79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.06.2021 справа № 914/558/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Банзули М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь», м. Трускавець
про стягнення 1 147 767,49 грн. заборгованості
Представники сторін:
від позивача: Козич В.Л.;
від відповідача: Голюх С.В., Кімлик І.В.;
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь» про стягнення 1 147 767,49 грн.
Ухвалою від 11.03.2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах. Ухвалою від 12.05.2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті.
Розгляд справи в судовому засіданні відкладався з 12.05.2021 року на 24.05.2021 року, 24.05.2021 року на 14.06.2021 року, 14.06.2021 року на 22.06.2021 року.
В судове засідання 22.06.2021 року представники сторін явку уповноважених представників забезпечили. Позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, відповіді на відзив (вх. №9354/21 від 19.04.2021 року) та письмових поясненнях (вх. №574-1/2 від 18.06.2021 року). Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. №8793/21 від 12.04.2021 року) та додаткових поясненнях по справі (вх. №13748/21 від 10.06.2021 року).
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 22.06.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Аргументи позивача
Позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача 1 147 767,49 грн. штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії. Штраф вирахуваний з повної вартості спожитої електричної енергії в лютому 2020 року - розрахункового періоду, що передував періоду, в якому було розірвано договір.
Споживач може ініціювати процедуру зміни постачальника у такий спосіб, який не призведе до його дострокового розірвання/припинення, а саме за 21 календарний день до закінчення терміну (строку) дії чинного договору (абзац 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ). В такому випадку споживач уникає сплати штрафних санкції, оскільки дата зміни постачальника припадатиме на останній день договору з діючим постачальником.
Саме по собі дотримання процедури зміни постачальника є необхідною передумовою для реалізації споживачем свого права на зміну постачальника, однак ця обставина не може звільняти споживача від сплати штрафу у тих випадках, коли наявність цього штрафу була заздалегідь обумовлена сторонами.
Аргументи відповідача
ТзОВ «Агроторговий дім «Волинь» про прийняте рішення змінити постачальника, на виконання умов п. 6.1. розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії, затв. Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року, було повідомлено ТОВ "Львівенергозбут" листом від 13.02.2020 року №66. З 10 березня 2020 року, товариство змінило постачальника електричної енергії. Проте, ТОВ "Львівобленерго" направило 21.05.2020 року вимогу №904-2987 про сплату штрафу в розмірі 1 147 767,49 грн. за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії.
Відповідач стверджує, що зміна електропостачальника призводить до припинення дії договору на підставі пункту 13.5 договору, а не до його дострокового розірвання, за що передбачено відповідальність пунктом 13.3 договору.
Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної Правилами, та умов цього договору (пункт 3.2 договору). Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку. Перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (підпункти 10, 13 пункту 6 договору).
Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами.
В даному випадку зміна електропостачальника призводить до припинення дії Договору в порядку визначеному Договором, а не до його дострокового розірвання і саме з 10.03.2020 року. Тобто фактично сторони встановили, що у випадку зміни електропостачальника Договір діє до дати такої зміни.
Відповідач також стверджує, що дата закінчення терміну (строку) дії чинного договору повинна відрізнятись від кінцевої дати визначеної в самому договорі, так як у випадку співпадіння не буде дострокового розірвання договору, і така норма втрачає правовий та регулюючий зміст. Жодне положення договорів, укладених електропостачальником (постачальником універсальних послуг, постачальником «останньої надії») зі споживачами, не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника.
Висновок про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій ґрунтується на відсутності протиправності дій споживача власне в контексті факту зміни електропостачальника (дострокового припинення договору), а не дотримання правил (процедури) такої зміни.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідач на підставі Заяви - приєднання від 01.11.2019 року приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу, на умовах комерційної пропозиції № 11 Персональний графік ТОВ «Агроторговий дім «Волинь».
Між сторонами було укладено публічний договір приєднання про постачання електричної енергії відповідачу на умовах Комерційної пропозиції № 11 «Персональний графік ТОВ «Агроторговий дім «Волинь». При укладенні договору сторонами були погоджені умови щодо строку дії договору, умови щодо його дострокового розірвання/припинення та наявність штрафу за дострокове розірвання договору.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
За змістом пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної Правилами, та умов цього договору (пункт 3.2 договору).
Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (пп. 10 п. 6), перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (пп. 13 п. 6 договору).
Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами.
За змістом пункту 13.1 договору його укладено на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.
Додатком № 1 до договору про постачання електричної енергії є комерційна пропозиція № 11 від 01.12.2019 року, якою зокрема, встановлено строк дії договору до 31.12.2019 року, а також розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору з ініціативи споживача у випадах. Вказана комерційна пропозиція підписана директором ТОВ «АТД Волинь» Шаховським С.М. Розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору: у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну дії чинного договору (абз. 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ).
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач реалізував своє право на зміну енергопостачальника. Листом від 13.02.2021 року №66 відповідач повідомив ТОВ «Львівенергозбут» в строк не менший за 21 календарний день про зміну постачальника електричної енергії. ТОВ «Агроторговий Дім «Волинь» з 10.03.2020 року змінив постачальника електричної енергії.
Позивач листом від 21.05.2020 року повідомив споживача про необхідність сплати ним штрафу в розмірі 1 147 767,49 грн. за дострокове розірвання договору на підставі п. 10.2, п. 13.2, п. 13.3, п. 13.7 договору, абз. 3 п. 6.1.3 Правил.
Із матеріалів справи також вбачається, що за лютий 2020 року відповідачем спожито 401 015 кВт/год., при ціні 2,38513 грн. за 1 кВт, нарахування становить 1 147 767,49 грн.
Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається зі встановлених обставин справи, між постачальником і споживачем укладено договір, який є публічним договором приєднання, розробленим з урахуванням вимог Правил і положень Закону України "Про ринок електричної енергії".
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За змістом частин 1, 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина 1 статті 180 ГК України).
Як вбачається зі змісту договору про постачання електричної енергії споживачу, до якого відповідач приєднався 01.11.2019 року, такий є публічним договором приєднання.
Відповідно до статей 633-634 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Як вбачається зі встановлених з матеріалів справи обставин, між сторонами спору з 01.12.2019 року існували правовідносини з постачання електроенергії на підставі договору разом із заявою-приєднанням від 01.11.2019 року на умовах комерційної пропозиції № 11.
Договір про постачання електричної енергії споживачу містить відсилаючі до комерційної пропозиції умови (в частині умов постачання, умов оплати, строку дії договору, видів штрафних санкцій). Тобто комерційна пропозиція є фактично доповненням та конкретизацією умов договору.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач у лютому 2020 року виявив бажання змінити електропостачальника.
За змістом статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Нормою вказаної статті передбачено, що у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов'язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.
Згідно зі статтею 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.
Із умов договору вбачається право споживача змінити електропостачальника. Так, відповідно до п. 10 договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Водночас вказаним пунктом передбачено, що зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно із порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Правила роздрібного ринку електричної енергії затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14 березня 2018 року N 312. Згідно з пунктом 3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (пункт 6.1.1 Правил).
За змістом пункту 6.1.3 Правил зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
Суд звертає увагу, що фактично вказане положення (абз. 3 п. 6.1.3 Правил) викладене у комерційній пропозиції № 11 від 01.12.2019 року. Так, у розділі комерційної пропозиції «розмір штрафу за дострокове розірвання договору у випадках не передбачених умовами договору» вказано, що у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору (абзац 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ).
Строк дії договору згідно комерційної пропозиції №11 до 31.12.2020 року.
Як встановлено вище, у листопаді 2019 року відповідачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу суб'єкту господарювання - з 01.12.2019 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь» листом від 13.02.2020 року №66 звернулось до ТзОВ «Львівенергозбут» про перехід з 10 березня 2020 року на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника.
Оператор системи розподілу (ПрАТ «Львівобленерго») забезпечив перехід відповідача до нового постачальника, а попередній постачальник (ТОВ «Львівенергозбут») не чинив жодних перешкод цій зміні, вжив всіх необхідних заходів до припинення договору та забезпечував поставку електроенергії відповідачу до моменту його переходу до іншого постачальника.
З наведеного вбачається, що відповідачем при діючому до 31.12.2020 року договорі з позивачем в лютому 2020 року ініційовано зміну електропостачальника.
Згідно з положеннями п. 13.5 договору зміна електропостачальника є підставою для припинення дії договору.
За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18).
Враховуючи наведене та зазначені вище положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та умови договору, споживач має право на одностороннє припинення договору у спосіб зміни електропостачальника.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 10 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Тобто, Законом не передбачено імперативного встановлення у договорі умови про застосування штрафної санкції за дострокове розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, проте, надано таке право сторонам договору.
Право постачальника - позивача у даному спорі стягувати штрафні санкції за дострокове розірвання договору за ініціативою споживача передбачене п. 13.3 договору. Так, вказаним положенням передбачено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача споживач зобов'язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове розірвання договору. І, як встановлено вище, комерційною пропозицією № 11 від 01.02.2019 року деталізовано умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності санкції (штрафу) за дострокове розірвання/припинення договору. Дана пропозиція передбачає стягнення штрафу за сам факт дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача.
Частина друга розділу комерційної пропозиції «розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору» містить положення про те, що у випадку попередження про зміну електропостачальника за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору, з урахуванням положень п. 6.1.3 Правил про строк процедури зміни електропостачальника, не буде факту дострокового припинення дії договору. І саме у такому випадку не застосовуватиметься частина перша цього розділу -стягнення штрафу у випадку дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача.
Суд вважає, що викладена у комерційній пропозиції умова про застосування штрафу за дострокове припинення договору з ініціативи споживача, не суперечить приписам статті 59 Закону України "Про ринок електричної енергії", адже такою передбачено не лише те, що зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі, а й те, що така зміна здійснюється у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Аналогічно, п. 10.2 договору також передбачено, що зміна електропостачальника здійснюється відповідно до порядку, передбаченого ПРРЕЕ. А положення п. 6.1.3 вказаних Правил фактично відповідають викладеному у комерційній пропозиції № 11 положенню, проаналізованому судом вище.
Також суд враховує висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 914/545/19 про те, що можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, а тому відповідна умова договору не може вважатися нікчемною. Крім того, штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов'язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов'язання, про які йдеться у частині 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише "вартості зміни постачальника", витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати). Як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон України "Про ринок електричної енергії" передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (п. п. 70, 71 постанови Верховного Суду).
Як вбачається із наведених вище обставин справи, предметом спору є стягнення штрафних санкцій за дострокове розірвання спірного договору.
За змістом частин 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Особливості господарсько-правової відповідальності визначені у ГК України. Так, за змістом частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1 та 2 статті 217 ГК України).
Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/4156/18 зазначила, що за змістом наведених положень ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою для застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.
Як зазначалось вище, штраф у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору застосовується у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача. Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. А відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Відтак, враховуючи ті обставини, що строк дії договору з позивачем визначений до 31.12.2020 року, а відповідач змінив електропостачальника з 10.03.2020 року (тобто до закінчення строку дії договору), то мало місце дострокове розірвання договору, що має наслідком припинення дії договору з позивачем, з ініціативи споживача; враховуючи, що ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено умови, які зазначаються у договорі постачання електричної енергії, якими є, зокрема, умови припинення та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору, беручи до уваги, що п. 13.3 договору та комерційною пропозицією № 11 передбачено можливість стягнення штрафної санкції за факт дострокового розірвання/припинення дії договору, суд доходить висновку, що позивачем обгрунтовано заявлено позовні вимоги про стягнення 1 1 147 767,49 грн. штрафу.
Щодо суми штрафу, то така визначена позивачем, виходячи з обсягу спожитого відповідачем обсягу електроенергії у лютому 2020 року, а саме 401 015 кВт, вартістю 1 147 767,49, що відображено в рахунку за електричну енергію № 304502/259997-1 за лютий 2020 року, та в розрахунку штрафу, описаному в позовній заяві. Наведене відповідає правилами визначення розміру штрафу, передбаченого комерційною пропозицією № 11 від 01.12.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене вище, суд зазначає про обгрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторговий дім «Волинь» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Городище, 8, код ЄДРПОУ 31120922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 42092130) 1 147 767,49 грн. штрафу за дострокове розірваний Договору про постачання електричної енергії споживачу та судовий збір в розмірі 17 216,52 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складене 01.07.2021 року.
Суддя З.В. Горецька