ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.06.2021справа №910/3051/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу №910/3051/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ласунка» (49127, м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 14; ідентифікаційний код 24440838)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Максхолод» (03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 148/1, Н/П №257 В літері А; ідентифікаційний код 39139964)
про визнання дій такими, що порушують право інтелектуальної власності, заборону вчиняти дії, вилучення з цивільного обороту та знищення продукції,
за участю представників:
позивача - Чередник І.О. (договір про надання правничої (правової) допомоги від 23.07.2019 №27/19; в режимі відеоконференції у програмі «EasyCon»);
відповідача - не з'явився.
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласунка» (далі - ТОВ «Ласунка») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Максхолод» (далі - ТОВ «Максхолод») про:
- визнання дій ТОВ «Максхолод» з виробництва та введення в цивільний оборот продукції - виробу (морозива) «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ» порушенням прав інтелектуальної власності ОСОБА_1 на патенти України № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на промислові зразки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «ІНФОРМАЦІЯ_3», які використовує у своїй діяльності ТОВ «Ласунка»;
- визнання дій ТОВ «Максхолод» щодо реалізації (продажу) продукції - виробу (морозива) «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ» порушенням прав інтелектуальної власності ОСОБА_1 на патенти України № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на промислові зразки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «ІНФОРМАЦІЯ_3», які використовує у своїй діяльності ТОВ «Ласунка»;
- заборону ТОВ «Максхолод» здійснювати виробництво, реалізацію та введення в цивільний обіг будь-яким способом продукції - виробів (морозива) « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які порушують права інтелектуальної власності ОСОБА_1 на патенти України № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на промислові зразки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «ІНФОРМАЦІЯ_3», які використовує у своїй діяльності ТОВ «Ласунка»;
- вилучення з цивільного обігу та знищення продукції-виробу (морозиво) «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ», яке вироблене та введене в цивільний обіг ТОВ «Максхолод» з порушенням прав інтелектуальної власності ОСОБА_1 на патенти України № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на промислові зразки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «ІНФОРМАЦІЯ_3», які використовує у своїй діяльності ТОВ «Ласунка».
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним використанням відповідачем у своєму виробі (морозиві) промислових зразків, право на використання яких надано на підставі ліцензії позивачу, під час здійснення господарської діяльності з виготовлення морозива «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ».
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2020 (суддя Бондаренко- Легких Г.П. ) провадження у справі №910/3051/20 закрито та роз'яснено позивачу, що даний позов підлягає розглядові в порядку цивільного судочинства.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2020 скасовано; справу № 910/3051/20 направлено до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
За результатами автоматизованого розподілу справу №910/3051/20 було передано на розгляд судді Марченко О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2020 прийнято справу №910/3051/20 до свого провадження; підготовче засідання призначено на 18.01.2021.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 08.02.2021.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2021 підготовче засідання відкладено на 15.03.2021.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.04.2021.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвали суду було надіслано на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відмітками канцелярії суду на звороті таких ухвал.
До матеріалів справи долучено конверти-повернення з адреси місцезнаходження відповідача з відмітками відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».
Пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина друга статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З огляду на викладене відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень, подати у встановлені ГПК України строки відзив на позовну заяву та забезпечити явку у судові засіданні свого уповноваженого представника.
Представник позивача у судовому засіданні 26.04.2021 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилається позивач, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представник позивача виступив з промовою (заключним словом), в якій посилався на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 26.04.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
13.01.2016 ТОВ «Ласунка» (ліцензіат) і ОСОБА_1 (ліцензіар) укладено договір №13/01-16 про надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності (промислового зразка) (далі - Договір-1), за умовами якого:
- ліцензіар є власником патенту України НОМЕР_1 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», заявка від 10.03.2015 №s201500338, класи 01-01; 09-05 Локарнської класифікації (далі - промисловий зразок), та відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (далі - Закон) має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору та бажає надати ліцензіату невиключну ліцензію на використання промислового зразка на умовах Договору-1 (пункт 1 преамбули Договору-1);
- ліцензіат бажає отримати дозвіл у вигляді невиключної ліцензії на використання вказаного промислового зразка на умовах Договору-1 з метою виготовлення (створення), застосування, ввезення, зберігання, пропонування для продажу, в тому числі через мережу Інтернет, та іншого введення в господарський оборот продукту, виготовленого за ліцензією (пункт 2 преамбули Договору-1);
- «Промисловий зразок» - промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», що охороняється патентом України НОМЕР_1, заявка від 10.03.2015 №s201500338, класи 01-01; 09-05 Локарнської класифікації та є об'єктом права інтелектуальної власності ліцензіара (пункт 1.1 Договору-1);
- «Невиключна ліцензія» - право (дозвіл ліцензіара) на використання промислового зразка зі збереженням за ліцензіаром права на використання даного промислового зразка у сфері, що обмежена цією ліцензією, включаючи право на видачу ліцензії іншим особам у цій сфері (пункт 1.2 Договору-1);
- «Територія» - територія дії ліцензії на використання промислового зразка, а саме - територія України (пункт 1.4 Договору-1);
- «Продукт за ліцензією» - ІНФОРМАЦІЯ_1, створений з використанням промислового зразка (пункт 1.6 Договору-1);
- ліцензіар на строк дії та на умовах Договору-1 надає ліцензіату за винагороду невиключну ліцензію на використання промислового зразка на території України (пункт 2.1 Договору-1);
- ліцензіату надається невиключне право використовувати промисловий зразок та право перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання третім особам; зокрема, ліцензіар надає право ліцензіату забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без дозволу ліцензіара, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з чинним законодавством порушенням прав власника патенту; ліцензіат має право надсилати претензії третім особам, які незаконно використовують промисловий зразок, а також за згодою ліцензіара подавати позови до суду щодо незаконного використання третіми особами виключних прав власника патенту України НОМЕР_1 (пункт 2.2 Договору-1);
- способом використання промислового зразка, право на яке надається ліцензіату, є виготовлення (створення) та застосування продукту за ліцензією на території (пункт 2.3 Договору-1);
- Договір-1 набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 10.03.2025 включно (пункт 10.1 Договору-1).
Листом від 10.02.2020 №б/н ОСОБА_1 надано позивачу погодження на звернення до суду з даним позовом щодо захисту промислового зразка за Договором-1.
26.04.2019 ТОВ «Ласунка» (ліцензіат) і ОСОБА_1 (ліцензіар) укладено договір №26/04-19 про надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності (промислового зразка) (далі - Договір-2), за умовами якого:
- ліцензіар є власником патенту України НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_3», заявка від 25.10.2018 №s201802478, клас 01-01 Локарнської класифікації (далі - промисловий зразок), та відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору та бажає надати ліцензіату невиключну ліцензію на використання промислового зразка на умовах Договору-2 (пункт 1 преамбули Договору-2);
- ліцензіат бажає отримати дозвіл у вигляді невиключної ліцензії на використання вказаного промислового зразка на умовах Договору-2, з метою виготовлення (створення), застосування, ввезення, зберігання, пропонування для продажу, в тому числі через мережу Інтернет, та іншого введення в господарський оборот продукту, виготовленого за ліцензією (пункт 2 преамбули Договору-2);
- «Промисловий зразок» - промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_3», що охороняється патентом України НОМЕР_2, заявка від 25.10.2018 №s201802478, клас 01-01 Локарнської класифікації та є об'єктом права інтелектуальної власності ліцензіара (пункт 1.1 Договору-2);
- «Невиключна ліцензія» - право (дозвіл ліцензіара) на використання промислового зразка зі збереженням за ліцензіаром права на використання даного промислового зразка у сфері, що обмежена цією ліцензією, включаючи право на видачу ліцензії іншим особам у цій сфері (пункт 1.2 Договору-2);
- «Територія» - територія дії ліцензії на використання промислового зразка, а саме - територія України (пункт 1.4 Договору-2);
- «Продукт за ліцензією» - ІНФОРМАЦІЯ_3 для морозива, створений з використанням промислового зразка (пункт 1.6 Договору-2);
- ліцензіар на строк дії та на умовах Договору-2 надає ліцензіату за винагороду невиключну ліцензію на використання промислового зразка на території України (пункт 2.1 Договору-2);
- ліцензіату надається невиключне право використовувати промисловий зразок та право перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання третім особам; зокрема, ліцензіар надає право ліцензіату забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без дозволу ліцензіара, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з чинним законодавством порушенням прав власника патенту; ліцензіат має право надсилати претензії третім особам, які незаконно використовують промисловий зразок, а також за згодою ліцензіара подавати позови до суду щодо незаконного використання третіми особами виключних прав власника патенту України НОМЕР_2 (пункт 2.2 Договору-2);
- способом використання промислового зразка, право на яке надається ліцензіату, є виготовлення (створення) та застосування продукту за ліцензією на території (пункт 2.3 Договору-2);
- Договір-2 набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 25.10.2028 включно (пункт 10.1 Договору-2).
Листом від 10.02.2020 №б/н ОСОБА_1 надано позивачу погодження на звернення до суду з даним позовом щодо захисту промислового зразка за Договором-2.
Під час моніторингу Інтернет-ресурсів, а також під час придбання морозива у крамницях, позивачу стало відомо про те, що відповідач використовує у своєму виробі (морозиві) «Пломбір у пласкому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ» промислові зразки за патентами України НОМЕР_1 і НОМЕР_2.
ТОВ «Ласунка» і ОСОБА_1 не надавали ТОВ «Максхолод» дозволи на використання промислових зразків «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України № НОМЕР_1 і «ІНФОРМАЦІЯ_3» за патентом України № НОМЕР_2 .
Позивачем подано суду висновок експерта ОСОБА_3 від 13.12.2019 №1284 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, на вирішення якої було поставлено такі питання:
« 1. Чи використано у виробі (морозиві) «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ», виробником якого є ТОВ «Максхолод» всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 року, власником якого є ОСОБА_1 ?
2. Чи використано у виробі (морозиві) «Пломбір у пласкому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ», виробником якого є ТОВ «Максхолод» всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_3» за патентом України № НОМЕР_2 від 25.04.2019 року, власником якого є ОСОБА_1 ?».
За результатами дослідження експерт дійшов таких висновків:
« 1. У виробі (морозиві) «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ», виробником якого є ТОВ «Максхолод» використано всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 року, власником якого є ОСОБА_1 .
2. У виробі (морозиві) «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ», виробником якого є ТОВ «Максхолод», використано всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_3» за патентом України № НОМЕР_2 від 25.04.2019 року, власником якого є ОСОБА_1 .».
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Відповідно до частини першої статті 155 Господарського кодексу України та частини першої статті 420 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються, зокрема, винаходи та корисні моделі, промислові зразки.
Абзацом першим пункту 1 статті 1 Закону визначено, що промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.
Патент - це патент України на промисловий зразок.
Згідно з частинами першою і другою статті 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.
Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.
Відповідно до статті 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:
1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Пунктами 1 і 2, абзацом першим пункту 5 і пунктом 6 статті 5 Закону передбачено, що правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.
Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом.
Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу.
Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.
Згідно з пунктом 1, абзацом третім і четвертим пункту 2, пунктами 3 і 5 та абзацом першим пункту 5 статті 20 Закону права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту.
Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.
Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.
Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту.
Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору.
Договір про передачу права власності на промисловий зразок і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Відповідно до статті 26 Закону будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 20 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
Статтею 27 Закону передбачено, що захист прав на промисловий зразок здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.
Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про:
авторство на промисловий зразок;
встановлення факту використання промислового зразка;
встановлення власника патенту;
порушення прав власника патенту;
право попереднього користування;
компенсації.
Згідно з частинами першою і другою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 432 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
Згідно зі статтею 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписом частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом враховано в тому числі статті 76 - 79 ГПК України щодо належності, допустимості, достовірності і вірогідності доказів.
Частинами першою - третьою статті 83 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Частиною першою статті 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з частиною першою статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Позивач обрав для захисту своїх прав такі способи захисту, які не передбачені законодавством України, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання дій ТОВ «Максхолод» з виробництва та введення в цивільний оборот продукції - виробу (морозива) «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ» порушенням прав інтелектуальної власності ОСОБА_1 на патенти України № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на промислові зразки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «ІНФОРМАЦІЯ_3», які використовує у своїй діяльності ТОВ «Ласунка»; визнання дій ТОВ «Максхолод» щодо реалізації (продажу) продукції - виробу (морозива) «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ» порушенням прав інтелектуальної власності ОСОБА_1 на патенти України НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на промислові зразки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «ІНФОРМАЦІЯ_3», які використовує у своїй діяльності ТОВ «Ласунка».
Крім того, наявність у діях особи порушення права інтелектуальної власності на промислових зразок, який належить іншій особі, тобто самого факту такого порушення, є передумовою для захисту прав власника промислового зразка у судовому порядку, проте не окремою позовною вимогою.
Стосовно заборони ТОВ «Максхолод» здійснювати виробництво, реалізацію та введення в цивільний обіг будь-яким способом продукції - виробів (морозива) «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ», які порушують права інтелектуальної власності ОСОБА_1 на патенти України № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на промислові зразки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «ІНФОРМАЦІЯ_3», які використовує у своїй діяльності ТОВ «Ласунка», суд вважає за необхідне зазначити таке.
Виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка згідно з положеннями статті 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» визнається порушенням прав власника патенту, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка
Однак, зі змісту наявного у справі висновку судової експертизи вбачається, що його складено лише за результатами дослідження копій патентів України НОМЕР_1 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_3 для морозива» і НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_3», каталогу продукції (морозива) торговельної марки «Стакан-Великан» у 2018 році, каталогу продукції (морозива) торговельної марки «Стакан-Великан» у 2019 році, зразків упаковки морозива «Стакан-Великан», фотознімків товарів (морозива) «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ», виробником якого є ТОВ «Максхолод», а не продукту, який виготовляється та використовується ТОВ «Максхолод».
Таким чином, експертом не було достовірно встановлено, чи було використано у відповідному продукті відповідача кожну суттєву ознаку промислових зразків за патентами України НОМЕР_1 і НОМЕР_2.
Крім того, за твердженнями ТОВ «Ласунка», відповідач у своєму виробі використовує промислові зразки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за патентом України № НОМЕР_1 і «ІНФОРМАЦІЯ_3» за патентом України № НОМЕР_2 .
Натомість, позивач просить вилучити з цивільного обігу та знищити продукцію виріб (морозиво) «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ» виробництва ТОВ «Максхолод», який складається із вафельного стаканчика та самого морозива (заморожений десерт, що виробляють переважно з молока, вершків, масла, цукру з додаванням смакових та запахових речовин), а також відповідної етикетки такої продукції з відповідною торговельною маркою.
В той же час, ні сам десерт, який міститься у вафельному стаканчику, ані етикетка з торговельною маркою, не є предметом даного спору.
Що ж до вимоги стосовно вилучення з цивільного обігу та знищення продукції - виробу (морозиво) «Пломбір у плоскому стакані КАТАЛОНСЬКИЙ КРЕМ», яке вироблене та введене в цивільний обіг ТОВ «Максхолод» з порушенням прав інтелектуальної власності ОСОБА_1 на патенти України НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на промислові зразки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «ІНФОРМАЦІЯ_3», які використовує у своїй діяльності ТОВ «Ласунка», то така вимога не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивачем не подано суду відповідного переліку магазинів у продажу яких знаходиться продукція відповідача та кількості такої продукції, крім того, позивачем не визначено особу, яка має вчинити відповідні дії.
З огляду на встановлені судом обставини у задоволенні позову слід відмовити.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ласунка» (49127, м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 14; ідентифікаційний код 24440838) до товариства з обмеженою відповідальністю «Максхолод» (03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 148/1, Н/П №257 В літері А; ідентифікаційний код 39139964) про визнання дій такими, що порушують право інтелектуальної власності, заборону вчиняти дії, вилучення з цивільного обороту та знищення продукції.
2. Судові витрати покласти на товариствj з обмеженою відповідальністю «Ласунка» (49127, м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 14; ідентифікаційний код 24440838).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.06.2021.
Суддя О.В. Марченко