79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.06.2021р. справа № 914/78/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Побігайленко Ю-Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн”, м.Львів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Шахта “Надія”, Львівська область Сокальський район с.Сілець
про стягнення заборгованості.
Ціна позову - 51331,27грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” до Приватного акціонерного товариства “Шахта “Надія” про стягнення 46508,35грн. основного боргу, 2076,00грн. штрафу, 2084,54грн. 3% річних, 652,38грн. пені.
Ухвалою суду від 18.01.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 16.02.2021р. Ухвалами суду продовжувався строк підготовчого провадження та розгляд справи відкладався до 06.04.21р. Ухвалою суду від 06.04.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судове засідання на 20.04.2021р. З метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов'язків, враховуючи клопотання сторін, розумні строки, ухвалами суду від 20.04.2021р., від 18.05.2021р., від 26.05.2021р., від 15.06.2021р. розгляд справи відкладався до 29.06.2021р.
В судове засідання 29.06.2021р. позивач явки повноважного представника не забезпечив. Судом належно виконано обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема позивача, що підтверджується протоколом судового засідання від 15.06.2021р., реєстром вихідної кореспонденції, внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали суду, поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901413966143, яка вручена адресату. Позивачем подано відповідь на відзив за вх.№10934/21 від 12.05.2021р.
В судове засідання 29.06.2020р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив. Судом належно виконано обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується протоколом судового засідання від 15.06.2021р., реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвал суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, відстеженням поштового відправлення за №7901413966151 на офіційному сайті АТ “Укрпошта” згідно до якого ухвала суду від 15.06.2021р. отримана адресатом (відповідачем). Від відповідача подано відзив на позовну заяву за вх.№9395/21 від 19.04.2021р., уточнення до відзиву за вх.№13995/21 від 15.06.2021р., заяву за вх.№13998/21 від 15.06.2021р. про застосування позовної давності.
Відповідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов'язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов'язковою, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договорів на закупівлю товарів №1596-28-03-114 від 28.03.2019р. та договору поставки №8-22 від 06.02.2020р. оплати згідно товаро-транспортних накладних №НЛВ-103405 від 18.04.2019р., №НЛВ-109256 від 24.04.2019р., №НЛВ-109302 від 24.04.2019р., №НЛВ-121944 від 08.05.2019р.,№НЛВ-121988 від 08.05.2019р., №НЛВ-129393 від 15.05.2019р., №НЛВ-129240 від 15.05.2019р., №НЛВ-151201 від 05.06.2019р., №НЛВ-151319 від 05.06.2019р., №НЛВ-151320 від 05.06.2019р., №НЛВ-158866 від 13.06.2019р., №НЛВ-159043 від 13.06.2019р., №НЛВ-159053 від 13.06.2019р., №НЛВ-166675 від 19.06.2019р., №НЛВ-166814 від 19.06.2019р., №НЛВ-166815 від 19.06.2019р., а також №НЛВ-022563 від 08.02.2020р. не здійснив, тому позивач просить суд стягнути з відповідача 46508,35грн. заборгованості. Також позивач просить стягнути 3% річних в розмірі 2084,54грн., 2076,00грн. штрафу згідно п.10.4 договору №1596-28-03-114 від 28.03.2019р. та пеню за договором №8-22 від 06.02.2020р. в розмірі 652,38грн.
У відповіді на відзив за вх.№10934/21 від 12.05.2021р. позивач зазначає, що у тексті позовної заяви у зв'язку із граматичною помилкою (опечаткою) невірно вказано номер договору поставки, так, поставка товару (слабоалкогольних напоїв) здійснювалась на підставі підписаного між сторонами договору поставки №1596-28-03-114, який вказаний у доданих накладних та доданий до позовної заяви.
Позивач зазначає, що чинним законодавством не має обов'язку у зв'язку із здійсненням господарської операції, зокрема, передання товару, складати саме документ під назвою «видаткова накладна». Відповідно до норм ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язково господарську операцію має супроводжувати документ первинного бухгалтерського обліку. Позивач зазначає, що додані до позовної заяви товарно-транспортні накладні є супроводжувальною документацією під час здійснення господарських операцій з поставки товарів позивачем та містять у собі всі необхідні реквізити передбачені частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивач також зазначає, що всі заперечення відповідача зводяться виключно щодо пошуку неточностей в документах, однак відповідачем не зазначається у відзиві, що ПАТ «Шахта Надія» не купувала та не отримувала зазначений у накладних товар.
У відзиві за вх.№9395/21 від 19.04.2021р. на позовну заяву, відповідач зазначає, що в позовній заяві позивач покликається на договір за № 1596-28-26-114, в той же час до позовної заяви позивачем його копія не долучена, а долучена копія договору за № 1596-28-03-114. Відповідач зазначає, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач долучає до позовної заяви лише товарно-транспортні накладні, які ніби-то підтверджують факт поставки товарів, видаткових накладних позивачем не долучено. Також відповідач зазначає, що в долучених позивачем до позовної заяви ТТН не зазначено найменування (прізвище, ім'я, по батькові) П.І.Б. водія який прийняв вантаж до перевезення: не вказано відомості про автомобіль (причіп/напівпричіп) - його марку, тип. реєстраційний номер; не містять відомостей про прізвище, ім'я, по-батькові, посаду відповідальної особи відповідача на отримання товару, а підпис невідомої особи в графі «прийняв» не завірений печаткою відповідача. Відповідач зазначає, що товарно-транспортні накладні, які долучені позивачем до позовної заяви, не є належним, допустимим та достовірним доказом підтвердження факту реального здійснення господарської операції щодо поставки товару загальною вартістю 41 256,04 грн. за умовами договору на закупівлю товарів № 1596-28-26-114 від 28.03.2019 р., оскільки не містять усіх необхідних реквізитів, які могли б з достовірністю підтвердити здійснення поставки відповідного товару за умовами саме цього договору. Оскільки факт заборгованості відповідача позивачем згідно договору № 1596-28-26-114 від 28.03.2019 р. та договору № 8-22 від 06.02.2020 року на думку відповідача не доведено, то підстави для нарахування штрафу, 3% річних, пені є передчасними. Відповідач також зазначає, що товарно-транспортна накладна від 08.02.2020 р. № НЛВ - 022563 на суму 4998,31грн., на яку покликається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не підтверджує факту поставки товару згідно договору М 8-22 від 06.02.2020 року, оскільки, як вбачається з тексту даної товарно-транспортної накладної підставою для її видачі є договір поставки № НЛВ -213/20 від 05.02.2020 року.
Обставини, встановлені судом.
28.03.2019р. між Публічним акціонерним товариством “Шахта “Надія” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” (постачальник) укладено договір №1596-28-03-114 на закупівлю товарів із протоколом узгодження розбіжностей, згідно із п. 2.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов'язується систематично поставити і передати у власність покупцю певну продукцію, зокрема, пиво, що за ДК 021:2015 відноситься до групи товарів за кодом: 15960000-5 - Солодове пиво (15961000-2 пиво), на умовах та кількістю узгоджених із замовником, а замовник зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму в порядку та на умовах даного договору.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору №1596-28-03-114 від 28.02.2019р., сума договору становить 199992,48 грн. у тому числі ПДВ. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
За умовами п.4.3.1 договору №1596-28-03-114 від 28.02.2019р. обов'язкове погодження із покупцем кожної партії поставки та відповідності ціноутворення визначаються специфікацією, або прайс-листами, листами-повідомленнями про ціноутворення, заявкою на поставку або додатковими угодами на кожну зміну вартості окремих видів товару за одиницю найменування, а також видатковими накладними, товаротранспортними накладними, рахунками-фактури чи актами приймання-передачі продукції та/або акти приймання передачі послуг.
Згідно із п.5.2 договору №1596-28-03-114 від 28.02.2019р. покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 14 календарних днів, але не пізніше 30 днів з дня отримання товару.
Пунктами 9.1.1, 9.1.2 договору №1596-28-03-114 від 28.02.2019р., сторони дійшли згоди, що покупець зобов'язаний приймати поставлений товар відповідно до товаросупровідних документів та своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за фактично поставлений товар по кожній партії поставки.
Відповідно до п. 13.1 договору №1596-28-03-114 від 28.02.2019р., договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019року включно, а по відношенню поставки товару і платежів - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару та поставок згідно заявок до вказаного терміну.
На виконання умов договору №1596-28-03-114 від 28.02.2019р. позивач передав, а відповідач прийняв товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними №НЛВ-103405 від 18.04.2019р. на суму 3156,00грн. (з ПДВ), №НЛВ-109256 від 24.04.2019р. на суму 3733,68грн. (з ПДВ), №НЛВ-109302 від 24.04.2019р. на суму 3650,40грн. (з ПДВ), №НЛВ-121944 від 08.05.2019р. на суму 3304,08грн. (з ПДВ), №НЛВ-121988 від 08.05.2019р. на суму 1885,44грн. (з ПДВ), №НЛВ-129393 від 15.05.2019р. на суму 2577,60грн. (з ПДВ), №НЛВ-129240 від 15.05.2019р. на суму 4605,60грн. (з ПДВ), №НЛВ-151201 від 05.06.2019р. на суму 2531,76грн. (з ПДВ), №НЛВ-151319 від 05.06.2019р. на суму 3888,00грн. (з ПДВ), №НЛВ-151320 від 05.06.2019р. на суму 824,88грн. (з ПДВ), №НЛВ-158866 від 13.06.2019р. на суму 222,00грн. (з ПДВ), №НЛВ-159043 від 13.06.2019р. на суму 1392,96грн. (з ПДВ), №НЛВ-159053 від 13.06.2019р. на суму 3186,00грн. (з ПДВ), №НЛВ-166675 від 19.06.2019р. на суму 2020,32грн. (з ПДВ), №НЛВ-166814 від 19.06.2019р. на суму 1355,28грн. (з ПДВ), №НЛВ-166815 від 19.06.2019р. на суму 3186,00грн. (з ПДВ), на загальну суму 41520,00грн. (з ПДВ). Товарно-транспортні накладні від сторін скріплено підписами без зазначення від ПАТ «Шахта «Надія» посади, прізвища та ініціалів особи, яка проставляла підпис. Товаро-транспортні накладні №НЛВ-103405 від 18.04.2019р., №НЛВ-109302 від 24.04.2019р., №НЛВ-121988 від 08.05.2019р., №НЛВ-151319 від 05.06.2019р., №НЛВ-151320 від 05.06.2019р., №НЛВ-151201 від 05.06.2019р. скріплено штампом позивача та штампом ПАТ «Шахта «Надія» магазин «Княгиня Ольга»; №НЛВ-129393 від 15.05.2019р., №НЛВ-109256 від 24.04.2019р., №НЛВ-121944 від 08.05.2019р., №НЛВ-129240 від 15.05.2019р. скріплено штампом позивача та штампом ПАТ «Шахта «Надія»; №НЛВ-158866 від 13.06.2019р., №НЛВ-159043 від 13.06.2019р., №НЛВ-159053 від 13.06.2019р., №НЛВ-166675 від 19.06.2019р., №НЛВ-166814 від 19.06.2019р., №НЛВ-166815 від 19.06.2019р. скріплено штампом позивача.
06.02.2020р. між Приватним акціонерним товариством “Шахта “Надія” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” (постачальник) укладено договір №8-22 поставки із протоколом узгодження розбіжностей, згідно із п.п. 1.1., 3.2 якого, постачальник зобов'язується передавати у власність покупця - товар, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар у порядку, визначеному умовами цього договору та своєчасно повертати тару на умовах визначених договором. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем або представником покупця, відповідно до накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв товар згідно товарно-транспортної накладної №НЛВ-022563 від 08.02.2020р. на загальну суму 4998,31грн., яка підписана сторонами, підписи сторін скріплені печаткою ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» та від відповідача штампом ПАТ «Шахта «Надія» магазин «Княгиня Ольга» без зазначення від ПАТ «Шахта «Надія» посади, прізвища та ініціалів особи, яка проставляла підпис. Як вбачається із даної товарно-транспортної накладної №НЛВ-022563 від 08.02.2020р. в графі «підстава» міститься покликання на договір поставки №НЛВ-213/20 від 05.02.2020р., якого позивачем не надано та до матеріалів справи не долучено. Відтак, поставка товару за вказаною видатковою накладною фактично є позадоговірною. Доказів протилежного не подано.
До матеріалів справи позивачем долучено акт звірки з ПАТ «Шахта «Надія» за листопад 2019р. підписаний від ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» ОСОБА_1 із проставленням печатки, від ПАТ «Шахта «Надія» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із проставленям штампу, без покликання на договір та товаро-транспортні накладні. В графі кінцеве сальдо від ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» зазначено 44223,36грн.; від ПАТ «Шахта «Надія» вказано мат.с-до Кт на 01.12.19р. - 23311,56, їдальня с-до Кт на 01.12.19р. - 22500,11грн., всього 45811,67грн.
Факт поставки та отримання обумовленого договором №1596-28-03-114 від 28.03.2019р. та згідно товарно-транспортної накладної №НЛВ-022563 від 08.02.2020р. товару, та заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості відповідач не заперечив.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Товаро-транспортні накладні містять всі обов'язкові реквізити здійснення господарських операцій. Підписання відповідачем (покупцем) накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарської операції є підставою виникнення обов'язку, щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Відсутність у товаро-транспортній накладній назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском, зокрема штемпеля (печатки) юридичної особи, не може свідчити про те, що така особа є неуповноваженою чи що така накладна є неналежним доказом у справі.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15.
В матеріалах справи містяться копії податкових накладних на поставку товару за спірними товарно-транспортними накладними, зокрема №1504844 від 18.04.2019р. на суму 3156,00грн, №1506562 від 24.04.2019р. на суму 3650,40грн., №1506561 від 08.05.2019р. на суму 1885,44грн., №1503754 від 15.05.2019р. на суму 2577,60грн., №1501028 від 05.06.2019р. на суму 3888,00грн., №1501029 від 05.06.2019р. на суму 824,88грн., №1503668 від 13.06.2019р. на суму 1392,96грн., №1503667 від 13.06.2019р. на суму 3186,00грн., №1505328 від 19.06.2019р. на суму 1355,28грн., №1505329 від 19.06.2019р. на суму 3186,00грн., №1506561 від 24.04.2019р. на суму 3733,68грн., №1501891 від 08.05.2019р. на суму 3304,08грн., №1503753 від 15.05.2019р. на суму 4605,60грн., №1501030 від 05.06.2019р. на суму 2531,76грн., №1503669 від 13.06.2019р. на суму 222,00грн., №1505330 від 19.06.2019р. на суму 2020,32грн. Також в матеріалах справи наявні квитанції про реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Окрім цього, як вбачається із матеріалів справи відповідач не заперечує факт самих господарських операцій, які зазначені у вказаних ТТН.
Пунктом 201.7 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п.201.10 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Щодо тверджень відповідача про те, що позивач покликається на договір за № 1596-28-26-114, в той же час до позовної заяви позивачем його копія не долучена, а долучена копія договору за № 1596-28-03-114, то позивач у відповіді на відзив зазначив, що це помилка (опечатка) і невірно вказано номер договору поставки, поставка товару (слабоалкогольних напоїв) здійснювалась на підставі підписаного між сторонами договору поставки №1596-28-03-114, даний договір доданий до позовної заяви.
Позивач звертався до відповідача із претензіями №681 від 10.04.2020р. про сплату заборгованості за договором №1596-28-03-114 від 28.03.2019р. в розмір 41520,04грн. та №734 від 12.08.2020р. про сплату боргу за накладною №НЛВ-022563 від 08.02.2020р. в розмірі 4998,31грн., що підтверджується описами вкладення у цінний лист та поштовими накладними від 13.04.2020, від 13.08.2020р.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання не виконав, оплати за отриманий товар за договором №1596-28-03-114 від 28.03.2019р. згідно товарно-транспортних накладних №НЛВ-103405 від 18.04.2019р., №НЛВ-109256 від 24.04.2019р., №НЛВ-109302 від 24.04.2019р., №НЛВ-121944 від 08.05.2019р.,№НЛВ-121988 від 08.05.2019р., №НЛВ-129393 від 15.05.2019р., №НЛВ-129240 від 15.05.2019р., №НЛВ-151201 від 05.06.2019р., №НЛВ-151319 від 05.06.2019р., №НЛВ-151320 від 05.06.2019р., №НЛВ-158866 від 13.06.2019р., №НЛВ-159043 від 13.06.2019р., №НЛВ-159053 від 13.06.2019р., №НЛВ-166675 від 19.06.2019р., №НЛВ-166814 від 19.06.2019р., №НЛВ-166815 від 19.06.2019р., а також отриманий товар згідно ТТН №НЛВ-022563 від 08.02.2020р. не здійснив та станом на 17.01.2020р. сума заборгованості становить 46508,35грн., яка підтверджується матеріалами справи.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 46508,35грн.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Пунктом 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.
Відповідно до п.10.4 договору №1596-28-03-114 від 28.03.2019р., за порушення строків оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми неоплаченого в строк поставленого товару. Позивач згідно із п.10.4. договору №1596-28-03-114 від 28.03.2019р. нарахував відповідачу 5% штрафу від загальної суми заборгованості в розмірі 2076,00грн.
Також, позивач згідно із п.7.1. договору №8-22 від 06.02.2020 за період з 16.02.2020 по 11.01.2021р. нарахував відповідачу по ТТН №НЛВ-022563 від 08.02.2020р. за кожен день прострочення несплаченої суми за даною накладною пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на загальну суму 652,38грн. Як встановлено судом вище, товарно-транспортна накладна №НЛВ-022563 від 08.02.2020р. в графі «підстава» міститься покликання на договір поставки №НЛВ-213/20 від 05.02.2020р., якого позивачем не надано та до матеріалів справи не долучено. Відтак, нарахування позивачем пені по ТТН №НЛВ-022563 від 08.02.2020р. на підставі договору №8-22 від 06.02.2020 є безпідставним та необґрунтованим, та в цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст.625 ЦК України, позивачем по кожній з видаткових накладних нараховано 3% річних за період з 19.05.2019р. по 11.01.2021р. в розмірі 2084,54грн. Розрахунки проведених нарахувань долучено до матеріалів справи.
Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився помилки в нарахуванні 3% річних не врахувавши положень ч.5 ст.254 ЦК України щодо обчислення строків. Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду розмір 3% річних становить 2071,61грн. В решті позовних вимог, щодо стягнення 3% річних належить відмовити у зв'язку із безпідставністю заявлення.
Відповідачем подано клопотання про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Згідно з частиною першою статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Суд зазначає, що у питанні початку перебігу позовної давності у цій справі, визначальним є складення товаро-транспортних накладних №НЛВ-103405 від 18.04.2019р., №НЛВ-109256 від 24.04.2019р., №НЛВ-109302 від 24.04.2019р., №НЛВ-121944 від 08.05.2019р., №НЛВ-121988 від 08.05.2019р., №НЛВ-129393 від 15.05.2019р., №НЛВ-129240 від 15.05.2019р., №НЛВ-151201 від 05.06.2019р., №НЛВ-151319 від 05.06.2019р., №НЛВ-151320 від 05.06.2019р., №НЛВ-158866 від 13.06.2019р., №НЛВ-159043 від 13.06.2019р., №НЛВ-159053 від 13.06.2019р, №НЛВ-166675 від 19.06.2019р., №НЛВ-166814 від 19.06.2019р., №НЛВ-166815 від 19.06.2019р. та п.5.2 договору №1596-28-03-114 від 28.02.2019р., яким встановлено строк оплати товару не пізніше 30 днів з дня отримання товару.
Відтак, у спірних правовідносинах між сторонами строк позовної давності починає свій перебіг, зокрема за останньою товаро-транспорною накладною №НЛВ-166815 від 19.06.2019р. - 19.07.2019р. і закінчується 19.07.2020р. Позивач звернувся з даним позовом до суду згідно із штампом канцелярії суду на позовній заяві 14.01.2021р. Таким чином, позивачем пропущено спеціальний строк позовної давності, який застосовується до вимог про стягнення штрафу.
Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно із ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, в разі, коли суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.
Позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності не заявлено. Жодних поважних причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, зокрема щодо стягнення штрафу позивачем не наведено.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відтак, зважаючи на подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення штрафу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 2076,00грн. штрафу в зв'язку із застосуванням строку позовної давності.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо основного боргу в розмірі 46508,31грн., 3% річних у розмірі 2071,61грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних, пені та штрафу належить відмовити.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Шахта “Надія” (80086, Львівська область, Сокальський район, с.Сілець, ідентифікаційний код 00178175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер Дістрібьюшн” (79040, м.Львів, вул.Городоцька, буд.355, оф.325, ідентифікаційний код 37171990) 46508,35грн. - основного боргу, 1996,23грн. - 3% річних та 2145,41грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку і строки передбачені ст.ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку визначеному розділом IV ГПК України.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення складено 01.07.2021р.
Суддя С.В. Іванчук