ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2021Справа № 910/3705/21
За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 230 247 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін: без виклику.
Обставини справи:
Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 230 247 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі своєчасної доставки вантажу, внаслідок чого позивачем на підставі ст. 116 Статуту залізниць нараховано штраф у сумі 230 247 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.
05.04.2021 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він визнав суму правомірно нарахованого позивачем штрафу у розмірі 97 464,30 грн., у іншій частині проти позову заперечував, оскільки позивачем по окремим накладним неправильно розраховано кількість днів прострочення доставки вантажу, що в свою чергу призвело до необґрунтованого збільшення суми штрафу. Подав заяву про зменшення розміру штрафу на 80% у зв'язку з скрутним фінансовим становищем його товариства.
16.04.2021 позивачем подана відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач не погодився з запереченнями відповідача, викладеними у відзиві.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд
протягом вересня - грудня 2020 року відповідачем було прийнято до перевезення вантаж у залізничних вагонах на адресу позивача (вантажоодержувач ДТЕК Ладижинська ТЕС АТ "ДТЕК Західенерго"), що оформлено електронними залізничними накладними №№ 45596582, 46541694, 50831080, 50842533, 50851104, 50902378, 50910801, 50924653, 50978725, 51030674, 51030682, 51060176, 51071934, 51072619, 51174688, 51181824, 51365914, 51404960, 51449437, 51452290, 51517241, 51537587, 51537595, 51542967, 51543239, 51543668, 51574150, 51515443, 51443075, 51443034, 51443018, 51407724, 51384618, 51381101, 51376861, 51376846, 51375160, 51625259, 51644342, 51870277, 51886406, 52298429, 52301801, та електронними досильними залізничними накладними №№ 45627353, 46622437, 50880343, 50880350, 46445847, 50914191, 46593570, 50940279, 46704789, 51043602, 51043594, 46897534, 47077797, 51378990, 47462130, 40265217, 51541084, 47791207, 47848205, 47631750, 51461382, 51461374, 47584016, 47561873, 47564588, 47467121, 47464508, 47919394, 47998505, 45452331, досильними залізничними накладними по натурному листу вагонів № 61873543, № 63424543, № 54785001, та відомістю плати за користування вагонами (форма ГУ-46) №№ 08100495, 22100524, 23100525, 08110557, 18110576, 17110573, 10110560, 06110553, 02010003.
Відповідно до статті 22 Статуту залізниць України - за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантажу пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
В силу приписів статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України, перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 ГК України).
Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Частинами 1, 2, 5 статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до п.п. 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (із змінами та доповненнями) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1 вказаних Правил).
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 Правил).
Згідно з п. 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до п. 2.10 Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України №01-06/420/2012 від 04.04.2012р., нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Як встановлено судом відповідачем здійснювалось перевезення вантажів за Накладними саме «груповим вагонним» перевезенням, і до них Правила обчислення не встановлюють окремих, відмінних від вагонних, термінів доставки. Враховуючи вищевикладене, необхідно розраховувати строки доставки вагонів за Накладними виходячи із вантажної швидкості доставки - одна доба на кожні повні та неповні 200 км (п. 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644).
Відповідно до п. 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються: на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи накладних №№ 45596582, 46541694, 50924653, 50978725, 51030674, 51030682, 51071934, 51537587, 51542967, 51543239, 51443075, 51443034, 51443018, 51381101, 51376846, 51625259, 51644342 відповідачем було порушено терміни доставки, що підтверджене штемпелем станції призначення у графі 51 залізничної накладної. Відстань перевезення зазначена у графі 30 залізничної накладної.
Як підтверджується календарними штемпелями на вказаних накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого термінів доставки, визначених ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
З врахуванням чого позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 84 091,10 грн.
Вказані обставини визнаються сторонами у справі, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 ГПК України не потребують повторного доказування.
Також встановлено, що позивачем за частиною накладних не правильно визначив розмір штрафу за прострочення доставки вантажу, зокрема за накладною № 50910801 (досильна накладна № 46593570) позивач нарахував 6 387 грн., замість належних 4 258 грн. з фактичного прострочення на 3 доби. За накладною № 51574150 (досильна накладна № 47848205) позивач нарахував 6 076,80 грн., замість належних 4 051,20 грн. з фактичного прострочення на 3 доби. За накладною № 51515443 позивач нарахував 15 192 грн., замість належних 5 064 грн. з фактичного прострочення на 2 доби.
Отже за вказаними накладними позивач набув права заявляти вимоги про стягнення з відповідача 13 373,20 грн. штрафу.
Щодо вимог позивача в іншій частині суд вказує на наступне.
Суд не погоджується з розрахунком штрафу позивача за накладними № 50851104 (досильна накладна № 46445847), № 50910801 (досильна накладна № 46593570), № 51174688 (досильна накладна № 47077797), № 51407724 (досильна накладна № 47584016), № 51543668 (досильна накладна № 47798053), № 51574150 (досильна накладна № 47848205), № 50902378 (досильна накладна № 50914191), № 51181824, № 51404960, № 51515443, №52298429, №52301801 з огляду на таке.
За накладною № 50851104 (досильна накладна № 46445847), позивачем в розрахунку штрафу застосований штраф у розмірі 30% від розміру провізної плати, а саме 10 645 грн. х 30% = 3193,5 грн. Як вбачається із вищезазначених накладних дата відправлення вантажу - 23.09.2020 (графа 56 основної накладної); дата прибуття вантажу - 01.10.2020 (графа 51 досильної накладної); дата видачі вантажу 01.10.2020 (графа 52 досильної накладної); дата одержання вантажу -01.10.2020 (графа 53 досильної накладної); відстань перевезення - 807 км (графа 30 основної накладної).
Таким чином розрахунковий (нормативний) термін доставки, враховуючи відстань 807 - 5 діб (1 доба на кожні повні та неповні 200 км - відповідно до п. 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу) + 1 доба (на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу -відповідно до п. 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажу) = 6 діб = 144 години.
Відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України обчислення терміну доставки вантажу за вищезазначеними накладними починається з 24-ої години 23.09.2020. Вантаж прибув на станцію призначення та був одержаний Позивачем 01.10.2020.
Таким чином фактичний строк (термін) доставки вантажу складає: фактичний строк (термін) доставки вантажу за період з 24-00 23.09.2020 по 24-00 30.09.2020 (168 годин) + фактичний строк (термін) доставки вантажу за добу 01.10.2020 (менше ніж 24 години) = менше ніж 192 години.
Отже, прострочення доставки вантажу за досильною накладною № 46445847 є меншим ніж 48 годин (менше ніж 2 повні доби), оскільки як було встановлено вище, фактичний строк доставки вантажу склав період часу менший ніж 192 години, а нормативний строк доставки складає 144 години.
Таким чином, позивачем всупереч вимог ст. 116 Статуту залізниць України, застосовано 30% штраф (у розмірі 3 193,5 грн.) за прострочення доставки вантажу за досильною накладною № 46445847.
Штраф за прострочення доставки вантажу менш ніж на 48 годин не застосовується. Отже, сума штрафу у розмірі 3 193,5 грн. не підлягає задоволенню.
З тих самих підстав за накладними: № 51174688 (досильна накладна № 47077797) № 51407724 (досильна накладна № 47584016), № 51543668 (досильна накладна № 47798053), № 50902378 (досильна накладна № 50914191), № 51181824, № 51404960, № 52298429, № 52301801 прострочення у відповідача з доставки вантажу не було.
Таким чином нарахування штрафу за вказаними накладними у розмірі 47 282,10 грн. проведено всупереч Статуту залізниць України.
Також суд зазначає, що вимога про стягнення з відповідачу штрафу у розмірі 8 516 грн., визначеного позивачем за накладною № 50842533 не підлягає задоволення, оскільки штраф за вказаною накладною входив до предмету розгляду справи № 910/19373/20, з приводу якого було прийнято судове рішення.
Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Відповідно до п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажу у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці, в також інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктами 2, 3 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, передбачені обставини, на засвідчення яких складаються комерційні акти та акти загальної форми. Так, зокрема, комерційні акти складаються, в тому числі для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Крім того, з як вбачається з матеріалів справи в процесі перевезення вантажу була тимчасова перерва в перевезенні внаслідок введення карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та наявності конвенційних заборон.
В зв'язку із зазначеною перервою в перевезенні строк доставки вантажу було збільшено. Зокрема, на 2 доби за досильною накладною № 46704789, про що складено акт загальної форми від 06.10.2020 № 6271 визначений позивачем штраф 1 998,60 грн., на 2 доби за накладною № 51072619, про що складений акт загальної форми від 12.10.2020 № 2417 штраф 5049,6 грн., на 2 доби за накладною № 51886406 (досильна накладна № 45452331), про що складений акт загальної форми від 28.11.2020 № 7381 штраф 1 064,50 грн., на 2 доби за накладною № 50831080 (досильна накладна № 50880343), про що складений акт загальної форми від 27.09.2020 № 6086 штраф 2129 грн., на 4 доби за досильною накладною № 46897534, про що складений акт загальної форми від 15.10.2020 № 6469 штраф 3 193,50 грн., на 2 доби за досильною накладною № 47564588, про що складений акт загальної форми від 04.11.2020 № 6888 штраф 6 387 грн., на 2 доби за накладною № 51452290, про що складений акт загальної форми від 08.11.2020 № 6990 штраф 4 258 грн.; на 3 доби за досильною накладною № 47998505, про що складений акт загальної форми від 19.11.2020 № 7215 штраф 2129 грн.; на 2 доби за досильною накладною № 47462130, про що складений акт загальної форми від 03.11.2020 № 6862 штраф 2129 грн.; на 3 доби за досильною накладною № 50880350, про що складений акт загальної форми від 06.10.2020 № 6271 штраф 3 193,50 грн.; на 3 доби за накладною № 51870277, про що складений акт загальної форми від 01.12.2020 № 7441 штраф 22 354 грн.; на 3 доби за досильною накладною № 47919394, про що складений акт загальної форми від 19.11.2020 № 7215 штраф 6 387 грн.; на 2 доби за досильною накладною № 47464508, про що складений акт загальної форми від 03.11.2020 № 6862 штраф 4 258 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, є надзвичайною та невідворотною обставиною, що об'єктивно унеможливлює виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (обставиною непереборної сили).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
З урахуванням повних діб прострочення доставки вантажів за вищевказаними накладними, відповідні штрафи, нараховані позивачем за порушення термінів доставки безпідставно, оскільки вказані затримки відбулися не з вини відповідача, тому право нараховувати штрафу за цими накладними у розмірі 64 530,70 грн. у позивача відсутнє.
Також встановлено, що в процесі перевезення частини вантажу виникла необхідність відчеплення вагонів з метою контрольного зважування вантажу в зв'язку із виявленою невідповідністю фактичної маси вантажу масі, зазначеній у накладній. У зв'язку з чим строк доставки вантажу було збільшено.
Зокрема, на 2 доби за накладною № 51384618 (досильна накладна № 47561873, вагон № 52507126) про що було складено акт загальної форми від 31.10.2020 № 1520, штраф визначений позивачем складає 1 064,50 грн.; на 2 доби за накладною № 51376861 (досильна накладна № 47467121, вагони №№ 53577656, 56954852), про що складені акти загальної форми від 28.10.2020 №№ 1503, 1504, штраф 2 129 грн.; 2 доби за накладною № 50910801 (досильна накладна № 46593570, вагон № 56825029), про що складені акти загальної форми від 01.10.2020 №№ 266, 1351, 1504 штраф 3 193,50 грн.; на 3 доби за накладною № 51375160 (досильна накладна № 47464508, вагони №№ 53513701, 55113336), про що складені акти загальної форми від 01.10.2020 №№ 266, 1351, 1504 штраф 4 258 грн.
З урахуванням повних діб прострочення доставки вантажів за вищевказаними накладними, відповідні штрафи, нараховані позивачем за порушення термінів доставки безпідставно, оскільки вказані затримки відбулися не з вини відповідача, тому право нараховувати штрафу за цими накладними у розмірі 10 645 грн. у позивача відсутнє.
Також встановлено, що в процесі перевезення вантажу за накладною № 51574150 відбулася затримка поїзду вантажовласником, який слідував на станцію призначення, на 2 доби. Про вказані обставини було складено акт загальної форми від 09.11.2020 № 533а.
Розрахунок штрафу, здійснений позивачем за накладною № 51574150 передбачає штраф у розмірі 6 076,80 грн. за прострочення доставки вантажу на 72 години і не враховує вищезазначену перерву в перевезенні на 2 доби в зв'язку обставинами, які не залежать від залізниці. Таким чином, нарахований позивачем штраф за вказаною накладною у розмірі 6 076,80 грн. безпідставно.
Враховуючи всі вище встановлені обставини, суд зазначає, що підстави для нарахування позивачем відповідачу штрафу за неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі своєчасної доставки вантажу у загальному розмірі 132 782,70 грн. відсутні.
Також відповідач просить суд зменшити суму штрафних санкцій, керуючись ст. 233 ГК України.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положеннями статті 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.
Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов'язань.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України).
Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
Враховуючи, що відповідачем в обґрунтування своїх вимог та заперечень не надано суду жодних доказів щодо свого майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу та задоволення клопотання відповідача.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню на суму 97 464,30 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 255, 256 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Є.Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м. Львів, вул. Козелецька, 15, ідентифікаційний код 23269555) 97 464 (дев'яносто сім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 30 коп. штрафу, 1 461 (одну тисячу чотириста шістдесят одну) грн. 97 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Борисенко