає, що під час розгляду Приморським судом м. Одеси справи № 522/4956/17 за позовом ОСОБА_1 до КС «ПФС» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, кредитною спілкою до матеріалів цієї справи разом із заявою про долучення письмових доказів було додано протокол засідання Спостережної ради від 30.03.2012 про її виключення з членів спілки. ОСОБА_1 разом із своїми представниками знайомилась із матеріалами справи № 522/4956/17 згідно із поданими заявами: 23.10.2017 (вх. № суду 110059/17 від 23.10.2017), та 20.11.2017. А відтак, за твердженням Відповідача, ОСОБА_1 була обізнана про наявність протоколу від 30.03.2012 № 1, і звернулась до суду після спливу позовної давності.
Також, Відповідач вважає, що цей спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.
Відповідач у Відзиві від 12.04.2021 (вхід. від 13.04.2021 № 10253/21) повідомив про те, що дійсно в даті протоколу № 1 засіданні спостережної ради не вірно вказано рік та замість 2013 помилково зазначено 2012. Вказана помилка була виявлена в ході моніторингу рішень спостережної ради і виправлена протоколом № 1 т/п засідання спостережної ради від 15.03.2014, у якому вирішено визнати невірно зазначену дату у протоколі № 1 засідання спостережної ради КС «ПФС» як 30.03.2012 - опискою та вважати вірною дату протоколу № 1 засідання спостережної ради КС «ПФС» про виключення ОСОБА_1 з членів КС «ПФС», саме з 30.03.2013.
Відповідач зазначає, що протокол засідання спостережної ради КС «ПФС» від 30.03.2012 № 1 (правильна дата - 30.03.2013) окрім посилання на порушення ОСОБА_1 Статуту КС «ПФС» мотивований її непристойною поведінкою і постійним розголошенням конфіденційної інформації кредитної спілки, навмисним затягуванням розгляду кримінальної справи, перешкоджанням затвердженню судом реєстру кредиторів по справі про банкрутство, розповсюдженням недостовірної інформації про нелегітимний та незаконний склад керівництва спілки, що підриває авторитет органів КС «ПФС».
КС «ПФС», заперечуючи проти доводу Позивача про те, що її виключення із членів кредитної спілки може ускладнити оскарження рішення Спостережної ради КС «ПФС» у формі протоколу від 30.11.2016 № 7 у справі № 916/158/21, наголошує, що вказана справа та справа № 916/334/21 не пов'язані між собою, оскільки стосуються різних предметів та обставин спору, а втрата членства не позбавляє Позивача права на отримання грошей.
Заперечуючи проти доводу Позивача про прийняття оспорюваного рішення з порушенням компетенції спостережної ради кредитної спілки, Відповідач стверджує, що відповідно до підпунктів 10, 20 пункту 9.2 Статуту КС «ПФС» припинення членства у кредитній спілці належить до компетенції спостережної ради.
Також, Відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято у цілковитій відповідності до пунктів 9.5, 9.6 Статуту КС «ПФС», а ОСОБА_1 не мала бути запрошена на засідання.
Відповідач окремо звертає увагу на те, що ОСОБА_1 взагалі не могла бути прийнята до складу членів КС «ПФС», адже у відповідності до пунктів 6.1, 13.1 Статуту КС «ПФС» членами спілки можуть бути громадяни, які проживають у м. Одесі та Одеській області, а Позивач зареєстрована та проживає з 30.01.1996 за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто, за твердженням Відповідача, прийняття ОСОБА_1 у члени кредитної спілки було здійснено з порушенням вимог статуту.
У Запереченнях від 17.05.2021 (вхід. від 19.05.2021 № 13611/21) Відповідач додатково зазначає, що з наданих Позивачем виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в стаціонарі з 25.09.2018 та 04.10.2018 була виписана з рекомендаціями: «нагляд у травматолога, обмеження фізичних навантажень на протязі 14 днів після операції». Тобто, на думку Відповідача, ці документи не є належними та допустимими доказами наявності у ОСОБА_1 тяжкої хвороби на протязі 2017 - 2020 років, яка б свідчила про поважність причин пропуску строку на звернення із позовною заявою до суду.
Крім того, Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 у період з 21.11.2017 по 22.11.2020 мала змогу звернутись із відповідною позовною заявою, адже у цей період вона була учасником численних судових процесів, і при цьому завжди отримувала належну правову допомогу.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши Позивача, її представника та представників Відповідача, суд
Відповідно до Протоколу Засідання Спостережної ради кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» № 1 від 30.03.2013, з урахуванням виправлення описки щодо дати протоколом № 1 т/п засідання спостережної ради від 15.03.2014, прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 із членів КС «ПФС». /а.с. 78, 92/.
Протокол від 30.03.2013 № 1 не містить мотивів (підстав) прийнятого рішення, замість цього лише відтворені виступи членів спостережної ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зокрема, ОСОБА_2 повідомила про конфліктну ситуацію, яка виникла в неї з ОСОБА_1 після чергового засідання по справі про банкрутство КС «ПФС» у Господарському суді Одеської області. А ОСОБА_3 розповів, що ОСОБА_1 постійно розголошує конфіденційну інформацію кредитної спілки, навмисно затягує розгляд кримінальної справи (внаслідок чого спілка не може пред'явити обвинуваченим свої фінансові вимоги), перешкоджає затвердженню судом реєстру кредиторів по справі про банкрутство спілки, розповсюджує недостовірну інформацію про нелегітимний та незаконний склад керівництва спілки, що підриває авторитет органів КС «ПФС», порушує Статут КС «ПФС».
Згідно із частиною першою статті 1, частиною першою статті 3 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III, кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також може мати печатки та бланки, власну символіку.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III, діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах, зокрема: добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки; гласності. Ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з членів кредитної спілки дозволяється лише у випадках, визначених статутом спілки.
Частинами першою, другою статті 7 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III, передбачено, що кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України. У статуті кредитної спілки обов'язково зазначаються, зокрема: порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження; права та обов'язки членів кредитної спілки; умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок припинення членства.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною третьою статті 10 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III передбачено, що прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки.
Згідно із частинами першою, другою статті 11 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III члени кредитної спілки мають право, зокрема: брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління; вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки; вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки. Члени кредитної спілки мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки. Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки.
Пунктом 15.1 Статуту КС «ПФС» визначено, що члени кредитної спілки мають право: 1) брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління; 2) брати участь у загальних зборах особисто або через представника, а також голосу на загальних зборах (у разі особистої присутності на загальних зборах); 3) отримувати інформацію про загальні збори, що скликаються, вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів, висувати кандидатів до складу органів управління кредитної спілки, а також вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки; 4) одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до цього Статуту; 5) ознайомлюватися з документами пов'язаними з порядком денним загальних зборів, одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки; 6) одержувати дохід на свій майновий внесок, якщо інше не передбачено рішенням загальних зборів кредитної спілки; 7) вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому Законом України «Про кредитні спілки» та цим Статутом.
Статтею 12 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III встановлено, що члени кредитної спілки зобов'язані: додержуватися статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління; брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки; не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки. Члени кредитної спілки виконують також інші обов'язки, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки.
Пунктом 16.1 Статуту КС «ПФС» передбачено, що члени кредитної спілки зобов'язані: 1) додержуватися цього Статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління; 2) брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема, сплачувати у грошовій формі вступні та обов'язкові пайові внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені рішенням загальних зборів кредитної спілки; 3) не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки.
Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки. До виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить: затвердження статуту кредитної спілки, внесення до нього змін і доповнень; обрання та відкликання членів спостережної ради та ревізійної комісії; затвердження річних результатів діяльності кредитної спілки, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету і висновків ревізійної комісії. Річний звіт про результати діяльності кредитної спілки затверджується загальними зборами лише за наявності висновку ревізійної комісії; прийняття рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків; прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки; затвердження положень про спостережну раду, ревізійну комісію, кредитний комітет та правління; прийняття рішення про припинення діяльності кредитної спілки. Статутом кредитної спілки може бути визначено інші питання, що належать до виключної компетенції загальних зборів.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III передбачено, що спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної цим Законом та статутом кредитної спілки, контролює і регулює діяльність правління та кредитного комітету.
Згідно із частиною другою статті 15 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III, до компетенції спостережної ради кредитної спілки належить: затвердження положень про порядок надання послуг, передбачених цим Законом та статутом кредитної спілки, членам кредитної спілки; встановлення видів кредитів, що надаються кредитною спілкою; вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці; затвердження у випадках, передбачених статутом кредитної спілки, рішень кредитного комітету про надання кредиту; визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів; затвердження кошторису та штатного розпису кредитної спілки; затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки; призначення голови та членів правління, а також членів кредитного комітету; визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та статутом спілки; прийняття рішення про вступ кредитної спілки до асоціації кредитних спілок та/або об'єднаної кредитної спілки і вихід з таких асоціацій та/або об'єднаної кредитної спілки, якщо ці питання статутом кредитної спілки не віднесені до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки. Спостережна рада вирішує й інші питання діяльності кредитної спілки, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки.
Суд не приймає довід Відповідача про те, що прийняття оспорюваного рішення про припинення членства Позивача відповідно до підпунктів 10, 20 пункту 9.2 Статуту КС «ПФС» належить до компетенції спостережної ради, з огляду на наступне
Відповідно до підпунктів 10, 20 пункту 9.2 Статуту КС «ПФС» до компетенції спостережної ради кредитної спілки належить: вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці; вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці (крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключення члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним цього Статуту).
Пунктом 17.1 Статуту КС «ПФС» визначено, що припинення членства в кредитній спілці може відбуватись у випадках: 1) смерті особи - члена спілки; 2) виключення члена кредитної спілки у разі порушення ним цього Статуту; 3) добровільного виходу з членів спілки.
При цьому, згідно із підпунктом 10 пункту 8.3 Статуту КС «ПФС» до компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить виключення члена кредитної спілки у разі порушення ним статуту.
У пункті 17.3 Статуту КС «ПФС» встановлено, що рішення про виключення члена в разі порушення ним Статуту приймається загальними зборами кредитної спілки. У разі присутності на загальних зборах особисто, перед голосуванням з цього питання члену кредитної спілки обов'язково надається можливість висловитись.
Отже системний аналіз змісту підпункту 10 пункту 8.3, підпунктів 10, 20 пункту 9.2, пунктів 17.1, 17.3 Статуту КС «ПФС» дозволяє дійти висновку про те, що виключення члена кредитної спілки у разі порушення ним цього Статуту відноситься до компетенції загальних зборів членів кредитної спілки, що повністю відповідає нормі частини третьої статті 10 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III.
А відтак, рішення у формі протоколу № 1 від 30.02.2013 про виключення ОСОБА_1 із членів Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» прийнято Спостережною Радою КС «ПФС» за відсутності відповідної компетенції.
Окрім того, відсутні й підстави для прийняття рішення про виключення ОСОБА_1 із членів Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка», адже само рішення не містить відповідної мотивації із зазначенням конкретних обставин, з якими Закон та/або Статут пов'язують настання правових наслідків, як виключення із членів юридичної особи, тобто позбавлення корпоративних прав. Не є такими підставами виступи членів спостережної ради з неконкретизованими та необґрунтованими звинуваченнями у постійному розголошення конфіденційної інформації кредитної спілки (за відсутності посилання на конкретні випадки), навмисного затягування розгляду кримінальної справи, перешкоджання затвердженню судом реєстру кредиторів по справі про банкрутство, розповсюдженням недостовірної інформації.
Суд не приймає довід Відповідача про те, що ОСОБА_1 взагалі не могла бути прийнята до складу членів КС «ПФС», через те, що у відповідності до пунктів 6.1, 13.1 Статуту КС «ПФС» членами спілки можуть бути громадяни, які проживають у м. Одесі та Одеській області, а Позивач зареєстрована та проживає з 30.01.1996 за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки, обставина правомірності прийняття ОСОБА_1 у члени кредитної спілки не входить до предмету доказування у цій справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про порушення прав Позивача прийняттям рішення Спостережної Ради Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» у формі протоколу № 1 від 30.02.2013 про виключення ОСОБА_1 із членів Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка».
Щодо доводу Відповідача про те, що цей спір не відноситься до юрисдикції господарських судів, слід зазначити наступне.
Як вже вказувалось судом в ухвалі від 21.05.2021 у цій справі, № 916/334/21, якою було відмовлено у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі від 07.04.2021 (вх. № 9601/21 від 07.04.2021) згідно із пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 826/16227/16, згідно із яким рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство. До корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін спори про визнання недійсними рішень органів управління юридичної особи за позовом особи, яка не є учасником (акціонером, членом, засновником), у тому числі таким, що вибув, у разі оспорювання рішень органів управління юридичної особи, прийнятих після його вибуття.
Предметом позову у цій справі є визнання недійсним рішення Спостережної Ради КС «ПФС» у формі протоколу № 1 від 30.02.2013.
Отже в даному випадку позивачем оспорюється рішення щодо виключення її із членів кредитної спілки, тобто до її вибуття. Оскаржуване у даній справі рішення Спостережної Ради від 30.02.2013 стосується припинення корпоративних прав ОСОБА_1 , а відтак, цей спір має ознаки господарського (корпоративного).
Відповідно до частини першої статті 256, частини першої статті 257, частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно із частинами третьою, четвертою, п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Як вже зазначалось, Позивач У Відповіді на відзив від 30.04.2021 (вхід. від 05.05.2021 № 1225/21) визнає, що дійсно 21.11.2017 вона разом зі своїм представником від Центру безоплатної правової допомоги знайомилася з матеріалами справи № 522/4956/17, внаслідок чого можна припустити, що вона звернула увагу й на протокол засідання Спостережної ради від 30.03.2012 про її виключення з членів кредитної спілки.
Тобто, з огляду на норм частини першої статті 261 Цивільного кодексу України, саме з 21.11.2017 для Позивача почався перебіг трирічної позовної давності, який, з урахуванням норм частини першої статті 254 цього Кодексу сплив 21.11.2020.
До Господарського суду Одеської області ОСОБА_1 звернулась 11.02.2021, що піддержується штампом реєстрації вхідної кореспонденції.
Отже, Позивач звернулася до суду з вимогою про захист свого права поза межами трирічного строку, встановленого частиною першою статті 257 Цивільного кодексу України.
З наданої Позивачем Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 04.10.2018 № 12247/1794 вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в стаціонарі з 25.09.2018 та 04.10.2018 була виписана з рекомендаціями: «нагляд у травматолога, обмеження фізичних навантажень протягом 14 днів після операції». Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 01.03.2021 свідчить лише про амбулаторне лікування ОСОБА_1 в поліклініці з 2018 року та не містить відомостей про ускладнення, які б заважали їй звернутися до суду із відповідним позовом. Тобто, ці документи не є доказами наявності у ОСОБА_1 тяжкої хвороби протягом 2017 - 2020 років, яка б свідчила про поважність причин пропуску строку на звернення із позовною заявою до суду.
Окрім того, суд враховує, що, як повідомила сама ОСОБА_1 станом на 21.11.2017, дату коли вона могла дізнатися про оспорюване рішення під час ознайомлення з матеріалами справи № 522/4956/17, в неї був представник від Центру безоплатної правової допомоги. А відтак, вона не була позбавлення можливості подати відповідний позов й через представника.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для визнання поважними причини пропуску позовної давності та захисту порушеного права ОСОБА_1 відповідно до частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України.
А відтак, оскільки Відповідачем подано Заяву про застосування позовної давності від 07.04.2021 (вхід. від 07.04.2021 № 9600/21) сплив позовної давності є підставою для відмови у позові на підставі частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А відтак, сума судового збору покладається на Позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.
Представником Відповідача у судовому засіданні зроблено усну заяву про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат на правову допомогу та вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Керуючись частиною першою статті 1, частиною першою статті 3, частинами першою, другою статті 2, частинами першою, другою статті 7, частинами першою, третьою статті 10, частинами першою, другою статті 11, статтею 12, частинами першою, другою статті 14, частинами першою, другою статті 15 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III, частиною першою статті 254, частиною першою статті 256, частиною першою статті 257, частиною першою статті 261, частинами третьою, четвертою, п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (понесені у справі судові витрати) на 02.07.2021 о 14 год. 00 хв. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 530 (5 поверх), тел.0(482)307-986, явка учасників процесу не обов'язкова.
3. Відповідачу - протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі надати докази понесення у справі судових витрат.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 29 червня 2021 р.
Суддя Ю.А. Шаратов